Ухвала суду № 25711580, 21.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р.Справа № 1570/29/2012

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Гусев О.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства фірма «Асоль»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2012 року приватне підприємство фірма «Асоль»(надалі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (надалі -відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 01.11.2011 року №0000222334, яким позивачу нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102392,53 грн., у тому числі 102391,53 грн. -за основним платежем та 1 грн. -за штрафними санкціями.

Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки №2573/23-34/20937967/64 від 17.10.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки позивача з питань правових відносин з ТОВ «Білдакс»за червень 2011 року (надалі -акт перевірки).

За висновками акту перевірки підставою для нарахування спірним рішенням зобов'язань з ПДВ стали висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 102391,53 грн. по операціям з ТОВ «Білдакс»в червні 2011 року

В акті перевірки ДПІ стверджує, що реальної поставки позивачу товарів та послуг від ТОВ «Білдакс»не було, податковий кредит по таким операціям позивач сформував неправомірно, внаслідок чого позивач занизив ПДВ за червень 2011 року на суму 102391,53 грн.. Також ДПІ вказує на невідповідність вимогам законодавства ряду податкових накладних, виписаних ТОВ «Білдакс», по яким позивач формував податковий кредит.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо відсутності реальних поставок позивачу товарів та послуг від ТОВ «Білдакс»не відповідають фактичним обставинам справи, є упередженими, не узгоджуються з приписами законодавства та спростовуються наданими позивачем первинними документами по операції з вказаним контрагентом. Стосовно викладених в акті перевірки зауважень до податкових накладних ТОВ «Білдакс», позивач зазначає, що такі зауваження є безпідставними і не узгоджуються з положеннями наказу ДПА України №969 від 21.12.2010 року «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки позивач здійснює господарську діяльність в сфері будівництва. Між позивачем та ТОВ «Білдакс»було укладено договори підряду №02/ЧХ від 11.01.2011 року, №01/Г8 від 11.01.2011 року, а також договір постачання №21/03 від 21.03.2011 року. Згідно умов кожного з вказаних Договорів підприємство позивача доручило, а ТОВ «Білдакс»зобов'язалось на власний ризик виконати у відповідності до умов кожного Договору роботи та поставити товар, які ПП фірма «Асоль»зобов'язалось прийняти та оплатити. При цьому ТОВ «Білдакс»оформило та надало ПП фірма «Асоль»за договорами податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних підрядних робіт. На виконання вимог вказаних договорів позивачем проведено оплати за договорами, які підтверджуються банківськими випискам по рахункам.

Висновок щодо відсутності реальних поставок позивачу товарів та послуг від ТОВ «Білдакс» в акті перевірки обґрунтовується з посиланням на лист ДПІ в Малиновському районі м. Одеси за №37215/7/23 від 28.09.2011 року, в якому йдеться про відмову ТОВ «Білдакс»від використання «схемного»кредиту, отриманого по взаємовідносинах з «податковою ямою»ТОВ «Ас-Вертекс Груп», на суму 368 тис. грн., що на думку ДПІ свідчить про відсутність реальних господарських операцій між ТОВ «Білдакс»та позивачем.

Також в акті перевірки зазначено, що у податкових накладних ТОВ «Білдакс»№43 від 09.06.2011 року, №74 від 15.06.2011 року, №106 від 22.06.2011 року не вказаний номер та дата цивільно-правового договору, а зазначена адреса проведення будівельних робіт не відповідає адресі, яка зазначена в договорі; у податковій накладній №97 від 20.06.2011 року невірно вказаний вид цивільно-правового договору.

З наведених вище підстав ДПІ вважає, що позивачем порушені вимоги п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по операціям з ТОВ «Білдакс».

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.14.1.181. ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Виходячи із приписів вищевказаних законодавчих норм, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції і відображено в акті перевірки, на момент проведення перевірки у позивача в наявності були необхідні видаткові та податкові накладні, акти приймання виконаних підрядних робіт за типовою формою №КБ-2в, затвердженою спільним наказом Держкомстати та Держкомбудівництва та архітектури №237Є5 від 21.06.2001 року, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Білдакс».

Стосовно наведених в акті перевірки зауважень до податкових накладних ТОВ «Білдакс»№43 від 09.06.2011 року, №74 від 15.06.2011 року, №106 від 22.06.2011 року та №97 від 20.06.2011 року колегія суддів вважає, що такі зауваження є безпідставними, оскільки зазначені накладні містять посилання на укладені із ТОВ «Білдакс»договори підряду та постачання, які були надані позивачем для проведення перевірки, наявність яких підтверджена актом перевірки. Такі зауваження носять суто формальний характер, і не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність реальних господарських операцій за цими податковими накладними.

Факт того, що ТОВ «Білдакс»на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстрований як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Отже, наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту з ПДВ по операції з вказаним контрагентом.

В той же час, наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обов'язковими, але не вичерпними підставами для висновку про правомірне декларування податкового кредиту.

Будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Позиція ДПІ полягає у тому, що первинні документи від ТОВ «Білдакс»не можуть підтверджувати правомірність формування позивачем податкового кредиту, оскільки фактично операції позивача з цим контрагентом не проводились.

Позивач проти таких тверджень ДПІ заперечує, наполягаючи на тому, що операції з ТОВ «Білдакс»по наданню послуг у будівництві та з постачання будівельних матеріалів відбувались реально, послуги були надані, а товари поставлені і використані позивачем у власній господарській діяльності.

З метою підтвердження реальності операцій із ТОВ «Білдакс»позивач також долучив до матеріалів справи товарно-транспорті накладні на перевезення вантажним автомобільним транспортом від ТОВ «Білдакс»до позивача піску сіяного, піску для штукатурних робіт та шламу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування позивачем в червні 2011 року податкового кредиту по операціям ТОВ «Білдакс»підтверджено належними доказами, а твердження відповідача про відсутність реальних господарських відносин між позивачем та цим контрагентом належними доказами не підтверджені.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і зазначає, що з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання будівельних матеріалів та послуг у будівництві в реальності не виконувались, а мало місце лише перерахування позивачем в адрес цього контрагента коштів з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від нього товарів та послуг.

Проте таких доказів ДПІ суду не надала.

Навпаки, наданою суду довідкою ДПІ в Малиновському районі м. Одеси від 10.10.2011 року №722/23-317/60 про результати зустрічної перевірки ТОВ «Білдакс»по операціям з ПП фірма «Асоль»за червень 2011 року підтверджений факт постачання цим підприємством позивачу в червні 2011 року товарів та послуг за тими податковими накладними, на підставі яких позивач за цей місяць сформував податкових кредит по ТОВ «Білдакс»на суму 102391,53 грн..

Стосовно посилань ДПІ про укладання позивачем в порушення статей 203, 215 ЦК України недійсного договору з ТОВ «Білдакс», колегія суддів зазначає, що, по-перше, ця угода за своєю суттю може бути лише оспорюваною, так як її недійсність законом прямо не встановлена, і жодного судового рішення про визнання цієї угоди недійсною немає, а по-друге, відсутні будь-які докази того, що сторони цієї угоди при її укладанні та виконанні мали умисел на порушення публічного порядку, тобто посягали на суспільні, економічні та соціальні основи держави.

Отже твердження ДПІ про те, що договір між позивачем та ТОВ «Білдакс»є недійсним і укладений із порушенням статей 203, 215 ЦК України, є безпідставними.

На підставі вищенаведеного, колегія судів приходить до висновку, що нарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість здійснено відповідачем спірним повідомленням-рішенням безпідставно, у зв'язку з чим суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси -залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 серпня 2012 року.

Головуючий: Судді: