Постанова № 25715439, 23.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.08.2012 р. справа №5009/1320/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддів:Стойка О.В., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін: від позивача: Бочкова А.Ю. дов. № 1 від 06.05.2012 рокувід відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" с. Красне Кегичівського району Харківської області Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід25.06.2012р.у справі№5009/1320/12 (суддя Зінченко Н.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українське насіння»с. Красне Кегичівського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газ Інвест»м. Запоріжжяпро стягнення 212 000грн.00коп. боргу за договором купівлі-продажу №С0400112 від 18.02.2011 року, 164 035грн.13коп. штрафу за неналежне виконання умов договору ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" с. Красне Кегичівського району Харківської області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ Інвест" м. Запоріжжя про стягнення 218 713грн.50коп. суми боргу за договором купівлі-продажу № С0400112 від 18.02.2011 року, 164 035грн.13коп. штрафу за невиконання умов договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" надало суду заяву про уточнення позовних вимог №126 від 22.05.2012 року, в якій позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач частково здійснив оплату в сумі 6713,50 грн. в рахунок погашення основного боргу за договором купівлі-продажу № С0400112 від 18.02.2011 року. Тобто, на момент розгляду справи в суді ціна позову складала 376 035,13 грн., з яких: 212 000грн. -основний борг за договором купівлі-пролажу № С0400112 від 18.02.2011 р., 164035грн.13коп. -штраф за неналежне виконання умов договору.

Дане клопотання задоволено господарським судом.

Господарський суд Запорізької області в рішенні від 25.06.2012р. у справі №5009/1320/12 дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 212 000грн.00коп., яка визнана відповідачем у повному обсязі та на підставі ч.3 ст.83 ГПК України зменшив розмір штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором до суми 5000грн.00коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ Інвест" м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2012р. у справі №5009/1320/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у повному обсязі.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду про наявність підстав для стягнення штрафу, і посилаючись на п.п.5.1, 5.2 договору вважає відсутніми підставі для стягнення штрафу за невиконання зобов'язань, у зв'язку зі настанням вдруге форс-мажору, а саме стихійного лиха взимку 2012 року на площах ТОВ «ГАЗ ІНВЕСТ»у Веселівському районі Запорізької області, яке призвело до загибелі: озимої пшениці 436га, озимого ячменю -144га, озимого ріпаку -108га, про що повідомлено відповідача за вих. № 322 від 21.05.2012 року.

Представник ТОВ "ГАЗ Інвест" м. Запоріжжя у судове засідання не з'явився, 21.08.2012 року направив суду телеграму, в якій просив розгляд апеляційної скарги перенести на іншу дату з причин знаходження уповноваженого представника у відрядженні.

Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції, відповідач не позбавлений права та можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК, з числа як своїх представників так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не доведена відповідачем суду на загальних підставах.

Таким чином, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" с. Красне Кегичівського району Харківської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду в частині зменшення штрафу, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2012р. у справі №5009/1320/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача штраф в розмірі 25% від вартості товару за прострочення виконання зобов'язання в частині оплати у вказані у договорі строки у сумі 54678грн.38коп., штраф у розмірі 50% від вартості товару за невиконання зобов'язань підписати договір застави у сумі 109 356грн.75коп.

Заявник скарги не погоджується із висновками господарського суду щодо доведеності відповідачем виключності обставин та зменшенням підлягаючого стягненню штрафу з суми 54 678грн.38коп. до суми 5000грн.00коп., виходячи з приписів п.п. 5.2, 5.3 договору, п.3 ст.14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

На думку заявника скарги надані відповідачем докази повністю спростовують твердження відповідача про загибель насіння соняшника у 2011 році у зв'язку з тяжкими агрометеорологічними умовами, вважає, що висновки Торгово-промислової палати України, надані відповідачем, являються неналежними доказами як наявності форс-мажорних обставин та і тверджень наявності виключних обставин, які б давали право суду зменшити розмір штрафу за неналежне виконання зобов'язань за договором.

Заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо відмови у задоволенні вимог позивача про стягнення штрафних санкцій за не укладення договору застави, оскільки невиконання покупцем зобов'язань за договором позбавило продавця можливості уникнути негативних наслідків, пов'язаних з неналежним виконанням зобов'язань.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 18.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ Інвест" укладено договір купівлі-продажу № С0400112, за умовами якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити на умовах договору сільськогосподарську продукцію - насінній матеріал в асортименті, кількості та по ціні визначеній в таблиці № 1.

У пункті 10.1 договору сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2011 року, у відношенні виконання зобов'язань до виконання зобов'язань сторонами в повному об'ємі.

Згідно з п. 3.2. договору товар поставляється у строки з 20 квітня 2012 року по 20 травня 2011 року.

Відповідно до п. 3.4. договору право власності на товар переходить до відповідача з моменту передачі товару в його адрес. Факт передачі товару підтверджується видатковою накладною.

Як встановлено господарським судом, на виконання умов договору, на підставі видаткових накладних, а саме: № С0400238 від 21.04.2011 р. (на суму 38882,40 грн.), № С0400285 від 04.05.2011 р. (на суму 24301,50 грн.), № С0400294 від 05.05.2011 р. (56703,50 грн.), № С0400302 від 11.05.2011 р. (на суму 48603,00 грн.), № С0400316 від 12.05.2011 р. (на суму 56703,50 грн.), № С0400331 від 19.05.2011 року (32402,00 грн.) позивачем відповідачу поставлений товар на суму 257595,90 грн.

Представник відповідача, на підставі довіреностей (форма № М-2): № 86 від 22.04.2011 р., № 96 від 04.05.2011 р., № 104 від 18.05.2011 р. отримав від позивача товар.

Про факт отримання відповідачем товару за вищевказаними видатковими накладними свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних.

У пункті 4.2. договору сторони передбачили, що оплата по договору здійснюється в наступному порядку: відповідач здійснює оплату товару в сумі 44000 грн. в строк до 20 серпня 2011 р., кінцевий розрахунок за поставлений товар в сумі 174713,50 грн. відповідач здійснює в строк до 15 жовтня 2011 р. включно.

За приписами п.4.3. договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем отриманий товар оплачений частково у сумі 45595,90 грн. та з порушенням встановлених договором строків оплати.

Матеріали справи свідчать, що на момент вирішення спору по суті, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, оплату отриманого товару у сумі 212 000грн.00коп. не здійснив.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідачем не надано доказів оплати суми 212000грн.00коп., слід визнати правильним висновок господарського суду про наявність заборгованості у сумі 212000грн.00коп. по оплаті поставленого товару.

З матеріалів справи слідує, що відповідач визнав наявність основного боргу перед позивачем у розмірі 212000грн.

Господарський суд, посилаючись на приписи ст.78 ГПК України, визнав за можливе прийняти визнання відповідачем позову щодо стягнення заборгованості у розмірі 212 000грн., у зв'язку з чим обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивачем пред'явлений до стягнення з відповідача штраф у розмірі 25% у сумі 54678грн. 38коп. за несвоєчасну оплату за поставлений товар у терміни, визначені договором.

Відповідно до п.7.1 договору від 18.02.2011р. № С0400112 за порушення строків оплати за отриманий товар сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 25% від вартості товару.

Відповідно до ст.611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наявний в матеріалах справи висновок Торгово-промислової палати №727/05-4 від 10.04.2012р. свідчить про те, що внаслідок стихійного лиха 2011р. на площах ТОВ «Газ інвест»у Веселівському районі Запорізької області на 15.07.2011р. загинуло: соняшник -155га, внаслідок стихії на 20.09.2011р. пошкоджений більш ніж на 40% соняшник на площі 451га.

Торгово-промислова палата у своєму висновку визнала вказані обставини як форс-мажорні.

Крім того, внаслідок стихійного лиха взимку 2012р. на площах ТОВ «Газ інвест»у Веселівському районі загинуло: озимої пшениці 436га., озимого ячменю - 144га, озимого ріпаку - 108га (висновок ТПП від 17.05.2012р. №983/05-4).

Вказані обставини є виключними, невідворотніми, не залежать від волі та бажання сторони, висновки Торгово-промислової палати є належним підтвердженням наявності зазначених обставин.

Таким чином, в даному випадку, застосування судом в повному обсязі господарсько-правової відповідальності в функціональному відношенні не тільки не буде відповідати основній меті відповідальності - стимулюванню належному виконанню зобов'язання, а, навпаки, в буквальному розумінні, унеможливить виконання останнього на майбутнє, з тієї причини, що у відповідача будуть відсутні кошти для погашення основної заборгованості, виконання своїх зобов'язань перед кредиторами та подальшого ведення сільськогосподарської діяльності, з метою збереження робочих місць та отримання прибутку.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що оскільки встановлено порушення відповідачем строків оплати за товар, то вимоги про стягнення штрафу є обґрунтованими, однак враховуючи винятковість обставин наявні підстави щодо зменшення розміру підлягаючого стягненню штрафу з суми 54678грн.38коп. до суми 5000грн.00коп.

Позивачем пред'явлений до стягнення штраф, нарахований за відмову відповідача підписати договір застави в якості забезпечення виконання зобов'язань, в сумі 109356грн.75коп.

У пункті 6.1 договору сторони передбачили, що у якості забезпечення виконання зобов'язань по сплаті за товар, покупець зобов'язується передати в заставу майбутній врожай соняшнику на полі площею 145га,, що оформлюється договором застави.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що для укладення договору застави покупець зобов'язаний прибути в терміни з 15.05.2011р. до 30.05.2011р. на адресу продавця, розташовану в м.Запоріжжі вул.Профсоюзів 5, Запорізьке регіональне представництво.

Згідно з п.7.5 договору у випадку неприбуття покупця на адресу продавця в терміни встановлені в п.6.3 договору для укладення договору застави, або не укладення договору застави з інших незалежних від продавця причин, покупець несе майнову відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 50% від вартості товару.

Дослідивши матеріали та обставини справи, колегія суддів встановила, що позивачем не надано доказів відмови покупця від підписання договору застави, доказів виконання зі свого боку дій, направлених на укладення договору застави (звернення з пропозицією, направлення проекту договору тощо), доказів того, що відповідач не з'явився у терміни обумовлені в п.6.3 договору за адресою позивача (листування, акти про неприбуття, тощо), у зв'язку з чим не вбачається підстав для стягнення штрафу, нарахованого позивачем за відмову відповідача підписати договір застави в якості забезпечення виконання зобов'язань в сумі 109356грн.75коп., про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2012р. у справі №5009/1320/12 про часткове задоволення позовних вимог є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ Інвест" м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське насіння" с. Красне Кегичівського району Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2012р. у справі №5009/1320/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 -позивачу

2 -відповідачу

3 -до справи

4 -гос. суду Запорізької області 5 - ДАГС