Рішення № 25714953, 16.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" серпня 2012 р. Справа № 5/5007/661/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Боклан О.В., довіреність від 16.01.2012 р.,

від відповідача: Бодашевська Ю.С., довіреність №26/1272 від 27.12.2011 р.,

та за участю прокурора Коки С.Л., посвідчення №120,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (м. Житомир)

до Житомирської міської ради (м.Житомир)

про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344

Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Житомирської міської ради про визнання недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/661/12 та призначено її розгляд на 21.06.2012 р. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та ухвалено заборонити відповідачу - Житомирській міській раді вчиняти будь-які дії щодо зміни цільового призначення, передачі в користування (оренду) чи у власність, земельної ділянки площею 49,7926 га, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Авіаторів,9 до вирішення справи господарського суду Житомирської області №5/5007/661/12 та набрання рішенням законної сили.

20.06.2012р. на адресу суду надійшла заява Житомирської міської ради про скасування п.3, 4 ухвали господарського суду Житомирської області від 07.06.2012 р. в порядку ст.43-7 ГПК України, з додатками. Вказані документи долучені судом до матеріалів справи. Разом з тим, оскільки судом щодо спору у даній справі не виносилась ухвала про вжиття запобіжних заходів - ухвала суду від 07.06.2012р. в частині п.3, п.4 є ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову - заява про скасування вказаних пунктів ухвали в порядку ст.43-7 ГПК України не може бути задоволена судом, а тому відхилена судом за безпідставністю.

Також, 21.06.2012 р. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву (вх.№8052/12 від 21.06.2012 р.), в якому останній вказує, що на його думку, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У зв'язку з необхідністю огляду судом під час розгляду даної справи матеріалів справ №8/66-НМ та №1/77-Б, з метою надання можливості сторонам надати додаткові письмові пояснення по справі та докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, 21.06.2012 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.07.2012 р.

02.07.2012 р. до суду надійшла заява від 26.06.2012 р. №05/2-1903-12 першого заступника прокурора області про вступ у розгляд справи в порядку представництва інтересів держави (вх.№8409 від 02.07.2012 р.), в якій прокурор зазначив, що підставою для представництва по даній справі є необхідність захисту інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин, а тому прокуратура вступає в розгляд зазначеної справи на стороні відповідача.

В засіданні суду 03.07.2012 р. позивачем подано письмові пояснення (вх.38548/12 від 03.07.2012 р.) з додатками, які долучені до матеріалів справи.

У відповідності до ст.77 ГПК України судом оголошено перерву в судовому засіданні також з 03.07.2012 р. до 04.07.2012 р.

04.07.2012 р. до суду подано відповідачем додаткові пояснення на позовну заяву в частині заяви позивача щодо автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки (вх.№8554 від 04.07.2012 р.).

Зважаючи на необхідність відкладення розгляду справи з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, за клопотанням сторін та прокурора відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України ухвалою суду від 04.07.2012р. продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд справи на 16.08.2012 р.

В засіданні суду 16.08.2012 р. представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просить його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та поданих до справи письмових поясненнях. Представник також подав до справи письмові пояснення (вх.№10323/12 від 16.08.2012 р., а.с.139-141) з доказами на підтвердження здійснення позивачем розрахунків по орендній платі за спірну земельну ділянку у період з 2009 року по червень 2012 року (а.с.142-150, т.1; 1-17, т.2).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, вважає їх безпідставними та просить відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві на позов та додаткових поясненнях на позовну заяву, що подані відповідачем до справи.

Прокурор в засіданні суду підтримав правову позицію відповідача, проти позову заперечив та просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. На підтвердження своїх пояснень прокурор надав письмові докази - листи прокуратури щодо здійснення уповноваженими органами перевірок дотримання вимог чинного законодавства ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" та відповіді на них, а також, складений Державною авіаційною службою України 23.07.2012 р. за результатами здійсненої за заявою прокурора перевірки акт перевірки спроможності ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту (а.с.129-134, 135-138, т.1).

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши подані до справи матеріали, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012року №344 (а.с.23, т.1) відмовлено Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул. Авіаторів, 9 в м. Житомирі (п.1); доручено першому заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Семенець Г.В. до 10 квітня 2012 року організувати зняття з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі (державна реєстрація проведена 27.03.2006 року за № 040620900200) (п.2); земельну ділянку за адресою: м.Житомир, вул.Авіаторів,9 вирішено зарахувати до земель міської ради не наданих у власність і користування, доручено органам Держкомзему зняти з державної реєстрації договір оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі (державна реєстрація проведена 27.03.2006 року за № 040620900200) (п.3).

