Ухвала суду № 25714858, 20.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

20.08.2012

№ 05-5- 49 / 4488

Суддя Митрохіна А.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36"

до Відкритого акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1 ім. М.В. Співака"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36" звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1 ім. М.В. Співака".

Дослідивши матеріали заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Абзац 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність – це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого рахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із закінченням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів;

Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006р у справі №3/157.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Проте, до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство від 07.08.2012 заявником не додано доказів неможливості стягнення заборгованості, а саме - доказів закриття виконавчого провадження №29264678.

Статтею 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини з підстав викладених нижче.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України (далі —ГПК) встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації”, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р. (далі —Національний стандарт), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Проте, всі, додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без номеру від 07.08.2012р. копії доказів, не відповідають зазначеним вище вимогам.

Не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку.

Для позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва встановлено наступні банківські реквізити:

Отримувач коштів - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ГУ ДКСУ у м. Києві)

Код банку отримувача (МФО) - 820019

Рахунок отримувача - 31215206783001

Код класифікації доходів бюджету - 22030001

Призначення платежу - Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 05379487 (суду, де розглядається справа)

Додане заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство без номеру від 07.08.2012р. платіжне доручення №608 від 26.06.2012р., не може вважатися належним доказом сплати судового збору, адже у ньому відсутній код класифікації доходів бюджету, що не відповідає вищевказаним вимогам.

Не подано доказів надсилання боржникові копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів з наступних підстав.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Як встановлено судом, відповідно до Договіру оренди №КУМ-08-2 від 01.07.2008р., акту здачі - приймання від 25.07.2008р до договору оренди №КУМ-08-2 від 01.07.2008р., додаткової угоди №1 від 31.07.2009р. до договору №КУМ-08-2 від 01.07.2008р., додаткової угоди №3 від 30.07.2010р. до договору №КУМ-08-2 від 01.07.2008р., боржник має дві адреси: юридичну (01013, м. Київ, вул. Промислова, 6А) і фактичну (02105, м. Київ, вул. Тампере, 11-А), крім того, у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство зазначена ще одна адреса, а саме: 02105, м. Київ, пр-т Миру, 15А.

Однак заявником надано докази (оригінали фінансових чеків №7519, №7518 від 07.08.2012р. та описів вкладення у цінний лист від 07.08.2012) про надсилання відповідачу копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та доданих до неї документів лише за адресами: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 6А та 02105, м. Київ, пр-т Миру, 15А.

Отже, заявником не подано доказів надсилання боржникові копії заяви про порушення провадження у справі про банкрутство і доданих до неї документів у встановленому законом порядку, а саме доказів надсилання боржникові і копії заяви і доданих до неї документів за фактичною адресою відповідача (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені).

За таких обставин, заява про порушення провадження у справі про банкрутство та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду на підставі п. 3, ч. 1 ст. 9, п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 3, ч. 1 ст. 9, п. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України,суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення заява про порушення провадження у справі про банкрутство повернути заявникові без розгляду.

Повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення

Суддя А.В.Митрохіна