Рішення № 25745518, 20.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" серпня 2012 р.Справа № 5017/1813/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ"

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 10774,43грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Губар О.В., довіреність №22 від 28.02.12р.;

від відповідача: Гордієнко М.В., довіреність №20 від 03.01.12р.;

В судовому засіданні 07.08.12р. по справі було оголошено перерву до 20.08.12р. о 09:45хв., в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 10774,43грн., а саме: попередньо оплачених коштів у розмірі 10388,71грн., індексу інфляції у розмірі 29,66грн., 3%річних у розмірі 356,06грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.06.12р. порушено провадження у справі №5017/1813/2012.

Відповідач подав письмові пояснення по справі(вх.№24551/2012 від 07.08.12р.), згідно яких просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Так в обґрунтування пояснень зазначає про те, що 17.11.2008р. між СТОВ «Робуста-Агро-Інвест»та Одеською залізницею було укладено договір №1418117/392 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, терміном на 1 рік, за умови, якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. 10.03.2011р. СТОВ «Робуста-Агро-Інвест»змінило назву на ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ". 15.08.2011р. між ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" та Одеською залізницею було укладено договір №1418117 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, терміном на 5 років, за умови, якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Попередня оплата ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" за майбутні послуги ДП «Одеська залізниця»складала 12643,27грн. Протягом квітня 2011р. Одеська залізниця здійснила послуги на загальну суму 2254,56грн., після чого розмір попередньої оплати зменшився до 10388,71грн. Не плануючи користуватись послугами Одеської залізниці у великих об'ємах, ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" 20.03.12р. направило лист з проханням повернути на перед оплачені кошти на вказані реквізити підприємства. При тому, що в цьому ж листі-зверненні було проінформовано ДП «Одеська залізниця» про те, що у майбутньому ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" планує отримати послуги від Одеської залізниці на суму 3388,71грн. Однак, 20.03.12р. ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" направило лист з проханням повернути на перед оплачені кошти, порушуючи п. 7, пп. 7.4 договору №1418117 від 15.08.2011р., саме, до Одеської залізниці не було направлено письмового звернення про припинення дії вищезазначеного договору. Враховуючи вищевикладене, так як жодна із сторін до сьогодні не звернулася з пропозицією до іншої сторони про припинення дії договору №1418117 від 15.08.2011р., то цей договір, Одеська залізниця вважає нерозірваним та таким, що діє до сьогодні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

17.11.2008р. між Одеською залізницею(Залізниця) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Робуста-Агро-Інвест»(Вантажовласник) було укладено договір №1418117/392/313/з про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, відповідно до умов якого предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.7.4. договору, договір укладено сторонами 1 рік. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

10.03.2011р. СТОВ «Робуста-Агро-Інвест»змінило назву на ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ".

Згідно п.2.4. договору Вантажовласник зобов'язується здійснювати попередню оплату за перевезення вантажів та додаткові послуги шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на під'їзній колії, на рахунок Залізниці.

Станом на 03.04.2011р. було зроблено акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого попередня оплата ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" за майбутні послуги Державного підприємства "Одеська залізниця" складала 12643,27грн.

Протягом квітня 2011р. Державним підприємством "Одеська залізниця" були здійснені послуги на загальну суму 2254,56грн. в результаті чого розмір попередньої оплати зменшився до 10388,71рн.

Не плануючи користуватись послугами Державного підприємства "Одеська залізниця" у великих об'ємах ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" 20.03.12р. направило лист з проханням повернути на перед оплачені кошти, однак лист залишений без відповіді.

22.05.2012р. ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" направило на адресу Державного підприємства "Одеська залізниця" претензію №169 від 18.05.12р. із вимогою повернути попередньо оплачені кошти у семиденний термін з дня отримання вимоги на рахунок ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ", однак зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вищевикладене зумовило звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим Майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 03.04.11р. за Державним підприємством "Одеська залізниця" сальдо складає 12643,27грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Так, судом встановлено наявність перерахування позивачем відповідачу попередньо оплачених коштів у розмірі 12643,27грн., здійснення відповідачем послуг на суму 2254,56грн., у зв'язку з чим попередня оплата зменшилась до 10388,71рн., існування заборгованості Державного підприємства "Одеська залізниця", у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача попередньо оплачених коштів у розмірі 10388,71грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 29,66грн. та 3%річних у розмірі 356,06грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 29,66грн. та 3%річних у розмірі 356,06грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно договору від 15.08.2011р. укладеного між ТОВ "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" та Одеською залізницею №1418117 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, оскільки позивачем заявлені позовні вимоги за договором №1418117/392/313/з про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 17.11.08р. та акт звірки взаємних розрахунків надано станом на 03.04.11р., тоді як договір на який посилається відповідач датований 15.08.2011р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення заборгованості у розмірі 10774,43грн., а саме: попередньо оплачених коштів у розмірі 10388,71грн., індексу інфляції у розмірі 29,66грн., 3%річних у розмірі 356,06грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗ-ПІВДЕНЬ" (75123, Херсонська область, Цюрупинський район, с-ще Щасливе, вул. Леніна, 50; адреса для листування:73008, м.Херсон, Бориславське шоссе, 33; п/р №2600000111275 Банк ПАТ „Фінансова Ініціатива", МФО 380054, код ЄДРПОУ 34396047) попередньо оплачені кошти у розмірі 10388(десять тисяч триста вісімдесят вісім)грн.71коп., індекс інфляції у розмірі 29(двадцять дев'ять)грн.66коп., 3%річних у розмірі 356(триста п'ятдесят шість)грн.06коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.08.12р.

Суддя Гут С.Ф.