Ухвала суду № 25742043, 21.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 серпня 2012 року м. Київ№ 2а-10831/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А. за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: Максиміва М.М.;

Маляра Я.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні за власною ініціативою питання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_4до третя особаВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит"проскасування постанови про стягнення виконавчого зборуВ С Т А Н О В И В:

08 серпня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) ОСОБА_4 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_4) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі по тексту -відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. про стягнення виконавчого збору від 17 липня 2012 року ВП №32172916.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10831/12/2670, залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, та призначено попереднє судове засідання на 13 серпня 2012 року.

13 серпня 2012 року у попередньому судовому засіданні оголошено перерву до 21 серпня 2012 року.

У попередньому судовому засіданні 21 серпня 2012 року судом поставлено на розгляд питання про закриття провадження у справі у зв'язку з неможливістю розглядати даний спір в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти закриття провадження у справі заперечив, посилаючись на те, що постанови державного виконавця можуть бути оскаржені до адміністративного суду; представники відповідача при вирішенні вказаного питання покладались на розсуд суду.

Як вбачається зі змісту та матеріалів адміністративного позову, позивач оскаржує постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Р.В. про стягнення виконавчого збору від 17 липня 2012 року ВП №32172916 в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Центрального районного суду міста Сімферополя від 31 жовтня 2011 року №2-1424/11.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в порядку цивільного судочинства, встановлює Цивільний процесуальний кодекс України.

Відповідно до статті 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно частини другої статті 383 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

З аналізу вказаних норм вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, оскаржується сторонами виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ.

При вирішенні даного спору суд також враховує положення частини сьомої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами.

Тому, у випадку якщо виконавче провадження закінчено, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку, така постанова може бути оскаржена до відповідного адміністративного суду, що узгоджується з положеннями Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Разом з тим, матеріали виконавчого провадження ВП №№32172916 підтверджують, що спірна постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділялась.

Таким чином, з огляду на те, що позивач, як боржник, є стороною виконавчого провадження та що спірна постанова про стягнення виконавчого збору прийнята під час виконання рішення, ухваленого відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, та в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Центрального районного суду міста Сімферополя, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що провадження у адміністративній справі №2а-10831/12/2670 підлягає закриттю.

Відповідно до частини другої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Суд роз'яснює позивачеві, що він не позбавлений права звернутися до суду, який видав виконавчий документ - Центрального районного суду міста Сімферополя, із відповідною скаргою у порядку статті 383 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 157, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у адміністративній справі №2а-10831/12/2670 за позовом ОСОБА_4 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко