Постанова № 25741030, 22.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2012 р. № 2а-5436/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Логозяк Г.Є, представника відповідача Кінь А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Конкорд-Захід Плюс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Конкорд-Захід Плюс» (далі- Підприємство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС, та згідно поданих уточнень просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0003002300/7810 та № 0002942300/7809.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що господарські операції позивача з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05» є реальними, товарними, а висновки відповідача базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Зокрема, зазначив, що податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05», не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і внаслідок помилкового розуміння норм цивільного законодавства дійшов до необґрунтованих висновків. На підтвердження реальності господарських операцій з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05» позивач надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на адміністративний позов. У вказаних запереченнях зазначає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Конкорд-Захід Плюс»є необґрунтовані, оскільки позивач формував податковий кредит та валові витрати за рахунок підприємств- «транзитерів»та «податкових ям»А отже, висновки податкового органу про непідтвердження Підприємством господарських операцій з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05»є правомірними, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Конкорд-Захід Плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено Акт від 21.05.2012 р. № 900/76/22-100/34712027.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Конкорд-Захід Плюс»вимог:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України), занижено податок на прибуток всього у сумі 383 378,00 грн., в т.ч. 3 квартал 2009 року на суму 55 173,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 47 077,00 грн., 2 квартал 2010 року на суму 37 283,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 94 673,00 грн., 2 квартал 2011 року на суму 73 704,00 грн., 3 картал 2011 року на суму 75 468,00 грн;

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2 п.198.3 п.198.4, пп.198.6 ст.198, п.201.14 ст.201 ПК України, занижено податок на додану вартість всього у сумі 317 079,00 грн., в т.ч за серпень 2009 року 24 328,00 грн., вересень 2009 року 19 810,00 грн., жовтень 2009 року 29 777,00 грн., грудень 2009 року 7 884,00 грн., січень 2010 року 2 613,00 грн., лютий 2010 року 6 728,00 грн., березень 2010 року 3 284,00 грн., квітень 2010 року 17 307,00 грн., травень 2010 року 7 462,00 грн., січень 2011 року 24 639,00 грн., лютий 2011 року 9 598,00 грн., березень 2011 року 41 503,00 грн., квітень 2011 року 15 6662,00 грн., травень 2011 року 20 334,00 грн., червень 2011 року 28 107,00 грн., липень 2011 року 22 520,00 грн., серпень 2011 року 18 684,00 грн. та вересень 2011 року 24 408,00 грн.

Вказані порушення полягають в тому, що Підприємством не підтверджені господарські операції з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05».

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення 05.06.2012 року № 0003002300/7810, яким Підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 361 389,00 грн. (в т.ч. 317 079,00 грн. основного платежу та 44 310,00 грн. штрафна санкція) та податкове повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0002942300/7809, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 418 262,00 грн. (в т.ч. 383 378,00 грн. основного платежу та 34 884,00 грн. штрафна санкція).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Як зазначено в акті перевірки, Підприємство у перевірений період перебувало у господарських взаємовідносинах з ПП «Львів-Металбуд».

Згідно ряду договорів, укладених між ПП «Конкорд-Захід Плюс»(замовник, покупець) та ПП «Львів-Металбуд»(підрядник, продавець) підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними силами капітальні ремонти для замовника, зобов'язується передавати у власність покупця товар. На виконання вказаних договорів ПП «Львів-Металбуд»надано акти виконаних робіт за серпень 2009 р., вересень 2009 р., жовтень 2009 р., грудень 2009 р., січень 2010 р., лютий 2010 р., березень 2010 р., видаткові накладні МЦВВ-11671 від 07.08.2009 р., МЦВВ-11709 від 09.09.2009 р. МЦВВ-11708 від 09.09.2009 р. МЦВВ-11710 від 16.09.2009 р., МЦВВ-116711 від 18.09.2009 р, МЦВВ-11712 від 21.09.2009 р., МЦВВ-11707 від 02.09.2009 р., МЦВВ-11706 від 01.09.2009 р., МЦВВ-00027 від 22.02.2010 р., МЦВВ-00026 від 17.02.2010 р., МЦВВ-00047 від 22.03.2010 р., МЦВВ-00045 від 11.03.2010 р., МЦВВ-00046 від 18.03.2010 р., МЦВВ-00048 від 23.03.2010 р., МЦВВ-00043 від 02.03.2010 р., МЦВВ-00044 від 05.03.2010 р., МЦВВ-00049 від 30.03.2010 р.

На виконання даних договорів Підприємство від ПП «Львів-Металбуд»отримано наступні податкові накладні: №000888 від 31.08.2009 р., №000887 від 07.08.2009 р., № 000889 від 31.08.2009 р., № 001009 від 09.09.2009 р., №001008 від 09.09.2009 р, №001010 від 16.09.2009 р., №001011 від 16.09.2009 р., № 001011 від 18.09.2009 р., № 001012 від 21.09.2009 р., № 001007 від 02.09.2009 р., №001006 від 01.09.2009 р., № 000974 від 28.09.2009 р.№ 001126 від 30.10.2009 р., №001127 від 30.10.2009 р., №001129 від 30.10.2009 р., №001125 від 30.10.2009 р., №001128 від 30.10.2009 р.,, № 1364 від 31.12.2009 р., №1304 від 30.12.2009 р., №1303 від 30.12.2009 р., № 1363 від 31.12.2009 р., № 0000000014 від 29.01.2010 р., № 0000000015 від 29.01.2010 р., № 0000000016 від 29.01.2010 р., № 0000000054 від 22.02.2010 р., № 0000000053 від 17.02.2010 р., № 0000000079 від 26.02.2010 р., № 0000000102 від 22.03.2010 р., № 0000000100 від 11.03.2010 р., № 0000000101 від 18.03.2010 р., № 0000000103 від 23.03.2010 р., № 000000096 від 02.03.2010 р., № 0000000099 від 05.03.2010 р., № 0000000101 від 30.03.2010 р.

Відповідно до договору поставки № ДГ-6 від 01.01.2011 року, укладеного між ПП «Конкорд-Захід Плюс»(покупець) та ТзОВ «Томкет Груп»(продавець) продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, що поставляється партією. На виконання умов договору надано видаткові накладні: СФ-220102 від 22.01.2011 р., СФ-250103 від 25.01.2011 р., СФ-250102 від 25.01.2011 р., СФ-150101 від 15.01.2011 р., СФ-280105 від 28.01.2011 р., РН-010201 від 01.02.2011 р., РН-020201 від 02.02.2011 р., РН-030201 від 03.02.2011 р., РН-45 від 01.03.2011 р., РН-46 від 02.03.2011 р., РН-47 від 03.03.2011 р., РН-48 від 03.03.2011 р., РН-49 від 15.03.2011 р., РН-67 від 23.03.2011 р., РН-68 від 28.03.2011 р., РН-50 від 21.03.2011 р., РН-010401 від 01.04.2011 р., РН-010402 від 01.04.2011 р., РН-040401 від 04.04.2011 р., РН-040501 від 04.05.2011 р., РН-040502 від 04.05.2011 р., РН-120501 від 12.05.2011 р. та виписано податкові накладні №220102 від 22.01.2011 р., №250103 від 25.01.2011 р., №250102 від 25.01.2011 р., №150101 від 15.01.2011 р., №280108 від 28.01.2011 р., №7 від 01.02.2011 р., №10 від 02.02.2011 р., №11 від 03.02.2011 р., №7 від 01.03.2011 р., №13 від 02.03.2011 р., №17 від 03.03.2011 р., №18 від 03.03.2011 р., №48 від 15.03.2011 р., №62 від 23.03.2011 р., №71 від 28.03.2011 р., №58 від 21.03.2011 р., №5 від 01.04.2011 р., №6 від 01.04.2011 р., №16 від 04.04.2011 р., №9 від 04.05.2011 р., №8 від 04.05.2011 р., №38 від 12.05.2011 р.

На виконання вказаного договору Підприємством від ТОВ «Томкет Груп»отримано податкові накладні №220101 від 22.01.2011 р., №250102 від 25.01.2011 р., №250103 від 25.01.2011 р., №150101 від 15.01.2011 р., №280108 від 28.01.2011 р., №7 від 01.02.2011 р., №10 від 02.02.2011 р., № 11 від 03.02.2011 р., №7 від 01.03.2011 р., №13 від 02.03.2011 р., №17 від 03.03.2011 р., №18 від 03.03.2011 р., №48 від 15.03.2011 р., №62 від 23.03.2011 р., №71 від 28.03.2011 р., №58 від 21.03.2011 р., №5 від 01.04.2011 р., №6 від 01.04.2011 р., №16 від 04.04.2011 р., №9 від 04.05.2011 р., №8 від 04.05.2011 р., №38 від 12.05.2011 р.

Згідно договорів підряду №Кон 57/1 від 28.03.2011 р. та № Кон 58/1 від 25.04.2011 р. укладених між ПП «Конкорд-Захід Плюс»(замовник) та ТОВ «Укрбуд- Консалтинг»(підрядник) замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати власними силами і засобами поточний ремонт. На виконання умов договорів надано акти виконаних робіт за квітень 2011 р., травень 2011 р.

На виконання вказаних договорів Підприємством від ТОВ «Укрбуд- Консалтинг»отримано податкові накладні № 49 від 29.04.2011 р., № 40 від 31.05.2011 р.

Між ПП «Конкорд-Захід Плюс»та ТОВ «Добробут-05»у ІІ кварталі та ІІІ кварталі 2011 року проведені взаєморозрахунки на підставі укладеного договору. На виконання умов договору ТОВ «Добробут-05»надано видаткові накладні №178//3 від 02.06.2011 р., №178/2 від 01.06.2011 р., №0407011 від 04.07.2011 р., № 0107011 від 01.07.2011 р., № 413 від 01.08.2011 р., № 664 від 01.09.2011 р., № 922 від 20.09.2011 р. та акти виконаних робіт за червень 2011 р., липень 2011 р., серпень 2011 р., вересень 2011 року.

На виконання вказаного договору Підприємством від ТОВ «Добробут-05»отримано податкові накладні №290602 від 29.06.2011 р., №240602 від 24.06.2011 р., № 0806004 від 08.06.2011 р., № 0206004 від 02.06.2011 р., № 0106003 від 01.03.2011 р., № 0407007 від 04.07.2011 р., № 0107011 від 01.07.2011 р., № 0108012 від 01.08.2011 р., №0109005 від 01.09.2011 р., № 2009004 від 20.09.2011 р.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р., обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно з абзацом четвертим п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п. 198.3.ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону та п.14.1.181 ст.14 ПК України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону, п.201.6 ПК України)).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»п.198.6 ст.198 ПК України).

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом України «Про податок на додану вартість»та ПК України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

З Акту перевірки від 21.05.2012 р. № 900/76/22-100/34712027 вбачається, що ДПІ прийшла до висновку про непідтвердження Підприємством господарських операцій з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05»на підставі актів перевірок та висновків щодо його контрагентів.

Так, ДПІ в Шевченківському районі м.Львова проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Львів Металбуд», за результатами якої складено акт від 29.02.2012 р. № 342/23-1/32053687, в якому зазначено, що згідно інформації наданої ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м.Львові в провадженні СВ УБОЗ у Львівській області ГУ МВС України у Львівській області знаходиться кримінальна справа №141-3897, яка порушена за ознаками злочину, передбаченого ст.205 КК України щодо директора ПП «Львів Металбуд»- ОСОБА_1. ПП «Львів-Металбуд»штучно формувало податковий кредит за перевірений період за рахунок товарів, послуг у платників податків, по яких неможливо проведення перевірок з питань правових відносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера. На момент проведення перевірки ПП «Львів Металбуд»первинні документи відсутні. З врахуванням вищевикладеного в ході проведення перевірки Підприємства ДПІ встановлено не підтвердження наявності поставок товаро-матеріальних цінностей та послуг від ПП «Львів Металбуд».

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано висновок про неможливість проведення перевірки ТзОВ «Томкет Груп»ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30.03.2012 р. № 331/22-621/37242956 в якому зазначено, що від ГВПМ у Подільському районі м. Києва отримано висновок, щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТзОВ «ТомкетГруп». На підставі вищевикладеного ДПІ дійшла висновку про завищення валових витрат по взаєморозрахунках Підприємства з ТОВ «ТомкетГруп».

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано від СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва висновок, щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрбуд-Консалтинг». На підставі викладеного ДПІ прийшла до висновку про не підтвердження господарських операцій Підприємства з ТОВ «Укрбуд-Консалтинг».

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова отримано акт перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 23.12.2011 р. № 515/23-404/33746694 в якому зазначено, що ТОВ «Добробут-05»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань. У результаті порушення ТОВ «Добробут-05»своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з контрагентами на реалізацію товаро-матеріальних цінностей на адресу останніх, мають протиправний характер. На підставі викладеного ДПІ прийшла до висновку про не підтвердження господарських операцій Підприємства з ТОВ «Добробут-05».

Проте, висновки акта перевірки від 21.05.2012 р. № 900/76/22-100/34712027 Підприємства щодо встановлених порушень не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства саме позивачем.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними, як і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість, у зв'язку з чим, мали право на складання податкових накладних.

В Акті перевірки від 21.05.2012 р. № 900/76/22-100/34712027 відсутні будь - які зауваження податкового органу щодо первинних документів, які надані на підтвердження господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Згідно з пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

В процесі розгляду справи, зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання ПП «Конкорд-Захід Плюс»та ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05»в момент укладення договорів вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05», і в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з осіб ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05»до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05».

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Судом встановлено, що всі податкові накладні отримані позивачем від ПП «Львів-Металбуд», ТзОВ «Томкет Груп», ТОВ «Укрбуд- Консалтинг», ТОВ «Добробут-05»оформлені у відповідності до вимог п.201.1 Податкового кодексу України і містять необхідні реквізити, передбачені ПК України.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року справа №21-47а10.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Таким чином, з огляду на докази, що містяться у матеріалах справи, правочини між позивачем та контрагентом не можуть вважатися нікчемними (недійсними) з огляду на наявність належним чином оформлених документів на їх укладення та виконання обома сторонами.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд прийшов до переконання, що такі прийняті без дотримання вимог чинного законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, а відтак підлягають скасуванню.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підставні, обгрунтовані матеріалами справи, доведені в судовому засіданні та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат то в порядку ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Конкорд-Захід Плюс» 2 200,00 грн.судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Львова податкові повідомлення-рішення від 05.06.2012 року № 0003002300/7810 та № 0002942300/7809.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Конкорд-Захід Плюс» 2 200,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.08.2012 р.

Суддя Журомська М.В.