Рішення № 25736795, 13.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р.

Справа № 5023/2591/12

вх. № 2591/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю :

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", м.Київ

до Державного підприємства "Південна залізниця", м.Харків

про зобов'язання укласти договори,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання укласти з державним підприємством "Південна залізниця" (надалі - Відповідач) договори поставок без застосування процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель" з метою виконання плану матеріально-технічного забезпечення залізниць на 2012 рік з правом пролонгації на наступні роки. Заявлені вимоги обгрунтовує тим, що Відповідач безпідставно ухиляється від укладання відповідних договорів, чим зриває виконання планів матеріально-технічного забезпечення на 2012 рік та наказу Укрзалізниці № 6-Ц/КомТ від 25 жовтня 2011 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 липня 2012 року.

17 липня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду відзив (вх. №12639), в якому викладена позиція останнього полягає у тому, що відповідні відносини між сторонами повинні регулюватись Законом України "Про здійснення державних закупівель", а саме, статтею 2 цього закону передбачено, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100000,00 гривень (у будівництві - 300000,00 гривень), а робіт - 1000000,00 гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, тобто суми спірних договорів, на думку Відповідача, є більшими, ніж того вимагає закон. До того ж посилаючись на ст.40 вказаного закону, де законом забороняється укладання договорів, які передбачають витрачення державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим законом, останній зазначає, що укладення спірних договорів не відноситься до таких випадків. У зв'язку з чим просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 02 серпня 2012 року.

У відкритому судовому засіданні 02 серпня 2012 року було оголошено перерву до 10 серпня 2012 року.

У відкритому судовому засіданні 10 серпня 2012 року було оголошено перерву до 13 серпня 2012 року.

Сторони у відкрите судове засідання 13 серпня 2012 року своїх представників не направили. Про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про дату наступного судового засідання від 10 серпня 2012 року, підписаним представниками сторін.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язок доказування та надання доказів, покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін в процесі розгляду справи, встановив наступне.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, визначаються Законом України «Про залізничний транспорт» (далі - Закон), який регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.

Відповідно до ст.4 Закону, управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту здійснюється органом управління залізничним транспортом- Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

До того ж, статею 4 Закону передбачено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює функції господарюючого суб'єкта.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону, економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов'язані з незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням технічних засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, пов'язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку.

Згідно із ч.3 ст.10 Закону, доходи залізниць за перевезення вантажів і пасажирів у прямому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного внеску в процес перевезень. Організація розрахунків за ці перевезення та використання рухомого складу здійснюється через єдину систему розрахунків шляхом відкриття єдиного поточного рахунку Укрзалізниці із спеціальним режимом використання (доходно-розподільчий рахунок).

Згідно із ч.11 ст.10 Закону, галузевий контроль фінансово-економічної діяльності залізниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка подає у відповідні органи їх зведену бухгалтерську звітність.

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 262 від 29 лютого 1996 року, Укрзалізниця є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.

Наказом Першого заступника Міністра транспорту України - Генерального директора Укрзалізниці №60-Ц від 20 березня 1996 року було створено Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України (Позивач).

Позивач, як вбачається з преамбули даного наказу, був створений з метою координації роботи промислових підприємств по виробництву матеріалів верхньої будови колії, залізобетонних шпал, баластних матеріалів, зварювання рейок, забезпечення їх матеріалами та запасними частинами, проведення єдиної технічної політики, вирішення питань виготовлення нових машин та механізмів.

Відповідно до п.2.1 статуту Позивача (нова редакція), затвердженого наказом Укрзалізниці від 30 травня 2008 року №272-Ц та зареєстрованого відповідно до чинного законодавства, метою діяльності останнього є задоволення потреби залізниць та підприємств залізничного транспорту у видобуванні, виготовленні та постачанні щебеню, піску, гравію, шпал, брусів стрілочних переводів, опор контактної мережі, інших залізобетонних виробах та матеріально- технічних ресурсах.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення даного позову, виходячи з наступного.

До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна (Відповідач), Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язку, зокрема, державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (Позивач), заводи по виробництву залізобетонних шпал.

Укрзалізниця здійснює централізоване управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулює виробничо-господарську діяльність залізниць у сфері організації цього процесу.

