Постанова № 25746749, 22.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2012 р.Справа № 6/17-1938-2011Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Сидоренко М.В., Аленіна О.Ю.,

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін 22.08.2012р.:

від Одеської міської ради - Бец Ю.О.

від Державної судноплавної компанії „Укртанкер"- Чібічьян О.Р., Бубнов І.А.

від Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство"- Сазонова О.О.

від Міністерства інфраструктури України -Щелкунов О.М.

розглянувши апеляційну скаргу

Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

від 12.07.2011р.

у справі № 6/17-1938-2011

за позовом Державної судноплавної компанії „Укртанкер"

до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство інфраструктури України

про зобов'язання ДСК „ЧМП" не чинити перешкод в доступі до приміщення та визнання права повного господарського відання

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 03.08.2012р., яка надіслана учасникам процесу 06.08.2012р., розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2012р.

Учасники судового процесу відповідно до ст.98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 22.08.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

19.05.2011р. Державна судноплавна компанія „Укртанкер" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерство інфраструктури України, в якому просила прийняти позовну заяву до свого провадження; задовольнити позов ДСК „Укртанкер", зобов'язати ДСК „ЧМП" не чинити перешкод в доступі до офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, ліве крило третього поверху; визнати за ДСК „Укртанкер" право повного господарського відення на офісне приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, ліве крило третього поверху; залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Міністерство інфраструктури України; стягнути з ДСК „ЧМП" судові витрати на користь ДСК „Укртанкер".

Позов обґрунтований тим, що в 1996 році на підставі наказу Міністерства транспорту України від 29.03.1996р. №110 „Про створення державної судноплавної компанії „Укртанкер", шляхом виділення структурного підрозділу бункерних операцій з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" була утворена Державна судноплавна компанія „Укртанкер".

Обґрунтовуючи позов ДСК „Укртанкер" зазначає, що на підставі наказів Міністерства транспорту України від 29.03.1996р. № 110 „Про створення державної судноплавної компанії „Укртанкер", від 13.11.1996р. №362 „Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер", та від 27.11.1998р. №474 „Про передачу майна ДСК „Укртанкер", за ДСК „Укртанкер" у відповідності зі ст. 136 ГК України було закріплено певне державне майно на праві повного господарського ведення.

Крім того, в обгрунтувння позову ДСК „Укртанкер" також зазначає, що офісне приміщення, яке розташоване за адресою, вул. Дерибасівська, 4, ліве крило третього поверху у 1998 році було передано з балансу ДСК „ЧМП" на баланс ДСК „Укртанкер" на підставі наказу Міністерства транспорту України від 13.11.1996р. № 362, угоди від 04.06.1998р. і акту прийому передачі державного майна від 04.06.1998р. Надалі у 2001 році це приміщення, у складі цілісного майнового комплексу було здано в оренду на п'ять років у ЗАТ СК „Укртанкер", відповідно до договору оренди від 28.05.2001р. № 768. По закінченню дії зазначеного договору оренди це приміщення було повернуто ДСК „Укртанкер".

В обгрунтування позову ДСК „Укртанкер" зазначає, що у зв'язку з тим, що вся будівля, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, окрім деяких приміщень належить ДСК „ЧМП" на праві повного господарського ведення керівництво ДСК „ЧМП" перешкоджає працівникам ДСК „Укртанкер" в допуску до свого офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, ліве крило третього поверху.

