Рішення № 25703047, 07.08.2012, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 0826/106/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 року смт. Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Глянь С.І.,

при секретарі Силаєвій Т.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом Прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади с. Просторівка в особі Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області до ОСОБА_1, Чернігівської районної державної нотаріальної контори, треті особи: відділ земельних ресурсів у Чернігівському районі Запорізької області, Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державних актів на право власності на землю та передачу земельних ділянок до територіальної громади Просторівської сільської ради,

ВСТАНОВИВ:

. Прокурор Чернігівського району Запорізької області звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

В позові прокурор зазначає, що рішенням Чернігівської РДА № 350 від 06.12.1996р., ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8,70 умовних кадастрових гектарах, як колишньому члену КСП «Світанок»Чернігівського району Запорізької області. В подальшому взамін вказаного вище сертифікату, ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку.

Її батько ОСОБА_4 в 2000 році отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8,70 умовних кадастрових гектарів, як колишній член КСП «Світанок»Чернігівського району Запорізької області.

В 1999 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виїхали на постійне місце проживання до Республіки Казахстан і у зв'язку з тим, що не мали можливості приїхати на Україну, то лише 04.12.2001 року надали довіреність ОСОБА_1, для вирішення, від їх імені, правових та майнових питань, що стосуються їх земельних ділянок.

ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер.

За вказаною вище довіреністю, відповідач по справі, ОСОБА_1 05.02.2004 року уклав два договори дарування земельних ділянок від ОСОБА_3. та ОСОБА_4, якими обдарував свою матір ОСОБА_8. Остання, в свою чергу, склала заповіт, в якому розпорядилася, що в разі її смерті два державні акти переходять у власність відповідача по справі ОСОБА_1

Після смерті ОСОБА_8, ОСОБА_1 отримав спадщину, до якої, крім іншого, входять дві «обдаровані»ним його від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину.

Потім, Чернігівською РДА на основі свідоцтва про право на спадщину від 0.06.2007 р. видано нові державні акти на ім'я ОСОБА_1.

Таким чином, прокурор просить суд визнати недійсними: договір дарування земельних ділянок, свідоцтво про право на спадщину, а також, скасувати державні акти на право власності на землю та передати земельні ділянки до територіальної громади Просторівської сільської ради оскільки в порушення діючого законодавства вони незаконно подаровані спадкодавці ОСОБА_8

У судовому засіданні прокурор, який виступає в якості позивача в інтересах громади с. Просторе, в особі Просторівської сільської ради на позовних вимогах наполягав та просив поновити строк для звернення до суду, який пропущено з поважних причин, дані порушення виявлено лише під час проведеної прокуратурою перевірки, суду надав пояснення щодо змісту позовних вимог, просив вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, вказав, що договори дарування оформлено правомірно, відповідно до довіреності, якою його уповноважили вирішити питання по землі його двоюрідна сестра ОСОБА_3 та її батько та рідний брат його матері ОСОБА_4. Вказав, що інших варіантів, на той час, не було крім оформити дарування земельних ділянок, бо ОСОБА_3 та ОСОБА_4, змінили громадянство і, як громадяни іншої країни - Казахстан, не можуть бути власниками земельних ділянок, які розташовані на території України.

Представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_9 підтримав доводи свого клієнта, вказав, що позов не визнають посилаючись на те, що прокуратура пропустила строк для звернення до суду без поважних причин і підстав для його поновлення він не вбачає, вказав, що представник Просторівської сільради адвокат ОСОБА_10 в іншому судовому засіданні коли ОСОБА_3 намагалась скасувати право власності ОСОБА_1 на обидва земельні паї представляв її інтереси і, що це за його скаргою прокуратура порушила провадження маючи пропущені строки звернення до суду.

Представник відповідача Чернігівської районної державної нотаріальної контори, Зиріна Є.О. позовні вимоги визнала частково. Вказала, що нотаріус Бугайчук Г.А., яка завірила договори дарування земельних ділянок, не мала права здійснювати вказані нотаріальні дії, бо за законодавством, яке було чинним на той час, на відчуження землі накладено мораторій. Не визнає пункт вимог, які вимагають скасувати свідоцтво про отримання спадщини, бо крім спірних земельних ділянок до спадкового майна входять й інші об'єкти, які не належали ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також, звернула увагу суду на той факт, що коли видається довіреність на здійснення представницький дій в інтересах довірителів, то в частині укладення договору дарування, крім повіреного, вказуються особи, які обдаровуються. Однак, в наданій довіреності відсутнє прізвище ОСОБА_8, та й інших осіб, яких, від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, необхідно обдарувати, теж не вказано, в частині поновлення прокуророві строку звернення до суду вважає поважними оскільки існує таємниця нотаріального оформлення і прокурор не міг знати про подаровані ОСОБА_1 земельні паї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїй матері ОСОБА_8, а як встановлено в суді прокурор дізнався проводячи перевірку в Просторівській сільраді яка була учасником по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання договорів дарування недійсними.

