Справа № 1-143/11
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.06.2012
Голованівський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді: Гут Ю.О.
при секретареві: Сіренченко О.І.
з участю прокурора: Горщака М.Л.
та адвокатів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Голованівськ справу про обвинувачення :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області, громадянин України, освіта середня базова загальна середня, одружений, на утриманні малолітня донька ІНФОРМАЦІЯ_4, та дружина інвалід 3-ї групи, невійськовозобов»язаний, стан здоров»я задовільний, працюючий електромонтером ОКВП «Дніпро-Кіровоград», не військовозобов»язаний, житель АДРЕСА_1, не судимого:
по ч.2 ст.186 КК України
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець с. Межирічка Голованівського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня, неодруженого, утриманців та пільг не має, не військовозобов»язанийо, стан здоров»я задовільний, тимчасово непрацюючого, мешканець АДРЕСА_2, такий, що не має судимості:
по ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 будучи неповнолітнім вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групи осіб.
ОСОБА_4 будучи неповнолітнім вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групи осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також являючись повнолітнім вчинив незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу та скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї.
Зазначені злочини вказаними особами були вчинені за таких обставин:
23 лютого 2006 року близько 23 години 40 хвилин в смт. Голованівськ на вул. Леніна ОСОБА_3 будучи неповнолітнім, за попередньою змовою з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, з метою спрямованою на заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрали у ОСОБА_5 сумочку вартістю 40 грн., мобільний телефон „SIEMENS - С60" із зарядним пристроєм вартістю 320 грн., чохол до телефона з поворозкою вартістю 48 грн., стартовий пакет „Київ Стар" вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходилось 15 грн., парасолька вартістю 12 грн., ланцюжок з карабіном вартістю 3 грн., перчатки вартістю 5 грн., гаманець вартістю 15 грн., дві ручки вартістю 1 грн., дві помади вартістю 5 грн., розчіска вартістю 1,8 грн., пилочка для нігтів вартістю 1,5 грн., туалетна вода вартістю 30 грн., гроші в сумі 60 грн., ключі, паспорт громадянина України та довідку з ідентифікаційним номером, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 607,3 грн.
10 квітня 2006 року близько 23 години в АДРЕСА_4 ОСОБА_4 будучи неповнолітнім, за попередньою змовою з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, з метою направлену на заволодіння чужим майном, нанесли ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: перелому потиличної кістки з переходом на задню черепну ямку, струсу головного мозку, ран волосистої частини голови в тім»яно-скроневій ділянці та в лобно-тім»яній ділянці, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. При цьому незаконно заволоділи майном ОСОБА_6, а саме: сумочка вартістю 40 грн., мобільний телефон „Моторола С 116" вартістю 240 грн., в якому був встановлений стартовий пакет „Київ Стар" вартістю 50 грн., туш для вій вартістю 25 грн., тональний крем вартістю 25 грн., губна помада вартістю 20 грн., олівець для очей вартістю 2,5 грн., розчіска вартістю 5 грн., ключі з брелком вартістю 3 грн., паспорт громадянина України, довідка з ідентифікаційним номером, чим завдали потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 410,5 грн.
Крім цього, приблизно в червні місяці 2010 року, біля ставка на окраїні с. Межирічка Голованівського району ОСОБА_4 знайшов обріз мисливської рушниці НОМЕР_1. Вказаний обріз рушниці він переніс в будинок своєї бабусі ОСОБА_7, розташований в АДРЕСА_2, в якому на той час проживав, де залишив зберігати під ліжком в одній з кімнат, не маючи при цьому передбаченого законом дозволу на зберігання вогнепальної зброї.
28 червня 2011 року близько 13 годин 30 години ОСОБА_4 взяв з дому зазначений обріз мисливської рушниці НОМЕР_1, перевіз його в с. Перегонівка Голованівського району на автомобілі ВАЗ 2112 д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 та використав під час вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10, здійснивши з нього два постріли в землю. В подальшому даний обріз рушниці залишився на місці події, звідки його було вилучено. Згідно висновку експерта №97 від 19.07.2011 року вказаний обріз рушниці являється вогнепальною зброєю - обрізом гладкоствольної мисливської двоствольної куркової рушниці моделі «БМ»16-го калібру, перероблений саморобним способом, придатний для стрільби, який ОСОБА_4 зберігав, не маючи передбаченого законом дозволу на зберігання вогнепальної зброї.
Крім цього, 28 червня 2011 року близько 14 години ОСОБА_4 на автомобілі ВАЗ 2112 д/н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 приїхав в с. Перегонівка Голованівського району для з»ясування стосунків з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Знаходячись на АДРЕСА_3, ОСОБА_4 позвав до себе ОСОБА_9, який в цей час знаходився біля паркану свого домоволодіння. Коли останній підійшов, ОСОБА_4 поводячи себе зухвало та грубо, направивши в його бік обріз мисливської рушниці НОМЕР_1, якого завчасно взяв із собою, вживаючи брутальну лайку, погрожуючи фізичною розправою, наказав ОСОБА_9 стати на коліна. Коли ОСОБА_9 відмовився це зробити, ОСОБА_4 вистрілив з обрізу рушниці в землю поблизу місця, де стояв ОСОБА_9, а потім, грубо порушуючи громадський порядок, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, наніс декілька ударів ногами по тулубу останнього та прикладом обрізу в область голови. Після цього ОСОБА_4 знову направив обріз рушниці в бік ОСОБА_9 Мати ОСОБА_9 -ОСОБА_10, яка також прийшла на місце події, стала між ОСОБА_4 і своїм сином та з метою припинення хуліганських дій схопила руками за обріз і стала його видирати у ОСОБА_4 Останній не віддавав обріз рушниці, чинив опір та в процесі боротьби здійснив ще один постріл з обрізу, спрямований в землю. Тоді ОСОБА_9 разом з матір»ю став затримувати ОСОБА_4 з метою припинення його хуліганських дій, в результаті чого між ними виникла боротьба, внаслідок якої ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді кровопідтечі і садна в області обличчя, крововиливу в області передньої поверхні шиї, крововиливу на передній поверхні правої половини грудної клітини, крововиливів і саден в області правого плеча, садна і рваної рани в області лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; ОСОБА_10 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді кровопідтечі на правій лобній області голови, саден на лівому передпліччі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Хуліганські дії ОСОБА_4 були припинені завдяки втручанню сторонніх осіб, які зійшлись на місце пригоди, почувши постріли. Після цього ОСОБА_4 разом з ОСОБА_8 сіли в автомобіль останнього і з місця скоєння злочину втекли.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групи осіб, визнав повністю та пояснив, що 23 лютого 2006 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_13 близько 21 години прийшли в бар, розташований біля базару в смт. Голованівськ. Алкогольних напоїв в барі не вживали. Біля 23 години 30 хвилин вони з ОСОБА_13 пішли з бару додому. При цьому вийшли на центральну вулицю (вул. Леніна) і пішли в напрямку кільцевої. Йшли по правій стороні дороги. Дійшовши до території Голованівського лісгоспзагу, побачили, що назустріч йде жінка, яка розмовляє по мобільному телефону. Судячи з її ходи вони вирішили, що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Вони з ОСОБА_13 вирішили викрасти у цієї жінки її речі та мобільний телефон. Хто з них запропонував вчинити цей злочин не пам'ятає. Наблизившись одночасно з ОСОБА_13 до незнайомої жінки, він видер у неї з руки мобільний телефон, а ОСОБА_13 зняв з руки сумку. Ніхто з них жінку не бив і тілесних ушкоджень не наносив. Разом з ОСОБА_13 вони відбігли від жінки та побігли в сторону центру смт. Голованівськ. Потім через юридівку прийшли в с. Межирічка. На перехресті біля ліхтаря він з ОСОБА_13 подивились, що знаходиться в сумці і виявили там гроші в сумі 60 грн., купюрами по 10 грн., та інші речі, а саме -паспорт (з фотографією жінки), розкладна парасолька, тряпчаний гаманець з предметами косметики, ключі від замків, можливо ще щось. Сумка була коричневого кольору з шкіри або шкірозамінювача. Викрадений телефон був марки „Сіменс Ц60". Гроші вони з ОСОБА_13 розділили порівну між собою по 30 грн. Викрадену сумку з усіма іншими речами викинули в ставок, поклавши попередньо в неї цеглину, щоб вона потонула. Приблизно через 1 місяць він продав викрадений мобільний телефон своєму одногрупнику ОСОБА_14 за 170 грн. Про те, що телефон викрадений, йому не говорив. Половину виручених за телефон грошей віддав ОСОБА_13. Після того, як його викликали в міліцію з приводу вчиненого злочину він в усьому зізнався. При цьому, повернувшись в с. Межирічка, він витягнув викрадену сумку зі ставка і в подальшому видав її працівникам міліції. Приблизно в середині квітня місяця 2006 року ОСОБА_13 давав йому мобільний телефон „Моторола Ц116" з корпусом темно-синього кольору, яким він користувався декілька днів. Про те, що цей телефон викрадений на той час не знав.
В скоєному злочині щиро розкаюється, просить не позбавляти його волі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4, свою вину у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групи осіб, не визнав і пояснив, що він ніяких злочинів відносно ОСОБА_6 ні сам ні з ким іншим не вчиняв, зазначивши, що він оговорив себе у вчиненні даного злочину. До нього ніхто з працівників міліції ніяких заходів фіхичного чи психічного впливу не застосовували під час дізнання та досудового слідства по справі, а також хто небудь зі сторонніх осіб. Всі сдідчі дії з ним працівники міліції проводили з участю захисника ОСОБА_2 та від дачі показів в цій частині відмовився.
В частині незаконного придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу свою вину визнав повністю, у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї вину визав частково і пояснив, що на весні 2010 року в денний час він знайшов біля ставка в с. Межирічка Голованівського району обріз рушниці. Вказаний обріз рушниці він приніс будинку своєї бабусі ОСОБА_7, що мешкає в с. Межирічка Голованівського району. Про знахідку обріза він нікому не розповідав та його не показував в тому числі бабусі теж. В обрізі на час знайдення патронів не було. В подальшому перебуваючи в м. Києві по особистим справам в одному з магазинів придбав до даної рушниці - обріза два патрони, без будь якої мети. По приїзді додому він зарядив патрони в обріз. Обріз він зберігав під ліжком, на якому спав.
Вказав, що протягом близько 2 років зустрічається з ОСОБА_15, яка навчається в сільськогосподарському університеті Родичі ОСОБА_15, а саме її тітка ОСОБА_10 та її син ОСОБА_9 втручаються в їх відносини, розповідаючи ОСОБА_16, щоб вона з ним не зустрічалась, а також іноді телефонували з цього приводу йому. По телефону ті вимагали, щоб він припинив зустрічатися з ОСОБА_16. Чому у них до нього виникло таке ставлення він не знає. З матір»ю ОСОБА_16 він перебував в нормальних відносинах.
28 червня 2011 року в першій половині дня до нього зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, що до неї в м. Умань приїзджали її тітка ОСОБА_10 з сином ОСОБА_9, які вчинили сварку з приводу того, що вона продовжує з ним зустрічатись. Ті забрали у ОСОБА_16 мобільний телефон, щоб вона до нього не телефонувала. Зазначив, що в ніч з 27 на 28 чевня 2011 року до нього на мобільний телефон дзвонили ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та говорили, що приїдуть, до нього та виражались брутальною лайкою. 28 червня 2011 року після розмови з ОСОБА_16 він вирішив поїхати вияснити стосунки з родичами ОСОБА_16 -ОСОБА_10 та ОСОБА_9
та налякати їх, щоб вони від них відчепились. Він зателефонував до свого товариша ОСОБА_8, якого попросив підвезти його в с. Перегонівка по особистим справам. З якого приводу та до кого він не розповідав. Із собою він вирішив взяти обріз мисливської рушниці, якого зберігав в будинку бабусі. Даний обріз він помістив під свою спортивну куртку, в яку був одягнений, а тому того не видно було. По приїзді в с. Перегонівка він з ОСОБА_8 заїхали на автозаправку, влили 5 літрів бензину до бензобаку автомобіля. Потім поїхали до будинку в якому проживали ОСОБА_10, так як знав, де ті проживають, оскільки бував у них вдома. Приїхавши на місце, він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_8 залишився сидіти в машині. Виходячи з машини, він одночасно розстібнув куртку та витягнув обріз рушниці звівши при цьому курки. Біля загорожі свого домоволодіння стояв ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також ще один незнайомий хлопець. Побачивши його,ті пішли йому назустріч. Коли між ними залишалась відстань біля 10 метрів, він вистрілив один раз з обрізу, направивши ствол в землю, надіючись налякати ОСОБА_10. Однак вони не злякались. Підійшовши до нього ОСОБА_10 схопила руками за обріз та стала його видирати. В цей час він направив обріз в бік землі та вистрілив другий раз, щоб випадково в когось не потрапити пострілом, оскільки в рушниці були зведені курки. Між ним та ОСОБА_9, а також незнайомим хлопцем виникла боротьба, в ході якої його ОСОБА_10 вдарила кулаками та ногами по обличчю та іншим частинам тіла. Обріз рушниці при цьому випав на землю. Все це тривало декілька хвилин. Під час бійки до них підійшов ОСОБА_8, який став розтягувати її учасників. Він вирішив тікати, оскільки до місця їх знаходження посходилось багато сторнніх людей. Скориставшись моментом, він сів в автомобіль ОСОБА_8 і поїхав ним з місця події. Від»їхавши на незначну відстань, він вирішив повернутись, щоб забрати ОСОБА_8. Під»їхавши знову до даного місця події він з автомобіля не виходив, ОСОБА_8 сів за кермо і вони поїхали додому. Обріз рушниці та декілька ключів з пультом до сигналізації автомобіля ОСОБА_8 залишились на місці пригоди. В с. Межирічка ОСОБА_8 висадив його біля зупинки, а сам поїхав далі. .
Свою вину в вчиненні хуліганства він визнає частково, оскільки під час хуліганських дій умисних ударів руками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не завдавав, а тілесні ушкодження, які були на тілі ОСОБА_9, могли утворитись в результаті того, що вони з ним боролись.
Вказав, що в лютому місяці 2012 року після закінчення судового слідства по справі та виступу в судових дебатах він не зявився до суду для звернення з останнім словом, оскільки рахував, що його покарання буде надто суворим. Переховувався він в м. Самборі Львівської області. 12.04.2012 року його було затримано працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою вину у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, а також у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групи осіб, не визнав і пояснив, що він ніяких злочинів відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ні сам ні з ким іншим не вчиняв, зазначивши, що він оговорив себе у вчиненні даних злочинів. До нього ніхто з працівників міліції ніяких заходів фіхичного чи психічного впливу не застосовували під час дізнання та досудового слідства по справі, а також хто небудь зі сторонніх осіб. Всі сдідчі дії з ним працівники міліції проводили з участю захисника ОСОБА_2
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї визнав частково, а також те, що ОСОБА_4 не визнав своєї вини у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групи осіб, його вина підтверджуєсться показами потерпілих, свідків та зібраними по справі матеріалами:
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що 28 червня 2011 року близько 14 години на дорозі напроти сусіднього з їхнім домоволодіння зупинився легковий автомобіль ВАЗ 2112, державний номер НОМЕР_2. Він на той час з матір»ю ОСОБА_10 та ОСОБА_18 сиділи на лавочці біля паркану свого домоволодіння. Поглянувши в бік машини, вони побачили, що з переднього пасажирського місця автомобіля вийшов ОСОБА_4, закривши за собою дверцята. Він свиснув в їх бік і крикнув, щоб він підійшов до нього. Він піднявся і пішов до ОСОБА_4 Його мати йшла слідом за ним, а ОСОБА_18 за нею на деякій відстані. Підійшовши до ОСОБА_4 на відстань біля 5 метрів він побачив, у нього в руці обріз мисливської рушниці. При цьому ОСОБА_4 відразу звів у ньому курки і повернувся в їх бік з цим обрізом. Обізвавши його брутальним словом, ОСОБА_4 наказав, щоб він став перед ним на коліна. Він не став виконувати його вимогу, після чого ОСОБА_4 відразу вистрілив один раз в землю безпосередньо біля його ніг. Після цього ОСОБА_4 вдарив два рази його ногою в область живота та наніс удар обрізом рушниці в область голови. Потім направив дуло обріза йому в область живота. В цей час його мама стала між ним та ОСОБА_4, схопила за обріз руками, оскільки знаходилась в безпосередній близькості до ОСОБА_4 і направила його вниз. ОСОБА_4 в цей час вистрілив другий раз. Тоді, усвідомлюючи, що патрони в обрізі вже вистріляні, він з ОСОБА_4 стали битись один з одним. В ході бійки один одному наносили удари кулаками по обличчю та іншим частинам тіла, впали на землю та стали між собою боротися. Його мама схопила та вирвала обріз у ОСОБА_4, так як на той час він залишався у нього в руці. В процесі бійки він побачив, як до місця, де вони знаходились вже підійшов ОСОБА_18 та ОСОБА_8, тобто водій автомобіля, на якому приїхав ОСОБА_4. Їх стали розбороняти сусіди, які прийшли, почувши вистріли. ОСОБА_8 став забирати у мами обріз, і вирвав його у неї з рук. При цьому забираючи обріз, ОСОБА_8 вирвав його не відразу, а розмахуючи, вдарив маму обрізом в область лоба. Не може сказати, чи це було умисно, чи випадково. Мама намагалась назад його забрати, але ОСОБА_8 позвав ОСОБА_4 і передав обріз йому. ОСОБА_4 відбіг з обрізом до автомобіля і спробував «зламати»обріз, але не зміг, оскільки в цей час до нього підбіг він і знову між ними виникла сутичка, в ході якої вони знову впали на землю і стали боротися. Мати та присутні втручались в бійку, намагаючись її припинити. При цьому ОСОБА_4 випустив з рук обріз, який впав на землю. ОСОБА_18 його знайшов і передав його матері. ОСОБА_8, побачивши, що обріз знаходиться знову у мами, підійшов та знову став його забирати. В цей час до місця події підійшов сусід -ОСОБА_19, який не дав забрати обріз. ОСОБА_8 крикнув до ОСОБА_4, що треба тікати. ОСОБА_4 сів в автомобіль за кермо і поїхав, а ОСОБА_8 залишився. Перед цим ОСОБА_19 вирвав з замка запалювання ключі з пультом до сигналізації, але сам ключ запалювання залишився в замку. Проїхавши невелику відстань, ОСОБА_4 розвернувся та приїхав назад. Із середини він закрився в машині і не виходив. Підійшовши до машини, він спробував його витягти надвір, щоб затримати до приїзду працівників міліції, однак не зміг. ОСОБА_8 підійшов до машини, швидко сів за кермо і вони поїхали з місця події. Обріз мисливської рушниці та ключі від автомобіля з пультом до сигналізації залишились лежати на землі. В подальшому мати повідомила про даний факт в міліцію. Так ОСОБА_4 зустрічався з його двоюрідною сестрою ОСОБА_15. Остання навчається в Уманському національному університеті садівництва. Із-за їхніх відносин з ОСОБА_4 ОСОБА_15 почала погано навчатись. У них з ОСОБА_16 були розмови з приводу їхніх відносин з ОСОБА_4. 28.06.11 року вранці у нього з ОСОБА_15 виникла сварка, оскільки цього дня у неї починалась навчальна практика, однак та навіть не збиралась туди їхати. Він хотів з нею поговорити вказати, що вона поступає не вірно з цього приводу. Однак та сприйняла це агрессивно та зателефонувала до ОСОБА_4 розповівши про їх конфлікт. Він ніяких претензій до ОСОБА_4 не має та рахує, що того не слід наказувати суворо.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 28 червня 2011 року близько 14 години на дорозі напроти сусіднього з їх домоволодіння зупинився легковий автомобіль ВАЗ. Вона на той час із сином ОСОБА_20 та ОСОБА_18 сиділи на лавочці біля паркану свого домоволодіння. Поглянувши в бік машини, вони побачили, що з переднього пасажирського місця автомобіля вийшов ОСОБА_4, закривши за собою дверцята. Він свиснув в їх бік і крикнув, щоб ОСОБА_19 підійшов. ОСОБА_20 піднявся і пішов до ОСОБА_4 Вона йшла слідом за ним, а ОСОБА_18 за нею на деякій відстані. Підійшовши до ОСОБА_4 на відстань біля 5 метрів вони побачили, в того в руках якийсь предмет. Спочатку вона не зрозуміла, що це таке. ОСОБА_4 повернувся в їх бік з цим предметом, обізвав ОСОБА_19 брутальним словом і наказав, щоб він став на коліна. Після цього відразу вона почула вистріл. Лише тоді вона зрозуміла, що в руках у ОСОБА_4 знаходиться обріз мисливської рушниці. Вистрілив ОСОБА_4 в землю безпосередньо біля ніг її сина ОСОБА_20. Також ОСОБА_4 вдарив два рази ОСОБА_19 ногою в область живота та наніс удар обрізом рушниці в область голови. Зрозумівши серйозність ситуації, вона стала між ОСОБА_19 та ОСОБА_4 Останній направив дуло обріза на неї в область живота. Тоді вона схопила за обріз, оскільки знаходилась в безпосередній близькості до ОСОБА_4 і направила його вниз. ОСОБА_4 в цей час вистрілив другий раз. Вона вирішила забрати обріз у ОСОБА_4, так як на той час він залишався у нього в руці. Вона схопила та вирвала з рук ОСОБА_4 обріз. Тоді ОСОБА_9 з ОСОБА_4 стали битись один з одним. В ході бійки вони один одному наносили удари кулаками по обличчю та іншим частинам тіла, впали на землю та стали між собою боротися. В цей час до них вже підійшов ОСОБА_18. На той час до них підійшов водій автомобіля, з яким приїхав ОСОБА_4, зараз знає, що його прізвище ОСОБА_8. Він став забирати у неї обріз і вирвав його у неї з рук. Забираючи обріз, ОСОБА_8 вдарив її ним в область лоба. Не може сказати, чи це було умисно, чи випадково. Вона не хотіла з цим миритись і намагалась назад його забрати, але ОСОБА_8 позвав ОСОБА_4 і передав йому обріз мисливської рушниці. ОСОБА_4 підбіг з обрізом до автомобіля і спробував «зламати»обріз, але не зміг, оскільки в цей час до нього знову підбіг ОСОБА_12 і знову між ними виникла сутичка, в ході якої вони знову впали на землю і стали боротися. Вона та присутні втручались в бійку, намагаючись її припинити. При цьому побачила, що в руках ОСОБА_4 вже немає обрізу. Вона навіть не помітила, де він дівся. Вона стала шукати обріз, та побачила, що ОСОБА_18 знайшов його на землі серед трави. Він передав його їй. ОСОБА_8, побачивши, що обріз знаходиться знову у неї, підійшов та знову став його забирати. В цей час до місця події підійшов сусід -ОСОБА_19, який не дав забрати у неї обріз. ОСОБА_8 крикнув до ОСОБА_4, що треба тікати. ОСОБА_4 сів в автомобіль за кермо і поїхав, а ОСОБА_8 залишився. Перед цим ОСОБА_19 вирвав з замка запалювання ключі з пультом до сигналізації, але сам ключ запалювання залишився в замку. Проїхавши невелику відстань, ОСОБА_4 розвернувся та приїхав назад. Із середини ОСОБА_4 закрився в машині і не виходив. ОСОБА_8 швидко сів в автомобіль і вони поїхали з місця події. Обріз мисливської рушниці та ключі від автомобіля з пультом до сигналізації залишились лежати на землі. В подальшому вона повідомила про даний факт в міліцію. Вона ніяких претензій до ОСОБА_4 не має, вважає за непотрібне його суворо наказувати.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що 23 лютого 2006 року близько 22 години вона пішла проводити додому свою тітку ОСОБА_32, яка проживає в с. Шепилово. Дійшовши до кільцевої, вони зайшли в бар „Лінда", в якому знаходились десь до 23 години 30 хвилин. Потім вона попрощалась з тіткою та пішла додому. При цьому проходила по вулиці Леніна повз споруду Голованівського лісгоспу. Йшла по лівій стороні дороги. В цей час до неї хтось подзвонив на мобільний телефон і після розмови вона тримала телефон в руці. Зрівнявшись з ворітьми домоволодіння, яке знаходиться після лісгоспу, до неї раптово підійшли два невідомих хлопця, які були середнього зросту, однак один був трохи вищий за другого. Вказані хлопці йшли їй назустріч. Той, що був вищим, розминаючись з нею, накинув їй на голову капюшон куртки та лівою рукою закрив їй рота, а правою насильно забрав мобільний телефон з руки, а інший хлопець стягнув сумочку, яка висіла на її правій руці. Вони її не били та ніяких тілесних ушкоджень їй не нанесли при цьому. Після цього вони швидко побігли в сторону центру селища. Вона відразу після даного пограбування звернулась з письмовою заявою до Голованівського райвідділу міліції. Її сумочка, яку викрали була виготовлена із шкірозамінювача, коричневого кольору, на одному ремені, у верхній частині защібалась на пластмасову змійку. На боковій лицьовій частині сумки була пришита стрічка, до якої прилаштовано декоративне кільце у вигляді пряжки. В сумці знаходились її особисті документи та речі, а саме паспорт громадянина України без обкладинки, довідка з ідентифікаційним кодом, парасолька розкладна різнокольорова у квіточку, зарядний пристрій до мобільного телефона з корпусом чорного кольору, в'язка ключів на металевому кільцеві від кімнати та сейфу АТП, де вона працює в кількості 7 штук ключів, до якого був прикріплений металевий ланцюжок у вигляді змійки, в'язані рукавички червоного кольору. Ще в сумці знаходився гаманець чорного кольору тряпчаний на змійці, в якому знаходились гроші в сумі близько 60 грн. невеликими купюрами здається 5 купюр по 10 грн. та інші купюри дрібні, тобто по 1 та 2 грн., включаючи копійки. Викрадений мобільний телефон, марки„SIEMENS С 60", корпус пластмасовий зелено-сірого кольору, задня кришка тріснута з шкіряним чохлом чорного кольору, в якому був встановлений чіп стартового пакета „Київ Стар" НОМЕР_3, на рахунку якого знаходилось 15 грн. Телефонний чехол був новий, вона його придбала за 40 грн. Та за 8 грн. шнурок до телефона. Крім цього в гаманцеві знаходились, туалетна вода в футлярі жовтого кольору циліндричної форми, , пилочка для нігтів, дві помади, розчіска світло-коричневого кольор кольору, дві ручки, одна з яких скляна прозора, друга автоматична жовтого кольору.
Вона ніяких претензій ні до кого не має, з ОСОБА_3 примирилися, збитки їй відшкодовані, не бажає, щоб суворо наказували.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 10 квітня 2006 року біля 19 години вона зі своєю знайомою пішли до бару „Октавія", щоб допомогти приготуватися до дня народження своєї напарниці по роботі. Там вона знаходилась приблизно до 23 години, а потім пішла додому переодягнутися. Від бару „Октавія" вона йшла по вулиці Леніна, а потім через вузький провулок, який знаходиться навпроти повороту до Голованівського базару. Вона пройшла на вул. Поштова і йшла в напрямку вулиці Піонерської. Коли вийшла з провулку на вулицю Поштова, то побачила, що по вулиці в попутному їй напрямку йшли два хлопці. Вулиця не освітлювалась і тому роздивитись дуже добре вона не змогла їх. Дані хлопці знаходились позаду неї на відстані приблизно 20-30 метрів. Можливо при них був плейєр або мобільний телефон з поліфонічними мелодіями оскільки у них грала зарубіжна музика. Хлопці йшли швидко. Відійшовши десь біля 100 метрів від провулку, дійшовши до повороту, від якого розпочинається вулиця Піонерська, вона почула, що хлопці її наздогнали. В цей час відчула удар ззаду по затилку голови, якомось твердим предметом, та від удару впала на землю і частково втратила свідомість. Один з нападників підняв її із землі і зірвав з плеча сумочку, а інший з правої руки вирвав мобільний телефон. Один з даних хлопців був середнього зросту, одягнений у светр світлого кольору, а інший був трохи вищий на зріст, худорлявої статури, одягнений в темному одязі. Потім вона знову впала на землю, де їй продовжували бити по голові. Скільки часу пройшло коли вона прийшла до памяті, не памятає. Оговтавшись вона дійшла до сусідки, де проживала на квартирі, звідки її доставила в лікарню каретою „Швидкої допомоги". Сумочка, яку викрали, була чорного кольору, виготовлена із шкірозамінника, на змійці у верхній частині, в якій знаходились її паспорт громадянина України, довідка з ідентифікаційним кодом, туш для вій, тональний крем, помада, олівець для очей фірми „Оріфлейм", масажна розчіска, ключі від квартири з брелком. Мобільний телефон „Моtorola C 116", який викрали мав пластмасовий корпус синього кольору і вона придбала десь у грудні місяці 2005 року в магазині за 300 грн. В мобільному телефоні була встановлена картка стартового пакета „Київ Стар", однак на рахунку грошей не було. ОСОБА_4 у неї вибачення до цієї пори не попросив. За даних обставин вважає призначити ОСОБА_4 міру покарання підсудному у вигляді позбавлення волі.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні вказав, що він проживає по сусідстві з сімєю ОСОБА_9. 28 червня 2011 року близько 14 години він прийшов до ОСОБА_9 додому і вони з ним та його матір»ю присіли на лавці біля загорожі домоволодіння. Через декілька хвилин на вулиці напроти домоволодіння ОСОБА_21 зупинився автомобіль ВАЗ 21120 синього кольору. З переднього пасажирського сидіння автомобіля вийшов незнайомий йому хлопець віком близько 20 років. Знає, що той зустрічається з ОСОБА_15. Зі слів ОСОБА_9 знає, що його прізвище ОСОБА_4. Останній окрикнув ОСОБА_9, щоб той підійшов. Чи тримав на той час ОСОБА_4 щось в руках він не бачив, оскільки йому закривав обзор кущ. Вслід за ОСОБА_9 до ОСОБА_4 пішла його мати на відстані біля 10 метрів. Він потім також помаленьку став підходити туди за ними. Він почув, як ОСОБА_4 голосно сказав до ОСОБА_9: «на коліна», та виразився до нього брутальним словом. Після цього він почув постріл. На той час між ним та ОСОБА_4 була відстань біля 20 метрів. Мати ОСОБА_9 вже майже дійшла до ОСОБА_9. Тоді вже він побачив, як в руках у ОСОБА_4 знаходиться обріз мисливської рушниці, який він тримав в напрямку ОСОБА_9. Підійшовши до ОСОБА_9, він спробував відвести їх далі від ОСОБА_4 та сказав ОСОБА_4, щоб той заспокоївся. Чи наносив ОСОБА_4 комусь удари після першого свого пострілу він точно сказати не може, оскільки не бачив. Також він не пам»ятає точно, чи на той час ОСОБА_10 забирала у нього обріз з рук, чи стала його забирати після пострілу. Другий постріл був направлений в землю біля її ніг. Потім він разом з ОСОБА_10 забрали у ОСОБА_4 обріз рушниці, після чого у нього з ОСОБА_9 виникла бійка, в ході якої вони впали на землю і стали боротися, наносили удари руками один одному. До бійки приєдналась ОСОБА_10, яка хотіла допомогти та захистити свого сина, стягнути ОСОБА_4, який сидів зверху не ОСОБА_20. Він та ОСОБА_22, яка також підійшла, спробували розтягнути ОСОБА_4 та ОСОБА_10. В цей час вийшов з машини хлопець, який був за кермом, на даний час знає, що його прізвище ОСОБА_8, який хотів забрати його звідти і казав, що нехай самі розбираються. До місця бійки також прийшов ОСОБА_21, разом з яким вони розборонили ОСОБА_4 і ОСОБА_9 Він відійшов і підняв з землі обріз рушниці. ОСОБА_8 намагався у нього його забрати. Все відбувалось швидко і приймало участь в сутичці багато людей, підійшов ОСОБА_19, тому важко було визначити дію кожного з учасників. Спочатку ОСОБА_8 забрав у нього обріз рушниці, потім хтось у нього його знову забрав. Коли обріз знаходився у ОСОБА_8, він хотів його кинути ОСОБА_4. Вважає це той хотів зробити, щоб забрати обріз і не залишити його на місці пригоди. Він кричав до ОСОБА_4 : «Що ти робиш придурок, бери обріз і поїхали додому». Потім ОСОБА_4 сів в автомобіль за кермо і поїхав. ОСОБА_19 спробував витягнути ключі з автомобіля, але вирвав лише пульт сигналізації з мішечком для ключів, а ключ запалювання залишився. Проїхавши невелику відстань, ОСОБА_4 розвернувся і приїхав назад до місця події. ОСОБА_8 швидко сів в автомобіль і вони швидко поїхали звідти. Він не помітив, щоб ОСОБА_4 після того, як вийшов з автомобіля, потім знову відкривав його дверцята, щоб щось звідти дістати.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні вказав, що 28 червня 2011 року близько 14 години він перебував у своєму будинку, розташованому в АДРЕСА_3. В цей час він почув звук, схожий до пострілу. Він вирішив подивитись, що це стрільнуло. Вийшовши з будинку, почув другий постріл зі сторони вулиці. Вийшовши за ворота він побачив, як на відстані біля 20 метрів, ближче до дороги відбувається бійка. Поряд стояв автомобіль ВАЗ 2112 синього кольору. Наблизившись до місця події він побачив, що учасниками бійки є ОСОБА_9 та невідомий йому хлопець віком біля 20 років. На даний час він знає, що його прізвище ОСОБА_4. Також біля місця бійки знаходились ОСОБА_10, ОСОБА_18, які розбороняли її учасників. Він також став їм допомагати. Декілька разів вони рознімали ОСОБА_4 та ОСОБА_9, але вони знову продовжували між собою битись. Потім до місця бійки підійшла його дружина. Але знаходилась вона там недовго, він їй сказав, щоб та пішла позвала на допомогу свого батька. Також розбороняв конфлікт водій автомобіля, зараз знає, що його прізвище ОСОБА_8. Він особисто не бачив, щоб ОСОБА_8 комусь із присутніх умисно наносив чи хотів нанести удари. Після того, як бійку майже розборонили він побачив, як ОСОБА_8 став забирати у ОСОБА_18 обріз мисливської рушниці. ОСОБА_4 тим часом побіг та сів за кермо в автомобіль. Щоб ОСОБА_8 кидав ОСОБА_4 обріз рушниці, такого він не пам»ятає, можливо не звернув уваги. ОСОБА_19, який також підійшов до місця події, спробував витягти ключі із замка запалювання автомобіля, однак йому це не вдалось, він лише вирвав пульт до сигналізації з мішечком для ключів. ОСОБА_4 проїхав на машині невелику відстань, потім розвернувся, підібрав біля них ОСОБА_8, після чого вони швидко поїхали з місця пригоди.
Свідкок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Голованівській центральній районній лікарні. Він був лікуючим лікарем ОСОБА_6, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні Голованівської ЦРЛ в квітні 2006 року. У ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рани на волосяній частині лоба, перелому кісток черепа та садна на лівій затилочній області голови.
Законний представник підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_24 вказала, що вона являється його матір"ю. Після того, як про злочинні дії її сина стало відомо працівникам міліції той їй зізнався, що в групі з ОСОБА_13 викрали у незнайомої жінки в смт. Голованівськ сумочку та мобільний телефон.
Законний представник підсудного ОСОБА_4 -ОСОБА_25 вказала, що вона працює головним спеціалістом служби у справах дітей Голованівської РДА. Зазначила, що ОСОБА_4 будучи неповнолітнім на обліку в службі не перебував.
Допитана на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_15 пояснила, що протягом останніх двох років зустрічається з мешканцем с. Межирічка Голованівського району ОСОБА_4. На даний час між ними нормальні відносини. В їх відносини приблизно 2-3 місці назад стали втручатись родичі -тітка ОСОБА_10 та її син ОСОБА_20. Їм не подобалось те, що ОСОБА_4 ніде не працює, вважали, що він негативно впливає на її навчання. Тому вони були проти її відносин з ОСОБА_4, неодноразово говорили їй, щоб вона розірвала з ОСОБА_4 відносини. 27.06.2011 року у вечірній час, точної години вказати не може, до ОСОБА_4 на мобільний телефон дзвонила її тітка ОСОБА_10, яка погрожувала йому в разі якщо ОСОБА_4 не припинить з нею зустрічатись. Розмова у них не вийшла та, як вона зрозуміла, один одному вони нагрубили. Потім ОСОБА_10 подзвонила їй і розповіла про телефонну розмову з ОСОБА_4 28.06.2011 року вранці у неї виникла сварка з братом ОСОБА_9 із-за того, що ОСОБА_4 в попередній розмові грубо розмовляв з його матір»ю та обізвав її. Про цю сварку вона повідомила по телефону ОСОБА_4 Після сварки ОСОБА_9 поїхали додому, а вона на попутному транспорті поїхала в м. Умань. Приблизно о 15-15.30 годині до неї на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_4, який розповів, що їздив до ОСОБА_9 в с. Перегонівка з метою налякати їх, щоб вони не втручалися в їхні стосунки та залишили їх у спокої. При цьому вистрілив два рази з рушниці в землю. Все закінчилось тим, що ОСОБА_4 побився з ОСОБА_9, після чого вони з місця події поїхали. Після цього 28.06.11 року до неї на мобільний телефон дзвонили ОСОБА_9 та його мама, які були агресивно налаштовані із-за того, що сталось, казали що вона більше не буде навчатись в університеті. Про виниклий конфлікт вона дізналась після того, як вже сталась ця подія. Дізналась від ОСОБА_4, який їй зателефонував приблизно о 15-15.30 годині. Про те, що він збирається їхати розбиратись з ОСОБА_9, вона попередньо не знала. Також їй не було відомо про те, що у ОСОБА_4 є обріз мисливської рушниці. Він їй про це ніколи не розповідав. (а/с. 54 т.2)
Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що 28.06.2011 року приблизно після обіду, до нього зателефонував його товариш ОСОБА_4, який попросив підвезти його в с. Перегонівка, щоб з кимсь поговорити, з ким саме та з якого питання він не виясняв. Він на його пропозицію погодився. На своєму автомобілі ВАЗ 21120 д.н. НОМЕР_2, яким він керує за дорученням, він та ОСОБА_4 поїхали в с. Перегонівка. Сідаючи в автомобіль, ОСОБА_4 був одягнений в спортивний костюм, ніяких речей із собою в машину не брав, в крайньому разі він цього не бачив. Також не бачив, щоб у нього знаходились якісь предмети під одягом, не звертав особливої на це уваги. Приїхавши в с. Перегонівка, вони спочатку під»їхали на автозаправку, де ОСОБА_4 заправив йому в автомобіль 5 літрів бензину. Потім вони поїхали до якогось домоволодіння, дорогу до якого вказував ОСОБА_4, розташоване на окраїні села. Приїхавши туди, вони зупинились на ґрунтовій дорозі. ОСОБА_4 побачив біля домоволодіння незнайомого йому хлопця, який йшов в їх бік. Коли хлопець знаходився на відстані біля 10 метрів, ОСОБА_4 відкрив дверцята машини і одночасно як виходив з машини, розстібнув до половини змійку своєї спортивної куртки і просунув туди свою руку. Що там, тобто під курткою, знаходилось він на той час не бачив. ОСОБА_4 направився в сторону того хлопця. Він залишився сидіти в автомобілі. Його дверцята були зі сторони річки. Він сидів і дивився у вікно, за розмовою ОСОБА_4 і незнайомого не спостерігав. Раптово він почув, як пролунав постріл. Він повернув голову в бік, де знаходились ОСОБА_4 з незнайомим і побачив, що вони лежать на землі та борються між собою. Від домоволодіння в цей час підбігала якась жінка. Він повернувся, щоб відкрити дверцята і вийти з машини. В цей час почув другий постріл. Вийшовши з автомобіля, він побачив, як біля місця знаходження ОСОБА_4 і незнайомого вже підійшла і знаходилась там ця ж незнайома жінка. Він направився до них, щоб припинити конфлікт, забрати ОСОБА_4. Підійшовши, він побачив як в руках жінки опинився обріз рушниці, не помітив де він взявся. Він схопив за цей обріз рушниці і утримував його, щоб з нього більше ніхто не стрільнув. В цей час швидко до місця їх знаходження позбігались люди, які стали їх хватати за одяг. Він відкинув обріз в сторону на землю і крикнув до ОСОБА_4: «Тікаємо звідси». Поки він звільнився від захвату людей, побачив, що ОСОБА_4 вже сів за кермо його автомобіля і рушив їхати. Потім ОСОБА_4 розвернувся і приїхав назад. Коли ОСОБА_4 вийшов з машини, між ним та незнайомим знову виникла сутичка, в ході якої вони стали штовхатися та боротися. До конфлікту також приєдналась незнайома жінка, яка допомагала незнайомому перебороти ОСОБА_4. Він став її відтягувати. Потім зі сторони підійшов чоловік, який відвів ОСОБА_4. Після цього вони з ОСОБА_4 швидко сіли в автомобіль і поїхали додому. ОСОБА_4 вийшов з машини на зупинці біля ставка в с. Межирічка. Куди він пішов далі він не знає. По дорозі назад ОСОБА_4 розповів, що зустрічається з дівчиною, а її родичі проти цього і періодично дзвонять до нього по телефону та погрожують. Тому він вирішив поїхати вияснити стосунки та налякати їх. З приводу обрізу рушниці він запитань йому не задавав. Де взявся цей обріз він не бачив. (а/с. 35 т.2)
Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що навчається в одній групі з ОСОБА_3. Підтримує дружні відносини з ОСОБА_26, який просив підшукати йому мобільний телефон, який він хотів собі придбати. Приблизно наприкінці березня місяця 2006 року він підійшов до ОСОБА_3 та запитав у нього, чи не продає він мобільний телефон. При цьому побачив, що він користується мобільним телефоном "Сіменс Ц 60". ОСОБА_3 сказав, що продає даний телефон за 150 грн. Зустрівши ОСОБА_26, він розповів йому, що можна купити телефон за 150 грн. і що його продає ОСОБА_3 ОСОБА_26 погодився придбати телефон. Коли він через декілька днів вдруге прийшов до ОСОБА_3, щоб конкретно домовитись за покупку, той сказав, що хоче за телефон вже 180 грн. ОСОБА_26 в той час саме захворів і знаходився на лікарняному. Тому ОСОБА_26 передав йому гроші в сумі 175 грн., за які він придбав у ОСОБА_3 мобільний телефон "Сіменс Ц 60" і в подальшому передав його ОСОБА_26 Він помітив, що в телефоні тріснута задня кришка. Запитавши у ОСОБА_3 чий це телефон, той відповів, що телефон належав його сестрі. Про те, що телефон викрадений, ОСОБА_3 не говорив і він про це не знав. Телефон ОСОБА_3 продав без стартового пакета, коробки та без зарядного пристрою. Пообіцяв зарядний пристрій принести пізніше, але так і не віддав. (а/с 19 т.1).
Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_27, пояснив, що ним спільно з оперуповноваженим БНОН ОСОБА_28 проводились оперативно-розшукові заходи по встановленню осіб, які відкрито викрали сумочку з особистими речами та мобільний телефон у ОСОБА_5, що мало місце в ніч з 23 на 24.02.06 року. В процесі вказаних заходів було встановлено, що даний злочин вчинили ОСОБА_3 та ОСОБА_13 Під час відібрання пояснення у ОСОБА_13 з його боку , а також з боку інших працівників міліції до ОСОБА_13 ніяких заходів фізичного чи психічного примусу з метою схилити до дачі показів не застосовувались. ОСОБА_13 все розповів самостійно на добровільній основі, вказавши подробиці вчиненого діяння. При цьому обставини, вказані ОСОБА_13 повністю співпадали з поясненням ОСОБА_3, що підтверджує їх спільну участь в даному злочині. (а/с. 244 а т.1).
Допитаний на досудовому слідстві в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що в даний час навчається в м. Київ і тому тимчасово там проживає. Приблизно в середині квітня місяця 2006 року до нього в м. Київ приїхав його товариш, мешканець с. Межирічка, ОСОБА_13. ОСОБА_13 гостював у нього на протязі одного дня. На вечір зібрався їхати додому. В розмові ОСОБА_13 повідомив, що у нього немає грошей на квиток на автобус, але є мобільний телефон, який він може продати. Він показав телефон „Моторола С116", корпус темно-синього кольору. Йому телефон не був потрібен, оскільки у нього є свій. В цей час в кімнату гуртожитку, де вони перебували, прийшов один із студентів на ім'я ОСОБА_33. ОСОБА_13 запропонував ОСОБА_33 купити даний телефон. ОСОБА_33 оглянув телефон і погодився його купити за 50 грн. ОСОБА_13 продав телефон в його присутності і нічого про те, що телефон викрадений, ні йому, ні ОСОБА_33 не говорив. Після цього ОСОБА_13 поїхав додому. Через декілька днів ОСОБА_33 прийшов до нього і повернув придбаний у ОСОБА_13 телефон „Моторола". При цьому він пояснив, що він його не влаштовує і попросив повернути його ОСОБА_13 Про те, що телефон викрадений, він вперше взнав від працівників міліції. (а/с. 96 т.1).
У відповідності до проведеної на досудовому слідстві 23.06.2006 року очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, слідує, що ОСОБА_3 підтвердив покази ОСОБА_5 в частині того, що він видер у неї з рук мобільний телефон в нічний час 23.06.2006 року. (а/с.42 т.1).
Згідно до проведеної на досудовому слідстві 23.06.2006 року очної ставки між ОСОБА_13 та ОСОБА_5, слідує, що ОСОБА_13 підтвердив покази ОСОБА_5 в частині того, що стягув у неї з руки сумку у вечрій час 23.02.2006 року (а/с.43 т.1).
Відповідно до проведених виїмок - мобільного телефону „SIEMENS - С60", вилученого у ОСОБА_26, 11.05.2006 року, та також семи ключів, гаманеця, двох щтук помад, двох ручок, розчіски, пилочки для нігтів, металевого ланцюжка з карабіном, оного флакона парфумів, довідки з ідентифікаційним номером, пошкодженого паспорта, сумочки, парасольки рукавички, зарядного пристрою до мобільного телефону, вилучених у ОСОБА_311.05.2006 року, ті оглянуті та долучені до кримінальної справи. (а/с. 21-27 т.1).
Згідно до заключення товарознавчої експертизи №В-789/3 від 17.06.2006 року слідує, що вартість викрадих речей у ОСОБА_5 становить з врахуванням їх експлутаційного зносу становить 607грн.30 коп. (а/с. 149-150 т.1).
У відповідності до протоколу огляду місця події від 11.04.2006 року вбачається, що в смт. Голованівськ на дорозі навпроти будинку АДРЕСА_4 виявлено пляму рідини червоного кольору, схожу на кров, біля якої лежало відбите горлишко від скляної пляшки (вина), на якому виявлено волосину, які з місця огляду були вилучені. (а/с. 48 т.1).
Згідно до висновку судово-медичної експертизи №18 від11.05.2006 року, та додаткового висновку судово-медичної експертизи слідує, що на тілі ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді ушибленої-рваної рани на волосистій лобно-тіменній області голови, перелом кісток черепа, в лобно-тіменній області, струс головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, а також садна на лівій затилочній області голови, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я. (а/с. 71, 130 т.1).
Відповідно до висновку біологічної експертизи №417 від 19.06.2006 року слідує, що волосина, яка знаходилась на горлишку пляшки, вилученому під час огляду місця події, є живим волосом людини, відділеним гострим предметом. При порівняльному дослідженні волоса було встановлено його схожість по довжині, формі і товщині, а також основним мікро морфологічним ознакам з волоссям з голови ОСОБА_6 (а/с.89-90 т.1).
У відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №31 від 09.04.2010 року слідує, що у гр. ОСОБА_6 мались ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: перелом потиличної кістки з переходом на задню черепну ямку, струс головного мозку, рани волосистої частини голови (на даний рубець в тімяно-скроневій ділянці та рубець в лобно-тямяній ділянці). Тілесні ушкодження, які мались у ОСОБА_6 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.(с/с252,253 т.1).
Під час проведення відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4 від 08.06.2006 року той добровільно в присутності понятих за участю захисника розповів та показав, яким чином, куди та чим він 10.04.2006 року завдав удару по голові ОСОБА_6, а саме скляною пляшкою. (а/с. 123-125 т1).
У відповідності до проведеного відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_6, 26.07.2006 року, що під час якого вона розповіла та показала, при яких обставинах їй було заподіяно тілесні ушкодження в області голови 10.04.2006 року. (а/с. 238-239 т.1).
Згідно до висновку судово-медичної експертизи №35 від 21.06.2006 року проведеної за наслідками відтворення обстановки та обставин подій з ОСОБА_4. слідує, що тілесне ушкодження ОСОБА_6 у вигляді садна на лівій затилочній області голови могло утворитись при обставинах, на які вказав ОСОБА_4 при проведенні з ним відтворення 08.06.2006 року. (а/с. 136 т.1)
Згідно до проведеної 15.06.2006 року очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_13 слідує, що останній підтвердив покази ОСОБА_6 стосовно нанесення їй 10.04.2006 року приблизно 23 годин удару скляною пляшкою із-під вина в голову тої, який наніс ОСОБА_4 та викрадення в подальшому у неї особистих речей (а/с. 141 т.1).
У відповідності до проведеної 15.06.2006 року очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 слідує, що останній підтвердив покази ОСОБА_6 стосовно нанесення їй 10.04.2006 року приблизно 23 годин удару скляною пляшкою із-під вина в голову тої, який наніс він та викрадення в подальшому у неї особистих речей (а/с. 142 т.1).
Згідно до проведених виїмок - мобільного телефону „Моторола С 116", вилученого у ОСОБА_8 24.05.2006 року, та коробки до мобільного телефона з інструкцією „Моторола С 116", вилученими у ОСОБА_6, 02.06.2006 року, ті оглянуті та долучені до кримінальної справи. (а/с. 97-100, 118-121 т.1).
Відповідно до довідки торгово-промислової палати №20 від 14.04.2006 року та заключення товарознавчої експертизи №В-789/3 від 17.06.2006 року слідує, що вартість викрадих речей у ОСОБА_6 становить з врахуванням їх експлутаційного зносу становить 410 грн.50 коп. (а/с. 61, 149-150 т.1).
У відповідності до протоколу огляду місця події від 28.06.2011 року вбачається, що на прилеглій території до домоволодіння АДРЕСА_3, на траві лежать обріз двохствольної мисливської рушниці НОМЕР_1, в стволах якої виявлено дві стріляні гільзи 16 калібру. Біля обрізу рушниці лежить шкіряний чохол для ключів, до якого прикріплено металевим кільцем ключ та пульт сигналізації. На відстані приблизно 2 метри та 4 метри відповідно, в західному напрямку від місця знаходження обрізу в землі виявлено 2 отвори циліндричної форми діаметром 4-5 см, глибиною біля 7 см. Біля одного з отворів виявлено стріляний контейнер від дробу. При розкопуванні місць з отворами у землі в ній виявлено дріб до мисливських патронів та ще один стріляний контейнер від дробу. В результаті огляду обріз рушниці, дріб та стріляні контейнери від дробу вилучено. (а/с.10-13 т.2)
Згідно до висновку судово-медичної експертизи №25 від 15.07.2011 року слідує, що на тілі ОСОБА_10 мають місце тілесні ушкодження у вигляді кровопідтечі на правій лобній області голови, саден на лівому передпліччі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а/с. 68 т.2)
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №26 від 15.07.2011 року слідує, що на тілі ОСОБА_9 мають місце тілесні ушкодження у вигляді кровопідтечі і садна в області обличчя, крововиливу в області передньої поверхні шиї, крововиливу на передній поверхні правої половини грудної клітини, крововиливів і саден в області правого плеча, садна і рваної рани в області лівого передпліччя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а/с.76-77 т.2),
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи №24 від 15.07.2011 року, слідує, що на тілі ОСОБА_4 мають місце тілесні ушкодження у вигляді кровопідтечі в області правого ока, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. (а/с.85 т.2)
Згідно до висновку судово-балістичної експертизи №97 від 19.07.2011 року слідує, що обріз мисливської рушниці НОМЕР_1 являється вогнепальною зброєю - обрізом гладкоствольної мисливської двоствольної куркової рушниці моделі «БМ»16-го калібру, перероблений саморобним способом, придатний для стрільби. (а/с. 95-99 т.2).
Речові докази по справі по справі: 2 гільзи, 2 стріляних контейнера для дробу, 19 дробин, обріз мисливської рушниці НОМЕР_1, протирка стволів, оглянуті та долучені до кримінальної справи. (а.с.130-132 т.2).
ОСОБА_4, щоб ухилитися від відповідальності за вчинення нападу на ОСОБА_6 10.04.2006 року з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групи осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, в судовому засіданні вказав, що він оговорив себе у вчиненні даного злочину та від дачі показів відмовився.
Однак ОСОБА_4 будучи допитаним в якості обвинуваченого 26.06.2006 року на досудовому слідстві в присутності захисника свою вину у вчиненому злочині визнавав повністю та надавав покази, з яких слідує, що приблизно на початку квітня місяця цього року, точної дати не пам'ятає, у вечірній час він разом зі своїми товаришами ОСОБА_3 та ОСОБА_13 пішли в смт. Голованівськ. Спочатку перебували в центральному парку, а потім пішли до бару „Октавія", розміщеного біля кільцевої. Там вони посварились із ОСОБА_3 і той пішов додому, а він з ОСОБА_13 пішли по вулиці в напрямку центру смт. Голованівськ. Алкогольних напоїв до цього не вживали. При цьому слухали музику на мобільному телефоні ОСОБА_13 По дорозі вони побачили молоду жінку, яка звернула з вул. Леніна в провулочок, що сполучає вул. Леніна з вул. Поштова. Між нею та ними тоді була відстань близько 20 метрів. Він запропонував ОСОБА_13 піти за нею та забрати у неї її речі. ОСОБА_13 на його пропозицію погодився. Вони прискорили крок. По дорозі він підібрав на узбіччі порожню скляну пляшку від вина і наблизившись до жінки, наніс їй пляшкою удар в голову. Від удару жінка впала на дорогу і опинилась в лежачому положенні. Ніякого опору вона не чинила. При цьому він забрав сумочку, яка впала у неї з руки, а ОСОБА_13 з кишені куртки забрав мобільний телефон. Тоді вони з ОСОБА_13 побігли в сторону „юридівки". Відбігши на деяку відстань, він взяв у ОСОБА_13 мобільний телефон, витягнув з нього сім-карту стартового пакета та викинув її. Дійшовши до ставка, вони оглянули речі, які знаходились в сумочці. Сумочка була шкіряна або дерматинова, темного кольору. Серед речей в ній містились: косметика, паспорт громадянина України та гаманець, який був порожній. Він спочатку надірвав паспорт, а потім по ходу руху підпалив його і рештки викинув. Це він зробив для того, щоб приховати сліди злочину. Сумочку з речами вони також викинули. Викрадений мобільний телефон „Моторола" з корпусом темно-синього кольору та чорно білим екраном ОСОБА_13 залишив собі. Через декілька днів ОСОБА_13 дав покористуватись даним телефоном ОСОБА_3 Потім десь в середині квітня він продав викрадений мобільний телефон „Моторола" за 50 грн. комусь в м. Київ. Грошима з ним ОСОБА_13 не ділився. (а.с.159 т.1).
Також ОСОБА_13 будучи допитаним в якості обвинуваченого 26.06.2006 року на досудовому слідстві в присутності захисника свою вину у вчинених злочинах визнавав повністю та надавав покази, з яких слідує, що 23 лютого 2006 року він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 близько 21 години прийшли в бар, розташований біля базару в смт. Голованівськ. Біля 24 години вони удвох з ОСОБА_3 пішли з бару додому. При цьому вийшли на центральну вулицю (вул. Леніна) і пішли в напрямку кільцевої. Дійшовши до території Голованівського лісгоспзагу, вони побачили, що назустріч йде жінка, яка розмовляє по мобільному телефону. ОСОБА_3 запропонував викрасти у цієї жінки її речі та мобільний телефон. Він на дану пропозицію погодився. Наблизившись до незнайомої жінки, він схопив за ремінь сумки, яку вона тримала на руці, та стягнув її. ОСОБА_3 разом з ним підійшов до цієї жінки та забрав у неї мобільний телефон. Мобільний телефон жінка тримала в руці. Це було помітно, оскільки дисплей світився. Жінку вони не били. Від жінки першим відбіг він, а за ним побіг ОСОБА_3 Коли відбігли, то ОСОБА_3 показав йому мобільного телефона, якого викрав. Це був телефон „Сіменс Ц60". Після викрадення речей у незнайомої жінки вони побігли вже не в сторону кільцевої, куди йшли, а в іншу сторону, тобто в бік центру смт. Голованівськ. Дійшовши до с. Межирічка через „юридівку", на перехресті біля ліхтаря вони з ОСОБА_3 подивились, що знаходиться в сумці і виявили там гроші в сумі 60 грн., якими купюрами він не пам'ятає, але були купюри номіналом 10 грн., та інші речі. Гроші вони з ОСОБА_3 розділили порівну між собою по 30 грн. Викрадену сумку з усіма іншими речами викинули в ставок, поклавши попередньо в неї цеглину, щоб вона потонула. Приблизно через 1 місяць ОСОБА_3 продав викрадений мобільний телефон комусь із учнів ПТУ за 170 грн. Половину виручених за телефон грошей він віддав йому. Після того, як його з ОСОБА_3 викликали в міліцію з приводу вчиненого злочину вони в усьому зізналися. ОСОБА_3 витягнув викрадену ними сумку зі ставка і в подальшому видав її працівникам міліції.
Крім цього, на початку квітня місяця цього року, у вечірній час він разом зі своїми товаришами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пішли в смт. Голованівськ. Спочатку перебували в центральному парку, а потім пішли до бару „Октавія", розміщеного біля кільцевої. Там вони посварились із ОСОБА_3 і той пішов додому, а він з ОСОБА_4 пішли по вулиці в напрямку центру смт. Голованівськ. При цьому слухали музику на його мобільному телефоні. По дорозі вони побачили молоду жінку, яка йшла по вул. Леніна а потім зайшла в провулочок, що сполучає вул. Леніна з вул. Поштова. ОСОБА_4 запропонував піти за нею та забрати у неї її речі. Він на його пропозицію погодився. Вони прискорили крок. По дорозі ОСОБА_4 підібрав на узбіччі порожню скляну пляшку від вина і наблизившись до жінки, наніс їй пляшкою удар в голову. Від удару жінка впала на дорогу. При цьому ОСОБА_4 забрав у неї з руки сумочку, а він оглянув кишені куртки і забрав з кишені мобільний телефон. Тоді вони з ОСОБА_4 побігли в сторону „юридівки". Відбігши на деяку відстань, ОСОБА_4 взяв у нього мобільний телефон, витягнув з нього сім-карту стартового пакета та викинув її. Дійшовши до ставка, вони оглянули речі, які знаходились в сумочці. Сумочка була шкіряна або дерматинова, темного кольору. Серед речей були предмети косметики, паспорт громадянина України та гаманець, який був порожній. ОСОБА_4 спочатку надірвав паспорт, а потім по ходу руху підпалив його і рештки викинув. Викрадений мобільний телефон „Моторола" з корпусом темно-синього кольору та чорно білим екраном я залишив собі. Через декілька днів він дав покористуватись даним телефоном ОСОБА_3 Потім через декілька днів забрав телефон назад. Десь в середині квітня він поїхав до свого знайомого ОСОБА_8, який навчається в м. Київ. Перебуваючи у нього, він продав викрадений мобільний телефон „Моторола" за 50 грн. товаришу ОСОБА_8, як його звати не знає. Про те, що телефон викрадений, не говорив. По приїзді додому гроші, що залишились від продажі телефона, витратив на власні потреби. (а.с.165,166 т.1)
Таким чином покази ОСОБА_4 та ОСОБА_13 дані на досудовому слідстві стосовно вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групи осіб, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 10.04.2006 року, а також покази надані ОСОБА_13 на досудовому слідстві стосовно скоєння відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, відносно ОСОБА_5 23.02.2006 року повністю узгоджуються з іншими добутим доказам наданими на досудовому слідстві, як ним так і ОСОБА_3 та які підтверджено в ході судового розгляду справи показами потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 підсудного ОСОБА_3, свідків, які залишились незмінними, та матеріалами здобутими на досудовому слідстві, що були оголошені в судовому засіданні.
Крім того ОСОБА_4 та ОСОБА_13 давали детальні узгоджені між собою покази за участю захисника на досудовому слідстві по час, місце, спосіб, мету вчинення даних злочинів, визнавали свою провину, а також вказали куди вони поділи речі якими заволоділи в потерпілих та де їх поділи, як ними розпорядились в подальшому, які органами досудового слідства були вилучені та долучені до матеріалів справи. Під час допиту їх в судовому засіданні підсудні заперечили будь-який факт вчинення відносно них будь якого психічного чи фізичного тиску чи насилля зі сторони як працівників міліції та інших яких небудь осіб щодо спонукання визнання ними своєї вини, а тому посилання ОСОБА_4, що він обмовив себе у вчиненні даних злочинів суд відноситься критично, та вважає їх способом захисту з метою уникнути покарання.
На момент скоєння протиправних діянь 23.02.2006 року підсудний ОСОБА_3 являвся неповнолітнім, місцю проживання характеризувася позитивно, (а.с.201, т.1), за місцем навчання позитивно (а.с. 202, 203 т.1), стан зоров»я задовільний, (а.с.210 т.1), умови його проживання не задовільні (а/с.183 т.1), не судимий (а.с.189 т.1).
На момент скоєння протиправних діянь 10.04.2006 року підсудний ОСОБА_4 являвся неповнолітнім, місцю проживання характеризувася позитивно, (а.с.205, т.1), за місцем навчання позитивнота посередньо (а.с. 206, ,207 т.1), стан зоров»я задовільний, (а.с.209 т.1), умови його проживання не задовільні (а/с.184 т.1), не судимий (а.с.189 т.1).
Підсудний ОСОБА_3 на мамент розгляду справи по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, (а.с.184, 185 т.2), одружений (а.с.186 т.2), на утриманні малолітня дочка ОСОБА_29 ІНФОРМАЦІЯ_4, та дружина ОСОБА_11 інвалід 3-ї групи (а.с.187,260 т.2.), стан зоров»я задовільний (а.с.190 т.2), має постійне місце реєстрації, (а.с.183 т.2), не судимий (а.с.182 т.2).
Підсудний ОСОБА_4 на момент розгляду справи по місцю проживання характеризується посередньо, (а.с.177, т.2), за місцем попереднього навчання позитивно (а.с. 206, т.1), стан зоров»я задовільний, (а.с.188 т.2), має постійне місце проживання та реєстрації, (а.с.169 т.2), такий, що не має судимості (а.с.170,171,173-175 т.2).
Суд, заслухавши підсудних їх адвокатів, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_5, що мав місце 23.02.2006 року, суд кваліфікує по ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду нападу на ОСОБА_6, що мав місце 10.04.2006 року, суд кваліфікує по ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, за попередньою змовою групи осіб.
Дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду утримання ним вогнепальної зброї то суд кваліфікує їх по ч.1 ст.263 КК України, як незаконне придбання, носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Дії підсудного ОСОБА_4 по епізоду дій відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що мали місце 28.06.2011 року, суд кваліфікує їх по ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосування вогнепальної зброї.
Цивільні позови по справі не заявлено.
По справі мають місце судові витрати справі за проведення біологічної експертизи в розмірі 882 грн. 58 коп., які необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь установи яка її проводила. Крім того з ОСОБА_4 необхідно стягнути судові витрати по справі за проведення судово балістичної експертизи в розмірі 450 грн 24 коп.
Обставин, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_4, і ОСОБА_3 судом не встановлені.
Обставини, які помякують покарання ОСОБА_4 суд вважає вчинення злочину неповнолітнім.
Обставини, які помякують покарання ОСОБА_3 суд вважає щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім, відшкодування завданих збитків.
Призначаючи міру покарання підсудним, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує характер та ступінь суспільної небезпечності злочинів вчинених кожним із підсудних: у ОСОБА_4 з яких 1 відноситься до особливо тяжких, 1 до відносяться тяжких та 1 до категорій середньої тяжкості, та у ОСОБА_3 1 з яких відносяться тяжких, особистість підсудних їх характеристики по місцю проживання, роботи та попереднього начання, стан здоровя, наявність утриманців, їх поведінку до вчинення злочинів так і після їх вчинення, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався, ОСОБА_4, який в проміжку між скоєними злочинами притягувався до кримінальної відповідальності, а тому вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливе лише в місцях позбавлення волі, а перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, його доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Керуючись ст.ст 323,324 КПК України , суд -
З А С У Д И В :
Визнати винними та призначити покарання:
ОСОБА_3 по ч. 2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
ОСОБА_4 по ч.4 ст. 187 КК України на 8 (вісім) років 3 (три) місяці позбавлення волі, у відповідності до вимог ст.98 КК україни без конфіскації майна.
по ч.1 ст. 263 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
по ч.4 ст.296 КК України на 4 (чотири) роки, 6 (шість) місяців позбавлення волі.
В силу ст. 70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань на 9 (девять) років позбавлення волі, у відповідності до вимог ст.98 КК України без конфіскації майна.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки,
На підставі ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_3 період іспитового строку не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти виконавчо-кримінальну інспекцію про зміну місця проживання та періодично з"являтися в інспекцію на реєстрацію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити утримання під вартою.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залшити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з 12.04.2012 року -з моменту затримання.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання перебування під вартою з 06.07.2011 року по 01.08.2011 року
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі за проведення біологічної експертизи в розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 58 коп. -на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області. Код ЕДРПОУ 25575003 банк одержувача УДК у Кіровоградській області м. Кіровоград, р/р 35223001000479, МФО 823016.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі за проведення судово балістичної експертизи в розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн.. 24 коп. -на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області. Код ЕДРПОУ 25575003 на рахунок 31257272210284, банк одержувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО 823016.
Речові докази по справі:
1. :мобільний телефон „Моторола С 116", коробка до мобільного телефона „Моторола С 116" з інструкцією повернути потерпілій ОСОБА_6
2. мобільний телефон „SIEMENS - С60", 7 ключів, гаманець, 2 помади. 2 ручки, розчіска, пилочка для нігтів, металевий ланцюжок з карабіном, 1 флакон парфумів, довідка з ідентифікаційним номером, пошкоджений паспорт, сумочка, парасолька рукавички, зарядний пристрій до мобільного телефону повернути потерпілій ОСОБА_5
3. горличко від пляшки, волосина та зразки волосся ОСОБА_6 ,що знаходяться на зберіганні в кімнаті для зберігання речових доказів Голованівського РВ УМВС -знищити.
4. 2 гільзи, 2 стріляних контейнера для дробу, 19 дробин, обріз мисливської рушниці НОМЕР_1, протирка стволів, які - знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї Голованівського РВ УМВС -знищити.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд протягом 15 (п"ятнадцяти) діб: засудженим ОСОБА_4,ОСОБА_3 - з моменту вручення копії вироку, іншим - з моменту його проголошення.
Суддя Ю. О. Гут
Судове рішення № 25706862, Голованівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 22.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-143/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: