Рішення № 25745106, 23.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2012 р.Справа № 5017/1944/2012

За позовом Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси";

до відповідача Одеський приватний навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ГАРМОНІЯ-ХХІ століття"

про стягнення 58714.67грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Максименко О.О. - за дорученням;

Від відповідача: Слободянюк О.Д. - за дорученням;

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Одеського приватного навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ГАРМОНІЯ-ХХІ століття" про стягнення 58714,67 гривень.

09.08.2012 року представник відповідача надав клопотання, згідно якого вказав про визнання позовних вимог у повному обсязі, але у зв'язку із скрутним фінансовим становищем просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на два місяці

Представник позивача в судовому засіданні 23 серпня 2012 року позов підтримав повністю.

У судовому засіданні 23.08.2012 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:

Відповідно рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго" та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно п.2.1.1. Статуту підприємства, метою створення КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

1 жовтня 2011 року між позивачем Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" та відповідачем Одеським приватним навчально-виховним комплексом "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ГАРМОНІЯ-ХХІ століття" було укладено договір № 3147 на постачання теплової енергії на об'єкт відповідача, який знаходиться за адресою: м. Одеса,вул..Ак.Філатова,84-А.

Пунктом 5.1, даного договору передбачено, що облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

За змістом п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 3.2.2 договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок сплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

Однак, в порушення умов договору відповідач за спожиту теплову енергію сплачував не в повному обсязі, що привело до виникнення у нього заборгованості у період з 01.10.2011р. по 01.05.2012 р. в сумі 55 681,61 гривень.

Крім того позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені в сумі 2473,28 гривень, 3% річних в сумі 490,12 гривень та інфляційні в сумі 69,12 гривень, які позивач також просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача надав клопотання про визнання позовних вимог у повному обсязі та просить суд відстрочити виконання рішення суду на два місяці.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч.1 ст.277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.6 ст.19 Закону України „Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.3 ст.24, ч.2, ст.25 Закону України „Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст.25 Закону України „Про теплопостачання").

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р. визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У відповідності зі ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.п.6.1., 6.3., 6.4., 6.7., 7.2.3 даного розділу розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації відповідно до встановленого тарифу на Теплову затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої за розрахунковий період; перераховані Споживачем платежі зараховуються згідно призначення платежу зазначеного в банківських документах, а в разі відсутності такого зазначення в наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію, потім поточні платежі; в разі несвоєчасного виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити Теплопостачальній організації заборгованість з урахуванням норм ст.625 ЦК України та крім цього йому нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, пеня нараховується не більш ніж як за один рік з моменту, коли грошове зобов'язання мало бути виконане.,

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума 3% річних складає -490,12 гривень, інфляційні в сумі 69,12 гривень та пеня -2 473,28 гривень.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є Договір №3147 від 01.10.2010р. про постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено обставини та подано будь які докази які б спростували позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення, у зв'язку з чим з відповідача слід стягнути на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" заборгованість у сумі 55 681,61 гривень та штрафні санкції на суму сума 3% річних складає -490,12 гривень, інфляційні в сумі 69,12 гривень та пеня -2 473,28 гривень.

Крім того в ході розгляду справи судом були розглянуто клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення суду на два місяці та відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається із змісту клопотання, відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, оскільки відповідач не отримав пільгу з оплати орендної плати в розмірі 1% що призвело до збільшення витрат школи на оренду в 10 раз. Через збільшення суми орендної плати відповідач не сплачував комунальні послуги, що і призвело до накопичення боргу.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В свою чергу, приведений відповідачем у заяві аналіз економічного стану заявника дозволяє суду дійти висновку щодо можливості надання Одеському приватному навчально-виховному комплексу "Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ГАРМОНІЯ-ХХІ століття" відстрочки виконання рішення у даній справі.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність у відповідача грошових коштів на поточних рахунках в установах банку, суд доходить висновку щодо наявності обставин суд, керуючись ст. 121 ГПК України, вважає за доцільне відстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області у даній справі до 23 жовтня 2012 року на два місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 2 416,64 гривень підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Одеського приватного навчально-виховного комплексу"Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ГАРМОНІЯ-ХХІ століття" (65074 м. Одеса, вул Ак.Філатова, 84-А, код ЄДРПОУ 33722081, р/р 26003166383300 АКІБ „УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул Балківська, 1-Б, р/р 26036300035763 в ПАТ "Державний ощадний банк України", філія Одеське міське відділення №7860, МФО 388078, код ЄДРПОУ 34674102) -суму заборгованості у розмірі 55 681 /п'ятдесят п'ять тисяч шістсот вісімдесят одна / гривна 61 копійка, 3% річних в сумі 490 /чотириста дев'яносто/ гривень 82 копійки, інфляційні в сумі 69 /шістдесят дев'ять/ гривень 12 копійок, пеня в сумі 2 473 /дві тисячі чотириста сімдесят три/ гривни 82 копійки, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 /одна тисяча шістсот дев'ять/ гривень 50 копійок з відстрочкою виконання до 23 жовтня 2012 року.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.08.2012р.

Суддя Гуляк Г.І.