Постанова № 25740568, 22.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3760/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.

за участю секретаря Марінгос І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, за результатом якого, позивач просить визнати протиправною, з боку Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, відмову поновити йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»(категорія 2); зобов'язати Одеську обласну державну адміністрацію, Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної адміністрації, Роздільнянську районну державну адміністрацію Одеської області надати йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати посвідчення встановленого зразка учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги наступними доводами.

Як зазначає позивач, у 1987 році, він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

10.06.1991 року, йому було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № НОМЕР_2, про що є відмітка у військовому квітку серії НО № НОМЕР_1.

Вказане посвідчення було здано позивачем на перереєстрацію, однак посвідчення нового зразка не було видано через відсутність для цього підстав.

У листопаді 2011 року, на підставі архівної довідки, позивач звернувся до Управління праці та соціальної політики Роздільнянської райдержадміністрації з заявою про поновлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та одержання відповідного посвідчення.

19.01.2012 року, позивач отримав лист Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської облдержадміністрації № К-4942-19, яким у видачі йому посвідчення було відмовлено, у зв'язку зі встановленням, відповідно до довідки Галузевого архіву Міністерства оборони України від 16.06.2011 року № 54361, факту, що позивач працював за межами зони відчуження та відсутності, таким чином, підстав для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС будь -якої категорії.

З прийнятим рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, що є причиною його звернення до суду з позовом за захистом свої прав.

В ході розгляду справи представник позивач заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, до судового засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про час, місце та дату судового засідання сповіщався належним чином. У наданих до суду письмових запереченнях, заявлені позовні вимоги не визнав в задоволенні їх просив відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях, наданих до суду 05.07.2012 року, та наполягаючи, що Роздільнянська РДА Одеської області, жодним чином не порушувала права та законні інтереси ОСОБА_1, оскільки в межах своїх повноважень не приймає рішення щодо встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тільки готує документи для розгляду на обласній комісії.

Представник Одеської обласної державної адміністрації позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні їх відмовити, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятого рішення що відсутності підстав для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Представник відповідача, Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, позов не визнав, посилаючись на обґрунтування викладене у письмових запереченнях, вважаючи, що позивач не знаходився у зону відчуження. Зона, у якій перебував позивач, на думку представника відповідача, не входить до переліку зон, перебування у яких дає можливість отримати статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як встановлено в ході розгляду справи, 10.06.1991 року, ОСОБА_1 було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії А № НОМЕР_2, про що є відмітка у військовому квітку серії НО № НОМЕР_1.

Згідно п. 3 Постанови КМ України від 20.01.1997 р. № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 р. - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" і "Постраждалий від Чорнобильської катастрофи" (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абзаці першому пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1997 р. N 135 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 6, с. 68, число 34, с. 7; 1998 р., N 19, ст. 681), з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.

За результатами здачі посвідчення на перереєстрацію, позивачем було отримано лист Головного управління праці та соціального захисту населення від 19.01.2012 року № К-4942-19, згідно якого в видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС було відмолено, у зв'язку з тим, що позивач працював за межами зони відчуження.

Згідно ст. 10 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 10 Порядку № 51, посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Згідно довідки Роздільнянського Райвоєнкому № 4/8 від 08.02.1994 року, ОСОБА_1 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 13.05.1987 року по 10.06.1987 року. Підстава видачі довідки особова справа № 275.

Згідно Архівної довідки Галузевого Державного Архіву Міністерства оборони України від 16.06.2011 року № 54361, вбачається, що по архівним документам військової частини № 22216 встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 13 травня 1987 р. (наказ № 99) по 11 червня 1987 року (наказ № 122). Дні виїзду в зони (на об'єкти, населені пункти): в наказі командира в/ч 22216 по строївій частині від 18.05.1987 року № 103 відображено відрядження ОСОБА_1 з 17.05.1987 р. на Кубок - 1, м. Чорнобиль. Повернення з відрядження не відображено. В наказах командира в/ч 12382 «Про визначення строків робіт особового склад ОАГ в зонах Чорнобильської АЕС»значиться: ОСОБА_1 -зона особового контролю : май -13-15, 17-20 (сім днів), 21-31 (11 днів), червень -1-9 (дев'ять днів) (наказ № 50 від 28.05.1987 р., наказ № 60 від 03.07.1987 р. Також в довідці зазначено, що місце дислокації військових частин 22216, 12382 -пгт. Гончаровський.