Мотивуючи позов у даній справі, позивач вказує, що рішення Житомирської міської ради від 29.03.2012 року №344 порушує його права та охоронювані законом інтереси, а також прийнято з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, а тому має бути визнане недійсним. При цьому, посилається на те, що на балансі ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" знаходяться об'єкти, що входять до складу майнового комплексу аеропорту, зокрема: злітно-посадкова смуга, льотна смуга, руліжні доріжки, перон, ближній привідний радіо маркерний маяк з під'їзною автодорогою, під'їзна автодорога до аеровокзалу, частина яких знаходиться на земельні ділянці площею 49,7926 га, по вул.Авіаторів, 9 в м. Житомирі, щодо якої прийнято оспорюване рішення ради. Позивач наголошує, що за відсутності зазначених об'єктів аеродром класу 4-г у м.Житомирі використовуватися не може, що вбачається із листа від 03.08.2009 року №02.8-398 Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації "Украеропроект". Рішенням Житомирської міської ради від 29.09.2005р. №553 відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 15.03.2003р. по справі №1/77"Б" надано земельну ділянку, площею 49,7926 га, по вул.Авіаторів,9 у м.Житомирі, яка є державною власністю, Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у короткострокову оренду строком на три роки для здійснення повітряних перевезень, як землі транспорту (договір оренди від 15.03.2006 року). Вказаний договір оренди 27.03.2006 року був зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за №040620900200. Посилаючись на норми ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, ст.31, ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п.4 договору оренди, позивач зазначає, що вищевказаний договір оренди діяв до 27.03.2009 року та був поновлений на той самий термін і на тих самих умовах до 27.03.2012 р. Позивач вважає, що ним було дотримано вимоги ст.33 Закону України "Про оренду землі" та п.4 діючого договору оренди, що підтверджує листом ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" від 19.01.2012р. №1. Тому, вважає, що відмовивши Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 49,7926 га, по вул. Авіаторів, 9 в м.Житомирі, Житомирська міська рада фактично позбавила товариство можливості здійснювати господарську діяльність та користуватися нерухомим майном, яке належить ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" на праві господарського відання. Також, зауважує, що за змістом оспорюваного рішення Житомирської міської ради від 29.03.2012 р. №344, єдиною підставою для відмови ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул.Авіаторів, 9 в м.Житомирі було те, що рішенням Державної авіаційної служби України від 24.11.2011 року було виключено з Державного реєстру цивільних аеродромів України аеродром "Житомир (Смоковка)", у зв'язку з відсутністю "Інструкції з виконання польотів в районі аеродрому "Житомир (Смоковка)". Як вказує позивач, відповідачем не враховано, що у період реконструкції аеропорту ніяких польотів здійснюватися не може, а відповідно і "Інструкції з виконання польотів в районі аеродрому "Житомир (Смоковка)" бути не може та пояснює, що на сьогоднішній день ТОВ "Акорд" та ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" уже виконали передпроектні роботи по реконструкції аеропорту, будівництву об'єктів соціальної сфери і в даний час тривають роботи по виготовленню робочої проектно-кошторисної документації на реконструкцію аеропорту. Крім того, посилаючись на визначення, наведені в статті 1 Повітряного кодексу України, позивач зазначає, що тимчасова відсутність аеродрома "Житомир (Смоковка)" у Державному реєстрі цивільних аеродромів України не є припиненням діяльності самого аеропорту, враховуючи також, що на даний час тривають роботи по реконструкції аеропорту, до складу якого і входить аеродром. Позивач вказує, що керуючись ст.74 Повітряного кодексу України, у листі від 19.01.2012 р. №1 ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" просило внести зміни до існуючого договору оренди, продовживши його на тих самих умовах на більш тривалий термін, шляхом укладення додаткової угоди терміном (строком) на 49 років з відповідною орендною платою згідно чинного законодавства України. Натомість, взагалі відмовивши Дочірньому підприємству "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га прийняттям оспорюваного рішення, Житомирська міська рада грубо порушила вимоги статті 74 Повітряного кодексу України. Вищевикладене позивач вважає підставою для визнання оспорюваного рішення ради недійсним.

Доводи позивача також наведені у письмових поясненнях (а.с.85-89, т.1 та а.с.139-141, т.1). Зокрема, щодо клопотання головного управління Держкомзему у Житомирській області про припинення користування земельною ділянкою та повернення земель запасу від 25.11.2011р. №5872/15/14-11, яке зазначено однією з підстав прийняття відповідачем оспорюваного у справі рішення №344 від 29.03.2012 р., позивач вказує, що відповідно до приписів чинного законодавства та п.6.1.-6.6. "Порядку планування і проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель", затвердженого наказом Держкомзему України від 12.12.2003 р. №312, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення; з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення, термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку; у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за ст.188-5 КУпАП; з метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку. При повторній відмові особи виконати припис (припинити порушення земельного законодавства чи усунути його наслідки) та при вжитті до неї усіх можливих заходів адміністративного впливу, інспекційний орган Держкомзему інформує про це відповідний орган прокуратури, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Відповідно до вимог п."б" ст.6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", інспекційний орган Держкомзему може внести до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування клопотання щодо припинення порушення земельного законодавства. Позивач наголошує, що державним інспектором жоден протокол про адміністративне правопорушення ні стосовно керівника ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд", ні самого ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" не складалося, а отже, клопотання про припинення користування земельною ділянкою та повернення до земель запасу від 25.11.2011 р. №5872/15/14-11 головним управлінням Держкомзему у Житомирській області було направлено відповідачу передчасно та без дотримання вищезазначеної процедури, що може свідчити про те, що управління погодилося із правовою позицією ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд", яка була висловлена останнім у листі від 22.11.2011 р. №17, про безпідставність вимог, що ставляться в приписі.

В поясненнях, поданих до суду 16.08.2012 р. позивач зазначає, що у період з 2009 року по червень 2012 року ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" належним чином сплачувало орендну плату за спірну земельну ділянку, загальний розмір якої складає 535448,52 грн., на підтвердження чого надає відповідні докази (а.с.142-150, т.1; 1-17, т.2). Доказом того, що між позивачем та відповідачем фактично тривали орендні відносини з приводу спірної земельної ділянки у період з 2009 року по 2012 рік, позивач вважає також ту обставину, що запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. №3639 по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі був чинним до квітня 2012 року, що вбачається з листа управління Держкомзему у м.Житомирі від 05.04.2012 №50/3. У зв'язку з вищевикладеним, ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" просить суду задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві на позов (а.с.72-75, т.1) вказує, зокрема, що позивачем по справі не враховано те, що в преамбулі зазначеного рішення вказані наступні підстави прийняття такого рішення:

- клопотання головного управління Держкомзему у Житомирській області від 25.11.2011року про припинення користування земельною ділянкою та повернення до земель запасу, з якого вбачається, що проведеною перевіркою дотримання вимог чинного земельного законодавства було виявлено порушення земельного законодавства ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд", яке використовує земельну ділянку за адресою вул.Авіаторів,9 загальною площею 49,7926 га, про що було складено акт перевірки від 24.10.2011 р. №09138 та видано припис про усунення виявлених порушень від 24.10.2011 №09104;

- рішення Державної авіаційної служби України від 24.11.2011 року про виключення з Державного реєстру цивільних аеродромів України аеродрому "Житомир (Смаковка)" у зв'язку із втратою чинності Свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АР05-01 від 24.03.2009 р., що не заперечує і сам позивач по справі;

- ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідач вказує, що позивач жодним чином не надає докази про те, що він є власником будь-якого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці, в зв'язку з чим він вважає, що будь-яке рішення Житомирської міської ради, яке міська рада може прийняти щодо цієї земельної ділянки порушить його права та обов'язки.

Відповідач також посилається на приписи ст.13 Конституції України, якими визначено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією; ст.ст.142-145 Конституції України, ст.116, ст.124 Земельного кодексу України. Зазначає, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час припинення договору оренди, передбачала наступне: після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору; у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін; у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором; письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням. Тобто, цією нормою не передбачалося порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. При цьому, відповідач вказує, що відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку. Тому, вважає, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії, та що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Також, відповідач посилається на положення ст.33 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції, що набрала чинності з 12.03.2011 р. та вказує, що в даному випадку теж передбачено прийняття відповідного рішення міською радою, однак, на сьогоднішній день відсутнє рішення міської ради про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки з позивачем.

Відповідачем також надано додаткові пояснення на позовну заяву в частині заяви позивача щодо автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки (а.с.111-113, т.1), в яких посилаючись на норми чинного законодавства, вказує, що укладений на підставі рішення міської ради від 29.09.2005 р. №553 між позивачем та міською радою договір оренди земельної ділянки із земель міста площею 49,7926 га по вул.Авіаторів,9 - припинив свою дію 27.03.2009 р. у відповідності до п.31 зазначеного договору оренди та в силу ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі", в зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Відповідач зазначає також, що статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на час припинення договору оренди, не передбачався порядок автоматичного поновлення договоур оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню. Зауважує, що необхідною умовою укладення та поновлення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній та комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Тому вважає, що суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі", та стверджує, що доводи позивача про автоматичне поновлення договору оренди не відповідають вимогам законодавства.

