Рішення № 25710353, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/8620-2012 15.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва

про стягнення 66 047,26 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Гаркавенко С.В.

від відповідача: Поліщук Л.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва про стягнення 66 047,26 грн., з яких 62 580,47 грн. сума основного боргу,

1 861,82 грн. -інфляційні втрати, 1 604,97 грн. -3% річних. Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2003 р. №710264, в частині виконання зобов'язань із оплати поставленої енергії у гарячій воді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2012 року порушено провадження у справі №5011-51/8620-2012, розгляд справи призначено на 18.07.2012 р. о 17 год.10 хв. в приміщенні Господарського суду міста Києва за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

20.07.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи у справі та відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відхилити позовні вимоги в повному обсязі посилаючись на сплату основного боргу, заявленого до стягнення позивачем, та разом з тим на відсутність підстав для стягнення 3% річних та інфляційних втрат на користь позивача.

У дане судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача повідомив суд про сплату суми основного боргу в повному обсязі у зв'язку з чим проти задоволення позову заперечував.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих сторонами доказів, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 15.08.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Комунальним підприємством управління житлового господарства Шевченківського району міста Києва було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №710 264.

Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов'язувався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язувався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до п.2.1 при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Пунктом п. 2.2.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження.

Відповідно до п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку

№1 до договору, не допускати їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку №2 до договору.

Згідно з п.п. 4.1, 4.3 договору останній набуває чинності з 31.12.2003 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Пунктом 9 Додатку №2 до договору №710264 від 01.11.2003 року передбачено, що відповідач щомісячно з 12 по 15 число місяця отримує у відповідача оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період тощо.

Згідно з п. 10 Додатку №2 до договору №710264 від 01.11.2003 року відповідач щомісячно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком.

На виконання умов договору №710264 від 01.11.2003 року за період з листопада

2009 року до квітня 2012 року позивачем здійснювалось постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Толбухіна, 7 протягом трьох опалювальних періодів з жовтня 2009 року до квітня 2010 року, з жовтня 2010 року до квітня 2011 року, з жовтня 2010 року до квітня 2011 року.

Вищезазначене підтверджується табуляграмами та корінцями про виконання нарядів з підключення/відключення будинку до/від теплової мережі №297/П-09 від 14.10.2009 року, №294/К-10 від 12.04.2010 року, №296/П-10 від 07.10.2010 року, №295/К-11 від 18.04.2011 року, №488/П-11 від 10.10.2009 року та №927/К-12 від 12.06.2010 року, копії яких надано позивачем до матеріалів справи.

За період з листопада 2009 року до квітня 2012 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 104 164,70 грн., що підтверджується табуляграмами, копії яких надано позивачем до матеріалів справи.

Вищенаведене не заперечується відповідачем, і в наданому до матеріалів справи контррозрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за договором №710264 від 01.11.2003 року, останній також вказує на постачання позивачем за період з листопада 2009 року до квітня 2012 року теплової енергії у гарячій воді на суму 104 164,70 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч домовленостей, закріплених між позивачем та відповідачем в договорі №710264 від 01.11.2003 року

та додатках до них, за поставлену за період з листопада 2009 року до квітня 2012 року теплову енергію відповідач розрахувався частково в сумі 41 584,23 грн., що свідчить про наявність заборгованості відповідача за договором №710264 від 01.11.2003 року в сумі 62 580,47 грн.

Існування вищевказаної заборгованості на момент порушення провадження у справі №5011-51/8620-2012 відповідачем не спростовано.

Разом з тим, в процесі розгляду даної справи, представник відповідача повідомив суду, що після порушення провадження у справі №5011-51/8620-2012 відповідач в добровільному порядку сплатив на користь позивача залишок заборгованості за договором №710264 від 01.11.2003 року, яку просить стягнути позивач, зазначивши, що розрахувався за поставлену позивачем теплову енергію за договором №710264 від 01.11.2003 року в повному обсязі.

Судом встановлено, що вищезазначене твердження відповідача про погашення заборгованості перед позивачем підтверджується платіжним дорученням №5762 від 11.07.2012 року на суму 62 580,47 грн., копія якого надана відповідачем до матеріалів справи.

Зокрема, в графі «призначення платежу»позивачем зазначено, що грошові кошти сплачуються за теплову енергію за договором №710264 від 01.11.2003 року за період з 01.11.2009 року до 01.06.2012 року.

Тобто, відповідачем була сплачена сума заборгованості за теплову енергію за договором №710 264 від 01.11.2003 року, яку просить стягнути позивач.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України

№ 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі, в частині позову про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію в сумі 62 580,47 грн. на підставі п. 1-1, ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго»з Державного бюджету України судовий збір, у розмірі

1 525,00 грн., сплачений платіжним дорученням №2322 від 18.06.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи №5011-51/8620-2012.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 864,82 грн. інфляційних втрат та 1 604,97 грн. 3% річних з посиланням на приписи

ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за період з грудня 2009 року до травня 2012 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на домовленості між позивачем та відповідачем, викладені в пункті

9 додатку №2 до договору №710264 від 01.11.2003 року, станом на 26.05.2012 року відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за теплову енергію, поставлену в попередні періоди, разом з тим, судом встановлено, що на момент порушення провадження у справі -02.07.2012 року відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплативши лише частину поставленої позивачем теплової енергії.

А відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було допущено прострочення виконання грошових зобов'язань за договором №710264 від 01.11.2003 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу вищенаведеного та з огляду на ту обставину, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань за договором №710264 від 01.11.2003 року щодо своєчасної оплати поставленої теплової енергії, позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, а відтак вважає за необхідне вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 861,82 грн. інфляційних втрат та

1 604,97 грн. 3% річних задовольнити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №5011-51/8620-2012 в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго»про стягнення 62 580,47 грн. боргу за спожиту теплову енергію припинити.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Київенерго»(01001, м. Київ,

пл. І. Франка, 5, код -00131305) з Державного бюджету України судовий збір, у розмірі 1 525 (одна тисяча п'ятсот двадцять п'ять) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням №2322 від 18.06.2012 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи

№5011-51/8620-2012.

3. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних задовольнити.

4. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної в місті Києві ради (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, буд. 10/8,

код -31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код -00131305) 1 861 (одну тисячу шістдесят одну) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 97 коп. 3% річних та 84 (вісімдесят чотири) грн. 50 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 20.08.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.