Рішення № 25745775, 20.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р.Справа № 30/17-4077-2011

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Укртранснафта"

Відповідач: Публічне акціонерне товариство „Місто Банк"

Про стягнення 923715,67грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Челноков О.В. - згідно довіреності № 73 від 02.08.2011р.

Від відповідача: не з"явився

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ ) „Укртранснафта", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом з урахуванням уточнень до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) „Місто Банк" про стягнення інфляційних у сумі 729 294 грн. 72 коп. та 3% річних у сумі 194 420 грн. 95 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.12.2011р. (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2011р. у справі № 30/17-4077-2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта"без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2012р. та рішення Господарського суду Одеської області від 06.12.2011р. у справі № 30/17-4077-2011 скасовані. Справу № 30/17-4077-2011 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи №30/17-4077-2011, в зв"язку з чим справу №30/17-4077-2011 передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2012р. прийнято справу № 30/17-4077-2011 до свого провадження.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не з"явився але надав письмові пояснення в яких проти позовних вимог заперечує, у задоволені позову просить відмовити повністю з підстав викладених у поясненнях.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23 січня 2009р. між КБ ТОВ „Місто Банк" (Банк) та ВАТ „Укртранснафта" (Вкладник) був укладений Договір банківського вкладу №09/Ю-Д, згідно якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок у Банку, на якому Вкладник зобов'язується розмістити впродовж п'яти банківських днів з дати підписання Договору суму коштів у розмірі 2 000 000 EUR (Вклад). При цьому, Банк зобов'язується повернути Вкладнику суму Вкладу в день закінчення строку залучення на поточний рахунок Вкладника, зазначений у цьому Договорі, або на інший поточний рахунок Вкладника на підставі письмового повідомлення Вкладника, оформленого з додержанням умов п.п. 1.2.4., нарахувати та сплатити Вкладнику проценти на Вклад у валюті Вкладу відповідно до умов цього Договору (10% згідно п. 2.1. Договору).

На виконання умов зазначеного Договору ВАТ „Укртранснафта" платіжним дорученням в іноземній валюті № 1 від 23.01.2009р. перерахувало на депозитний рахунок у КБ ТОВ „Місто Банк" 2 000 000 EUR.

05 березня 2009р. сторони за Договором підписали Додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу №09/Ю-Двід 23.01.2009р., якою домовилися внести зміни у Договір, виклавши п. 1.2.1 та п. 1.2.2. у новій редакції. Так згідно п. 1.2.1 Договору у новій редакції Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) в сумі 2 000 000 EUR. Сума вкладу зменшується рівними частинами по 200 000 EUR кожний місяць до 5 числа, згідно графіка.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2010р. у справі № 30\145-09-3670 стягнуто з Комерційного банку ТОВ „Місто Банк", правонаступником якого є ПАТ „Місто Банк", заборгованість у сумі 16 574 880 грн., що становить 1 400 000 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009р., пеню у сумі 1 124 010 грн. 10 коп., що становить 94 939,70 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009р., та судові витрати. Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2010р. надано розстрочку виконання зазначеної постанови суду від 12.01.2010р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2010р. у справі № 15\29-10-923 стягнуто з Комерційного банку ТОВ „Місто Банк", правонаступником якого є ПАТ „Місто Банк" на користь ВАТ „Укртранснафта" заборгованість у сумі 6 756 586 грн. 20 коп., проценти на вклад у сумі 22 134 грн. 40 коп., пеню у сумі 254 771 грн. 10 коп. та судові витрати. Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2010р. надано розстрочку ПАТ „Місто Банк" виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2010р. у справі №15\29-10-923

Позивач зазначає, що вказаними рішеннями суду стягнуто з відповідача заборгованість у національній валюті України, всі розрахунки зроблено позивачем у національній валюті і розстрочку виконання рішення суду також визначено судом у національній валюті .

Позивач по справі зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, позивач вважає, що зобов'язання щодо сплати інфляційних витрат та 3% річних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, а є витратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Рішення ж суду щодо стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

На підставі зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у сумі 729 294 грн. 72 коп. та 3% річних у сумі 194 420 грн. 95 коп.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що сплата боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов"язання, яке визначене договором у гривні.

За таких обставин, відповідач вважає, що не має підстав для застосування ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у частині нарахування 3% річних .

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2009р. між КБ ТОВ „Місто Банк" (Банк) та ВАТ „Укртранснафта" (Вкладник) був укладений Договір банківського вкладу № 09/Ю-Д\EUR, згідно якого Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок у Банку, на якому Вкладник зобов'язується розмістити впродовж п'яти банківських днів з дати підписання Договору суму коштів у розмірі 2 000 000 EUR (Вклад). При цьому, Банк зобов'язується повернути Вкладнику суму Вкладу в день закінчення строку залучення на поточний рахунок Вкладника, зазначений у цьому Договорі, або на інший поточний рахунок Вкладника на підставі письмового повідомлення Вкладника, оформленого з додержанням умов п.п. 1.2.4., нарахувати та сплатити Вкладнику проценти на Вклад у валюті Вкладу відповідно до умов цього Договору (10% згідно п.2.1. Договору).

05 березня 2009р. сторони за Договором підписали Додаткову угоду № 1 до Договору банківського вкладу № 09/Ю-Двід 23.01.2009р., якою домовилися внести зміни у Договір, виклавши п. 1.2.1 та п. 1.2.2. у новій редакції. Так згідно п. 1.2.1 Договору у новій редакції Вкладник передає Банку грошові кошти у вклад (депозит) в сумі 2 000 000 EUR. Сума вкладу зменшується рівними частинами по 200 000 EUR кожний місяць до 5 числа, згідно графіка.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.01.2010р. у справі №30\145-09-3670 стягнуто з Комерційного банку ТОВ „Місто Банк", правонаступником якого є ПАТ „Місто Банк", заборгованість у сумі 16 574 880 грн., що становить 1 400 000 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009р., пеню у сумі 1 124 010 грн. 10 коп., що становить 94 939,70 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 29.10.2009р., та судові витрати. Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2010р. надано розстрочку виконання зазначеної постанови суду від 12.01.2010р. із остаточним погашенням заборгованості у строк 11 грудня 2013р. .

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.04.2010р. у справі № 15\29-10-923 стягнуто з Комерційного банку ТОВ „Місто Банк", правонаступником якого є ПАТ „Місто Банк" на користь ВАТ „Укртранснафта" заборгованість у сумі 6 756 586 грн. 20 коп., проценти на вклад у сумі 22 134 грн. 40 коп., пеню у сумі 254 771 грн. 10 коп. та судові витрати. Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2010р. надано розстрочку ПАТ „Місто Банк" виконання рішення господарського суду Одеської області від 21.04.2010р. у справі №15\29-10-923 із остаточним погашенням заборгованості у строк 11 грудня 2013р.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Предметом позову по даній справі позивачем визначено нарахування втрат від інфляції та 3% річних за період -з моменту набрання судовим рішенням по справі господарського суду Одеської області №30/145-09-3670 (12.01.2010р.) законної сили до винесення судом ухвали про розстрочення виконання зазначеного рішення -18.05.2010р. та з моменту набрання судовим рішенням господарського суду Одеської області по справі №15/29-10-923 законної сили (01.05.2010р.) до винесення судом ухвали про розстрочення виконання рішення -11.06.2010р.

Отже, предметом позову є стягнення втрат від інфляції та 3% річних від простроченої суми за невиконання відповідачем рішень суду визначених у гривні про стягнення боргу, після набрання ними законної сили

Така ж правова позиція викладена і у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", постанові Верховного Суду України від 04.07.2011р. №13/210/10, постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 № 6/433-42/183, постанові Вищого господарського суду України від 16.03.2011 № 11/109 та постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011 № 16/587-22/430

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 923715,67грн., з яких інфляційні у сумі 729 294 грн. 72 коп. та 3% річних у сумі 194 420 грн. 95 коп.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Місто Банк" код 20966466 (65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 11) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта" код 31570412 (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7) інфляційні у сумі 729 294 грн. 72 коп., 3% річних у сумі 194 420 грн. 95 коп., державне мито у сумі 9237,15 грн., витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 27.08.2012р.

Суддя Літвінов С.В.