Постанова № 25741340, 16.08.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2012 р. 11 год.15 хв.Справа № 2-а-2173/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Боровик М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП) звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 18451,00 грн. за лютий 2011р., зобов'язання поновити у обліковій картці особового рахунку ПДВ суму бюджетного відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що вважає перевірку незаконною, оскільки до початку перевірки позивачу не були вручені наказ та повідомлення про проведення перевірки. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки від 19.05.2011р., де зроблено висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ, оскільки неможливо підтвердити надмірну сплату ПДВ до бюджету контрагентами позивача у ланцюгу постачання. На думку позивача, його право на врахування у податковому обліку відносин із згаданим контрагентом підтверджене бухгалтерськими документами та податковими накладними, а придбані товари використані в господарській діяльності, господарська операція проведена реально. За таких підстав висновки відповідача за актом перевірки є протиправними, а складене на підставі цих висновків спірне податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню. Факт реальності поставки товару та виконання договору із ПП «РТС - Сталь» підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів, видатковими, податковими, товарно - транспортними накладними. Оскільки зменшення бюджетного відшкодування проведено незаконно, зменшена сума підлягає поновленню в обліковій картці.

Представник відповідача проти позову заперечив, суду пояснив, що перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2011р., а тому зменшення суми ПДВ є правомірним. Згідно акту перевірки позивача встановлено наступний ланцюг постачання товару ТОВ «Агромрія» - ПП «РТС - Сталь» - ФОП ОСОБА_1 Оскільки угоди ПП «РТС - Сталь» із ТОВ «Агромрія» визнані безтоварними, то відповідно у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування ПДВ.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом господарювання 11.03.2004р. виконкомом Херсонської міської ради, із 12.03.2004р. перебуває на обліку платників податків та із 29.04.2004р. зареєстрований платником ПДВ.

У травні 2011 р. ДПІ у м. Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.05.11 №1641/17-2/НОМЕР_2 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 18451,00 грн.

Щодо правомірності проведеної перевірки, необхідно зазначити наступне.

18.05.2011р. начальником ДПІ у м. Херсоні прийнято наказ № 1421 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки " ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період лютий 2011 року тривалістю 5 робочих днів. Як підставу для прийняття наказу зазначено п.п. 20.1.4 ст. 20, п.п. 78.1.1 ст. 78, п. 79.1. ст. 79 ПК України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірки позивача був прийнятий 18.05.2011р., наказ містить відмітку про отримання його ФОП ОСОБА_1 18.05.2011р., тобто до початку перевірки.

Позивач у судовому засіданні підтвердив, що йому вручили зазначений наказ і підпис про отримання поставлений ним власноручно.

Перевірка податковим органом розпочата 18.05.2011р. та завершена 19.05.2011р.

Тобто податковий орган розпочав перевірку позивача вручивши йому наказ на проведення перевірки та повідомивши про її проведення.

Як вбачається із досліджених судом обставин проведення перевірки позивача, податковим органом не допущено порушень порядку організації та проведення перевірки, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо визнання неправомірними дій ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702, суд зазначає наступне.

За наслідками перевірки податковим органом на підставі акту від 19.05.11 №1641/17-2/НОМЕР_2 (далі - акт №1641) прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702 про зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011р. у розмірі 18451,00 грн.

При перевірці достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011р. податковим органом встановлено, що одним із основних постачальників товарів у січні 2011 року (по яким є в наявності залишок від'ємного значення, наведені й у додатку у декларації за лютий 2011 року) є: ПП «РТС-Сталь» на суму 110706,21 грн., в т.ч. ПДВ 18451,04, грн.

Позивачем згідно усного договору поставки від ПП ,,РТС-Сталь" у січні 2011 року придбано:

- труба д. 108*8 5.675т. (податкова накладна від 14.01.2011 № 80 на загальну суму 73535,0 грн. у т.ч. ПДВ 12255,83 грн., та видаткова накладна від 17.01.11 №РН-0000080);

- швелер №10ндл 5.675т. (податкова накладна від 05.01.11 № 3 на загальну суму 37171,25 грн. у т.ч. ПДВ 6195,25 грн., та видаткова накладна від 05.01.11 №РН-0000003).

Позивачем здійснено оплату за поставлений товар згідно платіжних доручень проведених банком, що не заперечується податковим органом.

Підставою зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу стали наступні обставини, відображені у акті перевірки № 1641

За інформацією управління податкового контролю юридичних осіб, станом на 11.05.11 ДПІ у м. Херсоні було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП „РТС-Сталь" (код 37125153) з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ТОВ „Агромрія" (36580032) за лютий 2011 року. В результаті проведеної виїзної документальної перевірки встановлено: основним постачальником ПП „РТС-Сталь" в період, який перевірявся, є ТОВ «СП «Агромрія». В лютому 2011 року ПП „РТС-Сталь" документувало придбання товарів від ТОВ „СП „Агромрія", яке не декларувало своїх податкових зобов'язань. В ході перевірки встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності в порушення ч. І ст.203 Податкового Кодексу України ст..ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України). Враховуючи вище викладене, договори поставки, укладені між ПП „РТС-Сталь" та ТОВ «СП «Агромрія» не спричиняють реального настання правових наслідків. Відповідно до наявної інформації ТОВ «СП «Агромрія» є «вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер)», а ПП „РТС-Сталь"- «вигодо набувач», так як отриманий від ТОВ „СП „Агромрія" товар (металопрокат в асортименті) в подальшому реалізовано не було.

На підставі зазначеного податковий орган робить висновок, що у зв'язку з тим, що по основному постачальнику товару ПП „РТС - Сталь" (код 37125153, м. Херсон) не можливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету, у ФОП ОСОБА_1 відсутнє право вимагати бюджетне відшкодування.

Зазначена позиція податкового органу спростовується дослідженими у судовому засіданні первинними бухгалтерськими документами.

У судовому засіданні встановлено, що ПП „РТС - Сталь" у січні 2011 р. поставило позивачу металопрокатні вироби.

Здійснення господарських операцій підтверджується наступними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приймання матеріалів, товарно-транспортними накладними про доставку товару, банківськми виписками про проведення оплати поставленого товару.

Поставлений товар був використаний у власній господарській діяльності - виробництві металевих виробів (заглушки, козирки, накладки, патрубки та ін.) та реалізований покупцям-нерезидентам, що підтверджується контрактом, вантажно-митною декларацією, довідкою банку про надходження експортної валютної виручки.

Тобто судом досліджено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт поставки товару позивачу та факт використання ним поставленого товару у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 220.1).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4.).

Пунктом 201.6 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вимог п.200.1 ст. 200 ПК України, позивач має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення від'ємного значення за відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутності з боку платника податку порушення приписів п.198.4, 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог 200.4 ст. 200 ПК України щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Доводи податкового органу щодо необхідності зменшення заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав непідтвердження зустрічними перевірками факту сплати ПДВ постачальниками товару позивачу не ґрунтуються на нормах ПК України з огляду на наступні обставини.

Податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований ст.ст. 198 -203 ПК України, яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту та заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Суд вважає, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки ПК України не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання його постачальниками своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Представник податкового органу у судовому засіданні підтвердив, що фактично підставою для зменшення бюджетного відшкодування стало відсутність можливості у податкового органу встановивти факт надходження суми ПДВ до бюджету від постачальників позивача у ланцюгу постачання. Будь-яких зауважень щодо поставки товару у І ланцюгу, безпосередньо від ПП „РТС - Сталь" до позивача у податкового органу немає.

Суд відмічає, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ позивачу за лютий 2011р. за господарською операцією із ПП „РТС - Сталь" у січні 2011р. ДПІ вказує відсутність підтвердження сплати ПДВ до бюджету ПП „РТС - Сталь" у лютому 2011р.

ДПІ не надало суду пояснень яким чином господарська операція контрагента позивача ПП „РТС - Сталь" із ТОВ «СП «Агромрія» у лютому 2011р. впливає на бюджетне відшкодування позивача, сформоване за наслідками його господарської операції січня 2011р.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по зменшенню позивачу бюджетного відшкодування із ПДВ.

Відповідач не спростував факт постачання товарів та декларування зобов'язань з ПДВ постачальником товару позивачу і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ спірних сум.

Пунктами 16.1.4. ст. 16 та 47.1. ст. 47 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Таким чином законом передбачено саме індивідуальну а не колективну відповідальність платників податків за нарахування та сплату податку на додану вартість до бюджету, достовірність декларування ними податкових зобов'язань, податкового кредиту, чистої суми зобов'язань, від'ємного значення з ПДВ, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому конкретний платник ПДВ може нести відповідальність у тому числі і фінансову лише за достовірність податкової звітності та податкових документів складених або отриманих ним особисто.

Відповідно до ст.ст. 41, 62 ПК України податковий контроль щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів здійснюється органами державної податкової служби, в межах повноважень, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що обов'язки контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладено на податковий орган, а не позивача. Тому немає підстав для позбавлення ФОП ОСОБА_1 права на бюджетне відшкодування через можливе порушення податкового законодавства постачальником товару у ланцюгу постачання. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність саме для цієї особи. А тому, правові наслідки для зменшення заявленої ФОП ОСОБА_1 суми бюджетного відшкодування з ПДВ відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що прийняття спірного податкового повідомлення - рішення призвело до внесення змін до облікової картки особового рахунку ПДВ позивача до зменшення.

Оскільки суд прийшов до висновку про незаконність податкового повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702, відповідно сума бюджетного відшкодування має бути поновлена на особовому рахунку позивача із ПДВ.

Отже суд частково задовольняє вимоги позивача: скасовує податкове повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702, зобов'язує ДПІ поновити у обліковій картці особового рахунку ПДВ суму бюджетного відшкодування та відмовляє у визнанні протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити частково позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2012р. № 0000851702.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби поновити у обліковій картці особового рахунку ПДВ фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму бюджетного відшкодування у розмірі 18451,04 грн. за лютий 2011р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 серпня 2012 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1