Відмовляючи у видачі посвідчення Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації виходило з даних архівної довідки щодо місця дислокації військової частини, яке знаходилось поза зоною відчуження (пгт. Гончаровський), але з такими висновками погодитись не можливо, оскільки знаходження позивача в зоні відчуження, на території Кубок -1 ( вертолітний майданчик) м. Чорнобиль, 27 днів встановлено та підтверджено належним чином.

Тлумачення положення законодавства «зона відчуження»здійснено Рішенням Конституційного Суду від 25.10.2000 року № 12-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення пункту 1 частини другої статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (справа про зону відчуження)", згідно якого я "зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році" пункту 1 частини другої статті 2 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в аспекті питань, порушених у конституційному зверненні громадянки ОСОБА_3, слід розуміти так: зоною відчуження є територія, що з 26 квітня 1986 року охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.

Разом з цим, Конституційний суд України, встановив, що якби законодавець, формулюючи положення "зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році", мав на увазі не ці та інші адекватні реальній ситуації факти, а момент рішення про евакуацію чи день, у який вона здійснена, то відповідний статус учасника ліквідації наслідків аварії втратили б: чимало працівників ЧАЕС, які локалізували вибух у самому його епіцентрі з перших годин після аварії, але мешкали у місті Прип'ять до постанови про евакуацію з нього населення; пожежники, що гасили полум'я на реакторі у ніч на 26 квітня 1986 року; особи, що проводили дезактивацію чи радіаційну розвідку, у тому числі й ті, хто визначав кордони зони евакуації для прийняття відповідного рішення; громадяни, які працювали у піщаних кар'єрах та на вертолітних майданчиках поблизу АЕС, і навіть особи, які здійснювали свої функції в Чорнобилі, оскільки рішення про евакуацію з нього населення було прийнято лише 5 травня 1986 року.

Про те, що законодавець пов'язував віднесення тієї чи іншої території до зони відчуження саме з об'єктивними обставинами, початком дії іонізуючого випромінювання, тобто з моментом аварії, а не датою ухвалення відповідного акта про евакуацію чи власне евакуацією населення, свідчать й інші положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Виходячи з пріоритету життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повної відповідальності держави (стаття 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") законодавець залишає без уваги дати прийняття рішення чи евакуації населення навіть у випадках, коли це стосується менш забруднених, ніж зона відчуження, територій. Так, пунктом 2 частини першої статті 11 того ж Закону статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи надається особам, "які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії", а пунктом 5 цієї ж статті - особам, "які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів. за межами зони відчуження". Аналогічні норми сформульовано у пункті 3 частини першої, частині другій статті 14, статті 24, пунктах 2, 3, 4 статті 27, пункті 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно положень ч. 1 ст. 15 Закону України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України № 796 -ХІІ, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом міністрів України.

Судом встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було видано позивачу 10.06.1991 року, таким чином, на час звернення щодо перереєстрації посвідчення у ОСОБА_1 вже був встановлений статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році.

Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджує наявність спеціального статусу, а не встановлює його, у зв'язку з чим, вимоги щодо зобов'язання надати позивачу статус учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно абз. 2 п. 10 порядку № 51, видача посвідчень провадиться: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що відмовляючи у перереєстрації та видачі ОСОБА_1 нового посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації діяло виключно формально, помилково виходячи з міркувань щодо відсутності позивача в зоні відчуження, у зв'язку з не розташуванням в неї його військової частини, тим самим, діючи без дотримання пріоритету життя та здоров'я позивача, який постраждав від Чорнобильської катастрофи та його соціального захисту.

Разом з цим, суд приходить до висновку, що Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області, як суб'єкт владних повноважень до компетенції якого не відноситься вирішення освітлених в зазначеному рішенні питань, жодним чином не порушило прав та законних інтересів позивача, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог, заявлених до вказаного відповідача, має бути відмовлено.

На підставі викладеного, з урахуванням усіх встановлених по справі обставин та оцінки у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо можливості часткового задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9,11-14,70,71, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково. Визнати протиправною, з боку Одеської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної державної адміністрації, відмову видати ОСОБА_1 посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 2).

Зобов'язати Одеську обласну державну адміністрацію, Головне управління праці та соціального захисту населення Одеської обласної адміністрації видати ОСОБА_1 посвідчення встановленого зразка учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2).

В задоволенні іншої частини позову -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст рішення виготовлений судом 22 серпня 2012 року.

Суддя Н.В.Бжассо

Дії