Рішення № 25744879, 10.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/8903-2012 10.08.12За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

Про стягнення 204 244,82 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники сторін:

Від позивача: Півень Д.О. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-20 від 13.02.12;

Від відповідача: Поліщук Л.П. -представник за довіреністю № 41-Д від 12.07.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва про стягнення 204 244,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.07.2012.

В судове засідання 20.07.2012 представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 20.07.2012 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача заявив клопотання про заміну назви відповідача -з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", на підтвердження чого надав довідку Головного управління статистики у місті Києві від 05.07.2012, в якій зазначено, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва відповідно до реєстраційних дій від 27.06.2012 було перейменовано на Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Керуючись ст. 25 ГПК України, суд задовольнив клопотання представника відповідача та здійснив заміну назви відповідача.

Розгляд справи було відкладено на 10.08.12.

В судове засідання 10.08.12 представники сторін з'явились, представник позивача надав додаткові пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві, відповідно до якої вважає, що права позивача були порушені не з вини відповідача, а у зв'язку з тим, що безпосередні споживачі (мешканці) сплачують за опалення впродовж року, а не по факту отримання послуги 6 місяців на рік. Не погоджуючись з нарахуванням трьох процентів річних та інфляційних, відповідач зазначив, що не вважає себе боржником за зобов'язанням по оплаті позивачу послуг з постачання теплової енергії, а виключно особою, яка надає послуги по обліку, збору, нарахуванню платежів та обслуговує внутрішньобудинникові мережі; заборгованість по різниці в тарифах не є боргом відповідача та мешканців будинків. Крім того, відповідач надав суду контррозрахунок суми боргу, відповідно до якого основний борг складає 114796,35 грн., 3 % річних -3170,24 грн., інфляційна складова боргу - 4487,99 грн.

В судовому засіданні 10.08.2012 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2004 між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальником) та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва правонаступником якого є відповідач (споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 720343 (далі -Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) його предметом є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді.

Виходячи з цього, основним обов'язком позивача, який складає предмет Договору, є обов'язок постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року (п. 2.2.1 Договору), а відповідача -виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 2 до Договору.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4, 2.3.1, 2.3.5 Договору, позивач зобов'язувався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із "Споживачем" (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими "Споживачем" величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1.

Щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком "Споживача"за розрахунковий період (місяць);

- платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звірки взаєморозрахунків та податкові накладні (платнику податку) за кожною отриманою на свій розрахунковий рахунок сумою;

- корегування величини спожитої теплової енергії в разі непередбачених перерв в теплопостачанні житлового будинку (при наявності оформленого "Споживачем" акта за підписом повноваженого представника "Постачальника").

Сповіщати "Споживача" в 5- денний термін про зміну тарифів на: теплову енергію, технічне обслуговування.

Відповідач в свою чергу, згідно п. 2.3.1, п. 2.3.4, 2.3.5 Договору зобов'язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку № 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2; забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію, своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок "Постачальника" за теплову енергію, спожиту орендарями.

Згідно з заявкою-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 31б по вул. Щербакова в місті Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов'язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він не є платником вартості теплової енергії, яка поставлена позивачем для потреб будинку № 31б по вул. Щербакова в місті Києві, є необґрунтованими, оскільки вказаний обов'язок Договором безпосередньо покладено на відповідача.

Відповідно до звернення-доручення та додатку № 2 до Договору визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Порядок розрахунків за теплову енергію передбачено додатком № 2 до Договору. Споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує платіжну вимогу-доручення (п. 9 додатку № 2). Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ, до 25-го числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальник згідно з його розрахунком (п. 10 додатку № 2).

За період з 01.11.09 по 01.06.12 включно позивач поставив відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на суму 368872,40 грн., що сторонами не оспорюється.

За умовами Договору, споживачем вказаної теплової енергії у гарячій воді є відповідач. У той же час, оскільки, як зазначено вище, Договір укладався для обслуговування житлового будинку, фактичними споживачами енергії є мешканці, що проживають у будинку, за рахунок платежів яких формувався фонд оплати відповідача теплової енергії у гарячій воді за Договором.

У 1997 році Київською міською державною адміністрацією змінено порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги. Зокрема, 27.01.1997 Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 80, відповідно до якого розрахунки з підприємствами-постачальниками комунальних послуг здійснюються через Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації, який здійснює щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перерахування розподілених сум на розрахункові рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2012 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 368872,40 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 174835, 88 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 194036, 52 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за підписом відповідача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Відповідач заперечував проти позовних вимог, стверджуючи, що позивач неналежним чином здійснив розрахунок заборгованості, оскільки не врахував сплачені відповідачем кошти в розмірі 75933,94 грн. відповідно до платіжного доручення № 77 від 26.09.11. Разом з тим, зазначені доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, так як вказана сума боргу була сплачена на виконання рішення господарського суду м. Києва від 29.05.07 у справі 42/4 та стосується іншого періоду заборгованості.

Належних доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 194036,52 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5285,28 грн. та 3 % річних в розмірі 4923,02 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4923,02 грн. -3 % річних та 5285,28 грн. інфляційної складової боргу, що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»(03190 м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001 м. Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) основну заборгованість в сумі 194036 (сто дев'яноста чотири тисячі тридцять шість) грн. 52 коп., інфляційну складову боргу в сумі 5285 (п'ять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 28 коп., три проценти річних в сумі 4923 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 02 коп., судовий збір в сумі 4084 (чотири тисячі вісімдесят чотири) грн. 90 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко