ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 серпня 2012 р.
Справа №2а-8522/12/0170/1
(12:57) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Веретенниковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс»
про стягнення 681,00 гривень
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» про стягнення податкового боргу у сумі 681,00 гривні.
Адміністративний позов мотивований тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» станом на день звернення позивача з позовом не сплачено узгоджене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 681,00 гривень.
Позивач пояснює, що відповідачем подавалась декларація по зазначениму вище податку за травень 2009 року, нараховувалось узгоджене податкове зобов’язання за актами перевірок, але на момент розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» не погасило суми податкового боргу, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалами суду від 02.08.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача не з’явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника, надавши у підтвердження своїх позовних вимог облікову картку відповідача.
У судове засідання відповідач не з’явився, повідомлений належним чином про час, дату судового розгляду, будь яких клопотань до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб’єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб’єктами господарювання.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» є юридичною особою, яка зареєстрована 24.03.2000 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ станом на 09.04.2012 рік, та витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.04.2012 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» є платником податків з 29.03.2000 року за № 8371, який взято на облік Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР крим, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків № 874/52028/29-0 від 27.04.2009 року.
Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» є суб’єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов’язане виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 року передбачені Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181.
Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Підпунктом 4.1.4. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом є один календарний місяць.
Судом встановлено, що податковий період для ТОВ «Енергоіипекс» дорівнює місяцю, тому воно зобов’язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим декларації з податку на додану вартість.
Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. п. 5.3.1 п.5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно наданої відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість від 11.06.2009 року, відповідачем самостійно нараховано за травень 2009 року податкове зобов’язання врозмірі - 1,00 гривня.
Вказана сума податкового боргу станом на день розгляду справи не буда погашена відповідачем.
Судом встановлено, що співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Енергоімпекс». На підставі зазначеної перевірки позивачем було складено акт №457/15-30848905 від 03.12.2009 року, за зазначеним актом перевірки позивачем встановлено порушення п.п. 4.1.4 п.4.1 ст 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.200 року – несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2009 року. Декларації за цей період фактично відповідачем не подані.
Зазначений акт не був вручений відповідачу по причині відсутності ТОВ «Енергоімпекс» за його юридичною адресою, у зв’язку із чим було складено акт № 442/15-2 від 04.12.2009 року про неможливість вручення акта перевірки про порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п.п. 17.1.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
На підставі акту перевірки №457/15-2/30848905 від 03.12.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000591502/0 від 08.12.2009 року, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 гривень.
Зазначене повідомлення-рішення не було вручено відповідачу, у зв’язку із чим ДПІ в м. Сімферополі було складено акт № 520/15-2 від 08.12.2009 року, та зазначене повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень
Судом встановлено, що податкове зобов’язання в розмірі 510,00 гривень відповідачем не сплачено.
Судом також встановлено, що 27.10.2010 року співробітниками ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Енергоімпекс» стосовно своєчасності повернення свідоцтва платника ПДВ, за результатами якої був складений акт №15506/15-02-30848905 від 27.10.2010 року.
У результаті перевірки виявлено порушення абз. 8 пп. г п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), станом на 26.10.2010 рік не повернуто свідоцтво платника ПДВ, яке було анульоване податковим органом від 20.04.2010 року.
Зазначений акт не був вручений відповідачу по причині відсутності ТОВ «Енергоімпекс» за його юридичною адресою, у зв’язку із чим було складено акт № 8544/15-2 від 27.10.2010 року про неможливість вручення акта перевірки про порушення податкового законодавства.
Відповідно до абз. 8 пп. г п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) Реєстрація платника податку діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Згідно із абзацем тринадцятим пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-VI платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво: якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.
При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до п.п.п 17.1.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
На підставі зазначеного акту перевірки № 15506/15-2/30848905 від 27.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017511502/0 від 27.10.2010 року на суму 170 гривень, яке не було вручено відповідачу, у зв’язку із відсутністю відповідача за його юридичною адресою, про що робітниками ДПІ було складено акт № 8569/15-2 від 28 жовтня 2010 року, та у зв’язку із чим зазначене повідомлення-рішення було розміщено на дошці оголошень.
Судом встановлено, що податкове зобов’язання в розмірі 170 гривень відповідачем не сплачено.
Таким чином у відповідача утворилася податкова заборгованість перед бюджетом яка підлягає сплаті у розмірі 681,00 (1+510,00+170,00) гривень, з яких 1 гривня – це самостійно визначена заборгованість з податку на додану вартість, 510,00 гривень – штрафні санкції за неподання декларацій за серпень -жовтень 2009 року, 170.00 гривень – заборгованість за порушення п.п. «г» п. 9.8. ст.. 9 Закона України «Про податок на додану вартість».
Порядок стягнення податкового боргу до 01.01.2011 року визначався Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21 грудня 2000 року № 2181-III, а з 01.01.2011 року –Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Отже, судом встановлено, що відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III інформація про виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк зазначається у першій податковій вимозі, у другій податковій вимозі може значиться повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Судом встановлено, що 06.05.2009 року ДПІ в м. Сімферополі АРК на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/1453, на загальну суму заборгованості у розмірі 2462,00 гривень, яка була направлена відповідачу та отримана ним 11.06.2009 року згідно підпису відповідача на коренці зазначеної вимоги.
Судом встановлено, що 13.07.2009 року ДПІ в м. Сімферополі АРК на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога № 2/2173, на загальну суму заборгованості у розмірі 2463,00 гривень, яка не булла отримана відповідачем у зв’язку із тим, що за своєю юридичною адресою відповідач не знаходиться, на підставі чого органами ДПІ було складено акт про неможливість вручення податкової вимогі від 24.07.2009 року № 3066/24-1. Зазначена вище вимога була розміщена на дошці оголошень 24.07.2009 року.
Згідно даних особового рахунку, що досліджувався в судовому засіданні відповідачем сума податкового боргу з податку на додану вартість, що був заявлений в позові в розмірі 681,00 гривень, не погашена.
Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Приймаючи до уваги, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 681,00 гривні відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем повністю дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений діючим на той час законодавством, суд вважає необхідним задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс», податкового боргу в сумі 681,00 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У зв’язку зі складністю справи судом 22.08.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.08.2012 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» (код ЄДРПОУ 30848905) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 681,00 гривні.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.
Судове рішення № 25738361, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 22.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8522/12/0170/1. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: