Рішення № 25710710, 07.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р.Справа № 5023/2712/12 вх. № 2712/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

позивача - Квіцінська А.І., довіреність № 01-62юр/4417 від 08.06.2012 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Військова частина А-1215, м. Харків

про стягнення 304 286,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова Міністерства оборони України (відповідача) 304 286,14 грн. заборгованості, з яких: вартість електричної енергії в сумі 282 346,62 грн. (що складається з: тарифної складової - 235 288,84 грн. та ПДВ 20% - 47 057,78 грн.), плата з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 2 446,97 грн. (що складається з: тарифної складової за КРЕ - 2 039,14 грн. та ПДВ 20% - 407,83 грн.), пеня в сумі 15 494,80 грн., 3% річних в сумі 3 093,83 грн. та інфляційні витрати в сумі 903,92 грн. за послуги електропостачання, спожиті Військовою частиною А-1215 (3-ю особою) за Договором про постачання електричної енергії № 14059, укладеним між позивачем та 3-ю особою 31.03.2009 р. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 6 085,72 грн.

12.07.2012 р. та 07.08.2012 р. від позивача надійшли заяви (вх. №№ 12536, 11569), в яких він повідомив про те, що після його звернення до суду з даним позовом відповідач сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 282 346,62 грн. (що складається з: тарифної складової - 235 288,84 грн. та ПДВ 20% - 47 057,78 грн.) та заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 2 446,97 грн. (що складається з: тарифної складової за КРЕ - 2 039,14 грн. та ПДВ 20% - 407,83 грн.). На підтвердження сплати зазначених сум позивач надав копії платіжних доручень № U1163114 від 15.06.2012 р., № U1163110 від 15.06.2012 р. та копії реєстрів проведених оплат у липні 2012 р. (а.с. 53, 74-76). Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подані заяви та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в сумі 903,92 грн., 3% річних в сумі 3 093,83 грн. та пеню в сумі 15 494,80 грн., всього: 19 492,55 грн., а також просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 6 085,72 грн.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що подана позивачем заява за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012 року, в якому, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необгрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Якщо таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача. Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 50, 71), в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних господарським судом документів до суду не надав.

Військова частина А-1215 (третя частина) про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 49, 72), в судове засідання свого повноважного представника не направила, про причини неявки суду не повідомила, витребуваних господарським судом документів до суду не надала.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з таких підстав.

31.03.2009 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та Військовою частиною А-1215 (споживач) було укладено Договір № 14059 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачеві (3-й особі) для забезпечення потреб електроустановок (3-ї особи) з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до цього Договору, а споживач (3-я особа) зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.1 Додатку №2 до Договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

На підставі п.9.4. договір пролонгований на 2012 рік.

28.01.2011 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник), Військовою частиною А-1215 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (платник) укладено Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії № 14059 від 31.01.2011 р., відповідно до якої сторони домовились про те, що платником за спірним Договором є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (відповідач).

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, на підставі вищезазначеного Договору здійснював відпуск споживачеві електроенергії з квітня 2012 р. по травень 2012 року. Але відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, внаслідок чого станом на 01.06.2012 р. у нього виникла заборгованість з електричної енергії (товарній продукції) в сумі 235 288,84 грн. Крім того, у відповідності до вимог Закону України „Про податок на додану вартість" позивач нарахував відповідачеві заборгованість з податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20% в сумі 147 057,78 грн. за цей же період.

Судом також встановлено, що згідно з п.2.3.4. Договору відповідач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії". При укладанні Договору сторони дійшли згоди та підписали додаток № 4а (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Відповідно до п.6.33 Правил користування електричною енергією величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.06.2012 р. борг відповідача з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) становить 2 446,97 грн. (що складається з: тарифної складової за КРЕ - 2 039,14 грн. та ПДВ 20% - 407,83 грн.).

Під час розгляду справи відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 282 346,62 грн. (що складається з: тарифної складової - 235 288,84 грн. та ПДВ 20% - 47 057,78 грн.) та заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 2 446,97 грн. (що складається з: тарифної складової за КРЕ - 2 039,14 грн. та ПДВ 20% - 407,83 грн.). На цій підставі позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 903,92 грн. за період з березня 2012 р. по травень 2012 р., та 3% річних в сумі 3 093,83 грн. за період з березня 2012 р. по травень 2012 р., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з п.4.2.1. Договору та п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день, яка складає 15 494,80 грн. за період з березня 2012 р. по травень 2012 р. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи статус відповідача, який є державною установою та фінансується за рахунок державного бюджету України, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 90 % та стягнути з відповідача за період з березня 2012 р. по травень 2012 р. пеню в сумі 1 549,48 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що оскільки спір доведено до суду саме з вини відповідача і частину заборгованості він погасив вже після звернення позивача із позовом до суду, судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, рахунок 35217001000219 у ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) інфляційні витрати в сумі 903,92 грн., 3% річних в сумі 3 093,83 грн., пеню в сумі 1 549,48 грн. та 6 085,72 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10.08.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.