Постанова № 25715361, 21.08.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р.Справа № 5024/553/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Копчак В.Т., за довіреністю №07/2065-12 від 03.01.2012р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державного підприємства „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот

на рішення господарського суду Херсонської області від 11 червня 2012 року

у справі №5024/553/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго"

до відповідача Державного підприємства „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот

про зобов'язання укласти договір,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства „Український державний центр радіочастот" про зобов'язання укласти договір №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. в редакції ПАТ „ЕК „Херсонобленерго".

29.03.2012р. ухвалою господарського суду міста Києва по справі №5011-68/2671-2012 , дану справу було направлено за підсудністю до господарського суду Херсонської області.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.04.2012р. по справі №5024/553/2012 було прийнято до провадження та призначено до розгляду позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" до ДП „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот про зобов'язання укласти договір №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. в редакції ПАТ „ЕК „Херсонобленерго".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 11 червня 2012 року у справі №5024/553/2012 (суддя Людоговська В.В.) позов ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" задоволено: ДП „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот зобов'язано укласти договір №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-364 від 21.10.2010р. в редакції ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" та стягнуто 1073 грн. судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано підстави для внесення змін до договору №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р., викладених відповідачем в протоколі розбіжностей до вказаного договору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ДП „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким зобов'язати сторони укласти договір про здійснення реконструкції енергетичних мереж за державні кошти на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. в редакції відповідача, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи та невідповідність рішення обставинам справи, з підстав викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 31.07.2012р. представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ПАТ „ЕК „Херсонобленерго") у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду за вх.№2105/12/Д1 від 31.07.2012р.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, вірно встановлено господарським судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 20.07.2010р. рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №363 було погоджено будівництво ДП „Український державний центр радіочастот" двоповерхового корпусу для автотранспорту та допоміжних приміщень на належній відповідачеві на праві постійного користування земельній ділянці по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні, у зв'язку з чим ДП „Український державний центр радіочастот" звернувся до ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" за видачею технічних умов інженерного забезпечення електропостачання для забезпечення електропостачання об'єкту будівництва по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні.

Матеріалами справи встановлено, що 21.10.2010р. ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" видав ДП „Український державний центр радіочастот" технічні умови №36/80-634 інженерного забезпечення електропостачання об'єкту відповідача за адресою: вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні. В технічних умовах позивачем були визначені основні вимоги, після виконання яких ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" підключить електроустановки відповідача до електричної мережі.

Пунктами 7.1.1-7.1.4 технічних умов встановлено необхідність запроектувати заміну існуючого трансформатора потужністю 400 кВА на трансформатор потужністю 630 кВА в ТП-6/0 кВ №154; запроектувати заміну ввідного комутаційного апарату та ошиновки РУ-0,4кВ ТП-6/0,4кВ №154; запроектувати заміну існуючої панелі №3 в РУ 0,4 кВ ТП-6/0,4 кВ №154 на панель типу ЩО-90; запроектувати ЛЕП-0,4кВ від комутаційного апарату в панелі №3 РУ-0,4кВ ТП-6/0,4 кВ №154 до ввідно-розподільчого пристрою, що проектується замовником.

07.09.2011р. позивачем було направлено ДП „Український державний центр радіочастот" лист №36/07-3345, щодо внесення змін до п.9.4 технічних умов, зазначивши, що в частині п.7.1.1 та п.7.1.2 вони виконуються власником мереж за окремим договором на реалізацію технічних умов усіх замовників, які приймають участь у пропорційному солідарному відшкодуванні фактичних витрат власника мереж на виконання робіт з реконструкції ТП-6/0,4кВ №154., та внесення змін в п.9.7 технічних умов, зазначивши, що реалізація технічних умов в частині виконання п.7.1.3, 7.1.4 виконуються за окремим договором з відшкодуванням власнику фактичних витрат на виконання робіт з будівництва, реконструкції чи модернізації власних мереж та обладнання., для укладення договору про реалізацію технічних умов замовник звертається до власника з окремою заявою. Інші пункти технічних умов залишено без змін.

27.09.2011р. у відповідь на лист ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" №36/07-3345 від 07.09.2011р. відповідачем було направлено лист №990-61, яким Херсонська філія Український державний центр радіочастот дала згоду на зміни та доповнення до технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р., які були запропоновані позивачем у листі ПАТ „ЕК „Херсонобленерго" №36/07-3345 від 07.09.2011р.

01.12.2011 року відповідач направив до позивача заяву на укладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" розробило проект договору №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010р. та 29.12.2011р. направило його із супровідним листом №34/10-4953 відповідачу.

25.01.2012р. відповідачем було направлено позивачу супровідним листом №38-82 проект договору №25399 від 24.01.2012р. із протоколом розбіжностей, додатком до якого виклав договір у власній редакції.

У зв'язку з неможливістю погодження розбіжностей, що виникли в процесі укладення договору №25399 від 24.01.2012р. та з огляду на неможливість укладення вказаного договору у запропонованій відповідачем редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" було змушене звернутися до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

За ст. 18 Закону України „Про електроенергетику" проектування та будівництво (нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення) об'єктів електроенергетики здійснюється на основі законодавства про будівництво. Оснащення об'єктів електроенергетики здійснюється на тендерних засадах. Фінансування капітального будівництва, реконструкції та обслуговування об'єктів, призначених для спільних потреб підприємств електроенергетики та підприємств інших галузей провадиться за рахунок замовників (власників) та користувачів цих об'єктів.

