Ухвала суду № 25710757, 12.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"12" квітня 2012 р. Справа № 5023/1726/12

вх. № 1726/12

Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі відділення "Харківська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк" , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", м. Харків

про стягнення 2 968 617,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" в особі відділення "Харківська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ" про стягнення заборгованості за генеральним договором № 1888/2009-Г від 15.12.2009р. та відповідним кредитним договором № 1963/2009 від 15.12.2009р. у загальній сумі 2 968 617,57 грн., в т.ч. заборгованість по кредиту - 2862003,79 грн., заборгованість по відсоткам - 106613,78 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2012 р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою.

Одночасно з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "УБФ", на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ", а також шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю УБФ" вчиняти дії щодо реалізації заставного майна.

Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду. Позивач зазначає, що він по відношенню до позичальника виконав свої зобов'язання згідно умов Кредитного договору, а відповідач (позичальник), як сторона по договору, зобов'язання не виконує та всіма способами ухиляєтеся від його виконання. Позивач вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши клопотання позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпеченню позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. застосування заходів до забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Суд зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Особа, яка подає заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність способу забезпечення позову, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Предметом позову є стягнення заборгованості у загальній сумі 2 968 617,57 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 1963/2009 від 15.12.2009р., що був укладений в рамках генерального договору № 1888/2009-Г від 15.12.2009р.

Позивач посилається на те, що виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором було забезпечено товарами в обороті на підставі договорів застави № 1888/2009-З від 27.11.2009р., № 0853/2010 від 27.05.2010р.

Суд зазначає, що умовами договорів застави товарів в обороті передбачена можливість реалізовувати такий товар, однак у заставодавця виникає обов'язок поповнити перелік товарів ідентичними реалізованим.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач реалізує заставні товари та не замінює їх на аналогічні.

Суд звертає увагу на те, що предметом даного спору є стягнення саме грошових коштів, а не звернення стягнення на заставлене майно.

За таких обставин суд не вбачає підстав для вжиття такого заходу забезпечення позову як заборону вчиняти дії щодо реалізації заставного майна, оскільки таке право відповідача передбачено умовами договорів застави товарів в обороті та позивачем не надано доказів порушення відповідачем умов саме договорів застави товарів в обороті.

Позивач також просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "УБФ", на розрахункові рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ".

Суд зазначає, що позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, при цьому позивачем не надано доказів того, що у відповідача відсутні грошові кошти на розрахункових рахунках, а також позивачем не надано доказів яке саме майно належить на праві власності відповідачу та щодо його вартості.

А отже суд вважає, що накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно може бути не співрозмірним щодо суми позову, а отже на даний час суд не вбачає підстав для вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача.

Однак суд приймає до уваги те що сума, заявлена позивачем до стягнення, є значною, відповідач не вчиняє заходів, спрямованих на погашення заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач має розрахункові рахунки, відкриті в установах банку, позовні вимоги містять вимогу про стягнення грошових коштів, а за таких обставин суд вважає, що адекватним заходом забезпечення позову є заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову 2 968 617,57 грн.

Суд враховує, що відповідач має необмежені можливості щодо розпорядження грошовими коштами, а отже має можливість спрямувати кошти на інші цілі.

Суд вважає, що є очевидна небезпека заподіянню шкоди правам та інтересам позивача, захист цих прав може стати неможливим без прийняття зазначених вище заходів забезпечення, та для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати.

Наведене дає суду пiдстави стверджувати про необхiднiсть вжиття заходiв забезпечення позову, оскiльки у вiдповiдача є реальна можливiсть своїми дiями ускладнити в майбутньому виконання рiшення суду у зв'язку з погiршенням свого фiнансового та матеріального становища, що свiдчить про ймовiрнiсть порушення майнових iнтepeciв позивача у разi задоволення господарським судом позову.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що для забезпечення майнових iнтepeciв позивача по справi та з урахуванням ймовiрностi утруднення у майбутньому виконання рiшення суду, необхiдно вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, в межах суми позову в розмірі 2 968 617,57 грн., оскiльки застосування таких заходiв спiввiдноситься з обставинами справи, поданими доказами, враховує вимоги чинного законодавства вiдносно розумностi та адекватності заходiв до забезпечення позову конкретним обставинам справи.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в особі відділення "Харківська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

З метою забезпечення позову до виконання рішення суду застосувати заходи забезпечення позову в межах суми позовних вимог у розмiрi 2 968 617,57 грн. шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "УБФ" (юридична адреса: 61058, м. Харків вул. Данилевського, буд. 19. кв. 90, фактична адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 13-Б, к. 701, код 35702245, п/р 26006003337001 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" м. Харків, МФО 300614).

Ухвала набирає чинності 12.04.2012р., підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України "Про виконавче провадження".

Строк пред`явлення ухвали до виконання до 13.04.2013р.

Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" (01004 м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, к/р 32008192901 в НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300614, код 14361575) в особі Відділення "Харківська міжрегіональна дирекція" ПАТ "Креді Агріколь Банк" (61003 м. Харків, м-н Р. Люксембург, 2, код 26149490, п/р № 35198831000001 МФО 350619).

В задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

Суддя Яризько В.О.