Рішення № 25714641, 20.08.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.2012Справа №5002-33/2426-2012

за позовом Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя

(вул. Кримських партизан, 13, м. Сімферополь, 95013)

до публічного акціонерного товариства «Криммолоко»

(вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, АР Крим, 95013)

про стягнення 9 998.87 грн..

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Нестерова Світлана Анатоліївна, представник, довіреність № 1767 від 06.06.2012р., КП Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя;

Від відповідача: не з'явився, ПАТ «Криммолоко»;

Суть спору: Комунальне підприємство Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя звернулося до господарського суду АР Крим до публічного акціонерного товариства «Криммолоко» та просить суд стягнути заборгованість у розмірі 9 998.87 грн..

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги та обґрунтовані посиланнями на статті 526, 629 Цивільного кодексу України.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не представив, про причини неявки суд не повідомив.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14311414 від 20 липня 2012 року (а.с. 13-16), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 1, 24).

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності нез'явившегося представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

31 січня 2011 року між Комунальним підприємством Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (виконавець) та публічним акціонерним товариством «Криммолоко» (замовник) було укладено договір № 72, відповідно до пункту 1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з регулярного вивезення ТБО з території замовника згідно з додатками дислокації контейнерних площадок (а.с. 5-6).

Вивіз ТБО здійснюється виконавцем з 6-00 до 16-00 щодня по будніх днях. У вихідні та святкові дні вивіз ТБО здійснюється за окремим замовленням, за окрему плату (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору оплата замовником за виконану виконавцем роботу здійснюється за діючим тарифом авансовим платежем до 10 числа кожного місяця. Форма оплати будь - яка.

Розрахунок об'єму вивозу ТБО здійснюється на підставі діючих «Норм накопичування ТБО» або фактичному накопленню ТБО та складає 445.05 куб.м. на рік, 37.09 куб.м. в місяць, 1.43 куб.м. в день (пункт 3.1 договору).

На період курортного сезону об'єм вивозу ТБО збільшується на 50 % та складає 55.77 куб.м. в місяць, 2.15 куб.м. в день. Тариф 16.57 грн. за 1 куб.м., сума оплати 614.58 грн. в місяць з урахуванням ПДВ. Сума оплати на період курортного сезону складає 924.11 грн. в місяць з урахуванням ПДВ (пункт 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1.5 договору замовник зобов'язується здійснювати оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до пункту 5.2 у випадку невиконання пункту 4.1.5 договору виконавець залишає за собою право в односторонньому порядку зупинити виконання робіт до повного погашення заборгованості та виплаті замовником пені в розмірі 0.5 % від суми договору за кожний день прострочки, попередив про це замовника за 10 днів до зупинення робіт.

Пунктом 8.2 договору визначений строк дії договору, який встановлюється з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Так, позивачем на виконання умов договору в період з 01 січня 2011 року по 20 листопада 2011 року здійснювався вивіз ТБО, що підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 9 998.87 грн. (а.с. 27, 34-37).

Однак, відповідачем виконані роботи оплачено не було.

Позивач претензією від 25 листопада 2011 року за № 4481 звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість (а.с. 9), яка була залишена відповідачем без відповіді.

Вказане з'явилося підставою для звернення Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як було встановлено судом, 31 січня 2011 року між Комунальним підприємством Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (виконавець) та публічним акціонерним товариством «Криммолоко» (замовник) було укладено договір № 72, відповідно до пункту 1.1 якого замовник передає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з регулярного вивезення ТБО з території замовника згідно з додатками дислокації контейнерних площадок (а.с. 5-6).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору в період з 01 січня 2011 року по 20 листопада 2011 року здійснювався вивіз ТБО, що підтверджується актами виконаних робіт на загальну суму 9 998.87 грн. (а.с. 27, 34-37).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.1 укладеного між сторонами у справі договору передбачений обов'язок замовника оплачувати виконані роботи шляхом внесення авансових платежів, однак такий обов'язок відповідачем порушувався, а отже суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був оплатити надані позивачем послуги одразу після узгодження актів про їх прийняття.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, під час розгляду даної справи публічним акціонерним товариством «Криммолоко» належними та допустимими доказами не доведено оплату наданих послуг.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статі 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 23 серпня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Криммолоко» (вул. Севастопольська, 35, м. Сімферополь, АР Крим, 95013, р/р 260008374 КРД АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 324021, ЗКПО 00450693) на користь Комунального підприємства Житлово - експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських партизан, 13, м. Сімферополь, 95013, р/р 26007258473051 в КРУ ЗАТ «Приватбанк» в м. Сімферополі, МФО 384436, ЗКПО 05480536) 9 998.87 грн. заборгованості та 1641.00 судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська