Постанова № 25738870, 05.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4269/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Потолової Г.В.

при секретарі -Московській О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод»Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про скасування протоколу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.02.2012р. та постанови №60-10 від 19.03.2012р. та стягнення судових витрат.

18.05.2012р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просить скасувати протоколи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.02.2012р., припис від 29.02.2012р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також постанови від 19.03.2012р. №60-10 та №61-10, стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Надав пояснення, аналогічні доводам у позовній заяві. Враховуючи відсутність додаткових документів та пояснень, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджуються відповідним повідомленням (а.с.48, 53, 70, 76). Заперечення чи пояснення щодо позовних вимог не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, з урахуванням пояснень представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Враховуючи практику вирішення спорів та постанову Верховного суду України від 11.02.2009 року спір за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є публічно-правовим, оскільки виникає за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області в даній спірній ситуації, діє як суб'єкт владних повноважень та реалізовує владні управлінські функції, є відповідачем в порядку адміністративного судочинства у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування і архітектури.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничий комплекс «Укрсолод», зареєстроване Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області, та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції.

Так, відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»та згідно з Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 на підставі листа Громадської Ради при Дніпроптеровській ОДА від 22.02.2012р. №2/1-6 проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і/або будівельних робіт ТОВ Виробничий комплекс «Укрсолод».

В ході перевірки встановлено, що з 2005р. по 2006р. ТОВ «Укрсолод»виконав будівельні роботи з реконструкції виробничих корпусів, які прийняті до експлуатації актом державної комісії. З 2006р. по 2008р. позивач виконав будівельні роботи з реконструкції виробничого корпусу, а саме змонтував у зовнішній стіні від'їзні ворота та самовільно, без отримання відповідного документу збудував будівлю КПП та сарай. У 2011р. також без отримання відповідного документу виконав будівельні роботи з нового будівництва пожежного резервуару. Вищезазначене, на думку відповідача, є порушенням ст.ст.34, 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності».

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності державних будівельних норм, стандартів і правил (а.с.14-15).

На підставі акту перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області 29.02.2012р. складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в яких зафіксовано порушення позивачем:

- ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», відповідальність за виявлені правопорушення передбачена абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»(а.с.59-60);

- ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», відповідальність за виявлені правопорушення передбачена абз.3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»(а.с.5-6).

Також, 29.02.2012р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, згідно якого відповідачем встановлено експлуатацію та використання об'єкту, неприйнятого в експлуатацію, а саме: КПП, сарай, пожежний резервуар, виробничий корпус Р1 (після реконструкції), що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Та з метою усунення виявлених порушень відповідач вимагав: отримати та зареєструвати в Інспекції документ, який дає право на експлуатацію об'єкта, термін контролю виконання до 29.04.2012р.

12.03.2012р. позивачем надані заперечення на протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.02.2012р., а саме ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності». За їх змістом позивач посилався на те, що ні в акті перевірки, ні в протоколі про правопорушення відповідачем не наведено розрахунку, відповідно до якого інспектор встановив категорію складності об'єктів, а також додав, що протокол взагалі не містить достатніх доказів факту експлуатації об'єктів будівництва зазначених у ньому.

За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення на підставі зазначених протоколів 19.03.2012р. відповідачем складено постанови №60-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 96570грн.00коп., а також №61-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 96570грн.00коп.

29.02.2012р. відповідачем складено припис, яким останній вимагає позивача отримати та зареєструвати в інспекції ДАБК у Дніпропетровській області документ, який дає право на експлуатацію об'єкта -терміном виконання - два місяці з дат отримання припису.

Визначено -про виконання вимог припису доповісти в інспекцію ДАБК в термін до 29.04.2012р.

Не погоджуючись з прийнятими постановами, приписами та протоколами, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що при перевірці інспектор встановив самовільно збудовані будівлі, проте не встановлював факт саме експлуатації ТОВ ВК «Укрсолод»КПП, сараю та пожежного резервуару. На думку позивача, належне встановлення факту експлуатації об'єкту будівництва із зазначенням відповідних доказів (будь-яких фактичних даних) в протоколі про адміністративне правопорушення є першочерговим завданням для класифікації такого правопорушення як «експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію».

Крім того, позивач стверджує, що інспектор самостійно встановив категорію складності об'єктів будівництва, які нібито експлуатувалися підприємством і не були прийняті в експлуатацію, і з огляду на це безпідставно встановив міру відповідальності.

Також, позивач доводить, що на час перевірки будівництво на об'єкті не велося, роботи по реконструкції виробничого корпусу Р будівництва КПП та сараю були завершені до 23.09.2008р., що підтверджується технічним паспортом від 23.09.2008р.

Отже, позивач вважає, що до нього не можуть застосовуватись адміністративно-господарські санкції за виконання без відповідного документу будівельних робіт, які були закінчені ще у 2008р., оскільки строк, протягом якого особа може бути притягнена до відповідальності у сфері містобудування закінчився.

Позивач звертає увагу, що відповідачем перевірка здійснена неналежно, а висновки не відповідають дійсності, оскільки в першу чергу для визначення категорії складності об'єкта мають бути встановлені такі характеристики можливих наслідків, як можлива небезпека для здоров'я і життя людей залежно від кількості осіб, що постійно та тимчасово перебувають на об'єкті; обсяг можливого економічного збитку. При цьому, обсяг можливого економічного збитку, як критерій класу відповідальності будівель, розраховується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 175 "Про затвердження Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру". Таким чином, визначення категорії складності об'єкта будівництва не може бути здійснене шляхом візуального огляду або шляхом припущення.

Отже, нормативні акти, якими встановлено повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України, визначено процедуру та обсяг проведення контролю цим органом також не містять норми, відповідно до якої Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю є уповноваженою самостійно визначати категорію складності об'єкта будівництва.

Тобто, на думку позивача, враховуючи вищевказані обставини, протоколи від 29.02.2012р. про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; припис від 29.02.2012р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; постанови №60-Ю та №61-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2012р. є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечення проти позовних вимог та докази на підтвердження правомірності висновків не надав.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначаються Законом України «Про архітектурну діяльність».

Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Закону України «Про планування і забудову територій».

Згідно ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність»для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

У відповідності пп.1 п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

При цьому, з метою виконання покладених завдань у сфері державного контролю, Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи наділені, зокрема, функціями щодо видачі замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств, а також розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень тощо.

Згідно абз. «а»пп.6 п.5 Положення «Про державну архітектурно-будівельну інспекцію України»затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. №439/2011 інспекція має право давати у межах своїх повноважень обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил.

Крім того, відповідно до абз. «а»пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надається право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу (далі -інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) за місцезнаходженням об'єкта будівництва -щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт -щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; 3) видачі замовнику відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт -щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

У відповідності ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Абзацем 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами. Накладати штраф від імені Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів мають право керівник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, керівники територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України та їх заступники.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, визначає здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкту архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до ІV і V категорії складності (далі -Порядок № 553).

Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244, в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин, встановлює порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування (далі -штрафи), передбачені Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»(далі -Положення № 244).

Відповідно до п.2 Положення № 244 штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - інспекції) на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб.

Пунктом 4 Положення №244 встановлено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений за формою згідно з додатком №1 посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень за формою згідно з додатком №2.

Так, з наявних у справі документів вбачається, що припис від 29.02.2012р. не має номеру за порядком, що, в свою чергу, доводить відсутність відповідної реєстрації.

Згідно п.5 Положення №244, протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення, розрахунок розміру штрафу тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф.

У відповідності до п.6 Положення №244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний термін з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників підприємства, експертів, інших причетних до неї осіб.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що протоколи від 29.02.2012р. направлені поштою, проте, доказів отримання та дати отримання ТОВ «Укрсолод»відповідачем суду не надано.

В протоколі зазначено про розгляд справи 12.03.2012р. о 10:00 год.

Отже, з матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено дотримання строку, передбаченого п.6 Положення.

Навпаки, 19.03.2012р. відповідачем складено постанови №60-Ю та №61-Ю про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування.

Таким чином, неможливо дійти висновку -від якої дати відрахував термін відповідач.

Пунктом 7 Положення №244 визначено, що рішення посадової особи інспекції про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування, складеною за формою згідно з додатком N3, а саме, за його змістом повинна бути зазначена графа, щодо оскарження: Згідно із ст.4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»ця постанова може бути оскаржена в судовому порядку.

Проте, судом встановлено, що позивач не був присутній на засіданні розгляду справи щодо притягнення ТОВ ВК «Укрсолод»до відповідальності та застосування штрафних санкцій за виявлені порушення.

Відповідно до п.9 Положення №244 та п.22 Порядку № 553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Відповідачем не надано доказів, а з матеріалів справи не вбачається дотримання останнім зазначених приписів.

Тобто, в оскаржуваних постановах №60-ю і №61-ю від 19.03.2012р., всупереч приписам Положення № 244 та Порядку №553, відсутні позначки про одержання керівником чи уповноваженим представником позивача або надіслання поштою її копії.

Таким чином, в ході дослідження матеріалів адміністративної справи, виявлено невідповідність постанов №60-ю і №61-ю від 19.03.2012р про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування вимогам законодавства, а саме: додатку №3 викладеного у Постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування».

Також, згідно матеріалів справи знайшли підтвердження обставини щодо закінчення будівництва позивачем більш як за три роки до проведеної відповідачем перевірки.

Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»штраф може бути накладений на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як три роки з дня його вчинення.

Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для накладення штрафу на позивача.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт владних повноважень (відповідач) діяв по відношенню до позивача не на підставі та не у межах повноважень і способу, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи та докази позивача повністю підтверджуються матеріалами адміністративної справи.

Щодо вимоги позивача про скасування протоколу суд виходить з наступного. Протокол -є одним з найпоширеніших документів, що складається державним органом в ході перевірки юридичної чи фізичної особи. У ньому фіксується хід обговорення питань і прийняття рішень колегіальних органів як постійних, так і тимчасових, а також різних нарад, зборів, засідань, конференцій та ін. У протоколах відображаються всі думки з питання, що розглядається, і прийняті в результаті обговорення рішення.

Отже, протокол має лише інформаційний характер, та не несе правових наслідків для позивача, не є обов'язковим для виконання, тому не може бути оскаржений у судовому порядку.

Скасування рішення суб'єкта владних повноважень само собою є наслідком визнання протиправним протоколу.

Відповідно до приписів КАС України предметом розгляду адміністративної справи, зокрема є визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень, крім тих випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Таким чином оскаржувані постанови та приписи відповідача є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що спірні постанови відповідача не відповідають нормам законодавства, що є підставою для задоволення позову в цій частині.

З урахуванням приписів зазначених нормативно-правових актів та приписів Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд, як зазначено вище, у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову, в тому числі, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій та рішення відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету України позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю виробничому комплексу «Укрсолод» судові витрати у розмірі 949грн.60коп., сплачені платіжним дорученням №363 від 17.05.2012р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод»Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про визнання незаконною та скасування постанови -задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 29.02.2012р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 19.03.2012р. №60-Ю про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 96570грн.00коп.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області від 19.03.2012р. №61-Ю про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності у розмірі 96570грн.00коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого комплексу «Укрсолод» (52012, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с.Партизанське, вул.Леніна, буд.25А, код ЄДРПОУ 30664090) 949грн.60коп. (дев'ятсот сорок дев'ять грн. 60коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г. В. Потолова