Постанова № 25739235, 23.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7489/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Куделько Н.Є., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Преміум»про стягнення заборгованості в сумі 1836,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2012 року Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Преміум» (далі -відповідач) про стягнення з відповідача до бюджету загальну суму боргу у розмірі 1836,77 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач знаходиться на обліку у позивача з 29.03.2007 року. Станом на 01.01.2012 року відповідач має борг з податку на додану вартість за штрафними санкціями на загальну суму 1836,77 грн. Заборгованість відповідача перед бюджетом не погашена. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням доводів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст. 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Преміум»28.03.2007 року зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.03.2012 року (а.с.3), та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків з 19.03.2007 року, що підтверджується довідкою позивача (а.с. 4).

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2011 року позивачем проведено невиїзну документальну перевірку (камеральну) своєчасності нарахування та сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Преміум»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2008 року, квітень 2008 року, серпень 2008 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, за результатами якої складено акт № 3573/152/34885804 (а.с.8-9).

Як вбачається з висновків перевірки встановлено порушення відповідачем: 1) п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, а саме: не своєчасно сплачено суму самостійновизначеного грошового зобов'язання з ПДВ, зокрема за лютий 2008 року (граничний термін сплати 31.03.2008 року -фактично сплачено 26.05.2008 року), за квітень 2008 року (граничний термін сплати 30.05.2008 року -фактично сплачено 03.06.2008 року), за серпень 2008 року (граничний термін сплати 30.09.2008 року -фактично сплачено 14.10.2008 року), за червень 2009 року (граничний термін сплати 30.07.2009 року -фактично сплачено 31.08.2009 року), за липень 2009 року (граничний термін сплати 31.08.2009 року -фактично сплачено 03.09.2009 року) та за серпень 2009 року (граничний термін сплати 30.09.2009 року -фактично сплачено 23.10.2009 року та 26.10.2009 року).

Відповідно до п. 2.1. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 (надалі по тексту Порядок № 166), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що звітний (податковий) період визначається в порядку, встановленому пунктом 7.8 статті 7 Закону, і може дорівнювати одному календарному місяцю або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів.

При цьому, п. 2.6.1, п. 2.6.2 Порядку № 166 визначено, що якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до п. 126.1. ст. 126 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі акту перевірки № 3573/152/34885804 від 21.12.2011 року позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0023261502 та № 0023251502, якими визначено суму податкового зобов'язання за штрафними фінансовими санкціями на загальну суму 2103,82 грн.

Проте, враховуючи наяність переплати на особовому рахунку підприємства, сума що підлягає стягненню зменшується на суму такої переплати та становить 1836,77 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-12 9 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 30.01.2012 року було винесено податкову вимогу № 145 на суму 1836, 77 грн., яку направлено за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 58.3. статті 58 Податкового Кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Поштове відправлення було повернуто позивачу у зв'язку відсутністю підприємства за вказаною адресою.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем було узгоджене, суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь держави заборгованість в розмірі 1836,77 грн.

Керуючись Податковим Кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-12 ( в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-3 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Преміум» на користь державного бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31118029700004 в УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1836,77 грн. (одна тисяча вісімсот тридцять шість гривень, 77 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.Є. Куделько