Рішення № 257032, 14.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.06р.

Справа № 8/420

За позовом Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств (м. Дніпропетровськ)

до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)

3-ті особи: 1) Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" (м. Дніпропетровськ)

2) Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Північний ринок" (м. Дніпропетровськ)

про визнання права власності

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: Старченко Т.В. –заст. нач. відділу (дов. № 16-5 від 10.01.05 р.)

від відповідача: не з'явився

від 3-тьої особи1: Попов О.О. –представник (дов. № 10062 від 28.12.05 р.)

від 3-тьої особи2: не з'явився

Суть спору:

Позивач, з урахуванням уточнення позовних вимог, звернувся до відповідача з позовом про визнання за позивачем права власності на будівлю магазину "Господарські та промислові товари" літера "В", розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 1-А.

Позов мотивовано тим, що вказані будівлі колгоспного ринку "Північний" Індустріального району, на виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26.02.87 р. № 265 та аналогічної постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.87 р. № 124, були передані рішенням виконкому Дніпропетровської обласної ради народних депутатів від 08.07.87 р. № 333 у відання позивача, що підтверджується актом безоплатного приймання-передачі колгоспних ринків Дніпропетровської області від 30.07.87 р. В подальшому постановою правління позивача від 19.10.93 р. № 140 ринок "Північний" з вказаними будівлями був безоплатно переданий у власність Дніпропетровській райспоживспілці. На підставі постанов правління Дніпропетровської райспоживспілки від 25.01.02 р. № 7 та правління позивача від 06.02.02 р. № 13 Дніпропетровська райспоживспілка повернула, а позивач прийняв у власність названі магазини у складі цілісного майнового комплексу ринку "Північний". Позивач звернувся до 3-тьої особи з заявою про оформлення права власності на згадані магазини, але отримав відмову в переоформленні права власності.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач помилково вважає, що безоплатна передача вказаних будівель у відання організацій споживчої кооперації є передачею у власність. На думку відповідача вказані будівлі залишились державною власністю. З урахуванням вказаного відповідач просить суд винести рішення на свій розсуд.

Третя особа1 відзив на позов не надала, але в судовому засіданні зазначила, що також залишає рішення на розсуд суду. Разом з тим, 3-тя особа вказує, що на її думку оспорюване позивачем реєстраційне посвідчення не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 20.12.05 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 10.02.06 р. включно.

Ухвалами господарського суду від 07.02.06 р. та від 10.04.06 р. строк вирішення спору по справі був продовжений відповідно по 13.04.06 р. та по 14.06.06 р. включно за клопотанням сторін.

Ухвалою господарського суду від 10.04.06 р. до участі у справі у якості 3-тьої особи2 без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача було залучено Дочірнє підприємство Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Північний ринок" (м. Дніпропетровськ).

Третя особа2 позов підтримала, посилаючись на те, що згідно її Статуту власником майна 3-тьої особи2 є позивач, а вказане майно передане 3-тій особі2 на праві господарського відання.

Представники відповідача та третьої особи2 в судове засідання 14.06.06 р. не з'явились, причин свого нез'явлення суду не повідомили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних представників, оскільки останні надали суду відзиви на позов та були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується розписками представників про оголошення їм перерви в засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши наявних представників сторін, господарський суд,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням виконкому Дніпропетровської міськради депутатів від 28.06.74 р. № 432 було затверджено акт державної комісії про прийомку в експлуатацію критого ринку (блок № 1) по вул. Косіора в Індустріальному районі.

Аналогічними постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26.02.87 р. № 265 та ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 14.04.87 р. № 124 "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" було визнано за доцільне передачу у встановленому порядку колгоспних ринків з відання Міністерства торгівлі СРСР та міністерств житлово-комунального господарства союзних республік у відання організацій споживчої кооперації на безоплатній основі.

На виконання вказаних постанов виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради народних депутатів 08.07.87 р. прийняв відповідне рішення за № 333, яким зобов'язав (пункт 1) Управління торгівлі Облвиконкому передати безоплатно колгоспні ринки у відання Дніпропетровської облспоживспілки станом на 01.01.87 р.

Виконання зазначеного рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів в частині передачі будівель та споруд колгоспного ринку "Північний" Індустріального району, у тому числі - магазину "Господарчі та промислові товари", у відання позивача підтверджується інвентаризаційним описом від 19.05.87 р. та актом безоплатного приймання-передачі колгоспних ринків Дніпропетровської області управління торгівлі облвиконкому від 30.07.87 р.

Згідно постанові правління позивача від 19.10.93 р. № 140 та акту передачі від 01.11.93 р., ринок "Північний" разом з магазином "Господарчі та промислові товари" був переданий позивачем безоплатно у власність Дніпропетровській райспоживспілці.

На підставі вищезазначених правовстановлюючих документів Дніпропетровське МБТІ оформило реєстраційне посвідчення на будівлі та споруди ринку "Північний", у тому числі - на магазин "Господарчі та промислові товари".

Постановою правління Дніпропетровської райспоживспілки від 25.01.02 р. було прийняте рішення про повернення позивачу магазинів "Госптовари" та "Промтовари" у складі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства Дніпропетровської райспоживспілки "Північне", відмовитись від статусу засновника вказаного дочірнього підприємства на користь позивача та здійснити державну перереєстрацію в органах державної реєстрації на користь позивача.

Постановою правління позивача від 06.02.02 р. № 13 було прийняте рішення погодитись на пропозицію Дніпропетровської райспоживспілки, викладену у вищевказаній постанові, створити на базі Дочірнього підприємства Дніпропетровської райспоживспілки "Північне" Дочірнє підприємство позивача "Північний ринок", наділивши його статутним фондом в сумі 325 000,00 грн. (в тому числі –балансова вартість магазинів "Госптовари" та "Промтовари" –207 545,00 грн. і грошові кошти).

Крім того, вказаною постановою правління позивача було затверджено статут Дочірнього підприємства позивача "Північний ринок", призначено директора та головного бухгалтера цього дочірнього підприємства, яким було доручено провести державну реєстрацію створеного дочірнього підприємства.

Згідно п. 1.1. Статуту Дочірнього підприємства позивача "Північний ринок", засновником та власником майна останнього є позивач.

Відповідно до п. 5.1. вказаного Статуту, Дочірнє підприємство позивача "Північний ринок" володіє відокремленим майном, яке передане йому позивачем на праві господарського відання.

Розпорядженням правління позивача від 11.02.02 р. № 30р було створено комісію з прийому-передачі основних засобів відповідно до постанови правління позивача від 06.02.02 р. № 13.

Факт передачі вищеназваних магазинів підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 12.02.02 р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, на теперішній час спірні будівлі знаходяться на балансі Дочірнього підприємства Дніпропетровської облспоживспілки "Північний ринок".

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Рішенням Конституційного Суду України від 11.11.04 р. № 16-рп/2004 по справі № 1-30/2004 було, зокрема, встановлено:

Конституцiя (Основний Закон) Української РСР 1978 року за полiтико-економiчною природою та соцiальною спрямованiстю власність на засоби виробництва за суб'єктами права власностi подiляла на державну (загальнонародну), власнiсть колгоспiв та інших кооперативних органiзацiй, їх об'єднань, а також майно профспiлкових та iнших громадських органiзацiй (статтi 10, 11, частина перша статтi 12, статтi 14, 15). При цьому кооперативнi органiзацiї були суб'єктами права власностi на засоби виробництва та iнше майно i мали право на власнiсть, вiдокремлену від державної.

Аналiз чинного у 1987 роцi законодавства (ЦК УРСР, Постанови Ради Мiнiстрiв Української РСР "Про порядок передачi пiдприємств, об'єднань, органiзацiй, установ, будинкiв i споруд" вiд 28 квiтня 1980 року № 285, прийнятої на виконання Постанови Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 16 жовтня 1979 року № 940, якою було затверджено однойменне положення) свiдчить про те, що держава та її повноважнi органи мали право передавати державне майно у власнiсть недержавним (кооперативним і громадським) органiзацiям як за плату, так i безоплатно. Передача державного майна органiзацiям споживчої кооперацiї мала здiйснюватися на той час на пiдставi та в порядку, визначеному чинним законодавством.

У зв'язку з передачею колгоспних ринкiв споживчiй кооперації вiдповiдно до Постанов у центральному апаратi Мiнiстерства торгiвлi Української РСР було лiквiдовано управлiння колгоспними ринками i плодоовочевої торгiвлi, зменшено граничнi асигнування на його утримання. Також були вилученi функцiї управлiння колгоспними ринками iз положень про управлiння торгiвлi виконавчих комiтетiв вiдповiдних мiсцевих рад (пункт 2 Постанови Ради Мiнiстрiв УРСР від 3 травня 1988 року N 119).

Тобто колгоспнi ринки передавалися не лише як майновий об'єкт, а разом з органiзацiйною та функцiональною структурами їх управлiння.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що безоплатна передача колгоспних ринкiв органiзацiям споживчої кооперацiї не суперечила чинному на той час законодавству, внаслiдок чого цi ринки як цiлiснi майновi об'єкти перейшли у володiння i користування органiзацiй споживчої кооперацiї, якi вiдповiдно до положень Закону України "Про власнiсть" набули права власностi на передане їм майно на пiдставi правовстановлюючих документiв.

Передача колгоспних ринкiв iз залишенням їх у державнiй власностi не породжувала б обов'язку кооператорiв самостiйно та за рахунок своїх коштiв безвiдплатно вiдновлювати, реконструйовувати, оснащувати, розвивати колгоспнi ринки, оскiльки це призводило б до порушення конституцiйного принципу, згiдно з яким державне керiвництво економiкою здiйснювалося з активним використанням господарського розрахунку, прибутку, собiвартостi, інших економiчних пiдойм i стимулiв (частина друга статтi 16 Конституцiї (Основного Закону) Української РСР 1978 року).

Примусове вiдчуження майнових ринкових комплексiв може здiйснюватися лише на загальних пiдставах, установлених частиною п'ятою статтi 41 Конституцiї України.

Вiдповiдно до пункту 3 статтi 48 Закону України "Про власнiсть" захист права власностi здiйснюється судом. Вирiшення спорiв, що виникають мiж органiзацiями споживчої кооперацiї та іншими пiдприємствами, установами, органiзацiями щодо права власності вiдповiдних об'єктiв майнових ринкових комплексiв, є компетенцією судiв загальної юрисдикцiї.

Таким чином, положення частини четвертої статтi 37 Закону України "Про кооперацiю", пункту 1 статтi 10 Закону України "Про споживчу кооперацiю" щодо недоторканностi власностi кооперацiї та споживчої кооперацiї слiд розумiти як встановлення правових засобiв захисту права власностi вiдповiдних кооперативних органiзацiй від протиправних дiй з боку будь-кого, зокрема юридичних чи фізичних осiб.

На пiдставi викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституцiї України, статтями 51, 63, 65, 66, 69, 94, 95 Закону України "Про Конституцiйний Суд України", Конституцiйний Суд

України вирiшив, що в аспектi конституцiйного звернення положення пункту 1 статтi 9, пункту 1 статтi 10 Закону України "Про споживчу кооперацiю", частини четвертої статтi 37 Закону України "Про кооперацiю" в контекстi частини четвертої статтi 13, частини четвертої статтi 41 Конституцiї України i в системному зв'язку iз статтею 48 Закону України "Про власнiсть", статтею 328 Цивiльного кодексу України слiд розумiти так, що:

v власнiстю споживчої кооперацiї є будь-яке майно, набуте у вiдповiдностi з цiлями, якi випливають зi статутної дiяльностi органiзацiй споживчої кооперацiї, на пiдставi норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

v недоторканнiсть власностi споживчої кооперацiї передбачає забезпечення здiйснення власником володiння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимостi вчинення iнших дiй всупереч законним iнтересам власника. Примусове вiдчуження об'єктiв власностi може бути застосоване лише за умов i в порядку, визначених Конституцiєю та законами України;

v гарантiї недоторканностi власностi споживчої кооперацiї реалiзуються шляхом державного захисту її права власностi, передусiм визначенням правових засобiв захисту права власностi вiд будь-яких протиправних дiй, зокрема, з боку фiзичних чи юридичних осiб, забезпечення стабiльностi правовiдносин власностi, створення державою рiвних умов для розвитку та захисту всiх форм власностi;

v право власностi споживчої кооперацiї, набуте незалежно вiд часу i на не заборонених законом пiдставах, охороняється законом i пiдлягає державному захисту нарiвнi з правами iнших суб'єктiв права власностi.

Вирiшення спорiв, що виникають мiж органiзацiями споживчої кооперацiї та iншими пiдприємствами, установами, органiзацiями чи фiзичними особами стосовно конкретних об'єктiв власностi, в тому числi майнових ринкових комплексiв споживчої кооперацiї, є компетенцiєю судiв загальної юрисдикцiї.

Таким чином, Конституційний Суд України встановив, що безоплатна передача колгоспних ринкiв органiзацiям споживчої кооперацiї не суперечила чинному на той час законодавству, внаслiдок чого цi ринки як цiлiснi майновi об'єкти перейшли у володiння i користування органiзацiй споживчої кооперацiї, якi вiдповiдно до положень Закону України "Про власнiсть" набули права власностi на передане їм майно на пiдставi правовстановлюючих документiв.

Матеріалами справи підтверджується, що ринок "Північний" разом з магазином "Господарчі та промислові товари" був переданий позивачем безоплатно у власність Дніпропетровській райспоживспілці.

В подальшому, на підставі постанови правління Дніпропетровської райспоживспілки від 25.01.02 р. та постанови правління позивача від 06.02.02 р. № 13, було прийняте рішення про повернення позивачу магазинів "Госптовари" та "Промтовари" у складі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства Дніпропетровської райспоживспілки "Північне", відмову від статусу засновника вказаного дочірнього підприємства на користь позивача та здійснення державну перереєстрації в органах державної реєстрації на користь позивача.

Крім того, постановою правління позивача від 06.02.02 р. № 13 було прийняте рішення про створення Дочірнього підприємства позивача "Північний ринок", яке було наділено статутним фондом в сумі 325 000,00 грн. (в тому числі –балансова вартість магазинів "Госптовари" та "Промтовари" –207 545,00 грн. і грошові кошти), а також було затверджено статут Дочірнього підприємства позивача "Північний ринок", згідно якому засновником та власником майна останнього є позивач, а дочірнє підприємство позивача "Північний ринок" володіє відокремленим майном, яке передане йому позивачем на праві господарського відання.

Власнiсть споживчої кооперацiї складається з власностi споживчих товариств, спiлок, пiдпорядкованих їм пiдприємств i органiзацiй та їх спiльної власностi (пункт 1 статтi 9 Закону України "Про споживчу кооперацiю").

Вiдповiдно до пунктiв 2, 3 статтi 9 Закону України "Про споживчу кооперацiю" власнiсть споживчих товариств утворюється з внескiв їх членiв, прибуткiв, одержуваних вiд реалiзацiї товарiв, продукцiї, послуг, цiнних паперiв та iншої дiяльностi, не забороненої чинним законодавством. Засоби виробництва, вироблена продукцiя та інше майно, що є необхiдним для здiйснення статутних завдань, є власнiстю споживчої кооперацiї. Крiм того, до майна споживчої кооперацiї можуть належати будинки, споруди, устаткування, транспортнi засоби, машини, товари, кошти та iнше майно.

Як визначено у пунктi 4 статтi 9 Закону України "Про споживчу кооперацiю", власнiсть спiлок споживчих товариств утворюється з майна, переданого їх членами, коштiв, одержаних вiд господарської дiяльностi пiдприємств i органiзацiй спiлки, реалiзацiї цiнних паперiв та iншої дiяльностi.

Суб'єктами права власностi споживчої кооперації є члени споживчого товариства, трудовi колективи кооперативних підприємств i органiзацiй, а також юридичнi особи, частка яких у власності визначається вiдповiдними статутами (пункт 6 статтi 9 Закону України "Про споживчу кооперацiю").

Здiйснення права власностi, тобто володiння, користування та розпорядження майном споживчої кооперацiї покладено на її органи вiдповiдно до установчих документiв (статутiв) споживчих товариств, їх спiлок (об'єднань) (пункт 1 статтi 9 Закону України "Про споживчу кооперацiю", частина п'ята статтi 111 Господарського кодексу України).

Викладене є підставою для задоволення позову.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про кооперацiю", "Про споживчу кооперацiю", ст. 111 ГК України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за Дніпропетровською обласною спілкою споживчих товариств (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Миронова, 4; п/р № 26003101013001 у ДФ АБ "Укоопспілка", МФО 306566, код 01746687) право власності на будівлю магазину "Господарські та промислові товари" літера "В", розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, 1-А.

Суддя І.Ю. Дубінін