Ухвала суду № 25710221, 20.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"20" серпня 2012 р.

№ 5017/2105/2012

Суддя господарського суду Одеської області Никифорчук М.І. розглянувши матеріали справи №5017/2105/2012 за позовом Південного Управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС”, 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство оборони України про визнання недійсним додаткового договору №2/39СП від 18.07.2007р. до договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” вчинити певні дії, -

В с т а н о в и в :

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №5017/2105/2012 за позовом Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС”, за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства оборони України про визнання недійсним додаткового договору №2/39СП від 18.07.2007р. до договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” вчинити певні дії - передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 25% квартир від загальної площі квартир на об’єкті, що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка №5, що розташований за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10.

Під час розгляду справи 20.08.2012 р. позивачем у справі подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт нерухомості - комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями, будівництво якого здійснювалось на підставі договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла від 12.07.2005р. між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” (Пайовик), що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка №5, за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10 - до розгляду справи по суті.

Подана заява обґрунтована наступним.

Як зазначає позивач у заяві спір між сторонами виник на підставі договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла, у зв’язку з неналежним виконанням пайовиком - Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” умов даного договору, не передачею передбачених умовами договору 25% квартир від загальної площі квартир на об’єкті та неправомірною поведінкою, наслідки якої передбачені статтею 230 Цивільного кодексу України.

За умовами п.п. 3.2.1, 3.2.2 договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла було узгоджено, що Замовник отримує квартири, загальна площа яких становить 25 % від загальної площі квартир в об’єкті, а Пайовик - Товариство з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” отримує 75 % від загальної площі квартир в Об’єкті, нежитлові приміщення соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення.

З огляду на те, що існує реальна загроза відчуження спірного об’єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка №5, за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10 відповідачем до вирішення спору по суті, в рамках якого позивачем оспорюється законність перебування у відповідача 25% квартир від загального обсягу будівництва, Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України вважає за необхідне просити суд вжити необхідних заходів до забезпечення позову у справі №5017/2105/2012 про що позивачем надана відповідна заява.

Дана заява обґрунтовується наступним.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності з ст. 67 ГПК України до заходів забезпечення позову належать, зокрема, накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, -

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позивач вважає, що предмет спору у даній справі - визнання недійсним додаткового договору №2/39СП від 18.07.2007р. до договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла та зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” передати Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України 25% квартир від загальної площі квартир - пов’язаний із способом забезпечення позову у даній справі –арештом вказаного об’єкту нерухомості.

Також Позивач вважає, що відповідно до вказаної постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України прийняття вказаних мір по забезпеченню даного позову вказаним вище шляхом у даному випадку є розумним, обґрунтованим і адекватним заявленим вимогам.

Враховуючи що згідно змісту чинного законодавства прийняття мір по забезпеченню даного позову є мірами тимчасового характеру тому цими мірами не будуть порушені у зв'язку із їх вжиттям права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 22, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, постановою Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, -

Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України просить :

1. Задовольнити заяву Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про забезпечення позову.

2. Накласти арешт на об’єкт нерухомості - комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями, будівництво якого здійснювалось на підставі договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла від 12.07.2005р. між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” (Пайовик), що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка №5, за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10.

3. В разі задоволення заяви, стягувачем у виконавчому документі вказати Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України.

Розглянувши матеріали справи, надану заяву суд вважає що вона може бути задоволена виходячи з такого.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України

Позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову, на яку посилається позивач в обґрунтування зави про забезпечення позову, -

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів справи, на думку суду, убачається, що дійсно існує реальна загроза відчуження відповідачем спірного об’єкта нерухомості, що розташований на вказаній земельній ділянці.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем доведено необхідність прийняття мір по забезпеченню даного позову вказаним вище шляхом і це забезпечення є розумним, обґрунтованим і адекватним вимогам заявника щодо забезпечення позову.

Також суд зазначає, що прийняття мір по забезпеченню даного позову є мірами тимчасового характеру тому цими мірами не будуть порушені у зв'язку із їх вжиттям права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду. Також суд зазначає, що вказані міри приймаються судом з урахуванням приписів вказаної вище постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України.

Керуючись ст. ст. 66,67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

у х в а л и в :

1.Заяву Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про забезпечення позову –задовольнити.

2. Накласти арешт на об’єкт нерухомості - комплекс житлових будинків з об’єктами соціальної інфраструктури та вбудовано-прибудованими приміщеннями, будівництво якого здійснювалось на підставі договору №227/ДБ-39СП на пайову участь у будівництві житла від 12.07.2005р. між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (адреса: 65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24980210) (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОЛМІ РС” (65082, м.Одеса, вул.Софіївська, буд 5 б, ідентифікаційний код 32752068) (Пайовик), що розташований на земельній ділянці орієнтовною загальною площею 1,9 га на території військового містечка №5, за адресою м. Одеса, вул. М. Говорова, 10.

Ухвала набуває чинності з 20 серпня 2012 року.

Ухвала дійсна для пред’явлення до виконання згідно ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження”.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст.67 ГПК України.

Суддя Никифорчук М.І.