Рішення № 257260, 28.08.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.08.06р.

Справа № 13/158-06

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 626 673 грн. 11 коп.

Суддя Рудь І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Левченко О.Є., головний юрисконсульт, дов. № 309/102 від 29.12.2005р.

Від відповідача –Бойко О.П., начальник юридичного відділу, дов. № 1 від 03.01.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Дочірня компанія „Газ України” Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” просить стягнути з Відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз” основний борг за поставлений природний газ у розмірі 1 950 210 грн. 61 коп., пеню у розмірі 366 530 грн. 38 коп., індекс інфляції у розмірі 225 335 грн. 88 коп., 3 % річних у розмірі 84 596 грн. 24 коп., а всього - 2 626 673 грн. 11 коп., відповідно до умов договору на постачання природного газу № 06/03-3009 від 24.12.2003 р.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на те, що сума основного боргу у розмірі 1 950 210 грн. 61 коп. не відповідає дійсності. У відзиві на позовну заяву вказує, що за даними бухгалтерії Відповідача сума основного боргу станом на 06.07.2006р. склала 908 316 грн. 38 коп., так як 25.05.2006р. платіжним дорученням № 36 від 22.05.2006р. Відповідач перерахував Позивачу суму 440 914 грн. 02 коп., 30.06.2006 р. платіжним дорученням № 45 від 26.06.2006 р. - суму 600 980 грн. 22 коп. 19.07.2006р., після подачі позовної заяви позивачем до господарського суду, Відповідачем перераховано 623 941 грн. 36 коп., а 24.07.2006 р. Позивачу перераховано 17 985 грн. 60 коп., після чого сума заборгованості станом на 31.07.2006р. становить 266 389 грн. 41 коп.

Пеня, яка нарахована Позивачем з 29.06.2005р. по 29.06.2006р., є необґрунтованою. Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Позивачем пропущено строк позовної давності. Також, не підлягає стягненню пеня, нарахована Позивачем на заборгованість за 2004р., так як 14.10.2005р. у відношенні Позивача господарським судом порушено справу № Б24/235/05 про банкрутство. Ухвалою суду введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Щодо індексу інфляції та 3 % річних, то зауважень до розрахунків інфляційних збитків та 3 % річних Відповідач не має.

17.08.2006 року позивачем подано до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач вказує, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу, таким чином сума основного боргу становить 266 389грн.41коп., просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 358 951 грн. 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 223 131 грн. 31 коп., три відсотки річних з простроченої суми у розмірі 83 330 грн. 81 коп.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.08.2006 року до 28.08.2006 року, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, згідно зі статтею 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2003 р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз” укладено на постачання природного газу № 06/03-3009 (надалі Договір), відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідачу в 2004р. природний газ для потреб населення з урахуванням можливих втрат газу, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити природний газ на умовах договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10 числа, наступного за звітним місяця.

На підставі п. 5.1.1 Договору остаточний розрахунок за можливі втрати газу здійснюється за підсумками року до 15 січня 2005р.

Позивач природний газ поставив Відповідачу в обсязі 908 407,663 тис. куб.м. на загальну суму 112 678 512 грн. 54 коп., Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений природний газ.

Заборгованість Відповідача підтверджується наявними у справі документами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог: Договором, актами приймання-передачі, розрахунком суми боргу, актом звірки взаєморозрахунків.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України (ст.ст. 161, 162 ЦК Української РСР) зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно з п. 6.2 Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу Відповідач зобов’язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за невиконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Так як 0,1% від суми простроченого платежу перевищує подвійну облікову ставку НБУ, то розрахунок повинен бути здійснений виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до розрахунку позивача, розмір пені, яка нарахована відповідачу за несвоєчасне проведення розрахунків, складає 358 951 грн.07коп.

Пеня нарахована позивачем з 29.06.2005 р. по 29.06.2006 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2005 року порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровськгаз»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

За таких обставин, в частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Крім того, позивач пропустив річний строк позовної давності, встановлений ст. 258 Цивільного кодексу України.

Відповідно до абзацу 7 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання, як його визначено статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тоді як дія мораторію, передбаченого абзацом четвертим частини четвертої статті 12 цього Закону, на них не поширюється.

На підставі зазначеного, сума індексу інфляції у розмірі 223 131 грн. 31 коп. та три відсотки річних у розмірі 83 330 грн. 81 коп., відповідно до розрахунку позивача, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково погашено суму боргу до 10.07.2006 року, тобто до подачі позову до суду, а саме: платіжним дорученням № 36 від 22.05.2006 року перераховано позивачу суму 440 914грн.02коп., платіжним дорученням № 45 від 26.06.2006 року перераховано суму 600 980 грн.22коп.

За таких обставин, господарський суд вважає, що в частині позовних вимог у розмірі 1 041 894 грн. 24 коп. слід відмовити.

У зв’язку з тим, що Відповідач частково погасив суму боргу, тобто після подачі позову до суду, то в частині позовних вимог у розмірі 641 926 грн. 96 коп. провадження у справі підлягає припиненню.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги обґрунтовані та підтвердженні матеріалами справи і підлягають задоволенню частково у розмірі: 266 389 грн. 41 коп. - основного боргу, 223 131 грн. 31 коп. - індексу інфляції, 83 330 грн. 81 коп. -3% річних.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Дніпропетровськгаз”, 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2 (код ЄДРПОУ 03340920, р/р 26000108979081 в ЗАТ „Приватбанк”, МФО 305299) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (код ЄДРПОУ 31301827, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012) 266 389 грн. 41 коп. (двісті шістдесят шість тисяч триста вісімдесят дев’ять гривень сорок одну копійку) –основного боргу, 223 131 грн. 31 коп. (двісті двадцять три тисячі сто тридцять одну гривню тридцять одну копійку) - індекс інфляції, 83 330 грн. 81 коп. (вісімдесят три тисячі триста тридцять гривень вісімдесят одну копійку) –3 % річних, 11 730 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч сімсот тридцять гривень 00 копійок) - витрат по сплаті державного мита, 54 грн. 28 коп. (п’ятдесят чотири гривні двадцять вісім копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог у розмірі 641 926 грн. 96 коп. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А.Рудь

Рішення підписано 08.09.2006р.