Рішення № 25710129, 02.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р.Справа № 5023/2804/12 вх. № 2804/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

за участю представників:

прокурора - Гончаренко С.В., посвідчення №152 від 21.08.2009 р.

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - Падалко О.О., довіреність №38-4425/395 від 23.11.2010 р.

відповідача - Сендецький М.І., заступник директора, доручення б/н від 30.10.2012 р.

розглянувши справу за позовом Прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків

до Комунального підприємства "Баст", м. Харків

про стягнення 9 300,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Червонозаводського району м. Харкова звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків, КП "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення з Комунального підприємства "Баст" (відповідача) на користь КП "Харківські теплові мережі" 9 300,15 грн. заборгованості за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за тимчасовим договором про постачання теплової енергії № 3657, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" та відповідачем 01.08.2005 р. Прокурор також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Харківська міська рада в судове засідання свого повноважного представника не направила, у письмовиху поясненнях (вх. № 7662) просила суд задовольнити позов прокурора та розглянути справу без участі її представника за наявними матеріалами.

17.07.2012 р. та 02.08.2012 р. від представника КП "Харківські теплові мережі" через канцелярію господарського суду надійшли клопотання (вх. №№ 9843, 11256), в яких він просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6 000,00 грн. заборгованості, у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем на користь позивача після звернення позивача до суду з даним позовом. На підтвердження оплати надав банківські виписки та акт надходжень грошових сум. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

Представник КП "Харківські теплові мережі" у судовому засіданні підтримав зазначені клопотання, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача решту боргу в сумі 3 300,15 грн. та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму боргу у повному обсязі, повідомив суд про сплату відповідачем на користь позивача платіжними дорученнями №149 від 14.06.2012 р., №184 від 27.06.2012 р. та № 196 від 17.07.2012 р. 6 000,00 грн. заборгованості. Крім того, подав через канцелярію господарського суду клопотання (вх. № 11255), в якому просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення №196 від 17.07.2012 р. про сплату на користь позивача заборгованості в сумі 2 000,00 грн. Подані документи долучено судом до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що подані клопотання представника КП "Харківські теплові мережі" за своєю правовою природою є клопотанням про зменшення розміру позовних вимог. Такий висновок суду повністю узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п.4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2012 року, в якій, окрім іншого, зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необгрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Якщо таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК України покладаються на відповідача. Виходячи з наведеного, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист в суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено в ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", є звернення до суду з позовами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № З-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п. 2 резолютивної частині), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах слід розуміти орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження органу виконавчої влади. ГПК України не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності за територіальним принципом.

Необхідність захисту інтересів держави та органу місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" згідно з п.1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в України", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України КП "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24.09.03 p. XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2005 р. між КП "Харківські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) було укладено тимчасовий договір № 3657 про постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з п. 10.1 договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року. Разом з тим договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4 договору). З огляду на те, що відповідачем не надано жодного доказу припинення дії даного договору, суд вважає, що має достатні правові підстави вважати цей договір пролонгованим на 2012 рік.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість, зазначену в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатом якого підписується акт на відпуск-отримання теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "Харківські теплові мережі" на підставі договору про постачання теплової енергії № 3657 від 01.08.2005 р. здійснило постачання теплової енергії до приміщень відповідача за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 13-а і направило на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії (а.с. 11-16).

Під час розгляду справи відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача частину заборгованості за електричну енергію в розмірі 6 000,00 грн. платіжними дорученнями №149 від 14.06.2012 р., №184 від 27.06.2012 р. та № 196 від 17.07.2012 р.(а.с. 32, 43, 57). На цій підставі прокурор зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача решту боргу в сумі 3 300,15 грн.

Проте як вбачається із наданого відповідачем платіжного доручення №149 від 14.06.2012 р. (а.с.32), відповідач здійснив перерахування частини вищевказаних коштів в сумі 2 000,00 грн. до моменту звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 000,00 грн. за постачання теплової енергії в гарячій воді за договором, оскільки вказана заборгованість була погашена відповідачем до моменту звернення позивача з позовом до суду. Це означає, що в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Статтею ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини і той факт, що відповідач повністю визнав суму боргу, але не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем в сумі 3 300,15 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та вважає, що спір доведено до суду з вини відповідача, тому судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Баст" (61125, м. Харків, пров. Ващенківський, 94, код ЄДРПОУ 03062094, п/р 26007000073792 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р 260333012313 в ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова, МФО 351823) 3 300,15 грн. заборгованості.

Стягнути з Комунального підприємства "Баст" (61125, м. Харків, пров. Ващенківський, 94, код ЄДРПОУ 03062094, п/р 26007000073792 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 1 609,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя Макаренко О.В.