Справа № 0308/3971/12 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/0390/1397/2012 Категорія:27 Доповідач: Гапончук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Гапончука В.В.,
суддів -Шевчук Л.Я., Киці С.І.,
при секретарі -Галицькій І.П.,
з участю представника позивача -Плєханова О.М.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі -ПАТ КБ «Приватбанк», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Зазначали, що між банком та ОСОБА_3 21 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № VO21GA0000000073 про надання кредиту в сумі 43976,92 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань по даному кредитному договору між банком та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого останні передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 60,50 кв.м., в АДРЕСА_1. Позичальник ОСОБА_3 своїх зобов'язань за договором кредиту не виконує, внаслідок чого станом на 07 червня 2011 року виникла заборгованість в розмірі 61909,65 доларів США. Вказують, що надсилали відповідачу вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак вона залишилася без задоволення. Просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року позов задоволено частково.
Ухвалено в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк»за кредитним договором № VO21GA0000000073 від 21 серпня 2006 року в розмірі 61909,65 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки -квартиру загальною площею 60,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також вирішено виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк»по 606,67 грн. судових витрат з кожного.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та постановити нове рішення, яким зменшити розмір неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, яким суд дав правильну оцінку, що між банком та ОСОБА_3 21 серпня 2008 року було укладено кредитний договір № VO21GA0000000073 про надання кредиту в сумі 43976,92 доларів США. (а.с. 8-10).
З метою забезпечення зобов'язань по даному кредитному договору між банком та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, згідно умов якого, останні передали банку в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 60,50 кв.м., в АДРЕСА_1. (а.с. 11-13).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 07 червня 2011 року загальний розмір заборгованості складає 61909,65 дол. США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на вказану дату складає 494039,05 грн., зокрема: заборгованість за кредитом -38300,59 доларів США; заборгованість по відсотках - 8140,69 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -10394,30 доларів США; заборгованість по комісії за користуванням кредитом -2096,16 доларів США, штраф (фіксована частина) -31,33 доларів США, штраф (процентна ставка) -2946,59 доларів США .
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі, який зазначений у п. 8.4 Договору за кожний день прос рочки. При цьому відсотки за користування кредитом на суму просроченної заборгованості додатково до вищезазначеної пені Банком не нараховується. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.
Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною 1 статті 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до норм Закону України «Про іпотеку», зокрема статей 1, 7, 33, іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно п. 16.7.1 договору іпотеки, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених Кредитним договором, вони не будуть виконані.
Вимогою від 01 червня 2011 року за №30.1.0.0/2-907 банк повідомив відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про наявну прострочену заборгованість та визнав термін повернення кредиту таким, що настав відповідно до п. 2.3.3 кредитного договору (а.с. 5). Однак вказана вимога залишились без задоволення.
Виходячи з викладеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, звернувши стягнення на предмет іпотеки.
Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності нарахування позивачем неустойки не заслуговують на увагу, оскільки предметом даного позову є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Враховуючи положення даної норми закону резолютивну частину рішення слід доповнити висновком про визначений розмір всіх складових загального розміру вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, та висновком про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка вказана в п.1.1. договору іпотеки.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 05 квітня 2012 року в даній справі залишити без змін.
Доповнити абзац другий резолютивної частини рішення:
- після слів «в розмірі 61909,65 доларів США,»словосполученням «що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 38300,59 дол. США; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8140,69 дол. США; заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2096,16 дол. США; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до умов договору в розмірі 10394,30 дол. США; штрафу (фіксована частина) в розмірі 31,33 дол. США; штрафу (процентна ставка) в розмірі 2946,59 дол. США;»;
- після слів «вул. Новочерчицька, 51/4,» словосполученням «з початковою ціною предмета іпотеки в розмірі 290628,00 (двісті дев'яносто тисяч шістсот двадцять вісім) грн.,».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді :
Судове рішення № 25702496, Апеляційний суд Волинської області було прийнято 16.08.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0308/3971/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: