Справа № 2506/4413/2012
Провадження по справі 2/2506/1988/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.08.2012 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого -судді Сапона А.В.,
при секретарі -Шиловій Ж.О.,
за участю представника позивача -Вторих А.В.,
відповідача -ОСОБА_2,
представника відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення, -
в с т а н о в и в:
Заступник військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно - експлуатаційного відділу м. Чернігова (далі - КЕВ м. Чернігова) звернувся до суду з позовом до відповідача та просить зобов'язати останню повернути незаконно займане нею приміщення АДРЕСА_1 у користування КЕВ м. Чернігова, шляхом виселення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірна будівля знаходиться на балансі позивача, закріплена за ним на праві оперативного управління та належить до державної власності, використовувалась для тимчасового проживання військовослужбовців військових частин та установ Збройних Сил України, які дислоковані на території м. Чернігова. Відповідачу по справі, було надано для тимчасового проживання приміщення АДРЕСА_1, яка рахується на обліку в КЕВ м. Чернігова. Таким чином, на даний час відповідач утримує спірне майно без будь-яких правових підстав, чим створює позивачу перешкоди в користуванні належною йому власністю.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та наполягала на їх задоволенні з підстав, вказаних в позовній заяві.
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідач на законних підставах проживає у спірному приміщенні.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, нежитлове приміщення будівлі АДРЕСА_1 належить до державної власності, знаходиться на балансі КЕВ м. Чернігова та позивач наділений правом оперативного управління зазначеним майном відповідно до статті 326 ЦК України, яка передбачає, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідач проживає у приміщенні АДРЕСА_1, вказана будівля використовується в якості гуртожитку для проживання робітників та службовців Міністерства оборони України.
19.03.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з тимчасового проживання, відповідно до якого ОСОБА_2 є наймачем кімнати АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг. Договір укладений строком на 1 рік і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду. 19.09.2011 року відповідачу було вручено повідомлення про розірвання договору про надання послуг з тимчасового проживання. Відповідно до заяви від 19.01.2012 року позивачем було заявлено відповідачу про розірвання договору, дану заяву було надіслано цінним листом з описом. Отже, суд вважає, що договір про надання послуг з тимчасового проживання від 19.03.2008 року розірваний з 19.03.2012 року.
Спірне приміщення як гуртожиток чи інше житлове приміщення в органах місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не зареєстровано, тобто не може бути житлом фізичної особи у розумінні статті 379 ЦК України, яка визначає, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них, що спростовує посилання відповідача про наявність в неї права постійного користування спірним житлом, оскільки вона зареєстрована у спірному приміщенні.
Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 319 ЦК України визначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Оскільки відповідачем не доведено правомірності користування спірним нежилим приміщенням на даний час, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 292, 294-296 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом виселення задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути незаконно займане нею приміщення АДРЕСА_1, у користування Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова шляхом її виселення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області протягом десяти днів, у порядку, передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: А.В. Сапон
Судове рішення № 25708264, Деснянський районний суд м. Чернігова було прийнято 20.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2506/4413/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: