ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" серпня 2012 р. Справа № 15/049-12
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України, Київська обл., смт Макарів-1
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква
про стягнення 80578,90 грн.
за участю представників:
від позивача 1: Каневський О.Є. (дов. № 220/717/д від 16.11.2011р.);
від позивача 2: Каневський О.Є. (дов. від 01.07.2012р.);
від відповідача: не з'явився;
від прокуратури: Пантюхов О.В. (дов. № 240 від 23.01.2012р.);
Обставини справи:
Заступник військового прокурора Київського гарнізону (далі-прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі-позивач 1), Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (далі-позивач 2) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення 80578,90 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем не сплачені позивачу 2 рахунки, виставлені з 29.01.2010р. по 10.03.2011р. за спожиту відповідачем теплову енергію у період з січня 2010р. по лютий 2011р., у зв'язку з чим за відповідачем перед позивачем 2 утворилась заборгованість у сумі 80578,90 грн.
Також, у позовній заяві прокурор вказує, що фінансування Збройних Сил України, як визначено ст. 15 ЗУ «Про Збройні Сили України», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Макарівська квартирно-експлуатаційна частина району -структурна складова Міністерства оборони України, яка також утримується за рахунок бюджетних коштів, тому збитки, які їй спричиняються, це безпосередня шкода економічним інтересам держави, захист яких Законом України «Про прокуратуру»покладено на органи прокуратури України.
Представник позивача 1 в судових засіданнях 17.07.2012р., 03.08.2012р. та 16.08.2012р. підтримав позовні вимоги.
Представник позивача 2 в судових засіданнях 03.08.2012р. та 16.08.2012р. підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судові засідання 17.07.2012р., 03.08.2012р. та 16.08.2012р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 34125331, № 34759969, № 34127458. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвали суду від 04.07.2012р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор в судових засіданнях 17.07.2012р., 03.08.2012р. та 16.08.2012р. підтримав позовні вимоги.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивачів 1, 2, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
02.01.2009р. між Макарівською квартирно-експлуатаційною частиною району (Виконавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(Споживач) було укладено договір № 13 про надання послуг з постачання теплової енергії (договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується здійснювати надання теплової енергії, а споживач забезпечити приймання та оплату послуг у кількості і за цінами згідно рахунків, представлених виконавцем. Опалювальна площа, яка використовується відповідачем у військових частинах зазначена у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 3. 1. Договору отримання послуг з постачання теплової енергії здійснюється згідно з вимогами наказу МО № 35 від 28.01.1988 року, № 80 від 25.03.85 року, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р., наказу Міненерго України №307/262 від 28.10.99р. та інших нормативних актів і документів, які регламентують надання послуг.
Відповідно до п. 4.1. Договору платником за даними договорами є Державне підприємство «Білоцерківський військовий торг».
Згідно з п. 4.2. Договору кількість теплової енергії розраховується виконавцем згідно наказу МО № 80 від 25.03.1985р. Відповідач сплачує спожиту енергію з урахуванням втрат в теплових мережах.
Відповідно до п. 4.4. Договору оплата проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок виконавця згідно представленого рахунку на протязі 10 діб з дня його отримання.
Пунктом 9.4. договору визначено, що договір діє з моменту підписання його сторонами по 31.12.2009р.
На даний час договір № 13 від 02.01.2009р. є таким, що припинив свою дію.
18.02.2010р. після закінчення терміну договору позивач 2 направив на адресу відповідача лист № 164 від 11.02.2010р.та проект договору про надання послуг з постачання теплової енергії, які відповідач отримав 15.02.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.02.2010р.
Також, 25.01.2011р позивач 2 направив на адресу відповідача лист № 1403 від 22.12.2010р. та проект договору про надання послуг з постачання теплової енергії, що підтверджується реєстром № 1 поштових відправлень (кореспонденції).
Відповідач вищезазначені проекти договорів позивачу 2 зі своїм підписом та проставленою печаткою не повернув, відповіді на листи не надав, заяви щодо припинення постачання теплової енергії позивачу 2 не заявляв.
Продовжуючи надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, позивач 2 виставив рахунки відповідачу у кількості 14 штук на загальну суму 87513,61 грн. за період з 29.01.2010р. по 10.03.2011р, що підтверджується реєстрами поштових відправлень (кореспонденції) за 2010р. (№№ 2пв, 4, 11, 12), за 2011р. (№№ 1, 2, 3), які наявні в матеріалах справи.
Як зазначає прокурор, відключення відповідача від зазначеної послуги могло б призвести до зриву харчування особового складу військових частин.
Кількість теплової енергії розраховувалась позивачем згідно наказу МО № 80 від 25.03.1985р., яким затверджені норми витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ, військово-учбових закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони та методика нормування витрат палива на комунально-побутові потреби військових частин, установ, військово-учбових закладів, підприємств та організацій Міністерства оборони. Відповідно до зазначених нормативних документів розрахунок при постачанні теплової енергії здійснюється від об'єму опалення в Гкал.
В матеріалах справи наявні довідки про витрати теплової енергії у кількості 15 штук за період з січня 2010 року по лютий 2011 року та довідки про кількість спожитої теплової енергії солдатської їдальні військових частин (А 3258, А 2192, А 1955) у кількості 17 штук за період з січня 2010 року по лютий 2011 року.
Відповідач за отримані послуги з постачання теплової енергії розрахувався з позивачем 2 частково у сумі 6934,71 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Отже, відповідач сплативши позивачу 2 частково кошти за отримані послуги з постачання теплової енергії у січні 2010р. фактично погодився на отримання від позивача 2 послуг з постачання теплової енергії.
10.01.2012р. позивач 2 направив відповідачу претензію № 1573 від 27.12.2011р., в якій пропонував перерахувати заборгованість у сумі 80578 грн., за отримані послуги з постачання теплової енергії, що підтверджується реєстром поштових відправлень (кореспонденції) № 1-2012.
Відповідач зазначену претензію залишив без задоволення.
Доказів оплати заборгованості за отримані послуги з постачання теплової енергії відповідач суду не надав.
Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем 2 за отримані послуги з постачання теплової енергії у сумі 80578,90 грн. залишилася несплаченою.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем 2 за послуги з постачання теплової енергії, надані позивачем 2 відповідачу у період з січня 2010 року по лютий 2011 року у сумі 80578,90 грн., на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи то, вимога прокурора про стягнення заборгованості у сумі 80578,90 грн. підлягає задоволенню.
Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до ч. 3 статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код 08358735) на користь Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району Міністерства оборони України (08001, Київська обл., смт Макарів-1, вул. Поштова, 23, код 24964524) 80578,90 грн. (вісімдесят тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 90 коп.) боргу.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, буд. 17, код 08358735) в доход Державного бюджету України 1609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 27.08.2012р.
Судове рішення № 25745637, Господарський суд Київської області було прийнято 16.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/049-12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: