Рішення № 25710292, 15.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9492-2012 15.08.12

За позовом Приватного підприємства "ДУЕТ 2010"

до Приватного підприємства "Фірма Регент"

про стягнення 175 500, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Дяченко О.М.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фірма Регент" про стягнення суми основного боргу за договором № 1 від 04.10.2011 р. у розмірі 175 500, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.08.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

15.08.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, у якому зазначає про визнання позову у повному обсязі та про неможливість розрахуватись з позивачем у зв?язку зі скрутним фінансовим становищем.

Крім того, відповідач просив слухати справу за відсутності його представника.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.08.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2011 р. між Приватним підприємством «ДУЕТ 2010»та Приватним підприємством "Фірма Регент" укладено договір поставки товару, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач -прийняти у власність продукція -папір крейдований, картон крейдований та інші товари та своєчасно здійснювати оплату.

Відповідно до п. 1.2. договору відомості про найменування, одиниці виміру, загальну кількість товару, які відповідач планує закупити, він сповіщає позивача шляхом оформлення замовлення.

Відповідно до п. 2.5. договору передача товару позивачем і йог приймання відповідачем по асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної видаткової накладної.

Згідно з п. 3.2. договору відповідач зобов'язаний оплатити 100 % суми, вказаній у відповідній накладній, кожної партії товару на протязі 30 банківських днів. День отримання товару є першим днем строку оплати.

Строк дії договору, відповідно до п.п. 8.1., 8.2., починає свій перебіг з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору поставки № 1 від 04.10.2011 р. Приватне підприємство "ДУЕТ 2010" поставило відповідачу товар на загальну суму 227 767, 68 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000009 від 05.12.2011 р.

Крім того, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем оплати вартості отриманого за договором № 1 від 04.10.2011 р. на суму 52 267, 68 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання оплати поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з Приватного підприємства "Фірма Регент" заборгованість у розмірі 175 500, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлені до нього вимоги визнав у повному обсязі та зауважив, що Приватне підприємство "Фірма Регент" невзмозі розрахуватись з позивачем у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

У відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

В силу положень ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 1 від 04.10.2011 р. а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 175 500, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволення позову покладаються на відповідача

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "ДУЕТ 2010" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Регент" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, код ЄДРПОУ 24370345), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "ДУЕТ 2010" (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 37195566) 175 500, 00 (сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) грн. суми основного боргу та 3 510, 00 (три тисячі п'ятсот десять грн. 00 коп.) -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2012 р.

Суддя Пригунова А.Б.