Постанова № 25739793, 25.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/3502/12

категорія 12.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Шиндарівській В.В.,

з участю представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до військової частини А1494 про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини А1494 про стягнення 3885,94 грн. грошової компенсації за неотримане ним речове майно, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно. Просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна в сумі 3885,94 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання з проханням розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що підстави для виплати позивачу компенсації за неотримане ним речове майно відсутні, кошти для такої компенсації не виділялись, крім того, зазначав, що він пропустив строк звернення до суду з вказаним позовом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом командира 8 армійського корпусу (по особовому складу) від 25 лютого 2011 року № 12-ПМ позивача було звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" частини шостої статті 26 (у зв'язку із закінченням строку контракту) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".

Наказом командира військової частини А1494 №67 від 24 березня 2011 року позивача було виключено зі списків особового складу військової частини (а.с.5).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"( в редакції, яка була чинною до 01.01.2007 року), військовослужбовці одержували за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

Проте статтею 2 Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000р. №1459/3, з 11.03.2000 року була призупинена дія частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 3 листопада 2006 року N 328-V, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" був доповнений статтею 9-1 "Продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців", а стаття 9 була викладена в новій редакції.

При цьому, пунктом 2 статті 9-1 Закону було передбачене право військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Проте фактично ця норма в 2007 році не діяла, оскільки була зупинена на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V.

Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI пункт 2 статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" було виключено, проте зміни, внесені підпунктом 3 пункту 67 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).

Крім того, пунктом 27 Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Під час проходження служби позивач належне йому до видачі речове майно не отримував.

При звільненні відповідач, як суб'єкт владних повноважень, також не виконав зобов'язань держави перед позивачем і не розрахувався з ним за неотримане речове майно.

Представник відповідача в судовому засіданні теж не надав доказів того, що на час розгляду справи в суді у відповідача є необхідне для видачі позивачеві речове майно.

За таких обставин, єдиним способом захисту порушеного права позивача є стягнення на його користь грошової компенсації за неотримане речове майно.

Відсутність у відповідача на даний час коштів для виплати такої компенсації не може бути підставою відмови у задоволенні позову, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до довідки-розрахунку №12 від 12.04.2012 року, виданої військовою частиною А1494, розмір грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі позивачу, становить3885,94 грн.(а.с.8).

Для даних правовідносин статтею 99 КАС України встановлений місячний строк звернення з позовом до суду. Позивач звільнений із служби у лютому 2011 року, проте строк звернення з позовом до суду ним не пропущений, адже своїм листом від 21 травня 2012 року №25/3/721 (а.с.7) відповідач визнав існування боргу, що тягне за собою переривання строку позовної давності.

За таких обставин, суд вважає, що бездіяльність відповідача є протиправною, порушене право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна в розмірі, вказаному у виданій відповідачем довідці, підлягає поновленню шляхом стягнення на його користь вказаної компенсації.

Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.ст. 158-163 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 1494 щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за неотримане ним речове майно.

Стягнути з військової частини А1494 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане ним речове майно в сумі 3885,94 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 26 червня 2012 р.