Частиною 3 ст.179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладення договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог ч.1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом із підписаним договором.

Щодо вимог відповідача із посиланням на ст.1 Закону України „Про електроенергетику" викласти назви сторін спірного договору як „Енергопостачальник" та „Забудовник", апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Назви сторін в редакції позивача як „Замовник" та „Власник" були погоджені сторонами в технічних умовах №36/80-364 від 21.10.2010р. та відповідають предмету спірного договору та передбаченим ним зобов'язанням сторін. Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент направлення позивачем відповідачу проекту спірного договору та на момент подання позовної заяви ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" не здійснювало продаж (постачання) електричної енергії на об'єкт відповідача у двоповерховий корпус для автотранспорту та допоміжних приміщень за адресою: м. Херсон, вул. Нафтовиків, 5, тому назва „Енергопостачальник" не відповідатиме предмету договору та тим зобов'язанням, які будуть виконуватись позивачем. Що стосується назви відповідача „Забудовник", то відповідно до п.1.1. в обох редакціях договору зобов'язання по здійсненню заходів з інженерного забезпечення об'єкта будівництва відповідача (а саме проектування та здійснення заміни існуючої панелі №3 в РУ 0,4 кВ ТП-6/0,4 кВ №154 на панель типу ЩО-90; проектування ЛЕП-0,4кВ від комутаційного апарату в панелі №3 РУ-0,4кВ ТП-6/0,4кВ №154 до вводно-розподільного пристрою, що проектується замовником) покладається саме на позивача, відповідач не виконуватиме жодних будівельних робіт, тому назва відповідача як "Забудовник" - не відповідає предмету спірного договору та зобов'язанням, які виконуватимуться відповідачем.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що назви сторін договору підлягають затвердженню в редакції позивача.

Щодо непогодження сторонами п.3.6. договору, стосовно належності та приймання-передачі реконструйованої частини електричних мереж, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Посилання відповідача на ч.5 ст.30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" як на підставу для передачі по завершенню реконструкції відповідачу реконструйованої частки електричних мереж пропорційно його участі у фінансуванні реконструкції цих мереж не відповідають обставинам справи, з огляду на таке.

Частиною 5 ст. 30 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність. У разі якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно із ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що відповідно до технічних умов №36/80-364 від 21.10.2010р. реконструкція електричних мереж здійснюється позивачем та те, що відповідачем не надано в розумінні ст. ст. 32-33 ГПК України належних доказів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про наявність підстав для затвердження п.3.6. договору в редакції позивача.

Щодо непогодження сторонами п.2.1.3 договору, стосовно строку підключення об'єкту будівництва відповідача до електричних мереж, апеляційний господарський суд приходить до наступного.

Відповідно до п.11 технічних умов №36/80-364 від 21.10.2010р. підключення електроустановки споживача до електричної мережі здійснюється згідно Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів на підставі оформленого регіональною державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії (Держенергонагляд) акта-допуску на підключення електроустановки (об'єкта) до електричних мереж за наявності рішення територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки України, охорони праці та гірничого нагляду щодо експлуатації електроустановки (об'єкта) та дотримання інших вимог відповідно до нормативних документів про підключення електроустановок. Після укладення договору про постачання електричної енергії підключення здійснюється власником протягом 5 робочих днів, якщо відсутня необхідність припинення електропостачання інших споживачів, або 15 робочих днів, якщо для надання послуги з підключення необхідно тимчасово припинити електропостачання інших споживачів.

Аналогічні вимоги передбачені п.5.1 та п.5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правомірно затверджено п.2.1.3. договору в редакції позивача.

Посилання скаржника на застосування до спірного договору господарським судом першої інстанції всупереч приписів ст. 4 ГПК частини 4 ст. 179 ГК України та глави 33 „Капітального будівництва", які містять вказівки на необхідність використання примірного договору в передбачених законом випадках, не приймаються до уваги Одеським апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Статтею 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству або примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Враховуючи, що 29.08.2008р. втратила чинність Постанова НКРЕ „Про затвердження правил приєднання електроустановок до електричних мереж" №1137 від 14.12.2005р. та приймаючи до уваги відсутність законодавчо встановлених спеціальних правил реалізації технічних умов інженерного забезпечення об'єктів будівництва, Одеський апеляційний господарський суд пришов до висновку, що лише Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері електроенергетики України (НКРЕ), як орган державного регулювання діяльності в електроенергетиці встановлює ту чи іншу поведінку енергопостачальних організацій в даних правовідносинах.

Відповідно до Роз'яснень НКРЕ України №136/11/47-12 від 10.01.2012р., №7963/11/17-09 від 02.12.2009р., №2726/11/17-10 від 11.05.2010р., №1430/11/17-11 від 01.03.2011р., №719/11/27-11 від 11.04.2011р. чітко визначено, що договори про забезпечення об'єктів будівництва на підставі технічних умов мають укладатися на підставі вільного волевиявлення сторін в загальному порядку, передбаченому ст. 181 ГК України.

За ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 67 ГК України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, укладених сторонами за взаємною згодою із визначенням в них істотних умов.

Згідно із ч.4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи ДП „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот, оскільки відповідачем не надано доказів в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, стосовно того, що проект договору ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" не ґрунтується на вимогах законів та суперечить вимогам законодавства у сферах електроенергетики.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 11 червня 2012 року у справі №5024/553/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії Українського державного центру радіочастот - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 23 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош