Постанова № 25707824, 23.08.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-2674/12

П О С Т А Н О В А

23 серпня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Медушевська А.О. ,

при секретарі Биковій А.В., Крохмальовій Я.Е.

за участю прокурора Гальченко-Авілова О.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Мартяна І.В. від 24.05.2012 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Скаржники ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулись до суду зі скаргами на постанову старшого прокурора управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Мартяна І.В. від 24.05.2012 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків директором Державного Південного виробничо-технічного підприємства - ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2012 року дані скарги об'єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер № 4-2674/12.

Скаржники просять оскаржувану постанову скасувати, як таку що грубо порушує вимоги закону. Вказують, що 30.08.2011 старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Миколаївській області Іщуком О.М. була порушена кримінальна справа відносно них, за ч. 3 ст. 212 КК України.

02.12.2011 постановою Центрального районного суду м. Миколаєва вищезазначену постанову про порушення кримінальної справи скасовано.

14.12.2011 колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.12.2012 р. залишила без змін.

Зазначають, що в оскаржуваній постанові прокурор посилається як на підстави для порушення справи на обставини, які були досліджені і розглянуті судом 1-ї інстанції та апеляційним судом Миколаївської області.

Крім того, вказують, що прокурор посилається на протоколи допитів осіб кримінальний зв'язок з якими у скаржників не встановлено судом.

Рахують, що слідчі дії безпідставно і незаконно проводились після скасування постанови про порушення справи.

Вказують, що висновки акту № 4253/23-200/14310796 від 01.06.2010 р. ДПІ у Ленінському районі скасовані рішеннями Центрального районного суду, апеляційним судом Миколаївської області та окружного адміністративного суду.

Вважають, що прокурор, якій виніс оскаржувану постанову фактично привласнив собі повноваження судової інстанції, наділеної правом перегляду судових рішень.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Зазначив, що ніяких бухгалтерських порушень в ДПВТП не було і не могло бути, так як всі данні ретельно перевірялись податковими інспекціями, в тому числі і в м. Києві.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_2, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити. Вказав, що умислу на вчинення злочину у нього не було і всі бухгалтерські операції проводились законно.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1, вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини. Додатково в обґрунтування своєї позиції зазначив, що прокурор в оскаржуваній постанові безпідставно зазначає, що ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулет-77», ТОВ «Міора Люкс», ТОВ «Коленс», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс» є фіктивними. Звертає увагу на те, що листом КРУ в Миколаївській області від 25.08.2010 визнано законною суму 3267,79 тис. грн. Тому просив скаргу задовольнити.

Прокурор доводи, викладені у скарзі та поясненнях скаржників та адвоката в судовому засіданні не визнав, зачитав письмові пояснення, вважає, що скарга є безпідставною, а їх доводи необґрунтованими, кримінальну справу порушено у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів та підстав, про які зазначено в оскаржуваній постанові, а тому просив залишити скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення скаржників, адвоката ОСОБА_1, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою старшого прокурора управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Мартяна І.В. 24.05.2012 скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Відповідно до ст. 98 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки вчиненого злочину.

Згідно ст. 98 КПК України якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Виходячи з оскаржуваної постанови підставами для порушення кримінальної справи є фактичні дані, які містяться в матеріалах, здобутих в ході провадження досудового слідства у кримінальній справі, зокрема: висновок № 7834 від 16.12.2011 судово - почеркознавчої експертизи Одеського НДІСЕ, з якого вбачається, що підписи від імені директора ТОВ «Фортуна Люкс» ОСОБА_5 в документах по взаємовідносинах з ДПВТП виконані не ОСОБА_5 та не ОСОБА_6; первинні бухгалтерські документи, складені між ДПВТП та фіктивними ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулет - 77», ТОВ «Міора Люкс», ТОВ «Колене», ТОВ «Комплас», ТОВ «Рента Люкс»; податкова звітність ДПВТПза 2008-2009 роки; дані про рух грошових коштів та банківські документи ДПВТП по поточним рахункам, відкритим підприємством в банківських установах; протокол допиту ОСОБА_5 від 25.10.2011 про те, що зареєстрував підприємство ТОВ «Фортуна Люкс» на своє ім'я за грошову винагороду на прохання ОСОБА_6 Відношення до діяльності підприємства він не мав, але кілька разів підписував незаповнені аркуші чекової книжки ТОВ «Фортуна Люкс»; протокол допиту ОСОБА_6 від 26.10.2011 про те, що при зустрічі дав згоду своєму знайомому ОСОБА_7 на пошук осіб для реєстрації на їх ім'я підприємств за грошову винагороду, а саме знайшов ОСОБА_5, на якого було зареєстровано ТОВ «Фортуна Люкс» та повідомив, що ОСОБА_8, який являється його рідним братом, дав згоду ОСОБА_7 на реєстрацію на своє ім'я ТОВ «Амулет - 77» за грошову винагороду, після чого відношення до діяльності підприємства не мав. Також він повідомив, що бачив печатки ТОВ «Фортуна Люкс» та ТОВ «Амулет - 77» в багажнику автомобіля, яким керував ОСОБА_7; протокол допиту ОСОБА_9 від 22.12.2011 про те, що він являвся директором підприємства ТОВ «Єпікур», основним видом діяльності якого являлось будівництво і яке з 2006 року не проводило фінансово - господарську діяльність. Також пояснив, що жодних фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Фортуна Люкс» та ТОВ «Амулет - 77» не здійснював, розрахунків не проводив; висновок № 51 від 10.04.2012 судово - економічного дослідження, в ході якого були підтверджені висновки акту № 4253/23-200/14310796 від 01.06.2010 ДПІ у Ленінському районі про донарахування ДПВТП податку на прибуток та ПДВ в загальній сумі близько 5,2 млн. грн.

Перевіряючи законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про скасування постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і про порушення справи, в тому числі з урахуванням рішення № 12-рп/2011 Конституційного Суду України від 20.10.2011, суд вважає, що такі дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, приводом для порушення даної кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, що узгоджується з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 94 КПК України.

Посилання скаржників і адвоката на винесення постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.12.2011, якою скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 30.08.2011 та залишення її без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14.12.2011, то вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, так як прокурором в оскаржуваній постанові наведені і інші підстави, для її винесення, окрім тих, які були предметом дослідження в іншій справі.

Доводи заявників, щодо відсутності у них прямого умислу на вчинення злочинів, також посилання адвоката на безпідставність зазначення в оскаржуваній постанові, що ТОВ «Фортуна Люкс», ТОВ «Амулет-77», ТОВ «Міора Люкс», ТОВ «Коленс», ТОВ «Комплас», ТОВ «Гента Люкс» є фіктивними підприємствами та визнання КРУ в Миколаївській області законною проведення коштів у сумі 3267,79 тис. грн., про що вказано в листі від 25.08.2010, то суд рахує, що надання правильної кваліфікації дій та встановлення умислу, фіктивності підприємств, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства і ці доводи не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскаржувана постанова винесена уповноваженою на те особою, в постанові вказано приводи та підстави до порушення кримінальної справи, статтю кримінального закону та подальше її спрямування.

Таким чином, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку, що зазначена оскаржувана постанова винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Виходячи з вищевикладеного, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 94, 98, ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України, cуд -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову старшого прокурора управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Генеральної прокуратури України Мартяна І.В. від 24.05.2012 про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Медушевська А.О.