Ухвала суду № 25743496, 21.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 року м. Київ К-21118/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Моторного О.А.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року

у справі № 2а-13141/09/0570

за позовом Дочірнього підприємства «Туплекс-Донбас»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька,

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 24 263,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року, позов Дочірнього підприємства «Туплекс-Донбас» (позивач) до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька (відповідач-1) та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (відповідач-2) задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Туплекс-Донбас»заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у деклараціях за квітень -серпень 2005 року, в розмірі 24 263,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Туплекс-Донбас»судові витрати в розмірі 243,33 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач-1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року та прийняти нове рішення -про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в період з травня по жовтень 2005 року позивачем подано до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька декларації з податку на додану вартість, розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких залишок невідшкодованої ДП «Туплекс-Донбас»суми податку на додану вартість за період з квітня по серпень 2005 року становить 24 263,00 грн.

Разом з тим, заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість позивачу з Державного бюджету України відшкодовано не було.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем виконано всі передбачені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством дії для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

В свою чергу, судами встановлено, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП «Туплекс-Донбас»за період з 01 жовтня 2003 року по 02 листопада 2005 року, за результатами якої складено акт № 68/23-1/31577690 від 02 листопада 2005 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-1 прийнято податкові повідомлення-рішення № 12338/0002492342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 79 770,00 грн. (55 900,00 грн. -основний платіж, 23 870,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції), та № 12339/0002482342/0/31577690 від 03 листопада 2005 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 62 163,00 грн. (41 348,00 грн. -основний платіж, 20 815,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

В свою чергу, постановою Господарського суду Донецької області від 27 грудня 2005 року у справі № 41/307а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року, вказані податкові повідомлення-рішення визнано недійсними.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій в акті перевірки № 68/23-1/31577690 від 02 листопада 2005 року відсутній висновок щодо неправомірності формування заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень -серпень 2005 року в розмірі 24 263,00 грн.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Моторний О.А.

Приходько І.В.