Постанова № 25740117, 21.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/6113/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивач: не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_1 визначився зі своїми податковими зобов'язаннями з земельного податку, подавши до Алчевської ОДПІ Луганської області ДПС податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

В період з 01.01.12 по 28.05.12 у відповідача виник податковий борг з плати земельного податку у сумі 5184,54 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася в результаті відсутності сплати узгоджених податкових зобов'язань. Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС України з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: по відношенню до відповідача була виставлена податкова вимога від 04.07.2011 № 1163, що не була виконана.

На підставі викладено позивач просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 5184,54 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, заперечень проти позову не надав, про причини неявки суду невідомо. З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 040741200408 від 21.06.2007 (а. с. 12-14) має у користуванні земельну ділянку площею 0,4299 га, яка знаходиться за адресою: м. Алчевськ, вул. Красних партизан, 2в.

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державну реєстрацію відповідача не скасовано (а. с. 11).

В період з 01.01.12 по 28.05.12 у відповідача виник податковий борг з плати земельного податку у сумі 5184,54 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася в результаті відсутності сплати узгоджених податкових зобов'язань, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу (а. с. 7), податковою декларацією з плати за землю № 1402 від 17.02.2012 (а. с. 16-17) та зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 8).

Алчевською ОДПІ Луганської області ДПС України з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи з погашення податкового боргу, а саме: по відношенню до відповідача була виставлена податкова вимога від 04.07.2011 № 1163, яка отримана відповідачем особисто, про що свідчить його підпис про отримання, але яка не була виконана (а. с. 19).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового Кодексу України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Податкового Кодексу України передбачено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до ст. 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником земельного податку (а. с. 16-17).

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 286.3 ст. 286 Податкового кодексу України, платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 17.02.2012 була подано податкова декларація з плати за землю № 1402 (а. с. 16-17).

Відповідно до ст.. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі ст. 287 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Як вбачається з довідки про суми податкового боргу (а.с. 7), розрахунку пені з орендної плати з фізичних осіб (а.с. 18) та зворотного боку облікової картки платника (а. с. 8), долучених позивачем до адміністративного позову, податкова заборгованість відповідача становить 5184,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Згідно ст. 15 Податкового кодексу України платники податків - фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з вищезазначеним Кодексом.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

З метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи з погашення податкового боргу, а саме: по відношенню до відповідача була виставлена податкова вимога від 04.07.11 № 1163 № 31 (а. с. 19). Зазначена вимога не була виконана, у встановленому законом порядку не оскаржувалась. З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платниа податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до зазначених вище матеріалів справи, якими підтверджується наявність податкового боргу з орендної плати за землю, відповідач не сплатив зазначений податок у розмірі 5184,54 грн.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 5184,54 грн. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим Кодексом України, статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Позовні вимоги Алчевської об"єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг на користь місцевого бюджету м. Алчевськ в сумі 5184, 54 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят чотири грн., 54 коп.), з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Стягнуті кошти перерахувати на р/р 33212815700027, код платежу 13050500, одержувач Відділення держказначейства у м. Алчевськ в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову складено та підписано в повному обсязі 27 серпня 2012 року.

СуддяО.В. Ципко