Постанова № 25743676, 16.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/18895/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Вербицької О.В.

Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012

у справі № 2а-11855/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»(далі по тексту -позивач, ТОВ ФК «Фінекс-Україна») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2011 №0000712200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011 №0000712200 в частині стягнення суми заниженого податку на прибуток в розмірі 3907,19 грн. та фінансових санкцій в розмірі 976,80 грн. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 в частині задоволення позову із постановленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було здійснено виїзну планову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 10.08.2011 № 2928/22-0/31063268.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1, п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 11850,00 грн., у тому числі за півріччя 2010 року - 18413,00 грн., 3 квартали 2010 року - 28303,00 грн., 2010 рік - 3978,0 грн. та 1 квартал 2011 року - 7872,00 грн., та завищення збитків від операцій з акціями за 4 квартал 2009 року на суму 2234800,00 грн. та завищення доходу від операцій з акціями за 2 квартал 2010 року на суму 113213,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011 №0000712200 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 11850,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 995,50 грн.

Як зазначено судами, перевіркою було встановлено, що станом на 01.10.2009 на балансі ТОВ ФК «Фінекс-Україна»обліковувались акції ВАТ «Донбасенергоремонт»у кількості 32000 шт. на загальну суму 214400,00 грн.; акції ВАТ «М'ясоконсервний завод»у кількості 25000 шт. на загальну суму 7900,00 грн.; акції ВАТ «Дніпропетровський хлібокомбінат № 2»у кількості 35000 шт. на загальну суму 2012500,00 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 08.12.2005 ВАТ «Донбасенергоремонт»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.0209 по справі №Б24/452-09 ВАТ «Дніпропетровський хлібокомбінат № 2»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру: розпорядженням ДКЦПФР випуск акцій анульовано №228/04/1/98 від 15.09.1998, скасовано від 04.06.2010. Відповідно до запису №12031170014000586 від 01.03.2010 довідки ЄДР проведена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. Постановою Господарського суду Херсонської області від 13.11.2009 по справі №12/16-Б-09 ВАТ «М'ясоконсервний завод»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Також перевіркою було встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ ФК «Фінекс-Україна»укладені договори купівлі-продажу цінних паперів з:

ТОВ «Акцептор»у кількості 32000 шт., загальна сума за договором - 107200,00 грн. Цінні папери списані з рахунку в цінних паперах ТОВ ФК «Фінекс-Україна»29.04.2010 у кількості 32000 шт. Грошові кошти по вищевказаному договору отримані на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «Фінекс-Україна»02.07.2010 у сумі 107200,00 грн. Вказана сума відображена підприємством у складі доходів від операцій з акціями у 2 кварталі 2010 року в сумі 107200,00 грн.;

ТОВ «Акцептор»у кількості 25000 шт., загальна сума за договором - 4000,00 грн. Цінні папери списані з рахунку в цінних паперах ТОВ ФК «Фінекс-Україна»29.04.2010 у кількості 25000 шт. Грошові кошти по вищевказаному договору отримані на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «Фінекс-Україна»02.07.2010 у сумі 4000,00 грн. Вказана сума відображена підприємством у складі доходів від операцій з акціями у 2 кварталі 2010 року у сумі 4000,00 грн.;

ТОВ «КСН «Тріанон»у кількості 35000 шт., загальна сума за договором - 2012,50 грн. Цінні папери списані з рахунку в цінних паперах ТОВ ФК «Фінекс-Україна»29.04.2010 у кількості 35000 шт. Грошові кошти по вищевказаному договору отримані на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «Фінекс-Україна»26.05.2010 у сумі 2012,50 грн. Вказана сума відображена підприємством у складі доходів від операцій з акціями у 2 кварталі 2010 року у сумі 2012,50 грн.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції вказав на те, що з відображених у рядку 01.1 Декларацій «доходи від продажу товарів (робіт, послуг)»показників за період з 01.10.2009 по 31.12.2010 у загальній сумі 277356,00 грн. встановлено, що на їх формування мало вплив здійснення операцій із комісійної торгівлі цінними паперами у вигляді отриманої комісійної винагороди. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 у загальній сумі 100149,00 грн. на підставі таких документів, наданих до перевірки: договори купівлі-продажу цінних паперів, первинні банківські документи, журналу-ордеру і відомості по рахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті», №301 «Каса в національній валюті», обігово-сальдові відомості та Головних книг за відповідні періоди, встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1-01.5»всього у сумі 75912,00 грн., у тому числі: півріччя 2010 року - 113212,00 грн., 2010 рік - 15912,00 грн. та 1 квартал 2011 року - 60000,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що висновок відповідача про безпідставність формування позивачем показників валового доходу від операцій з цінними паперами, є обґрунтованим і правомірним.

Проте, суд касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 6 ч. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Позивач веде податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами відповідно до п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», доходи це сума коштів або вартість майна, отримані (нараховані) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Згідно ст. 4 п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальний або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

При здійсненні операцій з продажу та придбання цінних паперів, позивач керувався нормами чинного законодавства. Пунктом 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність В Україні»від 16.07.1999 за №996-ХІУ (із змінами та доповненнями) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Так, первинними документами, на підставі яких позивачем були здійсненні господарські операції з придбання та продажу цінних паперів є договір та виписка з рахунку в цінних паперах, що свідчить про набуття права власності або перехід права власності до покупця на акції. Для списання з балансу акцій і виключення зі складу валових витрат у податковому обліку позивачу так само необхідний первинний документ. У разі припинення емітентів цінних паперів, таким первинним документом для здійснення списання з балансу цінних паперів може бути лише розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі -ДКЦПФР) про анулювання випуску акцій, оскільки єдиним органом, повноважним приймати рішення про скасування випуску акцій є уповноважені особи ДКЦПФР, які діють відповідно до Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 №222 (надалі -Порядок № 222).

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до Положення «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку»Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є центральним органом державної виконавчої влади, який забезпечує реалізацію єдиної державної політики щодо цінних паперів і функціонування фондового ринку в Україні та координації діяльності міністерств, інших органів державної виконавчої влади у цій сфері.

Тобто регулювання здійснює виключно Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів.

Відповідно до Розділу II Порядку №222, обов'язок подавати документи до реєструю чого органу про зупинення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію акцій у зв'язку з ліквідацією товариства після прийняття рішення про ліквідацію підприємства, покладений на емітента цінних паперів, або ліквідаційну комісію призначену загальними зборами акціонерів емітента.

Крім того, сам емітент або його ліквідаційна комісія повинні направляти власнику цінних паперів повідомлення про те, що він знаходиться в стані припинення діяльності. Після чого ліквідаційна комісія тільки призупиняє обіг акцій, тобто їх власник не має права вчиняти ніяких угод з ними, але списувати їх з балансу ще не має права, тому вони наростаючим підсумком повинні бути відображені в декларації звітного періоду.

Також, відповідно до п. 3.1 Порядку №222, з дати затвердження звіту комісії та ліквідаційного балансу емітента цінних паперів, ліквідаційна комісія на протязі 7 днів має подати до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет документів для скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з ліквідацією товариства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що власник акцій не зобов'язаний проводити процедуру зупинення обігу акцій, а тому відповідач не має законних підстав вимагати від позивача, який не є ліквідатором, виконувати певні дії по зупиненню обігу акцій. Крім того, здійснення таких дій законодавство не пов'язує з правом на включення витрат до валових витрат та/або обов'язком збільшувати валові доходи від такої діяльності.

Також, слід зазначити, що Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 15 днів з дати надходження вказаних документів видає розпорядження про скасування випуску акцій. Таке розпорядження протягом 3-х днів з дати його видання направляється емітенту та реєстроутримувачу (при документарній формі випуску акцій) або депозитарію (при бездокументарній формі випуску акцій), який обслуговує акції емітента. І тільки тоді емітент повинен повідомити власників цінних паперів про те, що процедура ліквідації підприємства закінчена та здійснені всі необхідні дії щодо скасування та анулювання свідоцтва реєстрації випуску акцій. А власник цінних паперів тільки при наявності цих документів має право здійснити всі дії щодо списання цінних паперів з балансу.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 ніяких розпоряджень ДКЦПФР про скасування реєстрації випуску акцій емітентів, які було продано та придбано позивачем, отримано не було. Це підтверджувалось випискою з рахунку в цінних паперах позивача, згідно якої ці акції було враховано, а їх реєстрацію скасовано не було.

Таким чином, до тих пір, доки акції знаходяться в обороті і ДКЦПФР не скасувала їх реєстрацію, ці акції відповідають вимогам чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ці акції можуть бути предметом угод, і відсутні підстави вважати їх такими, що не відповідають визначенню цінних паперів.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 - скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фондової Компанії «Фінекс-Україна»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 23.08.2011 №0000712200.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)О.В. Вербицька (підпис)В.В. Кошіль З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова