Постанова № 25741067, 09.08.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р. Справа № 2a-1870/3823/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - Симоненко Н.А.,

представника відповідача - Шаповаленка Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/3823/12 за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач) від 13.12.2007 № 0001082201/84430 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 70 674,53 грн.

Постановою Господарського суду Сумської області від 19.02.2008, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 квітня 2012 року постанову Господарського суду Сумської області від 19.02.2008 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2008 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами невиїзної документальної перевірки дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.. М.В.Фрунзе» з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.01.2007р. по 05.11.2007р. Державною податковою інспекцією в м. Суми складений акт перевірки від 06.12.2007р. № 7783/220/30991664 та прийняте рішення від 13.12.2007р. № 0001082201/84430 яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 206539,77 грн. за порушення ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94 (із змінами та доповненнями), за контрактом № 79/9-32-07 від 13.06.2007р. укладеним між позивачем та Компанією LAMPTONINDASTRIESLIMITED - сума штрафних санкцій 135865,24 грн. та за контрактом № 79/4-04 від 15.01.2004р., укладеним між позивачем та Фірмою «Симплекс Гидравлик» - сума штрафних санкцій 70674,53 грн.

Позивач не погодився з висновком, викладеним в акті перевірки про наявність порушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами і доповненнями) в частині застосування до нього штрафних санкцій за контрактом № 79/4-04 від 15.01.2004р., укладеним між ним та Фірмою «Симплекс Гидравлик», та вважає, що перевіркою не враховані докази фактичного надходження на митну територію України імпортної частини контракту, а саме дати на СМR, посилається на норми ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», де визначається момент здійснення імпорту, як момент перетину товаром митного кордону України або перехід права власності на зазначений товар, а також на положення ст.6 Митного кодексу України, згідно якої межі митної території України є митним кордоном України.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 38-41 т. 1), письмові пояснення (а.с. 68-70 т. 1), (а.с. 1-2 т. 2) де зазначив, зокрема, що позивачем було перевищено граничний 90-денний строк, встановлений ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для здійснення імпортних операцій без одержання індивідуальної ліцензії НБУ.

За таких обставин, відповідач вважає, що рішення ДПІ в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2007 № 0001082201/84430 прийнято відповідно до чинного законодавства України, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник позивача, з урахуванням уточнень до адміністративного позову (а.с. 10 т. 2), позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

06.12.2007 посадовими особами позивача проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономчним контрактам за період з 01.01.2007 по 05.11.2007.

За результатами перевірки, відповідачем складено акт від 06.12.2007 № 7783/220/30991664 (далі - акт перевірки) (а.с.7-12 т. 1).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2007р. № 0001082201/84430 яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 206539,77 грн. за порушення ст.2 Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. № 185/94 (із змінами та доповненнями), за контрактом № 79/9-32-07 від 13.06.2007р. укладеним між позивачем та Компанією LAMPTONINDASTRIESLIMITED - сума штрафних санкцій 135865,24 грн. та за контрактом № 79/4-04 від 15.01.2004р., укладеним між позивачем та Фірмою «Симплекс Гидравлик» - сума штрафних санкцій 70 674,53 грн. (а.с. 16 т. 1)

Не погоджуючись із нарахованими відповідачем штрафними санкціями у сумі 70 674, 53 за контрактом від 15.01.2004 № 79/4-04, укладеним між позивачем та Фірмою «Симплекс Гидравлик», позивач оскаржив у цій частині рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2007р. № 0001082201/84430.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стаття 2 Закону надає право резиденту звернутись за отриманням дозволу (індивідуальної ліцензії) у разі виникнення обставин, що перешкоджають і своєчасному завершенню імпортної операції. Тобто відповідальність за порушення, визначена статтею 2 Закону наступає у разі затягування здійснення імпортної операції без відповідного дозволу Національного банку України на термін, який перевищує 90 календарних днів.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 цього Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контролю розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2004 фірма SIMPEX-HYDRAULIK GMBH (продавець) та позивач (покупець) уклали контракт № 29/4-04 (а.с. 17-19 т. 1), за предметом якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію - «товар», найменування якого, кількість, ціна та строки поставки якого вказані у додатках, які є невід'ємною частиною контракту. Загальна сума контракту - 500 000 євро.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 15.01.2004 № 29/4-04 позивач здійснив авансові платежі за товар на користь фірми SIMPEX-HYDRAULIK GMBH в іноземній валюті, що підтверджується копіями платіжних доручень від 05.12.2006 № 63, від 16.05.2007 № 26 та від 24.07.2007 № 44:

- в сумі 108 197,60 євро - 05.12.2006 (а.с. 14 т. 2);

- в сумі 95 000,00 євро - 16.05.2007 (а.с. 15 т. 2);

- в сумі 99 360,00 євро - 24.07.2007 (а.с. 16 т. 2).

Судом встановлено, на виконання умов контракту № 29/4-04, згідно зі специфікацією, від постачальника, фірми SIMPEX-HYDRAULIK GMBH надійшов товар: вартістю 109 210,00 євро, що підтверджується вантажною митною декларацією № 28022007/1 (а.с. 22 т. 1), інвойсом № 10000570494 (а.с. 23 т. 1) (штампи Ягодинської митниці "під митним контролем" від 03.03.2007) ; вартістю 157 075,00 євро, що підтверджується вантажною митною декларацією № 26072007 (а.с. 29 т. 1), інвойсом № 10000572027 (а.с. 30 т. 1) (штампи Ягодинської митниці "під митним контролем" від 28.07.2007); вартістю 37285,00 євро, що підтверджується вантажною митною декларацією № 06092007 (а.с. 31 т. 1), інвойсом № 10000572405 (а.с. 32 т. 1) (штампи Ягодинської митниці "під митним контролем" від 07.09.2007).

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дату фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів в визначений митний режим і, який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових,фінансових, господарських операцій.

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документу, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

З огляду на викладене суд вважає, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону України, а тому позивачем не допущено порушення строків встановлених ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, а саме: вантажна митна декларація та інвойс (копії є у матеріалах справи). На цих документах проставляється відтиск штампа посадової особи митниці, на якій вантаж перетнув митний кордон України, «Під митним контролем» (імпорт).

Як було встановлено судом, позивачем здійснені авансові платежі за товар наступними платіжними дорученнями:

- від 05.12.2006 № 63, при цьому: останній день 90-денного строку - 05.03.2007, імпорт здійснено 03.03.2007 (відтиск штампа «Під митним контролем» Ягодинської митниці на інвойсі та ВМД про перетин митного кордону);

- від 16.05.2007 № 26, при цьому: останній день 90-денного строку - 14.08.2007, імпорт здійснено 28.07.2007 (відтиск штампа «Під митним контролем» Ягодинської митниці на інвойсі та ВМД про перетин митного кордону);

- від 24.07.2007 № 44, при цьому: останній день 90-денного строку - 22.10.2007, імпорт здійснено 07.09.2007 (відтиск штампа «Під митним контролем» Ягодинської митниці на інвойсі та ВМД про перетин митного кордону).

За таких обставин, наявними у справі товаросупровідного документами, підтверджується, що імпорт (перетин митного кордону) оплаченого позивачем товару (вантажу) здійснено до завершення 90-денного строку, а отже у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій у сумі 70 674, 53 грн. за порушення термінів розрахунків за імпортним контрактом від 15.01.2004 № 29/4-04.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Сумах про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції в місті Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.12.2007 № 0001082201/84430 на суму 70 674, 53 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" судовий збір у розмірі 3, 40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 14 серпня 2012 року.