Рішення № 25710243, 13.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/7946-2012 13.08.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Житомирської філії

Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»

до Державного територіально-галузового об'єднання «Південно-західна залізниця»

про стягнення 164 919,24 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача Козуб О.М. -пред. за довір.

від відповідача Слободянюк -пред. за довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Державного територіально-галузового об'єднання «Південно-західна залізниця» суми у розмірі 164 919,24 грн. на підставі договору підряду №ПЗ/Е-113152/НЮ/74/25 від 31.12.10р. на проведення проектно -вишукувальних робіт (далі- Договір).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, в порушення умов Договору відповідач повністю не оплатив виконані позивачем роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації на «Захист споруд електрозв'язку та проводового мовлення ВАТ «Укртелеком» від впливу тягової мережі змінного струму на дільниці Фастів-Житомир Південно-Західної залізниці», у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 149 141,29 грн. Крім того, позивачем на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в розмірі 1491,41 грн., 3 % річних в розмірі 2886,18 грн. і пеню в розмірі 11 400,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.12р. порушено провадження у справі №5011-70/7946-2012 та призначено розгляд справи на 12.07.12р.

У судове засідання 12.07.12р. представники сторін з'явилися. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 16.06.12р. представник позивача надав частково оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні представником відповідача надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів та відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заборгованість перед позивачем утворилася внаслідок того, що з бюджету несвоєчасно, та не в повному обсязі здійснюється компенсація за перевезення пільгових категорій населення залізничним транспортом у приміському сполученні. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказав, що позивачем несвоєчасно виконано роботи передбачені Договором, однак, незважаючи на це відповідач не застосував до позивача штрафні санкції передбачені Договором. Відповідач зазначив, що ним повністю було сплачено суму основного боргу у розмірі 149 141,29 грн. за виконані роботи по виготовленню проектно-кошторисної документації, що підтверджується платіжним дорученням №1278 від 09.07.12р., у зв'язку з чим, просив суд, приймаючи рішення, відмовити у позові повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.12р. підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу та надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судовому засіданні 12.07.12р. оголошено перерву до 13.08.12р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 13.08.12р. представники сторін з'явилися. 13.08.2012р. у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення на відзив та додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.08.2012р. проти позовних вимог заперечував в повному обсязі з підстав наведених у відзиві.

У судовому засіданні 13.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010р. між Відкритим акціонерне товариство «Укртелеком»(підрядник) та Державним територіально-галузовим об'єднанням «Південно-західна залізниця»(замовник) укладено договір підряду №ПЗ/Е-113152/НЮ/74/25 на проведення проектно-вишукувальних робіт від 31.12.10р. (далі - Договір).

В подальшому Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», що вбачається з п.1.1 ст.1 Статуту Публічного акціонерного товариства затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(протокол № 9 від 01.11.11).

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Договору, замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання виконати, у відповідності до умов даного Договору роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації на «Захист споруд електрозв'язку та проводового мовлення ВАТ «Укртелеком» від впливу тягової мережі змінного струму на дільниці Фастів-Житомир Південно-Західної залізниці», а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.

Згідно п.2.1. Договору, загальна вартість робіт за даним Договором згідно Кошторису на проведення проектно-вишукувальних робіт з захисту та винесення лінійно-кабельних споруд елктрозв'язку, та проводового мовлення ВАТ «Укртелеком» від впливу тягової мережі змінного струму на дільниці Фастів-Житомир Південно-Західної залізниці, що є невід'ємною частиною даного договору складає 213 058, 98 грн. з ПДВ.

Відповідно п.2.2 Договору, договірна ціна узгоджена між підрядником і замовником встановлюється твердою і не змінюється до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів робіт залежно від реального фінансування видатків «замовника» шляхом укладення додаткових угод, з додержанням вимог чинного законодавства, як невід'ємною частиною даного Договору.

Сторони домовилися, що замовник після підписання Договору зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів перерахувати на рахунок підрядника аванс в розмірі 30% вартості робіт, що складає: 63 917, 69 грн. з ПДВ, (п.2.4. Договору).

Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що підрядник по завершенню виконання робіт передає замовнику на розгляд проектну документацію та акти здавання - приймання робіт, протягом 10 робочих днів, замовник розглядає надані матеріали і при відсутності зауважень підписує акт здавання-приймання робіт.

Відповідно до п.2.5. Договору, передача замовнику оформленої в установленому порядку проектної документації здійснюється згідно акту здавання-приймання робіт. Протягом 10-ти робочих днів з дати підписання акту здавання-приймання робіт проводиться остаточний розрахунок 70% вартості робіт за виготовлену проектну документацію, що складає : 149 141, 29 грн. з ПДВ.

Судом встановлено, що 23.02.12 відповідачем на підставі платіжного доручення №178 від 23.02.12р., на виконання умов п.2.4 Договору, сплачено аванс у розмірі 63 917,69 грн., що складає 30% вартості робіт за Договором.

Як вказує позивач ним були виконані роботи на суму 213 058,98 грн., однак, у строк встановлений п.2.5 Договору, вказані роботи відповідачем оплачені не були.

Судом встановлено, що 30.09.11 сторонами було підписано акт здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №ПЗ/Е- 113152/НЮ/74/25 від 30.09.11, відповідно до якого, відповідачем було прийнято від позивача проектно-кошторисну документацію, яка, як вбачається з акту, задовольняє вимоги технічних умов та завдання на проектування і належним чином оформлена. Відповідно до акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №ПЗ/Е-113152/НЮ/74/25 від 30.09.11 вартість прийнятої продукції склала 213 058, 98 грн.

Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань.

Як вбачається з акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №ПЗ/Е-113152/НЮ/74/25 від 30.09.11 заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи з урахуванням сплачено авансу склала 149 141, 29 грн.

Однак, як зазначає позивач, у встановлений п.2.5 Договору строк, а саме, протягом 10-ти робочих днів з дати підписання акту здавання-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції за договором №ПЗ/Е-113152/НЮ/74/25 від 30.09.11, відповідачем заборгованість у розмірі 149 141, 29 грн. сплачена не була.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі-ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з п.1 ч.1 ст.889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт, чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідно до п.2.5. Договору, остаточний розрахунок за виготовлену проектну документацію повинен бути проведений відповідачем протягом 10-ти робочих днів з дати підписання акту здавання-приймання робіт.

Як встановлено судом вище, акт було підписано сторонами 30.09.11, таким чином, відповідач повинен був сплатити заборгованість за виконані позивачем роботи у строк до 15.10.11.

Однак, як встановлено судом, зобов'язання по оплаті робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації у строк, встановлений п.2.5 Договору, відповідачем виконані не були, і 149 141,29 грн. у строк до 15.10.11 відповідачем позивачу не сплачено.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 1491,41 грн., 3 % річних в розмірі 2886,18 грн. і пеню в розмірі 11 400,36 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких підстав, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що заборгованість перед позивачем утворилася внаслідок того, що з бюджету несвоєчасно, та не в повному обсязі здійснюється компенсація за перевезення пільгових категорій населення залізничним транспортом у приміському сполученні.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.04.2011 р. "Про дотримання правових позицій при перегляді судових рішень судами касаційної інстанції).

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивач здійснив розрахунок, 3 % річних за період з 17.10.2011 р. по 08.06.2012р. з суми боргу 149 141,29 грн. та розрахунок інфляційних втрат за період: 01.11.11р. по 30.04.12р. з суми боргу 149 141, 29 грн.

Суд здійснює перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за заявлені позивачем періоди.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

149 141,29 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* 236 ( к-ть днів за період з 17.10.11 р. по 08.06.12) = 2892, 93 грн.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних за перерахунком суду становить 2892,93 грн. З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 2892,93 грн., а позивачем заявлено до стягнення 2886,18 грн., то позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню в розмірі, заявленому позивачем.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

149 141,29 грн. (сума заборгованості) * 1,010 (зведений індекс інфляції за період з 01.11.11 р. -30.04.12р.) - 149 141,29 грн. = 1491,41 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1491,41 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 400,36 грн.

Здійснюючи перерахунок розміру пені, суд виходить з наступного.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3.1. Договору, у випадку порушення строків здійснення розрахунків згідно п.2.5 Договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості кожний день прострочення.

Виходячи з вищевикладеного, суд здійснив перерахунок пені за заявлений позивачем період з суми боргу 149 141,29 грн.

За перерахунком суду розмір пені з суми боргу 149 141,29 грн. за період з 17.10.2011р. по 15.04.2012р. становить 11 473,73 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 11400,36 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно з цим, судом встановлено, що вже після звернення позивача з позовом до суду, а саме, 09.07.2012 р. відповідачем сплачено 149 141, 29 грн. суми боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1278 від 09.07.12р.

За таких підстав, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 149 141,29 грн., підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 164919,24 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжних доручень № 5665 від 28.05.12р. та №5950 від 06.06.12р. сплачено судовий збір у розмірі 3307,00 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за спори, щодо позовних заяв майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м. Києва позовної заяви про стягнення 164919,24 грн. становить 3298,38 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 8,62 грн., сплачена на підставі платіжного доручення №5950 від 06.06.12р. підлягає поверненню позивачу.

Одночасно з цим, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по оплаті судового збору в межах задоволених та припинених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузового об'єднання «Південно-західна залізниця»(01034, м.Київ, вул. Лисенка, буд. 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 18 коп. - три проценти річних, 1491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 41 коп. -інфляційних втрат, 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) грн. 36 коп. - пені та 3 298 (три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 38 коп. - судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Т.Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (10014, м.Житомир, вул.Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 8 (вісім) грн. 62 коп., сплаченого на підставі платіжного доручення №5950 від 06.06.12р.

4. Провадження у справі в частині стягнення з Державного територіально-галузового об'єднання «Південно-західна залізниця» на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»149 141 (сто сорок дев'ять тисяч сто сорок одна) грн. 29 коп. -припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Повне рішення складено: 20.08.12 р.

Суддя Капцова Т.П.