Прокурор в свою чергу, повністю підтримує правову позицію відповідача та просить у задоволенні позову відмовити.

Розглядаючи питання про законність та обгрунтованість позовних вимог, заявлених у даній справі, господарський суд приймає до уваги вищевикладені доводи сторін та прокурора та встановлені обставини справи, зокрема, наступні.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.08.2002 р. у справі №1/77"Б" було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Аеропорт Житомир" (а.с.24, т.1).

Згідно ухвали господарського суду Житомирської області від 24.12.2002 р. у справі №1/77"Б" розпочато процедуру санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" (а.с.25, т.1).

Ухвалою від 16.04.2003 р. господарським судом Житомирської області у справі №1/77"Б" затверджено план санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" за участю інвестора Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.26-28, т.1).

Ухвалою суду від 15.07.2003р. у справі №1/77"Б" затверджено звіт керуючого санації Державного підприємства "Аеропорт Житомир" в зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника та припинено процедуру санації. В пункті 3 резолютивної частини вказаної ухвали зазначено, що інвестор набуває прав власності на все майно Державного підприємства "Аеропорт Житомир", що зазначено в експертній оцінці, а також набуває прав власності на корпоративні права щодо боржника (стає власником майна боржника) (а.с.29, т.1).

Як вбачається з акту передачі майна від 14.08.2003р., складеного між ДП "Аеропорт Житомир" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.107, т.1, на звороті), відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 15.07.2003р. (справа №1/77"Б") майно Державного підприємства "Аеропорт Житомир", м.Житомир, вул.Авіаторів,9, згідно звіту про експертну оцінку вартості майнового комплексу, а саме: будівля аеропорту, будівля аеровокзалу, їдальня, гуртожиток, котельня, гараж на 5 автомобілів, підземна стоянка електрокар, теслярна майстерня, склад, склад СОП, бокс для машин, артскважина (будівля), теплиця, насосна; фонтан охолоджуючий, насосна; привокзальна площадка розміром 80х80м; штучне покриття ВПП і РД, розміром 1650х8,0 м.; залізобетонна огорожа; інженерні інфраструктури; резервуар для води 250 м.куб.; резервуар для води 100 м.куб. - передано ТОВ "Акорд".

Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1327900 від 26.08.2003р., виданий Житомирським обласним державним комунальним підприємством по технічній інвентаризації свідчить, що на підставі ухвал господарського суду Житомирської області у справі №1/77"Б" від 15.07.2003 р. та від 23.07.2003р. (про виправлення описки), а також акту прийняття-передачі від 14.08.2003р., за Товариством з обмеженою відповідальністю "Акорд" зареєстровано право власності на майновий комплекс за адресою Житомирська область, м.Житомир, вул.Авіаторів, буд.9, про що внесено відповідний запис (а.с.108, т.1).

При вирішенні даного спору суд приймає до уваги наведене у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин", а саме п.п.2.10-2.12 пункту 2 Постанови, за якими у вирішенні спорів щодо переходу права власності або права користування земельними ділянками внаслідок переходу права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, що на них розміщені, судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу зазначеного нерухомого майна, наявність у продавця визначених законом документів, що посвідчують право на земельну ділянку, відповідність нерухомого майна, розміщеного на відповідних земельних ділянках, ознакам житлового будинку (будівлі, споруди), здійснення державної реєстрації права власності особи, яка придбала відповідне нерухоме майно, з урахуванням положень статей 331, 376 ЦК, статей 116, 123, 124, 126 ЗК. Правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства. Судам необхідно мати на увазі, що згідно з частиною другою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

У застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності. До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Отже, набувач права власності набуває, водночас, тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Під час розгляду справи судом було оглянуто матеріали справи господарського суду Житомирської області №8/66-НМ за позовом Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (м.Житомир) до Житомирської міської ради (м.Житомир) про визнання недійсним рішення №913 від 18.03.09р. та визнання поновленим на новий термін договору оренди від 15.03.2006 р. З огляду матеріалів справи №8/66-НМ (протокол судового засідання від 03.07.2012 р., а.с.109, т.1) судом встановлено, що на ухвалу суду у справі №8/66-НМ Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради надало письмовий висновок щодо наявності нерухомого майна на земельній ділянці за адресою: м.Житомир, вул.Авіаторів,9 та інформації щодо власника даного нерухомого майна, а саме, зазначило, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Акорд" на праві власності належить: будівля аеропорта літ."П"; будівля аеровокзалу літ. "Н", будівля їдальні літ."М", будівля гуртожитку літ."Л", будівля котельні літ."Е", гараж на 5 автомобілів літ."Г", підземна стоянка електрокар літ."Х", теслярна майстерня літ."Ф", склад СОП літ."Ц", бокс для машин літ."Ч", будівля артскважини літ."С", теплиця літ."Т", насосна літ."У" (а.с.18, т.2).

