Рішення № 25745554, 21.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/87-3/337-18/195-2012 21.08.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на околиці";

до Державного підприємства "Укрриба";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській

області;

за участю Прокуратури Київської області;

про визнання договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року дійсним, визнання права користування майном, зобов'язання припинити дії, що порушують права зберігання та користування майном;

за зустрічним

позовом Державного підприємства "Укрриба";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на околиці";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибгосп-ІВ";

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп";

про визнання припиненим зобов'язання за договором та припинити дії щодо нерухомого майна;

за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет

спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванківський рибсільгосп";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на околиці";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Державне підприємство "Укрриба";

про відшкодування шкоди за незаконне набуття (утримання/зберігання) майна;

за позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет

спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибгосп-ІВ";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хутір на околиці";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору Державне підприємство "Укрриба";

про зобов'язання припинити дії, що порушують права та зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні зберігання майна.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники за первісним позовом:

Від позивача: Тоцька А. О., представник, довіреність №б/н від 11.07.2012 р.;

Від відповідача: Панасенко О. А., представник, довіреність № 11-13/3 від 13.01.2012 р.;

Від третьої особи: Колода Є. Г., представник, довіреність № 63 від 23.12.2011 р.;

Від прокуратури : Бобко І. В., представник відділу, посвідчення № 133 від 02.11.2006 р.

Представники за зустрічним позовом:

Від позивача: Панасенко О. А., представник, довіреність № 11-13/3 від 13.01.2012 р.;

Від відповідача: Тоцька А. О., представник, довіреність №б/н від 11.07.2012 р.;

Від третьої особи1:не з'явився;

Від третьої особи2:не з'явився.

Представники за позовом третьої особи 1:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Тоцька А. О., представник, довіреність №б/н від 11.07.2012 р.;

Від третьої особи: Панасенко О. А., представник, довіреність № 11-13/3 від 13.01.2012 р.

Представники за позовом третьої особи 2:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Тоцька А. О., представник, довіреність №б/н від 11.07.2012 р.;

Від третьої особи: Панасенко О. А., представник, довіреність № 11-13/3 від 13.01.2012 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №55/87 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»задоволено частково: визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»на користування нерухомим майном - гідротехнічними спорудами ставів, отриманих від ДП «Укрриба»відповідно до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року; зобов'язано Державне підприємство «Укрриба» припинити дії, що порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»щодо зберігання на користування нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами та користування нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами відповідно до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року; в решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»відмовлено; стягнуто з Державного підприємства «Укрриба»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»витрати по сплаті державного мита в розмірі 56,67 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 157,33 грн.; прийнято відмову від зустрічного позову Державного підприємства «Укрриба»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці» про визнання припиненим зобовязання за договором та припинення дії щодо нерухомого майна; припинено провадження у справі за позовом Державного підприємства «Укрриба»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»про визнання припиненим зобов'язання за договором та припинити дії щодо нерухомого майна; відмовлено в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»про відшкодування шкоди у розмірі 56 000,00 грн. та 13 640,00 грн. за незаконне набуття майна у повному обсязі; відмовлено в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»про зобов'язання припинити дії, що порушують права та зобов'язання не чинити перешкод у здійсненні зберігання майна у повному обсязі; визнано недійсним договір №26/10 зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі ДП «Укрриба»від 21.09.2010 року, укладений між Державним підприємством «Укрриба»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі №55/87 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року у справі №55/87 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівський рибсільгосп»без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 року у справі №55/87 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп-ІВ»задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року у справі №55/87 в частині задоволення первісного позову скасувати і справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 року залишити без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі №55/87-3/337 затверджено мирову угоду від 18.01.2012 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»та Державним підприємством «Укрриба»; провадження у справі 55/87-3/337 припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі №55/87-3/337 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі №55/87-3/337 -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 року у справі №55/87-3/337 касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задоволено частково; ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі №55/87-3/337 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. №04-1/350 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ»справа передана для розгляду судді Мандриченку О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2012 року призначено слухання справи №55/87-3/337-18/195-2012 на 22.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року відкладено розгляд справи до 21.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року відкладено розгляд справи до 12.07.2012 року.

В судовому засіданні 12.07.2012 року було оголошено перерву до 21.08.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Як вже зазначалося вище, на новий розгляд Господарському суду міста Києва Вищим господарським судом України передано лише первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці».

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати дійсним договір зберігання з правом користування №30/06 від 01 жовтня 2006 року, укладеного між Державним підприємством «Укрриба»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»щодо зберігання з правом користування нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами; визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»на користування нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами ставів, що було отримане від ДП «Укрриба»відповідно до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01 жовтня 2006 року; зобов'язати Державне підприємство «Укрриба»припинити дії, що порушують право Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»щодо зберігання та користування нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами відповідно до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01 жовтня 2006 року; стягнути з відповідача 255,00 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить зменшити розмір позовних вимог і визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»право користування нерухомим майном -гідротехнічними спорудами ставів на підставі договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач -Державне підприємство «Укрриба»у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- договір №30/06 від 01 жовтня 2006 року, укладений між Державним підприємством «Укрриба»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці», згідно з п. 6.6. договору, вважається розірваним з моменту одержання повідомлення зберігачем;

- повідомлення про розірвання договору №30/06 від 01.10.2006 року було одержане позивачем 31 травня 2010 року;

- відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються;

- ТОВ «Хутір на околиці»зверталося з позовом до Господарського суду Київської області з вимогами до ДП «Укрриба»про усунення перешкод ТОВ «Хутір на околиці»в користуванні нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами ставків відповідно до договору №30/06 від 01.10.2006 року, зобов'язання ДП «Укрриба»виконувати умови договору, а також з вимогами до ТОВ «Іванківський рибсільгосп»;

- рішенням №20\091-10 Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року ТОВ «Хутір на околиці»було відмовлено у задоволенні позову;

- ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 року було прийнято відмову ТОВ «Хутір на околиці»від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року;

- таким чином, відмова ТОВ «Хутір на околиці»від апеляційної скарги на рішення суду від 20.08.2010 року у справі №20/091-10 вказує на те, що позивач погодився з тим, що договір №30/06 від 01.10.2006 року є розірваним і, відповідно ТОВ «Хутір на околиці»не має права на користування нерухомим державним майном (гідротехнічними спорудами), а повторне звернення позивача до суду з вимогами про визнання права на користування нерухомим державним майном і визнання дійсним договору №30/06 від 01.10.2006 року є безпідставним;

- на час розгляду цієї справи зберігачем нерухомого державного майна (гідротехнічних споруд рибницьких ставів), які обліковуються на балансі ДП «Укрриба»являється ТОВ «Рибгосп-ІВ»відповідно до договору №26/10 від 21.09.2010 року;

- ТОВ «Хутір на околиці»звернулося до господарського суду приховавши той факт, що Господарським судом Київської області постановлено рішення 20.08.2010 року, яким відмовлено ТОВ «Хутір на околиці»у позові до ДП «Укрриба»про визнання права ТОВ «Хутір на околиці»на користування нерухомим державним майном, зобов'язання ДП «Укрриба»припинити дії, що порушують права позивача в користуванні нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами ставків відповідно до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року; ТОВ «Хутір на околиці»не вказано про права третіх осіб (зберігачів ТОВ «Іванківський рибсільгосп», ТОВ «Рибгосп-ІВ») щодо нерухомого державного майна (гідротехнічних споруд рибницьких ставів), не зважаючи на те, що рішення у цій справі може вплинути на права і обов'язки вказаних суб'єктів господарювання.

11.04.2011 року через канцелярію суду від Прокуратури Київської області надійшло повідомлення про вступ у справу з метою представництва інтересів держави в особі Державного підприємства «Укрриба».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області. Письмових пояснень по суті спору від представників третьої особи до господарського суду не надходило.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи і від прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2006 року між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»(зберігач) було укладено договір зберігання з правом користування №30/06, відповідно до умов якого замовник передає, а зберігач приймає згідно з актом приймання-передачі на зберігання з правом користування нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба»та розташоване за адресою: Київська обл., Іванківський район.

Згідно з п. 1.3. договору, майно використовується лише за цільовим призначенням згідно виробничої програми, затвердженої з замовником.

Відповідно до п. 2.2. договору, зберігач зобов'язаний за користування майном вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 6 923,44 грн. в тому числі ПДВ, на розрахунковий рахунок замовника з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що зберігач зобов'язаний вжити всіх заходів, встановлених договором, і актами цивільного законодавства, для збереження майна та зберігати його протягом строку дії договору.

У п. 2.12. договору зазначено, що зберігач зобов'язаний забезпечити надання звіту «1рг»про рибництво за 1 півріччя та «2рг»за рік та щомісячний звіт про вилов риби за формою №1, яка затверджена наказом Держкомстату України №54 від 01.07.2002 р.

За відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн., в тому числі ПДВ, та з врахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, замовник зобов'язаний після закінчення терміну дії договору або досягнення сторонами угоди про його дострокове розірвання, прийняти по акту майно, яке було передане згідно договору.

Замовник має право:

5.1. У разі погіршення стану майна зберігача, вимагати відшкодування збитків, завданих втратою або пошкодженням майна, яке зберігається.

5.2. В будь-який час відвідувати об'єкт зберігання з метою перевірки стану його зберігання.

Згідно з п. 6.1. договору, він набуває чинності з дня його підписання і діє протягом п'яти років з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2011 року або до укладення зі зберігачем іншої цивільно-правової угоди.

Додатковою угодою від 01.03.2008 року до договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року сторони домовилися, що цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом двадцяти п'яти років з 01 жовтня 2006 року по 01 жовтня 2031 року, або до укладення із зберігачем іншої цивільно-правової угоди.

У п. 6.4. договору зазначено, що дія цього договору може бути припинена:

- за згодою сторін;

- за рішенням господарського суду;

- у зв'язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у разі невиконання умов цього договору протягом тридцяти днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це зберігача. Договір вважається розірваним з моменту одержання повідомлення зберігачем.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Додатком №1 до договору слугує акт приймання-передачі державного нерухомого майна згідно договору зберігання з правом використання від 01.10.2006 року, відповідно до якого замовник передав, а зберігач прийняв на зберігання з правом користування нерухоме державне майно -гідротехнічні споруди ставків.

28.05.2010 року на адресу позивача надійшов лист №07-12/367, в якому зазначалося, що в зв'язку з неефективним використанням гідротехнічних споруд, що призвело до зниження рибопродуктивності та технічного стану ставів, ДП «Укрриба»повідомляє про розірвання договору №30/06 від 01.10.2006 року зберігання з правом користування нерухомого майна, що належить до державної власності.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 31 травня 2010 року на територію гідротехнічних споруд, що були передані позивачеві згідно договору, прибула комісія у складі представників відповідача у супроводі посадових осіб Іванківської районної державної адміністрації та Іванківської районної ради з метою здійснення перевірки стану зберігання переданого майна. Члени перевірки відмовилися від складання акту перевірки і від реєстрації в журналі перевірок. По даному факту позивачем було складено акт.

У п. 6.4. договору зазначено, що дія цього договору може бути припинена:

- за згодою сторін;

- за рішенням господарського суду;

- у зв'язку з прийняттям законодавчих актів, які змінюють статус майна.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у разі невиконання умов цього договору протягом тридцяти днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це зберігача. Договір вважається розірваним з моменту одержання повідомлення зберігачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці», вважає розірвання Договору Державним підприємством «Укрриба»безпідставним, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»не порушувало умов договору, в тому числі, вчасно вносило плату за користування майном, що підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2010р. по 31.03.2010 р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається здійснення позивачем на користь ДП «Укрриба»попередньої оплати у сумі 97000,00 грн. за користування гідроспорудами згідно договору №30/06 від 01.10.2006 р., відповідно до платіжного доручення №43 від 10.03.2011 р.

Відповідач 12.03.2011р. повернув позивачу кошти у сумі 97000,00 грн., зазначивши, що кошти повертаються в зв'язку з розірванням договору №30/06 від 01.10.2006р., що підтверджено копією банківської виписки.

Позивачем, на підтвердження належного виконання умов договору №30/06, надані щорічні звіти про рибництво по формі, які направлялися відповідачу -ДП «Укрриба».

Листами №25 від 03.06.2010 р. та №31 від 08.06.2010 р., які містяться в матеріалах справи, позивач заперечив проти розірвання договору № 30/06 в односторонньому порядку.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 397 Цивільного кодексу України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, а сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. В разі недосягнення згоди, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до п. 6.6. договору, у разі невиконання умов цього договору протягом тридцяти днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це зберігача. Договір вважається розірваним з моменту одержання повідомлення зберігачем.

Проте, будь-яких доказів на підтвердження порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»умов договору щодо використання майна виключно за цільовим призначенням, щодо оплати за користування вказаним майном та інших обов'язків прийнятих на себе за договором в матеріали справи не надано.

Отже, Державним підприємством «Укрриба»не доведено та не надано до матеріалів справи доказів істотного порушення умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці», а тому суд приходить до висновку, що дії Державного підприємства «Укрриба»щодо одностороннього розірвання договору, суперечать чинному законодавству та положенням договору та є необґрунтованими.

Також позивач зазначив, що нерухоме державне майно, яке знаходиться на зберіганні з правом користування на підставі договору №30/06 від 01.10.2006 року відповідачу не повертав і дане майно -гідротехнічні споруди ставів, знаходиться в позивача.

Відповідно до п. 4.3. договору, замовник зобов'язаний після закінчення терміну дії договору або досягнення сторонами угоди про його дострокове розірвання, прийняти по акту майно, яке було передане згідно договору.

В матеріалах справи немає акту про повернення ДП «Укрриба»майна, переданого за договором №30/06 від 01.10.2006 року.

Крім того, відповідач у своїх поясненнях зазначив, що при поверненні майна позивач від підписання акту приймання-передачі відмовився та майно не повернув, що вказує на фактичне користування майном в подальшому.

В той же час, 31 травня 2010 року між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп»(зберігач) було укладено договір №04/10 зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі ДП «Укрриба», відповідно до умов якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», розташоване за адресою: Київська обл., Іванківський район.

В цей же день сторонами договору №09/10 було підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна.

20.09.2010 року між ДП «Укрриба»та ТОВ «Іванківський рибсільгосп»було укладено угоду про розірвання договору зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на абалансі ДП «Укрриба»№09/10 від 31.05.2010 року.

21.09.2010 року між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РИБГОСП-ІВ»(зберігач) було укладено договір №26/10 зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі ДП «Укрриба», відповідно до умов якого замовник передав, а зберігач прийняв на зберігання з правом користування згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба», розташоване за адресою: Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків (с. Сукачі).

Сторони підписали акт приймання-передачі вказаного майна, хоча і позивач, і відповідач стверджують, що майно і надалі залишається в позивача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»позов було подано на підставі помилкового уявлення позивача про його право на повторне звернення до господарського суду з вимогами про користування майном за відсутності відповідних правовідносин між позивачем та відповідачем щодо цього майна, вимогами про визнання дійсним договору №30/06 від 01.10.2006 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»звернулося з позовом до Господарського суду Київської області з вимогами до ДП «Укрриба» про усунення перешкод в користуванні нерухомим державним майном -гідротехнічними спорудами ставків відповідно до договору №30/06 від 01.10.2006 року, зобов'язання ДП «Укрриба»виконувати умови договору, з вимогами також до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп».

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі №20/091-10 припинено провадження в частині позовної вимоги за первісним позовом про визнання недійсним акту приймання-передачі державного нерухомого майна згідно договору зберігання з правом користування від 31 травня 2010 року №09/10; у задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп»відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 року прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці» від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 20.08.2010 року у справі №20/091-10.

Позивач у відповідь на вищевказане зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»звернулося до господарського суду Київської області із позовною заявою про усунення перешкоди в користуванні майном шляхом виселення ТОВ «Іванківський рибсільгосп», визнання недійсним договору №09/10 від 31.05.2010 року про зберігання з правом користування нерухомим державним майном між ДП «Укрриба»та ТОВ «Іванківський рибсільгосп», зобов'язання ДП «Укрриба»виконувати умови договору №30/06 з ТОВ «Хутір на околиці». У рішенні суду зазначалося, що на момент його прийняття фактично ТОВ «Іванківський рибсільгосп»не чинив перешкод в користуванні майном ТОВ «Хутір на околиці», самостійно припинено блокування в'їзду на територію ставів; у визнанні договору №30/09 недійсним також було відмовлено з огляду на те, що ТОВ «Хутір на околиці»не є стороною договору і не може його оспорювати; у вимозі зобов'язати ДП «Укрриба»виконувати умови договору було відмовлено в зв'язку із тим, що не було зазначено які саме конкретні умови має виконувати ДП «Укрриба». Цим же рішенням Товариству з обмеженою відповідальністю «Іванківський рибсільгосп», як позивачу за зустрічним позовом, в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення ТОВ «Хутір на околиці»також було відмовлено.

Тобто, в справі №55/87-3/337-18/195-2012 заявлено інші позовні вимоги, іншими є предмет та суть спору.

Стосовно відмови від апеляційної скарги позивач пояснив, що підставою відмови від апеляції стало надання суду відповідачем копії угоди про розірвання договору №09/10 від 31.05.2010 року.

В постанові Вищого господарського суду України від 30.11.2011 року у справі №55/87 зазначено, що в порушення вимог ст.. 43 Господарського процесуального кодексу України суди не з'ясували чи не свідчать ці умови про наявність ознак того, що за своєю правовою природою цей договір є договором оренди.

Як вбачається з приписів статей 759, 936, 944 Цивільного кодексу України, на відміну від договору оренди, який укладається для надання орендареві права оплатного користування майном для здійснення своєї підприємницької діяльності з метою отримання прибутку від використання майна за його цільовим призначенням, договір зберігання майна укладається в інтересах поклажодавця з метою забезпечення схоронності майна у тому вигляді, в якому його було передано на схов і, за загальним правилом, не допускає користування майном зберігачем, а тим більше, не передбачає права зберігача на передавання майна у користування іншим особам.

Суд касаційної інстанції у своїй постанові також зазначив, що з врахуванням вказаного, а також того, що предметом вказаного договору є державне майно -гідротехнічні споруди до спірного договору повинні застосовуватися норми ст.. 287 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна України», якими передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна -майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 «Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна»у разі, коли орендодавцем є ФДМУ чи його регіональне відділення орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70% до державного бюджету, 30% державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Статтею 235 Цивільного кодексу України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Ознакою удаваного правочину є те, що розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймі одним із них.

Державний комітет рибного господарства України, утворений Кабінетом Міністрів України відповідно до постанови № 1523 від 02.11.2006 як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра аграрної політики.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 42 від 24.01.2007 «Про затвердження Положення про Державний комітет рибного господарства України»Держкомрибгосп забезпечує проведення державної політики у галузі рибного господарства і рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Державне підприємство «Укрриба»засноване на державній власності та створене з метою забезпечення ефективності використання та організації нагляду, контролю за технічною експлуатацією гідротехнічних споруд водних об'єктів рибницьких господарств і підпорядковане Державному комітету рибного господарства України.

01.10.2006 між Державним підприємством «Укрриба»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»(зберігач) було укладено договір зберігання з правом користування № 30/06 (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання з правом користування, згідно акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба»та розташоване за адресою: Київська область, Іванківський район.

Згідно п. 2.1. договору зберігач зобов'язаний прийняти від замовника майно, зазначене у п. 1.1. цього договору згідно з актом приймання-передачі.

Факт передачі відповідачем та відповідно прийняття позивачем державного майна (гідротехнічні споруди ставків) на зберігання з правом користування підтверджується актом приймання-передачі від 01.10.2006.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її у схоронності.

Статтею 944 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач не має права без згоди поклажедавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншим особам.

Виходячи із змісту наведеної статті право зберігача користуватись майном переданим йому за договором зберігання виникає в разі надання відповідної згоди поклажодавцем.

Згідно п. 3.1. договору зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майном.

Отже, за договором, волевиявленням сторін було передбачено право зберігача на користування майном переданим на зберігання, що по суті є згодою поклажодавця, про яку йде мова у статті 944 Цивільного кодексу України.

Таким чином, умова договору щодо права зберігача користуватись переданими на зберігання гідротехнічними спорудами, є елементом договору зберігання, наявність якої в договорі не змінює правової природи такого договору.

Відповідно до п. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення та підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».

При цьому, відповідно до вимог п.п. г п. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизації не підлягають гідротехнічні захисні споруди.

Отже, об'єкти, які є предметом спірного договору, відносяться до захисних гідротехнічних споруд та мають загальнодержавне значення, а тому не підлягають приватизації та передачі в оренду. В свою чергу і будь-яких повноважень щодо надання згоди про передачу цього майна в оренду Фонд державного майна України або його регіональні відділення та Державний комітет рибного господарства України не мають.

Чинне законодавство встановлює заборону на передачу об'єктів в оренду, тому інтереси Фонду державного майна України не порушуються при укладенні договору зберігання.

Фонд державного майна України надав ДП «Укрриба»відповідь на запит щодо погодження такого договору, якою чітко інформовано про відсутність необхідності погодження з ФДМУ (лист від 06.04.2004 року №10-25-4699), а Міністерство аграрної політики України листом від 02.12.2004 року №37-24-2-13/16534 висловило підтримку у роботі по збереженню державного майна та укладенню договорів зберігання з правом користування гідротехнічними спорудами.

Згідно з Положенням про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого наказом ФДМ України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 року №908/68, одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 року №1482

Відповідно до п. 2.4.1. Положення №908/68 від 19.05.1999 року, такий спосіб управління державним майном як передача його в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передусім застосовується у випадках, за яких майно не підлягає приватизації та не може бути передано в оренду.

Відповідно до плану приватизації, спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 6 травня 2003 року «Про передачу гідротехнічних споруд», статуту ДП «Укрриба», гідротехнічні споруди, які є предметом оспорюваного договору, були передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України та в подальшому передані на баланс ДП «Укрриба».

ДП «Укрриба»є державним комерційним підприємством.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського кодексу України, майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГПК України та іншими законами.

Верховний Суд України в постанові від 4 листопада 2008 року задовольнив касаційну скаргу та скасував рішення Вищого господарського суду від 23 липня 2008 року. Копія постанови знаходиться в матеріалах справи.

У вказаній вище постанові зазначалося, що позивач посилався на те, що ДП «Укрриба»уклало зазначений договір без згоди ВАТ «Самарський рибгосп»як співвласника майна, яке є предметом договору, та з порушенням переважного права рибгоспу на одержання в користування (оренду) цього майна; укладений договір не відповідає волевиявленню його учасників, фактично приховує договір оренди; укладений з перевищенням повноважень ДП «Укрриба»щодо укладення договору оренди державного майна, оскільки єдиним орендодавцем нерухомого державного майна є державний орган приватизації.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2008 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено, тобто судами встановлено, що подібні договори є договорами зберігання, а не оренди.

В постанові Верховного Суду України від 04.11.2008 року зазначено, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 травня 2008 року залишено в силі.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач просить зменшити розмір позовних вимог і визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»право користування нерухомим майном -гідротехнічними спорудами ставів на підставі договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці».

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»(інд. 04214, м. Київ, вул. Північна, 6, літ. А, код ЄДРПОУ 31119647) право користування нерухомим майном -гідротехнічними спорудами ставів на підставі договору зберігання з правом користування №30/06 від 01.10.2006 року.

3. Стягнути з Державного підприємства «Укрриба»(інд. 04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-А, код ЄДРПОУ 25592421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»(інд. 04214, м. Київ, вул. Північна, 6, літ. А, код ЄДРПОУ 31119647) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хутір на околиці»(інд. 04214, м. Київ, вул. Північна, 6, літ. А, код ЄДРПОУ 31119647) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. сплаченого державного мита. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 27.08.2012 р.