Представник відділу земельних ресурсів у Чернігівському районі Запорізької області, Кравцов С.В. надав заяву про розгляд справи в його відсутність, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник Чернігівської райдержадміністрації в судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області за довіреністю, ОСОБА_10, вказав, що позовні вимоги є правомірними та не заперечував щодо їх задоволення. Суду пояснив, що підтримує думку нотаріуса в частині того, що при видачі довіреності на укладення договору дарування, довіритель вказує повіреному, особу, яку він хоче обдарувати. Тобто, довіреність не відповідає вимогам закону. Крім того, ОСОБА_3. та ОСОБА_4, не можуть бути власниками землі на території України, так як вони громадяни іншої країни - Республіки Казахстан і згідно ЗК України втрачають право на землю. Вказав, що прокурор тільки під час перевірки законності отримання земельних паїв, а саме Просторівської сільради, дізнався від сільського голови про виниклий конфлікт який потягнув за собою порушення діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, думку відповідачів, врахувавши доводи третіх осіб по справі, суд вважає, що позов не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, порушене право має бути захищене, якщо причини пропуску позовної давності судом будуть визнані поважними.

Суд вважає, що позивач дізнався про порушення прав та недотримання норм законодавства, вже під час прокурорської перевірки, то причини пропуску строку на звернення, до судом визнаються поважними.

Судом встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.1998р. відповідно до рішення Чернігівської РДА № 350 від 06.12.1996р., ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8,70 умовних кадастрових гектарах, як колишньому члену КСП «Світанок»Чернігівського району Запорізької області. Але в 1999 році ОСОБА_3 виїхала на проживання до Республіки Казахстан. Потім, 18.07.2001 ОСОБА_3. розірвала шлюб з ОСОБА_13 та повернулася до прізвища ОСОБА_3. В подальшому, взамін вказаного вище сертифікату, ОСОБА_3 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку.

Також, батько ОСОБА_3, ОСОБА_4 в 07.07.2000 році отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 8,70 умовних кадастрових гектарів, як колишній член КСП «Світанок»Чернігівського району Запорізької області. Та вже, 05.10.2001р. ОСОБА_4 отримав паспорт громадянина Республіки Казахстан.

В зв'язку з тим, що в 1999 році ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виїхали на постійне місце проживання до Республіки Казахстан та не мали можливості приїхати на Україну, то 04.12.2001 року надали довіреність своєму родичеві ОСОБА_1, для вирішення, від їх імені, правових та майнових питань, що стосуються їх земельних ділянок, строком на 3 роки.

Будучи громадянкою Республіки Казахстан, з 28.12.2001р. отриманий паспорт, ОСОБА_3., 22.08.2003р. отримала Державний акт на право приватної власності на землю, як громадянину України, на підставі рішення Чернігівської РДА від 26.11.2002р.

За вказаною вище довіреністю, відповідач по справі, ОСОБА_1 04.02.2004р. та 05.02.2004 року уклав два договори дарування земельних ділянок від імені ОСОБА_3. та ОСОБА_4, якими обдарував ОСОБА_8. На підставі вказаного договору дарування, 26.03.2004р. ОСОБА_8 отримала 2 державні акти на право приватної власності на землю. Остання, в свою чергу, склала заповіт від 14.11.2006р., в якому розпорядилася, що в разі її смерті два подаровані їй земельні ділянки по переходять у власність ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер.

Після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_1 отримав спадщину, до якої, крім іншого, входять дві земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 14.11.2006р..

Чернігівською РДА видано, на основі свідоцтва про право на спадщину, нові державні акти від 01.06.2007р.на ім'я ОСОБА_1.

Отже, як вбачається з матеріалів даної справи ОСОБА_4 з 05.10.2001 року, а ОСОБА_3. з 27.12.2001 року прийняли громадянство Республіки Казахстан, а відповідно до п. 2 ст. 33 діючого на той час ЗК України іноземні громадяни могли мати земельні ділянки лише для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди. Таким чином, у ОСОБА_4 та ОСОБА_3. вже на той час не могло виникнути право на отримання у власність земельних ділянок на території України

Крім того, Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)»забороняв відчужувати земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб. Також, і ЗК України (від 25.10.2001р.), мораторій не було скасовано, а з 1 січня 2002 року ЗК України (п. 15 Розділу Х «Перехідних положень») заборонено відчуження не лише земельних часток (паїв), а й земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана заборона діє й до теперішнього часу.

В порушенням норм зазначених Законів державним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Бугайчук Г.А. було укладено два договори дарування земельних ділянок за державним актом на ім'я ОСОБА_3 та земельної частки (паю) згідно сертифікату на ім'я ОСОБА_4. відповідачем по справі ОСОБА_1 своїй матері ОСОБА_8

Нормами ч. 4 ст. 720 ЦК України передбачено, що договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. Доручення на укладення договору дарування, в якому не встановлено імені обдарованого, є нікчемним.

В порушення закону, на підставі договорів дарування, в яких відсутнє прізвище особи, яку необхідно обдарувати, ОСОБА_8 подаровано земельні ділянки. А на підставі вказаних договорів дарування, 26.03.2004р. ОСОБА_8 отримала 2 державні акти на право приватної власності на землю.

Після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2., ОСОБА_1 отримав спадщину, до якої, крім іншого, входять дві земельні ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 14.11.2006р..

Відповідно до вимог ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Дарування, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням встановленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, відповідно до статті 210 ЗК повинні визнаватися недійсними -із наслідками, передбаченими відповідними статтями ЦК.

Враховуючи вимоги ст. 81, ст. 145 Земельного кодексу України вбачається, що відчужувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення іноземні громадяни мають право тільки у випадку, якщо ця земельна ділянка прийнята у спадщину.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ст. 216 Цивільного кодексу України відповідно до якої встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Таким чином, враховуючи, що довіреність, відповідно до якої укладався договір дарування не відповідає вимогам чинного законодавства, так як в ній не було вказано особи, що обдаровувалася земельними ділянками, а на відчуження землі в Україні накладено мораторій, суд вважає за необхідне визнати недійсними: договір дарування земельних ділянок, свідоцтво про право на спадщину, а також, скасувати державні акти на право власності на землю та передати земельні ділянки до територіальної громади Просторівської сільської ради.

В частин продовження строку прокуророві для звернення до суду з врахуванням пояснень нотаріуса, що існує нотаріальна таємниця і прокурор не міг знати про її укладення, а дізнався Просторівській сільраді тільки під час перевірки дають підстави на задоволення вимог поновлення строку на звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 78-81, 153, 158,210, Перехідними положеннями Земельного Кодексу України, ст.ст. 717-720, 203,215, 216 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Прокурора Чернігівського району Запорізької області в інтересах територіальної громади с. Просторе в особі Просторівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області до ОСОБА_1, Чернігівської районної державної нотаріальної контори, треті особи: відділ земельних ресурсів у Чернігівському районі Запорізької області, Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області про визнання договорів дарування земельних ділянок недійсними, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, скасування державних актів на право власності на землю та передачу земельних ділянок до територіальної громади Просторівської сільської ради, - задовольнити частково.

Поновити прокуророві строк для звернення до суду з позовною заявою в інтересах громади Просторівської сільської ради до ОСОБА_1, Чернігівської державної нотаріальної конторі про визнання недійсним договорів дарування земельних ділянок недійсними, визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину, скасування державних актів на право власності на землю та передачу земельних ділянок до Просторівської сільської ради

Визнати недійсними договір дарування земельної ділянки від 05.02.2004 р. посвідчений державним нотаріусом Бугайчук Г.А. укладений між ОСОБА_1 який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності та ОСОБА_8, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_8 прийняла в дар земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 8,86 га яка розташована на території Просторівської сільської ради Чернігівського району та посвідчується державним актом серії 1V-ЗЛ № 003917 від 22.08.2003 р. виданого на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 252 від 26.11.2002 р. на ім'я ОСОБА_3.

Визнати недійсними договір дарування земельної ділянки від 04.02.2004 р. посвідчений державним нотаріусом Бугайчук Г.А. укладений між ОСОБА_1 який діяв від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності та ОСОБА_8, відповідно до якого ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_8 прийняла в дар від ОСОБА_4 земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 8,70 га яка розташована на території Просторівської сільської ради Чернігівського району та посвідчується державним актом серії 1V-ЗЛ № 218882 від 05.07.2000 р. виданого на підставі розпорядження голови Чернігівської районної державної адміністрації № 350 від 06.12.1996 р. на ім'я ОСОБА_4.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії ВЕС № 341863 від 14.11.2006 р. видане Чернігівською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 після померлої ОСОБА_8.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 043208 від 01.06.2007 р. на ім'я ОСОБА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 043209 від 01.06.2007 р. на ім'я ОСОБА_1.

Передати у власність територіальної громади в особі Просторівської сільської ради земельну ділянку розміром 8,8556 га в контурі № 271 кадастровий номер 2325586800:01:015:0012.

Передати у власність територіальної громади в особі Просторівської сільської ради земельну ділянку розміром 8,8561 га в контурі № 272 кадастровий номер 2325586800:01:015:0013.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 60 коп. на користь держави - отримувач коштів: Державний бюджет Чернігівського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37892348, банк отримувача: УДК у Чернігівському районі ГУДКУ у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО): 813015, рахунок отримувача: 31213206700316, код класифікації доходів бюджету: 22030001, Чернігівський районний суд Запорізької області, код ЄДРПОУ 37304095.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: С.І. Глянь