Рішення № 25710046, 16.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/89/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.12 Справа № 5009/2925/12

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69035 АДРЕСА_1; 69035, АДРЕСА_2)

про стягнення суми 7641,27 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -Білозерська К.О. (дов. №1924/27 від 10.04.2012 р.);

Від відповідача -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 7641,27 грн., із яких: 7221,65 грн. -основний борг за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201943 від 01.06.2008р., 419,62 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 03.08.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/2925/12, справі присвоєно номер провадження 20/89/12, судове засідання призначено на 16.08.2012р.

16.08.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, на підставі ст.ст.15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст.193, 276 ГК України, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201943 від 01.06.2008р., ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" просить позов задовольнити, стягнути з відповідача борг за поставлену теплову енергію за період з грудня 2011 року по квітень 2012 року та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі направлена на адресу, вказану в позовній заяві та була отримана відповідачем особисто 08.08.2012р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань від нього не надійшло. Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2008р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач, відповідач у справі) укладений договір №201943 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання з відпуску відповідачу теплової енергії в гарячій воді, а відповідач -прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами (п.1.1).

У додатку №1а до договору "Звертання-доручення про укладення договору" визначено, що постачання теплової енергії за вказаним договором здійснюється за адресою АДРЕСА_2, опалювальна площа 109,4 м.кв.

Відповідно до пункту 3.2 наданої в матеріали справи копії договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2009р., укладеного між власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2, з одного боку, та ПП ОСОБА_1 (Орендар) з іншого боку, орендар зобов'язався самостійно, на підставі укладеного договору, оплачувати послуги з користування гарячою водою та опалення. Строк дії договору до 31.05.2012р.

Згідно з п.3.2.6 договору купівлі-продажу теплової енергії відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п.6.1 розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток №5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п.6.5).

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п.6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів із дати отримання (п. 6.7.1). У разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п.6.7.1, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період (п.6.7.2).

Відповідно до п.10.1 договір діє до 01.06.2009р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п.10.4).

Доказів припинення у встановленому порядку договору №201943 від 01.06.2008р. суду не надано, отже договір є діючим.

Із матеріалів справи слідує, що позивач відповідно до умов укладеного договору здійснював відпуск теплової енергії відповідачу у приміщення, що знаходиться в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується актами обстеження системи теплопостачання (а.с.38-39). Відповідачу направлялися акти приймання-передачі теплової енергії за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно (а.с.24-28) та рахунки для оплати спожитої за вказаний період теплової енергії на загальну суму 7221,65 грн. (а.с.19-23), що підтверджується відповідними реєстрами (а.с.29-33).

Оскільки відповідач підписані зі свого боку акти приймання-передачі позивачу не повертав, обґрунтованих заперечень не надавав, позивачем відповідно до п.6.7.2 договору зроблено в них відповідну відмітку про відмову споживача від підписання. Отже, згідно з умовами договору оформлені таким чином акти, підписані з боку теплопостачальної організації, є підставою для здійснення розрахунків.

Оплату за спожиту теплову енергію за період з грудня 2011р. по квітень 2012р. на вказану суму відповідач не здійснював.

14.03.2012р. та 13.07.2012р. позивач направляв на адресу відповідача листи-вимоги щодо погашення наявної заборгованості за договором №201943 від 01.06.2008р. (а.с. 34-37), які залишилися без відповіді.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст.11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.1 ст.275, ч.6 ст.276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до додатку № 5 до договору №201943 від 01.06.2008р. "Тарифи на теплову енергію" в редакції додаткової угоди від 01.08.2008р. розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради. Згідно з п.3 вказаної додаткової угоди, у разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів теплопостачальна організація повідомляє споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За приписами ст.629 ЦК України -договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом щодо надання суду письмового відзиву на позов не скористався, викладені в ньому обставини не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу на момент вирішення спору суду не надав.

На виконання ухвали суду в порядку підготовки справи до розгляду сторони здійснили звіряння взаємних розрахунків за вищезазначений період шляхом підписання 10.08.2012р. акту звірки на суму 7 221,65 грн. Відповідач зазначену суму боргу визнав, акт підписав без заперечень.

Таким чином, вимоги про стягнення 7 221,65 грн. основного боргу за теплову енергію поставлену в період з грудня 2011р. по квітень 2012р. включно є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 419,62грн., нараховану за період з 21.01.2012 р. по 30.07.2012 р. згідно з розрахунком.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У пункті п.7.2.8 укладеного між сторонами договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в пункті 6.3 цього договору, наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення зобов'язання відповідачем є доведеним і вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Перевіривши доданий до позову розрахунок, судом встановлено, що в ньому допущено арифметичні помилки та невірно визначено кількість днів у 2012 році (взято 365 замість 366 днів), тому до стягнення підлягає сума 418,50 грн. пені.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача повністю стягується судовий збір, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: 69035 АДРЕСА_1; фактична адреса: 69035, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул.Гвардійський, 137, п/р зі спеціальним режимом використання №26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму 7 221 (сім тисяч двісті двадцять одна) грн. 65 коп. основного боргу, 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 50 коп. пені, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 21.08.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.