Ухвала суду № 25723310, 21.08.2012, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0101/3870/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Хотянової В.В., при секретарі судового засідання Дороніної Т.А., розглянувши подання Головного державного виконавця Іскакової К.Є. про примусове проникнення до житла,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець звернувся до суду із поданням, в якому просить вирішити питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1, за адресою : АДРЕСА_1.

В обґрунтування посилається на те, що у відділі державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції на примусовому виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1992/09, виданий 01.03.2010 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний Банк України»заборгованість за кредитним договором у 16046 грн. 38 коп.

Постановою головного державного виконавця Іскаковою К.Є. від 20.01.2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 м. Алушти, яка належить боржнику ОСОБА_1, у межах суми звернення стягнення.

Рішення Алуштинського міського суду набрало законної сили 16.11.2009 р. Виконавче провадження відкрите 21.04.2011 р.

Проведення опису майна та його оцінки передбачають проведення огляду арештованого майна - квартири АДРЕСА_1 м. Алушти, яка належить ОСОБА_1, забезпечення доступу до квартири експерта та особи, яка буде призначена відповідачем.

Боржник, ОСОБА_1, не надає доступу до квартири АДРЕСА_1 м. Алушти, не з'являється на прийом до державного виконавця.

Дослідивши матеріали подання судом встановлено що за виконавчим листом № 2-1992/09, виданим 01.03.2010 р. стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Кримського республіканського управління Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10011/01 Ощадного банку України (м. Алушта, вул. В.Хромих,б.11, р/р 3900611 МФО 324805 ОКПО 09324508) заборгованість за кредитним договором від 12.07.2007 року за номером 110 у розмірі 16 046 грн 36 коп -солідарно.

Рішення Алуштинського міського суду набрало законної сили 16.11.2009 р.

Виконавче провадження відкрите 21.04.2011 р.

20.01.2012 р. на майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 м. Алушти, був накладений арешт та винесена постанова про арешт майна боржника.

Протягом тривалого часу державні виконавці не можуть потрапити до вказаної квартири, що підтверджуються актами державного виконавця від 16.05.2011 р., 20.12.2011 р., 15.03.2012 р.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно та повно. Також при здійсненні виконавчого провадження державний виконавець має право: безперешкодно входити в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, за необхідності примусово відкривати їх, опечатувати ці приміщення.

Згідно ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця, яке розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін.

Враховуючи, що боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує та перешкоджає державному виконавцю вчиняти передбачені Законом України «Про виконавче провадження»дії, щодо примусового виконання судового рішення, а законом визначений спосіб вирішення цього питання, суд вважає подання таким що підлягає задоволенню.

Приймаючи таке рішення судом також враховано що 10 грудня 2009 року в остаточному рішення Європейського суду з прав людини № 10/05/2010 у справі «Васильчук проти України»зазначено що виконавче провадження на користь заявника не може бути відокремлено від судового провадження.

Суд зазначив, що основна причина затримки в остаточному вирішенні спору щодо цивільних прав заявника в даній справі була пов'язана з невиконанням остаточних рішень, винесених на його користь. Суд вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, подібних до цієї (див., наприклад, рішення Суду у справах: «Сіка»(Sika), згадане вище, пункт 35; «Васильєв»(Vasylyev), згадане вище, пункт 36; та «Козачек проти України»(Kozachek v. Ukraine), № 29508/04, пункт 33, від 7 грудня 2006 року).

В даному рішенні суд також нагадав, що у своїй практиці він вже встановлював, що невиконання рішення суду на користь заявника становить втручання в право на мирне володіння своїм майном, як це визначено у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу до Конвенції (див., серед інших, рішення у справах: «Бурдов проти Росії»(Burdov v. Russia,) № 59498/00, п. 40, ЄСПЛ 2002-III; «Ясіюнієне проти Литви»(Jasiuniene v. Lithuania), № 41510/98, п. 45, від 6 березня 2003 року; та «Войтенко проти України»(Voytenko v. Ukraine), № 18966/02, пп. 53-55, від 29 червня 2004 року). Суд не знаходить підстав відходити від своєї практики в даній справі.

Стаття 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 376 ЦПК України, рішенням Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року № 10/05/2010 у справі «Васильчук проти України»суд,

УХВАЛИВ:

Подання Головного державного виконавця Іскакової К.Є. про примусове проникнення до житла -задовольнити.

Дозволити примусове проникнення до володіння фізичної особи -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою : АДРЕСА_2 - квартири АДРЕСА_1 м. Алушти.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд в порядку статті 294 ЦПК України.

Суддя Алуштинського

міського суду В.В. Хотянова