Відповідно до покладених на Укрзалізницю завдань (п.3,4 Положення) вона здійснює функції щодо:

- організації злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях;

- забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення;

- придбання рухомого складу і контейнерів, забезпечення їх капітального ремонту та модернізації на підприємствах, розташованих як на території України, так і за її межами;

- відкриття єдиного рахунку та організації проведення розрахунків за перевезення вантажів і пасажирів залізницями і використання рухомого складу, а також розподілу між залізницями коштів (зокрема валютних надходжень), отриманих від перевезень в прямому сполученні (з урахуванням конкретної участі кожної залізниці в цих перевезеннях);

- забезпечення потреб залізничного транспорту у матеріально-технічних та паливно- енергетичних ресурсах.

Засобом реалізації визначених завдань і функцій є видання Укрзалізницею нормативних та індивідуальних правових актів.

Зокрема, пунктом 6 Положення передбачено, що Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання.

Таким чином, Положенням та Законом України «Про залізничний транспорт» встановлено, що регулювання виробничо-господарської діяльності у сфері організації і забезпечення процесу перевезень залізницями, підприємствами, установами та організаціями проводяться централізовано і належать виключно до компетенції Укрзалізниці, яка здійснює відповідне регулювання шляхом видання обов'язкових для підпорядкованих підприємств актів індивідуального характеру (рішень, наказів та розпоряджень), які є обов'язковими для виконання.

Згідно з Наказом Укрзалізниці №380-Ц від 30 грудня 1999 року, зобов'язано здійснювати централізоване придбання матеріалів верхньої будови колії, обладнання та запасних частин, колійних машин та механізмів, виготовлення дослідних зразків верхньої будови колії для потреб колійного господарства залізниць України безпосередньо через Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України, тобто через Позивача.

Наказом Укрзалізниці №142-Ц від 17 лютого 2010 року встановлено, що закупівля матеріально-технічних ресурсів здійснюється централізовано шляхом оптових закупівель з подальшим оперативним перерозподілом між підприємствами залізничного транспорту згідно з оперативними технічними та технологічними потребами. Централізована закупівля матеріально-технічних ресурсів для забезпечення потреб підприємств залізничного транспорту здійснюється через Державне підприємство «Укрзалізничпостач» та Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (Позивач), у порядку, визначеному законодавством та наказами Укрзалізниці з подальшою передачею матеріально-технічних ресурсів підприємствам залізничного транспорту на підставі відповідних договорів.

Позивач здійснює централізовані закупівлі наступних товарів: матеріали верхньої будови колії - шпали залізобетонні, бруси перевідні, бруси залізобетонні, шпали дерев'яні, прогонові споруди, арматура, цемент, дріт сталевий діаметром 5 мм, лист Б-ПН-0-6* 1500*6000 345-16ГС, пісок, та інші. Також останній здійснює централізоване постачання залізницям щебеневої продукції, що виготовляється безпосередньо ним.

Відповідно до п.4.4. Тимчасового порядку щомісячного формування та виконання оперативного плану надходження коштів та їх використання по Укрзалізниці, затвердженого наказом №446-Ц Укрзалізниці від 22 листопада 2006 року, для Позивача планується фінансування на централізоване придбання для залізниць товарно-матеріальних цінностей (матеріали верхньої будови колії тощо), згідно з планом по централізованому фінансуванню продукції МТЗ, виконання першочергових програм по централізованому забезпеченню та в межах фінансових можливостей в цілому по Укрзалізниці.

Згідно вищезазначеного Тимчасового порядку, розрахунки Позивача з постачальниками за фактично поставлену продукцію здійснюються грошовими коштами, які останній отримує з централізованого розподільчого рахунку, розпорядником якого є Укрзалізниця.

До того ж, рішенням господарського суду міста Києва від 08 лютого 2011 року по справі №18/31 визнано право Позивача в межах єдиного виробничо-технічного комплексу Укрзалізниці здійснювати забезпечення матеріально-технічними ресурсами Відповідача та інші залізниці та підприємства.

Відповідно до п.9 ст.129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду справи однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, в даному випадку, Позивач виступає як уповноважена особа Укрзалізниці на отримання коштів з централізованого розподільчого рахунку та їх подальше спрямування для проведення централізованих закупівель відповідно до ст.10 Закону України «Про залізничний транспорт».

На виконання рішення 37-го засідання Ради Укрзалізниці від 12 жовтня 2011 року, наказом Укрзалізниці від 25 жовтня 2011 року №6-Ц/КомТ затверджені Тимчасові контрольні завдання централізованого матеріально-технічного забезпечення на 2012 рік.

На виконання цього наказу, та з метою забезпечення матеріально-технічними ресурсами залізниці та інших підприємств залізничного транспорту, Позивач направив на адресу Відповідача проекти договорів (надалі - Договори) на постачання продукції, передбаченої планом централізованого постачання в 2012 році, але Відповідач їх не підписав.

Укрзалізниця, в межах повноважень, наданих їй Законом України «Про залізничний транспорт» та Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, визначила перелік матеріально-технічних ресурсів, які мають бути закуплені залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту загального користування централізовано через Позивача, а тому укладання відповідних договорів та додаткових угод з останнім є обов'язковим для них.

Відповідно до ч.1 ст.176 Господарського кодексу України, організаційно- господарськими визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких, зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За таких обставин, між Укрзалізницею, Позивачем, Відповідачем та іншими підприємствами залізничного транспорту, що утворюють єдиний виробничо-технологічний комплекс, існують організаційно-господарські правовідносини.

Відповідно до ст.649 Цивільного кодексу України та ст.187 Господарського кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладанні договору, вирішуються судом у разі, якщо укладання такого договору є обов'язковим для сторін на підставі закону або сторони погодилися передати вирішення такого спору суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача виконати плани матеріально-технічного забезпечення на 2012 рік, визначені наказом Укрзалізниці від 25 жовтня 2011 року №6-Ц/КомТ, та укласти з Позивачем договори без застосування процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Щодо посилань Відповідача на необхідность застосовувати процедури, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», державна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 цього ж Закону, замовники - розпорядники державних коштів, які здійснюють закупівлю в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 вищевказаного Закону, розпорядник державних коштів - органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією (254к/96-ВР) та іншими актами законодавства України, а також установи чи організації, утворені у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, а також підприємства та їх об'єднання.

За таких обставнин, суд вважає, що розпорядником державних коштів є саме Укрзалізниця, яка, діючи в межах повноважень наданих Положенням та Законом України «Про залізничний транспорт», встановила та регулює особливості економічних взаємовідносин між підприємствами її підпорядкування, що утворюють єдиний виробничо-технічний комплекс, та який не передбачає витрачання коштів при господарських операціях та розрахунків між цими підприємствами. А тому укладання договорів поставки між цими підприємствами не є державною закупівлею і не потребує проведення відповідних процедур згідно із Законом «Про здійснення державних закупівель».

До того ж, твердження Відповідача щодо необхідності застосовувати процедури, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель», суперечать встановленому Укрзалізницею порядку централізованого матеріально-технічного забезпечення через Позивача, який виключає застосування процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» при закупівлі Відповідачем матеріально-технічних ресурсів у Позивача.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.649 Цивільного кодексу України, ст.ст.176, 187 Господарського суду України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державне підприємство "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, буд. 7, код ЄДРПОУ 01072609, п/р 26007000002 в Харківській філії ПАТ АБ "Експрес-Банк" м.Харків, МФО 350716) укласти з Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32, код ЄДРПОУ 24249750, р/р 26002010044158 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) відповідні договори поставок разом з відповідними додатками до них, на умовах поданих Державним підприємством "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" проектів договорів та додатків, без застосування процедур, передбачених Законом України „Про здійснення державних закупівель" з метою виконання плану матеріально-технічного забезпечення залізниць на 2012 рік з правом пролонгації на наступні роки.

Стягнути з Державного підприємства "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул.Червоноармійська, буд. 7, код ЄДРПОУ 01072609, п/р 26007000002 в Харківській філії ПАТ АБ "Експрес-Банк" м.Харків, МФО 350716) на користь Державного підприємства "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32, код ЄДРПОУ 24249750, р/р 26002010044158 в АТ "Укрексімбанк", МФО 322313) 1073 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 серпня 2012 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа № 5023/2591/12