Постанова № 25740082, 25.07.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-10124/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"

до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.12.2010 року № 0000292301/0 та № 0000302301/0,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області від 08 грудня 2010 року №0000292301/0 та №000302301/0.

В обґрунтування позову зазначив, що не погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки про те, що підприємством віднесені суми до валових витрат та податкового кредиту за період з квітня 2009 року по березень 2010 року нічим не підтверджені, а тому підприємству донараховані податкові зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Зазначив, що на момент перевірки директор підприємства знаходився під вартою, тому у підприємства не було можливості надати первинні документи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. При цьому пояснив, що первинні документи були в наявності у Фадеєва А.Л., який на той час виконував обов"язки керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс", однак надати перевіряючим їх не міг, оскільки йому не було відомо про перевірку.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що під час перевірки ТОВ "Шанс" не змогло надати всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов"язаних зі сплатою податків та інших обов"язкових платежів, у зв"язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів. В зв"язку з чим, податковий орган вважає, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов"язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 21.06.2010 року відповідно до наказу №153 від 18.06.2010 року на направлення №101 від 21.06.2010 року, було розпочато планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Шанс", під час якої головним бухгалтером ОСОБА_3 надано лише особові рахунки по нарахуванню заробітної плати. 24.06.2010 року прибувши за юридичною адресою ТОВ "Шанс", працівниками відділу податкового контролю, відділу оподаткування фізичних осіб виявлено, що ТОВ "Шанс" не може надати всі необхідні первинні документи, що підтверджують дані податкових декларацій та розрахунків, пов"язаних зі сплатою податків та інших обов"язкових платежів в зв"язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів (т.4 а.с.231). Головним бухгалтером ОСОБА_3 було надано письмове пояснення (т.4 а.с.232) про те, що первинні бухгалтерські документи були передані нею директору ОСОБА_4 для проведення претензійно-позовної роботи та оцінки перспектив банкрутства ТОВ "Шанс", у зв"язку з відсутністю директора (знаходиться під слідством) подальше місцезнаходження документів їй не відоме.

Податковим органом 25.06.2010 року ТОВ "Шанс" надано лист №2886/23-01 про надання терміну для відновлення первинних бухгалтерських документів (т.4 а.с.233).

Згідно наказу №296 від 09.11.2010 року було поновлено планову документальну перевірку ТОВ "Шанс". Повідомлення про поновлення перевірки №2 від 09.11.2010 року отримано головним бухгалтером ОСОБА_3

У період з 09.11.2010 року по 17.11.2010 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у Попільнянському районі Житомирської області проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Шанс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року, про що складено акт №733/23-01/31962718 від 29.11.2010 року. Відповідно до наказів №296 від 09.11.2010 року, №308 від 17.11.2010 року термін перевірки було продовжено з 18.11.2010 року по 24.11.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року на суму 3671836,00грн.;

- п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.5, п.6, п.7 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м"ясо в живій вазі, не перераховано на небюджетні рахунки і використані не за цільовим призначенням в сумі 2508638,00грн. по декларації з ПДВ №1 (ПДВ спрямований на розвиток тваринництва);

- п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2008 рік в сумі 718986,00грн. по декларації з ПДВ №3 (загальна);

- п.1.19 ст.1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, ст.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", занижено податок з доходів фізичних осіб за 2 кв.2010 року в сумі 165,15грн.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Попільнянському районі прийнято податкові повідомлення - рішення №0000292301/0 від 08.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 7343672,00грн., з яких 3671836,00грн. - за основним платежем та 3671836,00грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000302301/0 від 08.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов"язання з податку на додану вартість в загальній сумі 6095755,00грн., з яких 3227624,00грн. - за основним платежем та 2868131,00грн. штрафні (фінансові) санкції; №9933001701/0 від 08.12.2010 року, яким визначено суму податкового зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 495,45грн., з яких 165,15грн. - за основним платежем, 330,30грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2009 року по 01.03.2010 року встановлено його заниження в сумі 3671836,00грн., в тому числі:

- за півріччя 2009 року в сумі 1372289,00грн.;

- за три квартали 2009 року в сумі 750090,00грн.;

- за 2009 рік в сумі 711185,00грн.;

- за 1 квартал 2010 року в сумі 838272,00грн.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою відображених у рядку 01.2 декларації "приріст балансової вартості запасів", у рядку 04.1 декларації "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)", у рядку 04.2 "убуток вартості запасів", у рядку 04.13 декларації "інші витрати" показників за період з 2-го кварталу 2009 року по 1-й квартал 2010 року встановлено завищення задекларованого показника. Зокрема, платником включено до складу валових доходів приріст балансової вартості запасів, включено до складу валових витрат витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей, убуток балансової вартості запасів та інші витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону про оподаткування визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпункт 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відносить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Що стосується податкового кредиту, то перевіркою повноти визначення податкового кредиту (податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) переробного підприємства) за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року встановлено його завищення у сумі 2208988,00грн. в т.ч.:

- квітень 2009 року - 344246,00грн.;

- травень 2009 року - 244942,00грн.;

- червень 2009 року - 212253,00грн.;

- липень 2009 року - 134329,00грн.;

- серпень 2009 року - 209014,00грн.;

- жовтень 2009 року - 179333,00грн.;

- листопад 2009 року - 96023,00грн.;

- грудень 2009 року - 164540,00грн.;

- січень 2010 року - 147672,00грн.;

- лютий 2010 року - 228749,00грн.;

- березень 2010 року - 278427,00грн.

В акті перевірки зазначено, що оскільки дані витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат, то позивачем протиправно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбаного товару.

Посадовими особами ТОВ "Шанс" не надано для перевірки відповідні документи бухгалтерського обліку та в повній мірі податкового обліку за перевіряємий період.

Крім того, по загальній податковій декларації з податку на додану вартість підприємством завищено податковий кредит у сумі 718986,00грн. , в т.ч.:

- квітень 2009 року - 269643,00грн.;

- травень 2009 року - 159133,00грн.;

- червень 2009 року - 115377,00грн.;

- липень 2009 року - 1315,00грн.;

- серпень 2009 року - 1236,00грн.;

- жовтень 2009 року - 116597,00грн.;

- листопад 2009 року - 48786,00грн.;

- березень 2010 року - 6899,00грн.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій.

Оскільки дані витрати не можуть бути віднесені до складу валових витрат, то підприємством протиправно віднесено вказані суми до складу податкового кредиту з вартості придбаного товару.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З п.п. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" видно, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Як вбачається з п. 1.26 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355 (далі -Методичні рекомендації), платник податків у разі непогодження із висновками акту перевірки має право подати на нього заперечення, за наслідками розгляду яких органами ДПС складається обґрунтований висновок, який в обов'язковому порядку повинен враховуватись при прийнятті органами ДПС податкових повідомлень-рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій).

Доказів того, що на вищевказаний акт перевірки подавались заперечення, позивач суду не надав.

Згідно п. 1.27 Методичних рекомендацій, у разі встановлення за результатами перевірки порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за розглядом матеріалів перевірки керівником (заступником керівника) податкового органу, на обліку в якому перебуває платник податків, приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, в судовому засіданні не встановлено, що відповідач при прийнятті оспорюваних рішень допустив порушення законодавства, оскільки під час проведення перевірки та прийняття цих рішень позивачем не було надано відповідних документів та підтвердження правомірності віднесення певних сум до податкового кредиту, доходів та витрат, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Посилання представника позивача на те, що документи під час перевірки були відсутні, тому що вони знаходилися у арбітражного керуючого Фадеєва А.Л., не може свідчити про порушення відповідачем при проведенні перевірки та прийнятті оспорюваних рішень якимись чином прав, свобод та інтересів позивача.

Крім того, пояснення представника позивача в судовому засіданні різняться з доводами викладеними в позовній заяві щодо місцезнаходження первинних документів під час перевірки, а отже не приймаються судом до уваги. Так, позивачем в позові зазначалося, що первинні документи знаходяться у директора ТОВ "Шанс" . Під час судового засідання представник позивача пояснював, що документи знаходилися у Фадєєва Л.А.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Фадєєв Л.А. був призначений керуючим санацією ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.09.2011 року (справа 4/16-Б), а зобов"язаний виконувати повноваження керівника ТОВ "Шанс" ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.12.2011 року (справа 4/16-Б), тобто після проведення перевірки ТОВ "Шанс". Крім того відповідно до матеріалів справи, директор ОСОБА_4 та головний бухгалтер ОСОБА_3 стверджували, що первинні документи були викрадені у ОСОБА_4 (т.1 а.с.19-20, т. 4 а.с.234).

Згідно п.2.2 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" зареєстрованого Міністерством фінансів України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якщо це можливо, безпосередньо після її проведення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників

Представником позивача в судовому засіданні не заперечувався факт відсутності первинних документів під час проведення перевірки податковим органом.

Також у справі ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2011 року було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

З наданого висновку судового експерта №195 від 30.03.2012 року за результатами судово-економічної експертизи вбачається, що відповідно до наданих матеріалів, документально підтверджуються операції з придбання товарів (робіт, послуг) ТОВ "Шанс" за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року у сумі 15773036,38 грн. та відносяться до складу валових витрат ТОВ "Шанс", а також загальна сума податкового кредиту з ПДВ за вказаний період складає 3155372,52 грн. за умови їх використання у межах господарської діяльності підприємства; не вдається за можливе визначити документальне підтвердження всіх показників валових доходів та витрат, що підлягали перевірці; не вдається за можливе визначити господарські операції, які підлягають дослідженню на предмет підтвердження первинними документами висновку акту перевірки.

Тобто, відповідно до даного висновку, на експертизу, як і відповідачу під час перевірки, не були надані всі необхідні документи, які б підтвердили правомірність віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, зазначених в акті перевірки, за тими чи іншими операціями з придбання товарів і використання придбаних за цими операціями товарів в господарській діяльності підприємства.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 30 липня 2012 р.