Рішення № 25722767, 20.08.2012, Кіндратівський районний суд міста Горлівки (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Горлівки)

2/0521/1979/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2012 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі:

головуючого судді - Жуковій О.Є.

при секретарі -Сусловій О.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсними кредитні договори укладені між ним та відповідачем від 26.06.2008 року та 27.06.2008 року, визнати недійсним іпотечні договори укладені між ним та відповідачем 26.06.2008 року та 27.06.2008 року, визнати недійсними договори поруки , укладені на забезпечення зобов»язання, зобов»язати відповідача застосувати двосторонню реституцію та вилучити з ЄДР заборон відчуження майно, передане в іпотеку за спірними договорами.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що між ним та ТОВ «Український промисловий банк»було 26.06.2008 року та 27.06.2008 укладено кредитні договори відповідно яких він отримав кошти у розмірі 50 000 доларів США та 102 299,94 доларів США відповідно. У якості забезпечення виконання зобов»язання між ним та відповідачем були укладені 26.06.2008 року та 27.06.2008 року договори іпотеки, предметом яких є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_2 та квартира в будинку за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців 129/19.

Позивач вважає, що договори про іпотечний кредит не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки протягом четвертого кварталу 2008 року відбулася істотна зміна обставин, якими позивач керувався укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України, що стало причиною здорожчання кредитного ресурсу . Зміна обставин є істотною, а тому є підстави для визнання недійсним кредитних договорів та пов»язаних з ним договорів іпотеки і поруки.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України справу розглянуто у відсутність представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце слухання справи на підставі доказів, долучених до справи.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наданих до суду заявах просили справу розглянути у їх відсутність, позов підтримали.

Суд, , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 26.06.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 785-007/ФКВ-08 , відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 50 000 доларів США на споживчі цілі строком до 23.06.2023 року зі сплатою 13% річних (а.с.8-14). Зазначений договір був забезпечений іпотечним договором № 785-007/Zфквіп-08 від 26.06.2008 року , укладеним між сторонами предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а.с. 23-26) , а також договорами поруки № 785-007/Zфпор-08/1 від 26.06.2008 року та № 785-007/Zфпор-08/2 укладеними між відповідачем та третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.36,37).

Крім того, як встановлено в судовому засіданні 27.06.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 786-007/ФКВ-08 , відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 102 299,94 доларів США на придбання нерухомості строком до 21.06.2033 року зі сплатою 11,4 % річних (а.с.15-20). Зазначений договір був забезпечений іпотечним договором № 786-007/Zфквіп-08 від 27.06.2008 року , укладеним між сторонами предметом якого нерухомість , будівництво якої не завершено в будинку АДРЕСА_2 (а.с. 29-35) , а також договорами поруки № 786-007/Zфпор-08/2 від 27.06.2008 року та № 786-007/Zфпор-08/1 укладеними між відповідачем та третіми особами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.38,39).

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Пунктом 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими Постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 передбачено, що у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору: попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач; надати інформацію щодо методики, яка використовується банком

для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

У відповідності до вимог Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

При цьому суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року № 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг).

Судом встановлено, що при укладанні спірних договорів кредиту , вищевказані вимоги п. 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту , відповідачем дотримані не були, в спірних договорах відсутні відомості про покладення валютних ризиків на ОСОБА_1, що э порушенням його прав як споживача щодо несправедливості умов договору, які передбачені ст. 11,18,21 Закону України «Про захист прав споживачів», а також норм міжнародного права, а саме пунктів 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН „Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 9 квітня 1985 року № 39/248 в якій зазначено такі цілі: сприяти країнам у встановленні або подальшому забезпеченні належного захисту свого населення як споживачів; сприяти створенню структур виробництва і розподілу, здатних задовольняти потреби і запити споживачів; заохочувати високий рівень етичних норм поведінки тих, хто пов'язаний з виробництвом і розподілом товарів та послуг для споживачів; сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою всіх підприємств на національному і міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах; заохочувати створення ринкових умов, що надають споживачам більший вибір при нижчих цінах. При цьому уряди повинні розробляти, укріплювати та продовжувати активну політику захисту інтересів споживачів. Зокрема Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача. У Директиві 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року щодо несправедливих видів торговельної практики зазначається, що фінансові послуги через їхню складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і, таким чином, ефективного вибору. Для підтримання впевненості споживачів загальна заборона несправедливих видів торговельної практики однаковою мірою повинна застосовуватися до тих із них, що виникають як за межами контрактних відносин між торговцем та споживачем, так і під час виконання укладеного контракту

(пункти 9, 13, 14 преамбули зазначеної Директиви). За змістом Директиви 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів важливим для забезпечення довіри споживачів є пропонування ринком достатнього ступеня їх захисту. При цьому в зазначеній Директиві відповідні права споживачів регламентуються на доконтрактній стадії, а також на стадії виконання кредитної угоди.

За таких умов , суд дійшов до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 щодо визнання кредитних договорів недійсними, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання недійсним основних зобов»язань, згідно вимог ч.2 ст. 548 ЦК України слід визнати недійсними правочини щодо їх забезпечення, а саме спірні договори поруки та іпотеки.

На підставі ст. ст. 10,11, 209, 212,214,215, 217, 218,224-226 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір № 785-007/ФКВ-08 від 26.06.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Визнати недійсним кредитний договір № 786-007/ФКВ-08 від 27.06.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Визнати недійсним іпотечний договір № 785-007/Zфквіп-08 від 26.06.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Визнати недійсним іпотечний договір № 786-007/Zфквіп-08 від 27.06.2008 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Визнати недійсним договір поруки № 785-007/Zфпор-08/1 від 26.06.2008 року укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 з моменту підпису.

Визнати недійсним договір поруки № 785-007/Zфпор-08/2 від 26.06.2008 року укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 з моменту підпису.

Визнати недійсним договір поруки № 786-007/Zфпор-08/1 від 27.06.2008 року укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 з моменту підпису.

Визнати недійсним договір поруки № 786-007/Zфпор-08/2 від 27.06.2008 року укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 з моменту підпису.

Зобов»язати ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 застосувати двосторонню реституцію за кредитними договорами № 785-007/ФКВ-08 від 26.06.2008 року та № 786-007/ФКВ-08 від 27.06.2008 року.

Вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна майно, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки № 785-007/Zфквіп-08 від 26.06.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та філією ТОВ «Український промисловий банк»і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 7465848 від 26.06.2008 року, а саме двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вилучити з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна майно, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки № 786-007/Zфквіп-08 від 27.06.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та філією ТОВ «Український промисловий банк»і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7 , зареєстрованим в реєстрі за № 7472538 від 27.06.2008 року, а саме майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, яка має наступну характеристику: трикімнатна квартира , загальною площею 89,3 кв.м., розташована на шостому поверсі в новоствореному будинку за адресою: АДРЕСА_2

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» на користь держави судовий збір в сумі 3219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять ) гривень .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: