Постанова № 25709326, 15.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 54/471 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р.у справі № 54/471 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"докомунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві радипростягнення 319 453,09 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Радченко Ю.О. (дов. від 02.07.2012 року);

відповідача: Штоюнда В.І. (дов. від 03.01.2012 року),

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до місцевого суду з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві ради про стягнення 313 552, 08 грн. заборгованості, яка утворилась за договором № 06917/2-06 від 25.09.2006 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, а також 956, 92 грн. 3% річних, 4 944, 09 грн. пені.

Рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2012р. у справі № 54/471 (суддя: Шкурдова Л.М.) позовні вимоги задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 313 552, 08 грн. боргу, 956, 92 грн. три проценти річних з простроченої суми, 4 944, 09 грн. пені та 3194,54 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року (головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.), апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві ради задоволено частково. Рішення господарського суду м.Києва від 20.01.2012р. у справі 54/471 змінено. Викладено резолютивну частину рішення у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві ради (01042, м.Київ, вул. Марії Приймаченко, 3, код 34239762) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) заборгованість за водопостачання та водовідведення за договором № 06917/2 від 25.09.2006 р. за період з 01.05.2011р. по 01.09.2011р. у розмірі 220 663, 09 грн., 956, 92 грн. три проценти річних, 3 731,93 грн. пені, 2 253, 52 витрат по сплаті державного мита за подання позову та 166,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити." Видано наказ. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код 03327664) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у місті Києві ради (01042, м.Київ, вул. Марії Приймаченко, 3, код 34239762) 2 253, 43 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видано наказ.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача коштів в сумі 94101,15 грн. та залишити рішення господарського суду м.Києва від 20.01.2012 року в цій частині без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарським судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.09.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №06917/2-06, за умовами якого позивач прийняв зобов'язання щодо забезпечення відповідача постачанням питної води та прийняття каналізаційних стоків, а відповідач в свою чергу здійснювати щомісячні платежі за вказані послуги, які визначені договором та Правилами №65 користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, які втратили чинність 18.10.2008 року у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів облікую розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п.п.3.1., 3.7. Правил № 190).

Відповідно до п.2.1.1. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Згідно з п. 2.1.2. договору зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2.2. договору оплата вартості наданих послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Сторонами договору у 2007р. було укладено додаткову угоду до договору № 06917/2-06 від 25.09.2006р, якою було доповнено договір п.5.13., яким встановлено порядок визначення обсягів поставлено питної води, використаної для приготування гарячої, та відповідної кількості стічних вод, визначається відповідно до показань приладу обліку, встановленому в центральному тепловому пункті (ЦТП), що фіксуються представниками абонента та ВАТ "АК "Київводоканал" і розподіляються між споживачам послуг, які приєднані до ЦТП, в процентному співвідношенні, залежно від кількості мешканців кожного будинку.

Пунктом 7.1 укладеного договору сторони погодили строк дії договору один рік з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін не повідомить іншу сторону про його припинення.

Скаржник зазначає, що на виконання умов договору за період з травня 2011 року по серпень 2011 року включно ним надавалися послуги з водопостачання та водовідведення, вартість яких становить 2 111 966, 36 грн., однак відповідач виконав взяті на себе зобов'язання частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з травня 2011 року по серпень 2011 року у розмірі 313 552, 08 грн. та які позивач просив стягнути з відповідача, а також просить стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 956, 92 грн., пеню у розмірі 4 944, 09 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За статтею 19 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, з підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного постачання та водовідведення; договір про надання послуг з питного постачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.

Наказом Міністерства житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі по тексту - Правила), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Відповідно до п.5.14. вищезазначених Правил усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці.

Згідно п.2.1.3 договору, якщо лічильник не працює не з вини абонента, кількість поставленої води визначається виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці.

Крім того, пункт 2.1.7 договору передбачає, що в разі прострочення абонентом термінів повірки лічильників обсяг наданих послуг визначається постачальником за середньодобовою витратою абонента. Такий порядок розрахунків обсягів наданих послуг проводиться, за погодженням з постачальником, до дня встановлення абонентом повіреного лічильника.

Відповідно до п.3.3.2. договору № 06917/2-06, відповідач зобов'язався забезпечувати на всіх об'єктах водоспоживання та водопостачання облік шляхом встановлення лічильників у відповідності з технічними умовами, погодженими постачальниками. В разі пошкодження лічильника, у термін не пізніше 10-ти робочих днів письмово повідомляти про це постачальника, вжити необхідних заходів щодо його ремонту або заміни на робочий.

Пунктом 5.15 Правил передбачено, що повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок.

Крім того, п.3.3.4 договору сторони передбачили, що абонент зобов'язується своєчасно, у встановлені чинним законодавством терміни, здійснювати повірку лічильників. В разі, якщо абонент є житлово-комунальним підприємством, незалежно від форми власності, такий абонент забезпечує своєчасну передачу Постачальнику лічильників, що встановлені на його мережах, для їх повірки та таврування Постачальником.

Згідно п. 5.18 Правил споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднання засобів обліку. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, має право лише виробник.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання у суду є всі підстави для застосування відповідальності, встановленої договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що в разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняться через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За час прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із фактичних обставин справи встановлених судами, колегія суддів вважає, що змінюючи рішення господарського суду м.Києва від 20.01.2012 року у справі №54/471 та частково задовольняючи позовні вимоги в сумі 220663,09 грн. заборгованості за водопостачання, 956,92 грн. 3% річних, 3731,93 грн. пені, господарський суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку, щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 94101,15 грн., оскільки обов'язок здійснювати повірку, ремонт та обслуговування засобів обліку покладено на відповідача, який свій обов'язок встановлений договором своєчасно не виконав.

Враховуючи викладене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м.Києва від 20.01.2012 року у справі №54/471 залишенню в силі.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 р. у справі № 54/471 скасувати.

Рішення господарського суду м.Києва від 20.01.2012 року. у справі №54/471 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.