Ухвала суду № 25715367, 21.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"21" серпня 2012 р. Справа № 5017/735/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Лашина В.В.,

суддів: Єрмілова Г.А.,

Воронюка О.Л.

при секретарі: Трамбовецькій Є.І.

за участю представників сторін:

Від ДПІ у Приморському районі м. Одеси - Дворянченко І.В.; довіреність №13073/Д/9-10-117 від 10.05.2012р.

Інші представники сторін у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.07.2012р.

у справі № 5017/735/2012

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Рангіроа"

про визнання банкрутом

Встановила:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.2012 р. (суддя Лепеха Г.А.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Рангіроа" в порядку ст.51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Постановою господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. ТОВ „Рангіроа" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та припинено повноваження органів управління ТОВ „Рангіроа" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю „Рангіроа", припинено юридичну особу -товариство з обмеженою відповідальністю „Рангіроа", припинено повноваження ліквідатора банкрута та припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, на зазначене судове рішення , в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. по справі №5017/735/2012 та поновити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.08.2012 р. апеляційна скарга ДПІ у Приморському районі м.Одеса прийнята до провадження.

Однак судова колегія вважає, що апеляційне провадження по цій справі було порушено помилково з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку -постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Цією статтею також унормовано, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство. Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 15.05.2012 р. у справі № 7/17-4145-2011, від 16.05.2012 р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78, від 29.05.2012 р. у справі № 5009/35/12, від 20.06.2012 р. у справі № 26/5005/17539/2011.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до банкрута, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після визнання цих вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Приморському районі м. Одеси, незважаючи на усвідомленість про порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, з грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталась.

Таким чином, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ «Рангіора»і не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду від 31.07.2012р.

До того ж ДПІ у Приморському районі м. Одеса уже зверталося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2012р.,апеляційне провадження по якій було припинено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2012р. , з посиланням на те, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ „Рангіроа" і не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку зазначеної постанови.

Проте, з моменту винесення даної ухвали ДПІ у Приморському районі м. Одеси з грошовими вимогами до боржника у встановленому порядку не зверталась.

У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 3 „Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

У апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси посилається на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів відповідно до податкового кодексу України, проте, жодним процесуальним документом у справі, в тому числі і винесеною оскаржуваною господарським судом Одеської області ухвалою від 31.07.2012р., повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства не обмежувались.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

За таких обставин, судова колегія вважає, що помилково порушене апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м. Одеси на ухвалу Господарського суду Одеської області від 31.07.2012р. у справі № 5017/735/2012 -припинити.

Справу № 5017/735/2012 повернути до Господарського суду Одеської області.

.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк