Рішення № 25745359, 17.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/7529-2012 17.08.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент", м. Київ

про стягнення 461 843,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисюк О.В. - юрисконсульт

від відповідача: Седов В.С. - юрисконсульт

За клопотанням відповідача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент" про стягнення основного боргу в сумі 437 573,02 грн., 15 процентів річних в сумі 10 906, 38 грн., трьох процентів річних в сумі 233, 89 грн., пені в сумі 11 311, 24 грн., інфляційних сумі 1 195, 27 грн. та штрафу в сумі 623, 83 грн. відповідно до Договору на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу № 00250 від 01.01.2008 року.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідач надав суду відзив на позов, відповідно до ст. 59 ГПК України, в якому визнає заборгованість на загальну суму 461 843, 63 грн. та вказує, що порушення відбулося внаслідок отримання ним збитків у зв'язку із складаною фінансовою ситуацією на ринку рекламних послуг.

Позовна заява містить посилання про застосування у справі заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент". З метою забезпечення виконання рішення суду, позивач додатково клопоче перед судом про витребування від відповідача інформації про всі відкритті на його ім'я рахунків в банківських установах, однак судовий збір за подання заяви про вжиття забезпечення позову не сплатив. Надавши належну правову оцінку змісту позовної заяви в розумінні вимог ст.ст. 54-57 ГПК України, суд дійшов висновку, що вимога про забезпечення позову є по суті заявою про застосування таких заходів, у зв'язку з чим відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" вона повинна бути сплачена судовим збором в розмірі 1 609,50 грн.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача відмовився від заяви про забезпечення позову. Втім, наслідки такої відмови не позбавляють його обов'язку сплати судового збору за подану заяву.

За такими обставинами судовий збір в сумі 1 609,50 грн. підлягає стягненню з позивача у справі - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" на користь державного бюджету.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.02.2008р. між Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", далі Робочий орган, Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", далі Підприємство, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент", далі Розповсюджувач, було укладено Договір № 00250 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, далі Договір 1. Договір було укладено відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про рекламу" від 03.07.96р. за №270/96 ВР, із змінами та доповненнями, далі Закон, постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.03р. за № 2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", далі Правила.

З урахуванням вказаних норм, наданих дозволів на розміщення зовнішньої реклами, відповідно до вимог пункту 2.1 Договору 1 позивач надав у тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, а відповідач узяв обов'язки здійснювати своєчасно оплату за користування місцями. Обов'язок відповідача самостійно отримувати рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів та акти приймання-передачі наданих послугу позивача визначений сторонами у п. п. 3.6.2., 3.6.15 Договору 1. Вказані акти Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен протягом 5-ти днів повернути підписаними на адресу Підприємства. З урахуванням застережень зазначених сторонами, у випадку коли Розповсюджувач реклами протягом вказаного часу не поверне підписаний акт, то вважається, що послуги надані належним чином.

Пунктом 4.3 розрахунки за Договором 1 здійснюються відповідачем щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача. Втім, згідно пункту 4.5 Договору, плата за користування місцями для розміщення рекламних засобів сплачується окремо по кожному рахунку-фактурі, при цьому об'єднання рахунків-фактур для проведення платежів не допускається. Неотримання рахунків-фактур в строки, визначені Договором 1, не звільняє відповідача від внесення ним плати, і не є перешкодою для нарахування штрафних санкцій, передбачених правочином та чинним законодавством.

Додатковими угодами до Договору 1 та додатковими угодами, викладеними у вигляді Адресних програм, в кількості 13 шт. сторони погодили місця для розміщення зовнішньої реклами, орендну плату за них та строк їх оренди.

З урахуванням Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 767 "Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами" між сторонами підписано новий договір № 165/767/10 від 27.12.2010р., далі Договір 2.

Відповідно до п. 5.2.3. Договору 2, відповідач зобов'язаний, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

Плата за право тимчасового користування нараховується щомісячно та перераховується Розповсюджувачем не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним на поточний рахунок Підприємства, в розмірах, зазначених у рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє Розповсюджувача від здійснення плати за право тимчасового користування (п. 6.6.).

Додатковими угодами до Договору 2 викладеними у вигляді Адресних програм № № 1, 2, 3, 4, 6, 8 сторони погодили місця для розміщення зовнішньої реклами, орендну плату за них та строк їх оренди.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач не виконує своїх обов'язків щодо своєчасного внесення плати за користування місцем розташування рекламного носію, передбачений умовами Договорів, у зв'язку з чим за ним за період з 01.05.2010р. по 05.06.2012р. утворилася заборгованість в сумі 437 573, 02 грн.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді несплати коштів за розміщення зовнішньої реклами, то позивач відповідно до вимог пункту Договору намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 11 311, 24 грн. за період прострочення з 26.05.2010р. по 05.06.2012р. за кожним рахунком окремо (розрахунок наявний в матеріалах справи).

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 1 195, 27 грн. та три проценти річних в сумі 23, 89 грн.

Додатково, з урахуванням п. 7.5 Договору 1, за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцем для розміщення рекламних носіїв, що складає більш ніж одного місяця Розповсюджувач зовнішньої реклами повинен сплатити штраф у розмірі 15 ( п'ятнадцять) відсотків простроченої суми, який дорівнює 623, 83 грн.

Поряд з цим, відповідно до п. 7.3 Договору 2 крім штрафних санкцій, Підприємство має право нараховувати за прострочення платежів за право тимчасового користування 15 процентів річних від простроченої суми, що становить 10 906, 38 грн.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін суд вважає доводи позивача обґрунтованими, виходячи із наступного:

Так, згідно із ст. 1 Закону України "Про рекламу" реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг є зовнішньою рекламою. За приписом ст. 2 Закону України "Про рекламу" відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України регулює вказаний закон.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами, у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. За вимогами пунктів 3, 16, 24, 25 32, 33 Типових правил, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Так, у відповідності до зазначених норм, позивач, є органом уповноваженим згідно із Законом та Правилами здійснювати регулювання в сфері розміщення зовнішньої реклами, були надані відповідачу дозволи на розміщення зовнішньої, після чого між позивачем та відповідачем був укладений спірний договір.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір на розміщення рекламного носія. Доказами у справі підтверджено, що сторони досягли усіх суттєвих умов договору відносно його предмету, ціни та строку, а тому відповідно до вимог ст. ст. 1, 16 Закону України "Про рекламу", ст. ст. 629, 638 ЦК України, приписів ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Відповідачем у порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", п. п. 24, 25, 32, 33 Типових правил, положень Договорів не був дотриманий порядок розрахунків за користування місцями для розташування рекламних засобів, що є підставою для притягнення суб'єкта господарювання до певної відповідальності.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Господарське зобов'язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом або за звичаями ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Вимоги статті 34 ГПК України визначають, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача на отримання ним збитків у зв'язку з чим відбулося прострочення грошових зобов'язань за вказаними Договорами судом не приймаються до уваги, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Враховуючи викладене, те, що відповідачем визнано заборгованість на загальну суму 461 843, 63 грн. позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 437 573, 02 грн. за тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Сторонами в п. 7.4 Договору 1 та п. 7.2. Договору 2 передбачені засоби забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені. Факт прострочення сплати платежів за користування рекламними засобами підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені на загальну суму 11 311, 24 грн. за вказаний період, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України вказує на те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1 195, 27 грн., трьох процентів річних в сумі 233, 89 грн. за Договором 1, та 15 процентів річних в сумі 10 906, 38 грн. за Договором 2 (п. 7.3.), окремо за рахунками, щодо прострочення виконання грошового зобов'язання, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки мало місце прострочення внесення платежів більш ніж одного місяця за тимчасове користування місцем для розміщення рекламних носіїв, то позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 15 ( п'ятнадцять) процентів в сумі 623, 83 грн. за Договором 1 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 9 236, 87 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Домовий". Витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову в сумі 1 609,50 грн. покладаються на позивача у справі -Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", відповідно до вимог статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.08.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 16 Закону України "Про рекламу", ст. ст. 629, 638, 526, 599, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст. 55, 180, 181, 193, 203 ГК України, ст.ст. 42, 43, 22, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 26199714, на користь державного бюджету України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1 609,50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хайтеч Едвертайсмент", 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 38/40 "А", код ЄДРПОУ 34355861, на користь:

- Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", 01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, буд. 12-А, код ЄДРПОУ 26199714, основний борг в сумі 437 573, 02 грн., пеню в сумі 11 311, 24 грн., штраф в сумі 623, 83 грн., п'ятнадцять процентів річних в сумі 10 906, 38 грн., інфляційні в сумі 1 195, 27 грн., три процента річних в сумі 233, 89 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9 236, 87 грн., видавши наказ.

3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову в сумі 1 609,50 грн. покладаються на позивача у справі -Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) "Київреклама".

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено: 22.08.2012р.

Суддя Ю.О.Підченко