Постанова № 25741468, 22.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 серпня 2012 р. № 2-а- 8597/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі -Волошкіной А.О.

За участі сторін:

представника позивача -Межерицького А.А.

представника відповідача -Доценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дослідний електромонтажний завод»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Дослідний електромонтажний завод», звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162210 від 12.07.2012 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 41664,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10416,0 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техцентр «Вектор»за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 418/22/00110237 від 27.06.2012 року.

У цьому акті було зафіксовано, що позивач припустився порушень законодавства, а саме:п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки воно занизило податкові зобов'язання з ПДВ.

12.07.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162210 від 12.07.2012 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 41664,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10416,0 грн.

Позивач вважає дане податкове повідомлення -рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області незаконним та необґрунтованим і просить його скасувати в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, надавши суду свої письмові заперечення та зазначив, що податкове повідомлення -рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованим та законним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

Публічне акціонерне товариство «Дослідний електромонтажний завод»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техцентр «Вектор»за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 418/22/00110237 від 27.06.2012 року.

У цьому акті було зафіксовано, що позивач припустився порушень законодавства, а саме: п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки воно занизило податкові зобов'язання з ПДВ.

12.07.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162210 від 12.07.2012 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 41664,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10416,0 грн.

Судом встановлено, що підставою для висновків Відповідача у акті перевірки став Акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.02.2012 року №120/232/36455381 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техцентр «Вектор»з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сварімпекс», ТОВ «Брокер -Класік»за період листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період одним із покупців ТОВ «Техцентр «Вектор»було підприємство ПАТ «ДЕМЗ»: в тому числі за грудень 2010 року на загальну суму податкового кредиту 41664,00 грн.

Для проведення перевірки відображення ПАТ «ДЕМЗ»в податковому обліку та звітності операцій по господарських відносинах з ТОВ «Техцентр «Вектор»(код ЄДРПОУ 36455381) за грудень 2010 року ДПІ у Зміївському районі направлено суб'єкту господарювання запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 02.03.2012р. №34/10/23-077, який отримано платником 13.03.2012 року.

Листом №03/186 від 21.03.2012 року підприємством надано завірені копії документів, а саме: лист ПАТ «ДЕМЗ»21.03.2012 року №03/186; копія свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі та споруди; видаткова накладна №091203 від 09.12.2010 року; податкова накладна від 09.12.2010 року №091203; рахунок-фактура №2312-10 від 03.12.2010 року; прибутковий ордер №1135 від 09.12.2010 року; подорожній лист вантажного автомобіля від 09.12.2010 року №629438; видаткова накладна від 24.02.2011 року №6; довіреність №3/2614 від 24.02.2011р.; видаткова накладна від 14.12.2010 року №97; довіреність №3/2345 від 14.12.2010р.; договір поставки №1116110164 від 25.08.2010р. з додатками; договір купівлі-продажу А-207 від 20.07.2004 року; договір доручення №351 від 20.07.2004 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; картки складського обліку №897, №898; лімітно-заборна картка; виписка банку від 23.12.2010 року; матеріальний звіт за грудень 2010 року; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року.

Суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній ПАТ «ДЕМЗ»включено до податкового кредиту за грудень 2010р., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларації з ПДВ за грудень 2010р.

Також встановлено, що до перевірки ПАТ «ДЕМЗ»надано прибутковий ордер №1135 від 09.12.2010 року, в якому зазначено, що матеріали по видатковій накладній оприбутковано на центральний матеріальний склад заводу в повному обсязі на бухгалтерський рахунок 202.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані матеріали проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок (платіжне доручення №1032 від 23.12.2010р. на суму 249984,00 грн.). Дебіторська та кредиторська заборгованість перед ТОВ «Техцентр «Вектор»відсутня.

Матеріалами справи підтверджено, що транспортування матеріалів здійснено за рахунок ПАТ «ДЕМЗ». До перевірки позивачем надано подорожній лист вантажного автомобіля від 09.12.2010 року №629438, автомобіль ГАЗ 2705-14, державний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_4

Матеріали одержані за дорученням № 1153 від 08.12.2010 року через ОСОБА_3 працівника заводу відділу матеріально-технічного забезпечення.

Позивачем, матеріали, що одержані від ТОВ «Техцентр «Вектор»використано у виробництві готової продукції, яка в подальшому поставлена ГП НАЕК «Енергоатом», склад ЗО ОП «Складське господарство»Запорізької АЕС згідно договору №1116110164 від 25.08.2010 року та видаткової накладної №97 від 14.12.2010 року.

На виробництво готової продукції матеріали списано згідно матеріального звіту по виробничій діяльності ПГКК за грудень 2010 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що відповідно до підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні були надані для перевірки фахівцям Зміївської ДПІ та відповідають всім вимогам законодавства.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих «сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; напрямок використання придбаних товарів (послуг).

Відтак, суд приходить до висновку, що достатніми підставами для виникнення у позивача права на податковий кредит є факт підписання актів здачі-приймання виконаних робіт та отримання податкових накладних від контрагенту.

Щодо твердження відповідача про нікчемність угоди між позивачем та ТОВ «Техцентр Вектор», суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що сторонами в момент вчинення правочину додержані всі необхідні вимоги чинного законодавства України.

Суд вказує, що відповідно до статті 215 Цивільного кодекс України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам .суспільства.

Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона держала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Матеріалами справи підтверджено, що укладений між позивачем та ТОВ «Техцентр «Вектор»господарський договір зазначених вимог не порушує, а в Акті відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що вищевказаний правочин суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вказує, що позивач відніс до складу податкового кредиту вказані і суми законно та обґрунтовано, на підставі належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, з урахуванням фактичної сплати ПДВ до бюджету в ціні придбаних товарів.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухваленого відповідачем податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Отже, твердження відповідача щодо нікчемності зазначеного договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Техцент «Вектор», ґрунтуються лише на припущеннях, зроблених на підставі аналізу податкової звітності контрагента, відповідальність за правильність та достовірність складання якої позивач не несе, а тому висновки щодо порушення позивачем законодавства не відповідають дійсності, суперечать фактичним обставинам та чинному законодавству України.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Так якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дослідний електромонтажний завод»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС №0000162210 від 12.07.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Дослідний електромонтажний завод»520 (п'ятсот двадцять) грн. 80 коп. понесених витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 23 серпня 2012 року.

Суддя А.В. Зінченко