Рішення № 25745208, 02.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/6764-2012 02.08.12За позовом Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 18 884,08 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Атаманчук Б.В., довіреність № 75 від 22.07.2011 р.

від відповідача: Кучерявий С.В., довіреність № 177-2012 від 01.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(далі - відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), в розмірі 17 852,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 852,05 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/6764-2012, розгляд справи призначено на 20.06.2012 р.

У судове засідання 20.06.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 20.06.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012 відповідач виконав частково.

У судовому засіданні 20.06.2012 р. судом оголошено перерву до 18.07.2012 р.

У судове засідання 18.07.2012 р. представник позивача з'явився, надав заяву про зміну позовних вимог та документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 18.07.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012 відповідач виконав частково.

У судовому засіданні 18.07.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 18.07.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 18.07.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.05.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/6764-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, розгляд справи відкладено на 02.08.2012 р.

У судове засідання 02.08.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2012 р. з'явився, позовні вимоги визнав частково.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Аліко Україна»(далі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних із експлуатацією наземного транспортного засобу (далі - Договір) № 1472, відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ.

Микитенко О.Ю. 20.04.2011 р. о 07 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки «Опель», державний номерний знак АА 1262 ВТ, по вул. Р.Окипної, під час руху не вибрав безпечну швидкість, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, чим заподіяв матеріальні збитки.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.05.2011 р. Микитенка О.Ю. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту № 546 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, внаслідок ДТП, яка сталась 20.04.2011 р. о 07 год. 15 хв. на вул. Р.Окипної, враховуючи знижку 10%, складає 15 409,83 грн., без урахування 10%-ї знижки складає 17 122,03 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1598 від 22.06.2011 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, внаслідок вищезазначеної ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 17 852,05 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 1598 від 22.06.2011 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 17 852,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5729 від 30.06.2011 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит № 06-37.1/5011-71/6764-2012 про надання інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2477992.

12.07.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь від Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/5011-71/6764-2012, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Опель», державний номерний знак АА 1262 ВТ, Микитенка О.Ю. на дату вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2477992.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/2477992 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Опель», державний номерний знак АА 1262 ВТ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Опель», державний номерний знак АА 1262 ВТ, на дату скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/2477992, відповідач згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача регресну вимогу вих. № 4187/0/17-11 від 21.11.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на вищезазначену регресну вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

У своєму письмовому відзиві на позов відповідач фактично визнає власну заборгованість перед позивачем по виплаті страхового відшкодування в розмірі 15 409,83 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до Звіту № 546).

Суд не погоджується з даною позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до Звіту № 546 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, в результаті його пошкодження у вищезазначеній ДТП, складає 15 409,83 грн. з урахуванням 10%-ї знижки.

В свою чергу, у Звіті № 546 зазначено про те, що відповідно до формули остаточного розрахунку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, з урахуванням необхідних для проведення оцінки показників, але без урахування 10%-ї знижки, складає 17 122,03 грн.

18.07.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач фактично визнає, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Форд», державний номерний знак АА 5621 ІТ, в результаті його пошкодження у вищезазначеній ДТП, складає 17 122,03 грн. та просить стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 122,03 грн., пеню в розмірі 1 457,93 грн., 3 % річних в розмірі 287,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 17,12 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом встановлено, що подана позивачем заява про зміну позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому підлягає прийняттю до розгляду судом.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до 36.5. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач отримав регресну вимогу № 4187/0/17-11 25.11.2011 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позивач набув право нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат через 90 днів після отримання відповідачем регресної вимоги № 4187/0/17-11, а саме з 26.02.2012 р.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 016,56 грн.

Судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що 3 % річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 202,65 грн. В свою чергу інфляційне збільшення заборгованості за період з 26.02.2012 р. по 18.07.2012 р. має від'ємний показник, а тому інфляційні нарахування позивача стягненню не підлягають.

Позивачем за подання даної позовної заяви до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 641,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2012 року складає 1 073,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі двох відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що позивачем за подання даної позовної заяви було переплачено судовий збір на суму 31,50 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 122,03 грн., пені в розмірі 1 457,93 грн., 3 % річних в розмірі 287,00 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 17,12 грн. підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-б, ідентифікаційний код: 20080515) на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, ідентифікаційний код: 31241449) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 17 122 (сімнадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 03 коп., пеню в розмірі 1 016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 56 коп., 3 % річних в розмірі 202 (двісті дві) грн. 65 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 563 (одна тисяча п'ятсот шістдесят три) грн. 23 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 07.08.2012 р.

Суддя О.В. Нечай