Суд відзначає, що у відповідності до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. При цьому, преюдиціальністю є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

З огляду на фактичні обставини спірних правовідносин, предмети спорів і доказування у даній справі та в справі №8/66-НМ, факти, встановлені судовими рішеннями по справі №8/66-НМ (рішення господарського суду Житомирської області від 18.12.2009р., залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2010 р., яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2010р., а.с.39-46, т.1) - мають преюдиціальне значення для вирішення даного судового спору.

Так, зокрема, при розгляді справи №8/66-НМ встановлено, що на балансі Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" знаходиться наступне майно: під'їзна дорога до аеропорту, автодороги аеропорту, аеродром - грунтова злітно-садочна смуга, аеродром - штучна злітно-посадочна смуга, аеродромна площадка перону, асфальтована площадка території гаража, руліжні доріжки, ближній привід радіомаркування, контрольна смуга безпеки, що підтверджено в т.ч. матеріалами інвентарної справи №9150.

Відповідно до пункту 1.1. статуту Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", останнє є підприємством, що створене відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 15.07.2003р. (справа №1/77"Б") на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд", шляхом перетворення Державного підприємства "Аеропорт Житомир" в Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (а.с.30-33, т.1). В пункті 1.3 статуту визначено, що дочірнє підприємство є правонаступником Державного підприємства "Аеропорт Житомир".

У відповідності до рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" від 01.10.2003 р. "Про передачу у повне господарське відання ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" нерухомого майна", передано ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" у повне господарське відання об'єкт нерухомого майна: інженерно технічну споруду аеродромного призначення ЗПС та РД разом з підведеними до них інженерними мережами і комунікаціями для здійснення статутної діяльності, відповідно до рішення вищого органу ТОВ "Акорд" (а.с.94, т.1).

Таким чином, з урахуванням вищевикладених обставин та положень закону, ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд", як і саме товариство, має право відповідно до ст.120 Земельного кодексу України, вимагати оформлення права користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди.

На підставі рішення Житомирської міської ради 4 скликання від 29.09.2005 року між Дочірнім підприємством "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" та Житомирською міською радою 15.03.2006 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 49,7926 га за адресою вул. Авіаторів, 9 у м.Житомир (а.с.36-37, 95-96, т.1).

27.03.2006 р. зазначений договір був зареєстрований у Житомирському міському відділі Житомирської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за №040020900200.

Як визначено пунктом 4 вказаного договору, договір укладено на 3 (три) роки.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Як вбачається з судових рішень по справі №8/66-НМ, за розглядом клопотання орендаря щодо поновлення договору оренди рішенням Житомирської міської ради від 18.03.2009р. №913 не поновлено на новий термін договір оренди земельної ділянки площею 49,7926га, за адресою вул.Авіаторів,9 у м.Житомирі, укладений між Житомирською міською радою та Дочірнім підприємством "Житомир Аеропорт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" у зв'язку з наміром Житомирської міської ради самостійно використовувати зазначену земельну ділянку для задоволення потреб та інтересів територіальної громади м.Житомира.

За результатами розгляду справи №8/66-НМ рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009 р. №913 про відмову в поновленні на новий термін договору оренди земельної ділянки за адресою вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі було визнано недійсним; в частині вимог про визнання поновленим на новий термі договору земельної ділянки за адресою вул.Авіаторів,9 у м.Житомирі суд по справі №8/66-НМ дійшов висновку про неправильно обраний позивачем спосіб захисту, та з цих підстав відмовив у позові в цій частині.

В подальшому, Дочірнє підприємство "Аеропорт Житомир" використовувало орендовану земельну ділянку, сплачувало орендну плату, а в січні 2012 року звернулось до Житомирської міської ради з листом за вих.№1 від 19.01.2012 р. (а.с.38, т.1) щодо продовження орендних відносин та з метою забезпечення розвитку аеропорту і залучення довгострокових інвестицій на проведення реконструкції, погодженої управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища (лист від 14.12.2010р. №12/1939) пропонувало внести зміни до існуючого договору, продовживши його на тих самих умовах та на більш тривалий термін, шляхом укладення додаткової угоди терміном на 49 років з платою за користування у відповідності до Закону України №3609.

Разом з тим, як уже зазначалось оспорюваним рішенням у справі ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" було відмовлено у поновленні договору оренди спірної земельної ділянки.

Аналізуючи доводи сторін у справі щодо поновлення після 27.03.2009 р. укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки загальною площею 49,7926га за адресою вул.Авіаторів,9 у м.Житомир від 15.03.2006 р., що зареєстрований у державному реєстрі за №3639 та набрав чинності 27.03.2006р., на новий строк, та, як наслідок, наявності (відсутності) переважного права позивача на оренду спірної земельної ділянки, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Стаття 20 Закону України "Про оренду землі" визначає, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 31 договору вищевказаного договору оренди також встановлено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі строку, на який його було укладено.

Як уже зазначалось, в пункті 4 договору оренди передбачено переважне право орендаря на поновлення договору на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця та прийняття відповідного рішення орендодавцем на протязі одного місяця після закінчення строку договору, договір вважається пролонгованим на термін, зазначений у цьому договорі на цих же умовах з врахуванням орендної плати відповідно до діючого законодавства та Положення про порядок встановлення розмірів та справляння орендної плати за земельні ділянки в м.Житомирі, які перебувають у державній або комунальній власності.

У відповідності до ст.33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній станом на 27.03.2009р., після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

У даному випадку, згідно поданих до справи доказів, після 27.03.2009р. Житомирська міська рада не надсилала позивачу листа-повідомлення із запереченнями щодо поновлення дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, як і не пред'являла вимог про звільнення земельної ділянки як такої, що використовується за відсутності законних на це підстав.

Натомість, в період з 2009 року по червень 2012 року Житомирська міська рада приймала від позивача належне виконання зобов'язань орендаря за договором оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. у вигляді сплати орендної плати, про позивачем надано до справи відповідні докази (платіжні доручення, в т.ч. і з посиланням в призначенні платежу - орендної плати на договір від 15.03.2006р.; акт звірення розрахунків платника з бюджетом у 2012 році від 30.07.2012 р.; податкові декларації орендної плати за земельну ділянку за 2009-2011 р.р.).

Та обставина, що Житомирська міська рада визнавала фактичну дію договору оренди спірної земельної ділянки з позивачем від 15.03.2006 р., зареєстрованого та чинного з 27.03.2006 р., протягом трьох років після 27.03.2009р., тобто, його поновлення на новий трирічний строк - до 27.03.2012р., вбачається не лише з прийняття виконання зобов'язань за даним договором оренди та відсутності заперечень щодо користування позивачем спірною земельною ділянкою, а й самого факту прийняття оспорюваного у справі рішення №344 одразу після спливу строку дії даного договору - 29.03.2012 р.

При цьому, посилання відповідача на відсутність прийнятого Житомирською міською радою як органом місцевого самоврядування з визначеними законом повноваженнями та відповідно до п.4 договору оренди рішення щодо поновлення з позивачем договору оренди спірної земельної ділянки, не спростовує фактичного поновлення договору оренди від 15.03.2006 р. на новий трирічний строк після 27.03.2009 р. та визнання такого поновлення договору самим відповідачем.

Щодо доводів відповідача суд також зауважує, що саме Житомирська міська рада, відповідно до своїх повноважень, вимог закону та умов договору, відповідає за прийняття (або неприйняття) відповідних рішень, проте, у даному випадку, протягом трьох років, починаючи з 27.03.2009р., відповідачем не прийнято також будь-якого рішення, яке б спростовувало дію договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. №3639 по вул.Авіаторів, 9 в м.Житомирі у вказаний період.

Натомість, лише в рішенні ради №344 від 29.03.2012 р., що оспорюється у справі, зазначено про необхідність зняття з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі, державна реєстрація якого проведена 27.03.2006 р. за №040620900200) і лише відповідно до листа відповідача від 03.04.2012 р. №15/2266 (а.с.61, т.1), управління Держкомзему у м.Житомирі скасувало запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р. №3639, зареєстрованого 27.03.2006р. за №040620900200) по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі, про що повідомило в листі від 05.04.2011 р. №50/3 (а.с.62, т.1).

З огляду на наведене, суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи заперечення відповідача з приводу закінчення 27.03.2009 р. дії договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006 р., укладеного з позивачем, а отже, доводи позивача щодо наявності в нього переважного права на поновлення договору оренди є обґрунтованими.

Так, відповідно до п.4, п.26 договору оренди та ст.33 Закону України "Про оренду землі", позивач має переважне право за різних інших умов на поновлення договору оренди.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на 27.03.2012 р., по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому

порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Слід зазначити, що як встановлено судом та уже зазначалось, позивач відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства повідомив про свій намір продовжити дію договору оренди спірної земельної ділянки, згідно листа №1 від 19.01.2012 р., в свою чергу, відповідач розглянув заяву позивача та оспорюваним рішенням у справі відмовив у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул..Авіаторів, №9 в м.Житомирі.

Відповідно до ч.11 статті 123 Земельного кодексу України, яка визначає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України, яка визначає способи захисту прав на земельні ділянки, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи як на захист свого цивільного права, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що особою в судовому порядку у визначений спосіб здійснюється захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; до визначених законодавством способів захисту порушеного права належить, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування.

Вказані положення кореспондуються з приписами статті 393 Цивільного кодексу України, за якою правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника майна, визнається судом незаконним та скасовується; тобто, підставами для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування є як порушення ним прав та охоронюваних законом інтересів позивача, так і його невідповідність вимогам чинного законодавства, та/або визначеній законом компетенції органу, що прийняв цей акт.

За статтею 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Як встановлено судом та зазначалось вище, позивач має право повного господарського відання (що включає правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном з обмеженнями, передбаченими законодавством) на майно ТОВ "Акорд", в т.ч. розміщене на земельній ділянці площею 49,7926 га по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі; на його балансі знаходяться наступні об'єкти, що входять до складу майнового комплексу аеропорту, зокрема: злітно-посадкова смуга, під'їзна автодорога до аеровокзалу, льотна смуга, руліжні доріжки, аеродромна площадка перону, ближній привідний радіо маркерний маяк з під'їзною автодорогою, частина яких знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Слід зазначити, що зміст листа Українського державного проектно-технологічного науково-дослідного інституту цивільної авіації "Украеропроект" від 03.08.2009 р. №02.8-398 свідчить, що за відсутності вищевказаних об'єктів аеродром класу 4-г у м.Житомирі використовуватись не може (а.с.34, т.1).

Відповідно до частини 1 статті 188 Цивільного кодексу України та пункту 1.1 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом від 14.04.2009 року №660/5 Міністерства юстиції України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість), як визначено частиною 1 статті 181 цього Кодексу, належать, зокрема такі об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440, об'єкти оцінки у формі цілісного майнового комплексу (цілісний майновий комплекс) - об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності.

З наведених визначень вбачається, що окремі майнові об'єкти аеропорту складають єдиний майновий комплекс аеропорту, що дає змогу використовувати його за призначенням, і переміщення будь-якого з цих окремих майнових об'єктів аеропорту, розташованих на земельній ділянці, є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у зв'язку з чим вони є об'єктами нерухомого майна, тобто такими, що нерозривно пов'язані з землею, і є складовою частиною єдиного майнового об'єкту, яким є аеропорт.

Зазначена обставина була встановлена судами також при розгляді справи №8/66-НМ і підстав для виникнення сумнівів щодо істинності даного факту, встановленого судами, не вбачається.

Також, суд приймає до уваги, що як встановлено ст.74 Повітряного кодексу України, землі аеропортів (аеродромів) мають суспільно важливе значення і за своїм цільовим призначенням є землями транспорту. Зміна цільового призначення земель аеропорту провадиться відповідно до Земельного кодексу України.

Земельні ділянки, що перебувають у державній чи комунальній власності та необхідні для функціонування аеропортів (аеродромів), надаються в користування підприємствам, установам та організаціям, що провадять авіаційну та неавіаційну діяльність, відповідно до Земельного кодексу України.

З метою забезпечення узгодженої роботи всіх суб'єктів авіаційної діяльності на території аеропорту встановлюються земельні сервітути. Земельний сервітут здійснюється у спосіб, найменш обтяжливий для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Землі аеродрому можуть використовуватися тільки з метою забезпечення аеродромної діяльності. Землі аеродромів можуть використовуватись для заходів тимчасового характеру за погодженням з власником аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади на підставі затверджених в установленому законом порядку генеральних планів населених пунктів на довгостроковий період зобов'язані визначити земельні ділянки, необхідні для розвитку аеропортів (аеродромів).

Згідно зі ст.76 Повітряного кодексу України, будівництво та реконструкція аеропортів є суспільною потребою.

У даному випадку, в листі від 19.01.2012 р. №1 ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" просило внести зміни до існуючого договору оренди, продовживши його на тих саме умовах на більш тривалий строк, шляхом укладення додаткової угоди строком на 49 років з відповідною орендною платою згідно чинного законодавства України. Проте, всупереч в т.ч. вимогам ст.74 Повітряного кодексу України та існуючим правовідносинам, Житомирська міська рада взагалі відмовила оспорюваним рішенням у поновленні договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га.

Стосовно вказаних в оспорюваному рішенні підстав його прийняття, слід зазначити, що суд враховує доводи позивача з приводу клопотання Головного управління Держкомзему у Житомирській області від 25.11.2011р. №5872/15/14-11 та вважає їх обґрунтованими, оскільки висновки ГУ Держкомзему у Житомирській області щодо відсутності правовстановлюючих документів (діючого договору оренди) не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються встановленими судом фактами, а твердження в клопотанні про порушення вимог раціонального використання земельної ділянки нічим не обґрунтоване, при цьому, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.10.2011р. назване порушення не зафіксовано.

За змістом оспорюваного рішення Житомирської міської ради №344, дане рішення прийнято у зв'язку з втратою чинності свідоцтва про реєстрацію аеродрому №АР05-01 від 24.03.2009 р., взявши, при цьому, до уваги також рішення Державної авіаційної служби України від 24.11.2011 р. про виключення з Державного реєстру цивільних аеродромів України аеродрому "Житомир (Смаковка)".

З даного приводу суд зауважує, що відсутність у позивача всіх належним чином оформлених документів на аеродром не перешкоджає йому використовувати землю для здійснення діяльності, пов'язаної з реконструкцією об'єктів, необхідних для забезпечення здійснення повітряних перевезень. Згідно поданих позивачем до справи доказів (листи, а.с.78,79, т.1), підтверджується виконання позивачем передпроектних робіт по реконструкції аеропорту, будівництву об'єктів соціальної сфери і в даний час тривають роботи по виготовленню робочої проектно-кошторисної документації на реконструкцію аеропорту. З листа Державної авіаційної адміністрації від 08.10.2007 р. №1.18-5494 вбачається, що виключення з реєстру цивільних аеродромів відбувається у зв'язку з відсутністю "Інструкції з виконання польотів на аеродромі" (якої, в свою чергу, не може бути до завершення робіт з реконструкції комплексу аеропорту); для поновлення реєстрації аеродрому необхідно надати комплект відповідних документів згідно з Правилами реєстрації цивільних аеродромів України.

Стосовно документів, наданих до справи прокурором, суд зазначає, що листи прокурора, адресовані прокурором Державній авіаційній службі України, Державній інспекції сільського господарства в Житомирській області та Державній екологічній інспекції в Житомирській області щодо здійснення відповідних перевірок, та відповіді на них, в т.ч. акт перевірки спроможності ДП "Аеропорт Житомир" ТОВ "Акорд" здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту, були складені вже після прийняття відповідачем рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, тобто, не є та не могли бути підставою прийняття такого рішення, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами законності оспорюваного рішення ради - обставини, яку доводять прокурор і відповідач. Крім того, складений 23.07.2012р. Державіаслужбою акт перевірки спроможності позивача здійснення діяльності, пов'язаної з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту, за висновками якого позивач не здійснює та з технічних причини не має спроможності здійснювати діяльність, пов'язану з наданням послуг у сфері авіаційного транспорту на території аеродрому "Житомир (Смоковка)" - не спростовує та не виключає можливості надання таких послуг після завершення робіт по реконструкції комплексу аеропорту.

За наведених обставин, суд не може вважати оспорюване рішення Житомирської міської ради №344 від 29.03.2012 р. таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та за наявності достатніх і обґрунтованих підстав; з огляду на те, що окремі майнові об'єкти аеропорту складають цілісний майновий комплекс аеропорту і переміщення будь-якого з цих окремих майнових об'єктів аеропорту, розташованих на земельній ділянці, є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, господарський суд дійшов висновку, що рішення від 29.03.2012р. №344 "Про розгляд звернення ДП "Аеропорт-Житомир" ТОВ "Акорд" щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 49,7926 га по вул.Авіаторів,9 в м.Житомирі", яким позивачеві відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки розміром 49,7926 га по вул.Авіаторів,9 у місті Житомирі, порушує права останнього на користування земельною ділянкою, на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідачем та прокурором не спростовано порушення внаслідок прийняття спірного рішення та укладення договору оренди як переважного права позивача на поновлення договору оренди, так і речових прав позивача щодо майна, належного йому на праві повного господарського відання. Допущені порушення є підставою для визнання рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 р. №344 недійсним. Отже, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Житомирської міської ради одинадцятої сесії шостого скликання від 29.03.2012 року №344.

3. Стягнути з Житомирської міської ради (10014, м.Житомир, майдан С.П.Корольова,4/2, ідентифікаційний код 13576954) на користь Дочірнього підприємства "Аеропорт Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Акорд" (10007, Житомирська область, м.Житомир, вул.Авіаторів, буд.9, ідентифікаційний код 18014149):

- 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.08.12

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - прокурору Житомирської області