Рішення № 25710734, 09.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р.Справа № 5023/2756/12 вх. № 2756/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

позивача - Міняйло Г.Ю., довіреність № 19-04/25 від 04.01.2012 р.

відповідача - Смуригін О.О., довіреність № 51-юр від 03.11.2011 р.

розглянувши справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава

до Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі", м. Харків

про стягнення 68 995,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач) звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" (відповідача) на користь позивача заборгованість у розмірі 68 995,23 грн., з яких: 35 895,87 грн. основного боргу, 32 576,67 грн. пені, 267,14 грн. 3% річних та 255,55 грн. інфляційних втрат за договором № 228 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, укладеним між сторонами 01.01.2004 р., а також просить стягнути судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

09.08.2012 р. від представника позивача через канцелярію господарського суду надійшла заява (вх. № 11924), в якій він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 35 895,87 грн. заборгованості, у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем на користь позивача після звернення позивача до суду з даним позовом. На підтвердження оплати надав довідку від 08.08.2012 р. № 9/4555. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вищенаведену заяву, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 32 576,67 грн. пені, 267,14 грн. 3% річних та 255,55 грн. інфляційних втрат, всього: 33 099,36 грн., а також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

08.08.2012 р. від представника відповідача через канцелярію господарського суду надійшла заява (вх. № 11853), в якій просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 35 895,87 грн. заборгованості, у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем на користь позивача після звернення позивача до суду з даним позовом. На підтвердження оплати надав копії платіжних доручень № 100 від 06.08.2012 р., № 101 від 06.08.2012 р. та № 107 від 08.08.2012 р. на загальну суму 35 895,87 грн. Крім того, представник відповідача подав через канцелярію господарського суду клопотання (вх. № 12003) про зменшення розміру пені до 1 368,06 грн., посилаючись на важкий фінансовий стан відповідача, викликаний падінням обсягів продажу виробленої продукції та великим податковим навантаженням, у тому числі з оплати податку на землю. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 35 895,87 грн. заборгованості, а також просить суд задовольнити клопотання про зменшення розміру пені до 1 368,06 грн. у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що подана заява позивача за своєю правовою природою є клопотанням про зменшення розміру позовних вимог. Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012 року, в якій, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необгрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Якщо таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача. Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості та розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в зменшеному розмірі.

У судовому засіданні 17.07.2012 р. було оголошено перерву до 26.07.2012 р.,у судовому засіданні 26.07.2012 р. оголошувалась перерва до 09.08.2012 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2004 р. між позивачем (Теплопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) було укладено договір № 228 про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді з метою опалення приміщень споживача до межі розподілу будівель, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Дію договору пролонговано на 2012р., із змінами, внесеними додатковими угодами № 3 від 01.05.2009 р., № 4 від 30.09.2011 р. та № 5 від 20.10.2011 р., які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до пунктів 11, 11.1 додаткової угоди № 5 від 20.10.2011 р. до договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків. Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію в строк визначений договором з кінцевим розрахунком до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 11.2 додаткової угоди № 5 від 20.10.2011 р. до договору факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства. У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено п. 7ж) додаткової угоди № 4 від 30.09.2011 р. до договору, він, підписаний Теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору відпустив відповідачу теплову енергію в гарячій воді і направив на адресу останнього відповідні рахунки на оплату спожитої теплової енергії (а.с. 41, 42, 44, 45, 47, 48, 50, 51, 53, 54, 56, 57, 59, 60, 61), які відповідач не сплатив. Внаслідок цього у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2012 р. в сумі 35 895,87 грн.

Під час розгляду справи відповідач перерахував на рахунок позивача 35895,87грн. основного боргу платіжними дорученнями № 100 від 06.08.2012 р., №101 від 06.08.2012 р. та № 107 від 08.08.2012 р. , на підставі чого позивач зменшив позовні вимоги в цій частині та просить суд задовольнити решту позовних вимог.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 255,55 грн. за листопад 2011 р. березень 2012р. та 3% річних в розмірі 267,14 грн. за період з 16.11.2011 р. по 06.05.2012 р. є правомірними і обґрунтованими.

Даний висновок суду грунтується на приписах ч. 2 ст. 625 ЦК України, якими передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми боргу.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що згідно з п.11.3 додаткової угоди № 5 від 20.10.2011 р. до договору зазначено, що у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги". Позивачем надано обгрунтований розрахунок пені, який складає 32 576,67 грн.

Разом з тим відповідач просить суд зменшити розмір пені до 1 368,06 грн., посилаючись на важке фінансове становище, викликане падінням обсягів продажу виробленої продукції та великим податковим навантаженням, у тому числі з оплати податку на землю.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене і той факт, що позивач не заперечує проти зменшення нарахованого ним розміру пені, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені та стягнути з відповідача пеню в сумі 1368,06грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Виходячи з того, що спір доведено до суду з вини відповідача і частину заборгованості він погасив після звернення позивача до суду, а також з огляду на те, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, суд покладає судовий збір на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 3/5, код ЄДРПОУ 21178268, р/р 26003300178 в АО Банк "Меркурій", МФО 351663) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030, р/р 260007148 в АК "Полтава-банк", МФО 331489) 1 368,06 грн. пені, 267,14 грн. 3% річних, 255,55 грн. інфляційних втрат та 1 609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 13.08.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.