На думку Державної судноплавної компанії „Укртанкер" ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом щодо зобов'язання ДСК „ЧМП" не чинити перешкод в доступі до приміщення та визнання права повного господарського відання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено у повному обсязі та зобов'язано Державну судноплавна компанію „Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код - 01125614) не чинити Державній судноплавній компанії „Укртанкер" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код - 20959963 ) перешкод в доступі до офісного приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерібасівська, 4, ліве крило третього поверху; визнано за Державною судноплавною компанією „Укртанкер" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код - 20959963) право повного господарського відення на офісне приміщення, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерібасівська, 4, ліве крило третього поверху; стягнуто з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код - 01125614) на користь Державної судноплавної компанії „Укртанкер" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код - 20959963): 85 грн. витрат по держмиту та 236 грн. витрат за ІТЗ судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що ДСК „ЧМП" незаконно перешкоджає ДСК „Укртанкер" в праві користуватися та розпоряджатися на свій розсуд приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, ліве крило третього поверху, та яке належить йому на праві повного господарського відання.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням Одеська міська рада звернулась до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського Одеської області від 12.07.2011р. по справі №6/17-1938-2011 за позовом Державної судноплавної компанії „Укртанкер" до Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міністерства інфраструктури України про зобов'язання ДСК „ЧМП" не чинити перешкод в доступі до приміщення та визнання права повного господарського відання скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ДСК „Укртанкер" відмовити в повному обсязі.

Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що господарським судом першої інстанції помилково було зроблено висновки щодо

того, що ДСК „Укртанкер" має правовстановлюючи документи, а саме наказ МТУ № 362 та акти прийому-передачі приміщення від 04.06.1998р. та від 21.09.2006р., які підтверджують його право займати це офісне приміщення, розташоване за вищезазначеною адресою на праві повного господарського відання.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелягнт також зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що відповідно до рішення Одеської міської ради „Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність м. Одеси" від 11.01.1992р. № 2, в якому спираючись на постанови КМ України № 311 від 05.11.1991р. та Одеської обласної ради № 266-ХХІ від 25.11.1991р. прийняв державний житловий та нежитловий фонд місцевих рад у власність м. Одеси.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було залучено територіальну громаду в особі Одеської міської ради, права якої було грубо порушені.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 29.03.1996р. №110 „Про створення державної судноплавної компанії „Укртанкер", шляхом виділення структурного підрозділу бункерних операцій з Державної судноплавної компанії „Чорноморське морське пароплавство" була утворена Державна судноплавна компанія „Укртанкер" (а.с.7).

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 13.11.1996р. № 362 „Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер" вбачається, що президента ДСК „Чорноморське морське пароплавство" було зобов'язано здійснити певні заходи, щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер" (а.с.8).

На виконання вищезазначеного наказу, 04.06.1998р. між ДСК „Чорноморське морське пароплавство" та ДСК „Укртанкер" було укладено угоду, яка була затверджена заступником голови „Укрморрічфлота" Сушкіним Л. (а.с.10).

За умовами вищезазначеної угоди, відповідно до пункту 1 угоди визначено, що сторони домовилися щодо виконання наказу Мінтрансу № 362 від 13.11.1996р. „Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер".

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказів Міністерства транспорту України від 29.03.96р. №110 „Про створення державної судноплавної компанії „Укртанкер", від 13.11.96р. № 362 „Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер", та від 27.11.98р. № 474 „Про передачу майна ДСК „Укртанкер", за ДСК „Укртанкер", у відповідності зі ст. 136 Господарського Кодексу України було закріплено певне державне майно на праві повного господарського відання.

Відповідно до акту прийома-передачі державного майна від 04.06.1998р. за №1 вбачається, що Державна судноплавна компанія „Чорноморське морське пароплавство" згідно наказу Міністерства транспорту України № 362 від 13.11.1996р. „Про здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер" передає з балансу ДСК „ЧМП", а ДСК „Укртанкер" приймає на баланс ДСК „Укртанкер" державне майно згідно Додатку здійснення заходів щодо нормалізації діяльності ДСК „Укртанкер" від 13.11.1996р. № 362.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи у 2001 році це приміщення, у складі цілісного майнового комплексу було здано в оренду на п'ять років у ЗАТ СК „Укртанкер", що і підтверджується договором оренди від 28.05.2001р. № 768.

По закінченню дії вищезазначеного договору оренди це приміщення, у складі цілісного майнового комплексу, через Міністерство транспорту та зв'язку України, та Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області, було повернуто до ДСК „Укртанкер", відповідно до акту прийому-передачі від 21.09.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що в 2006 році прокуратура провела перевірку за заявою ДСК „Укртанкер" та за матеріалами відповідної заяви виписала припис про допуск ДСК „Укртанкер" в офісне приміщення, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Дерібасівська, 4, ліве крило третього поверху (а.с.46).

З наданих міськрадою до матеріалів справі документів вбачається, що відповідно до свідоцтва про право власності від 28.02.2007р. ЯЯЯ №988963, домоволодіння, яке розташоване за адресою, м. Одеса, вул. Дерибасівська 4 належить Територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності та в цілому складається з адміністративної будівлі літ. „А, А1", відображеної у технічному паспорті від 26.02.2007р. Зазначене свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2005р. № 259.

Між тим, відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. визнано протиправними дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; визнано протиправними дії комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" щодо реєстрації права власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; зобов'язано комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" скасувати записи у Державному реєстрі прав щодо права власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; зобов'язано виконком Одеської міської ради утриматися від вчинення дій щодо оформлення Одеській міській раді свідоцтв про право власності на 407 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у т.ч. Домоволодіння літ. „А", „А1", по вул.Дерибасівській 4.

Зазначена постанова була оскаржена в апеляційному порядку та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. апеляційна скарга Виконавчого комітету Одеської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. задоволена частково; постанова Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. скасована та прийняте нове рішення яким адміністративний позов заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради задоволено частково; визнано протиправними дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, у т.ч. Домоволодіння літ. „А", „А1", по вул.Дерибасівській 4; визнано протиправними та скасовані свідоцтва про право власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, перелік яких наведений в абзаці четвертому резолютивної частини рішення, у т.ч. Домоволодіння літ. „А", „А1", по вул.Дерибасівській 4; зобов'язано комунальне підприємство „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" скасувати записи у Державному реєстрі прав щодо права власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, перелік яких наведений в абзаці четвертому резолютивної частини рішення, у т.ч. Домоволодіння літ. „А", „А1", по вул.Дерибасівській 4; в іншій частині позову відмовлено.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із доводами, наведеними в оскаржуваному рішенні, а відтак і не погоджується з доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так, частиною 5 статті 22 ГК України зазначено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно з частиною 3 статті 55 ГК України суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Відповідно до положень статті 136 ГК України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Положеннями статті 116 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Крім того, відповідно до приписів статті 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 „Про управління майном, що є в загальнодержавній власності" визначено, що покладається управління цим майном на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Згідно із положеннями статті 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" визначено, що уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності. Відповідно до покладених на Міністерство зв'язку України обов'язків останнє здійснює державне управління в галузі транспорту та гідно положень статтей 73, 136 ГК України є представником власника і виконує його функції щодо контролю за використанням, збереженням та ефективним використанням державного майна.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що у ДСК „Укртанкер" є правовстановлюючі документи на приміщення, яке розташоване за адресою, м. Одеса: вул. Дерибасівська, буд.4, а саме: наказ МТУ № 362 та акти прийому-передачі приміщення від 04.06.1998р. та від 21.09.2006р.

Що стосується тверджень апелянта щодо того, що відповідно до рішення Одеської міської ради „Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність м. Одеси" від 11.01.1992р. № 2, в якому спираючись на постанови КМ України № 311 від 05.11.1991р. та Одеської обласної ради № 266-ХХІ від 25.11.1991р. право власності на домоволодіння, яке розташовано за адресою, м. Одеса, вул. Дерібасівська, 4, літ. будівлі „А, А1" належить на праві комунальної власності Одеській міській раді, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки відповідно до постанови Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. визнано протиправними дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; визнано протиправними та скасовані свідоцтва про право власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області у тому числі на Домоволодіння літ. „А", „А1", по вул.Дерибасівській 4.

Отже, при розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у рішенні суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2011р. у справі № 6/17-1938-2011-залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 23.08.2012р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Сидоренко М.В. Аленін О.Ю.